Рішення

від 06.04.2017 по справі 917/247/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2017 р. Справа №917/247/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРНАЛАДКА", проспект Соборний (Леніна) 92, офіс 124-Б, м. Запоріжжя, 69002

до Публічного акціонерного товариства "АВТОКРАЗ", вул. Київська, буд.62, м. Кременчук, Полтавська область, 39631

про стягнення 144966,75 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРНАЛАДКА" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АВТОКРАЗ" 144966,75 грн., з яких 129986,40 грн. - основний борг, 10175,46 грн. - пеня, 1087,67 грн. - 3% річних, 3717,22 грн. - інфляційних втрат відповідно до укладеного Договору підряду №5И/16.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечує посилаючись на те, що ТОВ "ІНТЕРНАЛАДКА" не надсилало ПАТ"АВТОКРАЗ" рахунки за виконані роботи, а отже у відповідача не виникло зобов"язання здійснення оплати робіт.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989 р.).

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, суд спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив :

29 червня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРНАЛАДКА" та Публічним акціонерним товариством "АВТОКРАЗ" укладено Договір на виконання підрядних робіт №5И/16 (далі -Договір).

За умовами Договору, Підрядник (ТОВ "ІНТЕРНАЛАДКА") зобов"язується у 2016 році виконати Замовникові ПАТ "АВТОКРАЗ" роботи - вимірювання та випробування на ПС 154/6 кВ обладнання та силових трансформаторів ТРДН 32000/1500 Т-2 та Т-3 ПАТ "АвтоКрАЗ", а Замовник прийняти і оплатити їх. Обсяг робіт визначається Додатком № - Договірна ціна з локальним кошторисом (п.1.1, п. 1.2 Договору).

Загальна ціна Договору становить 108 322, 00 грн., з ПДВ 129 986,40 грн.

30.09.2016р. сторонами було підписано довідку за формою КБ-3 та акт №1\5И приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року на суму 62083,20грн. та 31.10.2016р. довідка за формою КБ-3 та акт № 1/5И приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року на суму 67903,20грн. (а.с. 18-27)

Загальна вартість виконаних робіт становить 129 986,40 грн.

Згідно п. 4.1. та 6.1.1. Замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника на протязі 20 календарних днів після підписання актів виконаних робіт КБ-2в та довідки форма КБ-3.

Відповідач договірні зобов"язання не виконав, за виконані роботи не розрахувався, що стало підставою звернення позивача до суду.

При винесенні рішення суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов"язання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобов"язана сторона, у тому числі боржник) зобов"язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Згідно з ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду, до яких відноситься і Договір №5И/16 від 29.06.2016р., одна сторона (підрядник) зобов"язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов"язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов"язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших субєктів, зобовязані поновити їх, не чекаючи пред"явлення їм претензії чи звернення до суду.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням викладених обставин заборгованість є доведеною належними доказами та підлягає стягненню з боржника в розмірі 129 986, 40 грн.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 8.2 Договору сторони обумовили, у разі порушення термінів платежу, Замовник сплачує Підряднику неустойку у вигляді пені у розмірі 0,1 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючій на час прострочення.

На підставі вищевикладеного та з урахуванням положень статті ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" судом було здійснено перерахунок заявленої позивачем до стягнення пені за допомогою калькулятору "ЛІГА: Закон" та встановлено, що нарахована позивчем пеня в сумі 10175,46 грн. не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за періоди вказані позивачем в розрахунку, не порушує приписів ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

На підставі вищевикладеного позивачем нараховано відповідачу до стягнення 3% річних в розмірі 1087,67 грн. та втрати від інфляції в розмірі 3717,22 грн..

Здійснивши перевірку наданих прозивачем розрахунків, суд прийшов до висновку про задоволення вимог в частині стягнення 3% річних в розмірі 1087,67 грн. та втрати від інфляції - 3717,22 грн. (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: Закон 4 9.1.3").

Заперечення відповідача суд відхиляє з огляду на правову позиці. Верховного суду України, викладеної у постанові від 29.09.2009р. № 37/405, відповідно до якої: рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розуміння статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити надані послуги (роботи).

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах Здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АВТОКРАЗ", вул. Київська, буд.62, м. Кременчук, Полтавська область, 39631, код ЄДРПОУ 05808735) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРНАЛАДКА", проспект Соборний (Леніна) 92, офіс 124-Б, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 37442635) заборгованість у розмірі 144 966,75 грн., з яких основний борг 129 986,40 грн., 1087,67 грн. - 3% річних, 3717,22 грн. - витрати від інфляції, 10175,46 грн. - пеня та витрати на сплату судового збору в розмірі 2 174,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.04.2017 року

Суддя Гетя Н.Г.