Рішення

від 11.04.2017 по справі 927/137/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

====================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

"11" квітня 2017 р. Справа № 927/137/17

За позовом: Заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області (вул. 1-го Травня, 50-а, м. Прилуки, 17500)

в інтересах держави

В особі: Чернігівської обласної державної адміністрації,

код ЄДРПОУ 04014246, вул. Шевченка, 7, м. Чернігів, 14000

Відповідач-1: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Андріївське" , код ЄДРПОУ 32225454, вул. Комсомольська, 28,

с.Андріївка, Ічнянський район, Чернігівська область, 16722

Відповідач-2: Ічнянська районна державна адміністрація Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061895, пл. Шевченка, 1, м. Ічня, Чернігівська область, 16700

Предмет спору: про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

Суддя Бобров Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: ОСОБА_1 - директор, протокол загальних зборів від 26.12.2014; від відповідача 2: не з'явився;

в судовому засіданні взяв участь старший прокурор відділу прокуратури Чернігівської області: ОСОБА_2, службове посвідчення № 014935 видане 29.01.13.

СУТЬ СПОРУ:

Заступником керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області подано позов в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації до відповідачів: 1. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Андріївське" та 2. Ічнянської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Розгляд справи відкладався, в судовому засіданні оголошувалися перерви, строк розгляду спору продовжувався.

У позовній заяві заступник керівника прокуратури посилається, зокрема, на те, що 17.05.2006 між Ічнянською районною державною адміністрацією (Орендодавцем) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Андріївське» (Орендарем) укладено договір оренди землі (далі - Договір), згідно умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку лісового фонду та сільськогосподарського призначення загальною площею 740,7 га, у тому числі площа вкрита лісовою рослинністю - 714,15 га, чагарниками - 9,82 га та землі зайняті полезахисними смугами - 16,73 га, яка знаходиться на території Андріївської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області.

Договір укладено на 49 років (п.8 Договору).

Згідно з п.5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена.

Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі на рівні 5 розмірів земельних податків, обчислених відповідно ст.10 Закону України «Про плату за землю» № 2535-ХІІ від 03.07.1992 із змінами та доповненнями (п.9 Договору).

Всупереч вимогам ст.21 Закону України «Про оренду землі» , ст.2 Закону України «Про плати за землю» та ст.13 Закону України «Про оцінку земель» , зазначає заступник керівника прокуратури, технічна документація з нормативної грошової оцінки зазначеної вище земельної ділянки не розроблялась та не погоджувалась, на розгляд Ічнянської районної ради не надавалась та останньою не розглядалась.

Враховуючи, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, невірно визначений розмір орендної плати і, як наслідок, до бюджету не надходять кошти у визначеному законодавством розмірі, чим порушуються економічні інтереси держави.

Заступник керівника прокуратури вважає, що вищевказаний Договір укладений з грубим порушенням вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним.

У позовній заяві вказується, що про факт порушення вимог земельного законодавства Прилуцькій місцевій прокуратурі стало відомо лише у вересні 2016 року.

Заступник керівника прокуратури в позовній заяві просить суд визнати недійсним договір оренди землі від 17.05.2006, укладений між Ічнянською районною державною адміністрацією та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Андріївське» загальною площею 740,7 га, у тому числі площа вкрита лісовою рослинністю - 714,15 га, чагарниками - 9,82 га та землі зайняті полезахисними смугами - 16,73 га, що знаходиться на території Андріївської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області, який зареєстрований в Ічнянському районному відділі Чернігівської регіональної філії ДП центру ДЗК про що у Державному реєстрі 17.05.2006 вчинено запис за № 040683400001.

Позивач - Чернігівська ОДА надав письмові пояснення по справі (а.с.96), в яких підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача-1 у відзиві на позовну заяву (а.с.42) проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву, зокрема, зазначає, що вина СТОВ «Андріївське» в частині проведення та затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки відсутня, оскільки з моменту укладення Договору сплинуло 11 років і до цього часу ні відповідач-2 - Ічнянська РДА, ні позивач - Чернігівська ОДА не приймали рішення про проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме до їх повноважень відноситься питання щодо прийняття такого рішення.

Зі свого боку, вказує представник відповідача, СТОВ «Андріївське» неодноразово зверталося до Ічнянської РДА щодо проведення нормативної грошової оцінки землі, та до Чернігівської ОДА щодо приведення Договору у відповідність та щодо прийняття відповідного рішення про проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Проте, відповідей товариство так і не отримало.

Крім того, представник відповідача вказує, що Чернігівська ОДА є неналежним позивачем по справі щодо захисту порушених спірним Договором прав і законних інтересів держави. Розпорядження Ічнянської РДА від 23.03.2006 № 87 Про затвердження технічної документації та передачу в оренду земель лісового фонду та земельних ділянок, зайнятих полезахисними лісосмугами , на час його прийняття і виконання, не порушувало прав Чернігівської ОДА як державного органу, оскільки вона набула повноваження передавати у користування вказану у цьому розпорядженні та Договорі земельну ділянку вже після прийняття розпорядження та його повного виконання шляхом укладення договору оренди. Тому Чернігівська ОДА не є правонаступником Ічнянської РДА і не наділена правом оскаржувати до суду уже виконані розпорядження районної державної адміністрації.

До судового засідання, призначеного на 07.04.2017, від відповідача-2 надійшов письмовий відзив на позов (а.с.138).

У відзиві Ічнянська райдержадміністрація вказує на те, що відповідно до ст.770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм (оренду), до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця (орендодавця), якщо інше не передбачено договором. А в оспорюваному договорі відсутні умови про перехід прав та обов'язків.

Ічнянська РДА втратила право розпоряджатися землями державної власності з цільовим призначенням, яке стосується предмету позову. Тому, вважає відповідач-2, Ічнянська райдержадміністрація є неналежним відповідачем по справі, так як з 01.01.2013 року (з моменту вступу в силу змін до ст.122 Земельного кодексу України) та на момент подання позову не є стороною оспорюваного договору. Стороною договору на час подання позову фактично є Чернігівська обласна державна адміністрація, яка набула таке право власника вказаних земель від імені держави. Фактично, відбулася зміна власника на підставі законодавства.

Саме тому, на думку відповідача, Ічнянська райдержадміністрація, хоча і розпорядилася землями, що є предметом спору (у межах компетенції на той час), не може бути як позивачем так і відповідачем у суді. Але може бути третьою особою на стороні позивача. Позивачем має бути Чернігівська ОДА, а відповідачем - СТОВ Андріївське .

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та не стягувати з нього судовий збір.

Представника у судові засідання відповідач не направив.

До початку судового засідання, призначеного на 30.03.2017, від представника відповідача-1 надійшла письмова заява про застосування наслідків спливу позовної давності.

Прокурором та представником позивача надані заперечення (а.с.140) та письмові пояснення (а.с.153) на цю заяву.

Розглянувши в судових засіданнях 07.04.2017 та 11.04.2017 цю заяву, заслухавши думки присутніх в судовому засіданні учасників судового процесу, суд дійшов висновку про її задоволення.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора, представника позивача та представників СТОВ Андріївське , суд встановив наступне.

Підставою поданого позову є невідповідність оспорюваного договору оренди землі (оспорюваного правочину) нормам законодавства і, як наслідок, визнання цього договору недійсним (предмет спору).

Згідно з Статутом СТОВ Андріївське (а.с.25) предметом діяльності СТОВ є, зокрема: лісовідновлення, посадка лісових культур і сприяння природному відновленню лісу, вирощування посадкового матеріалу; лісорозведення, створення захисних лісових насаджень і полезахисних лісових смуг; лісовирощування,догляд за лісовими насадженнями, проведення рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства; охорона і захист лісів від самовільних рубок та лісових пожеж, боротьба з шкідниками та хворобами лісу; лісозаготівля; одержання необробленої деревини, ділової деревини, дров для опалення та хмизу; проведення обліку лісового фонду.

Як свідчать матеріали справи, між Ічнянською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та СТОВ Андріївське (Орендар) 17.05.2006 укладено Договір оренди землі (далі - Договір) (а.с.13), згідно умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки лісового фонду та сільськогосподарського призначення на підставі розпорядження Ічнянської райдержадміністрації від 23.03.2006 за № 87 (а.с.18), які знаходяться на території Андріївської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області.

Згідно п.2 Договору в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 740,7 га, у тому числі вкриті лісовою рослинністю - 714,15 га, чагарників - 9,82 га та земель, зайнятих полезахисними лісосмугами - 16,73 га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена (п.5 Договору).

Договір укладено на строк 49 років (п.8 Договору).

Відповідно до п.9 Договору, орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі на рівні 5 розмірів земельних податків, обчислених відповідно до ст.. 10 ЗУ Про плату за землю № 2535-XII від 03.07.1992 із змінами та доповненнями.

Орендна плата вноситься Орендарем щорічно до 15 серпня та 15 листопада рівними частками (п.11 Договору).

Розмір орендної плати переглядається один раз у 2 роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених Договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документально; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Тобто, фактично, надані СТОВ Андріївське за Договором в оренду землі є землями лісогосподарського призначення.

Згідно ч.4 ст.4 Закону України Про оренду землі , в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012 № 5308-VI, орендодавцем земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Відповідно до п. а ч.1 ст.17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно ч.5 ст.122 ЗК України, в редакції вказаного Закону від 06.09.2012 № 5308-VI, який набув чинності з 01.01.2013, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Отже, Чернігівська обласна державна адміністрація з 01.01.2013 є розпорядником земель державної власності лісогосподарського призначення, у тому числі і орендованої СТОВ Андріївське земельної ділянки, а відтак, суд вважає, що прокурором правильно визначено позивача по справі, тобто орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В абз. 2 п.п.2.10 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними роз'яснено, що прокурор, звертаючись до господарського суду із заявою про визнання правочину недійсним, виступає позивачем або зазначає у ній позивачем державний чи інший орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, наприклад, управляти майном, що є предметом цього правочину, і визначає відповідачами, як правило, сторони за правочином (договором). Виняток можуть становити випадки, коли однією з сторін є названий орган (установа, організація); у такому разі відповідачем визначається друга сторона.

Оскільки, Ічнянська райдержадміністрація не є позивачем по справі, то прокурором правильно визначено відповідачів по справі, зокрема, визначено відповідачем-2 Ічнянську райдержадміністрацію - сторону Договору.

Згідно з ч.9 ст.92 ЗК України відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

За змістом ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV (далі - Закон № 161), у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону № 161, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю» (ч.2 ст.21 Закону № 161).

Згідно з ч.4 ст.21 Закону №161 річна орендна плата на земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» від 11.02.2003 № 1378-IV визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Частиною 1 ст.13 цього Закону визначено випадки обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно ч.1 ст.20 цього Закону за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (ч.2 ст.20 цього Закону).

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами (ч.2 ст.23 цього Закону).

У листі Ічнянської районної ради Чернігівської області від 19.10.2016 № 01-21/320 (а.с.17) повідомляється, що до Ічнянської районної ради не подавалася на затвердження нормативно грошова оцінка земельної ділянки лісового фонду для ведення лісового господарства площею 740,7 га із них вкритих лісовою рослинністю - 714,15 га, чагарників - 9,82 га та земель, зайнятих полезахисними лісосмугами - 16,73 га для ведення сільськогосподарського виробництва по Андріївській сільській раді. А в листі Відділу Держгеокадастру в Ічнянському районі Чернігівської області від 10.10.2016 № 10-28-99.2-3275/2-16 (а.с.30) повідомляється, що нормативна грошова оцінка земель лісового фонду наданих за Договором СТОВ Андріївське не проводилася.

У відзиві на позовну заяву СТОВ Адріївське вказує на те, що зверталося до Ічнянської райдержадміністрації та суб'єктів оцінки, які мають право проведення оцінки, про проведення нормативної грошової оцінки землі. Проте, доказів таких звернень відповідачем суду не надано. Матеріали справи містять лише лист відповідача до директора ДП Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою № 2 від 24.01.2017 про проведення грошової оцінки земельної ділянки (а.с.48) та лист до голови Чернігівської обласної державної адміністрації про сприяння СТОВ Андріївське у вирішенні питання щодо проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 4 від 10.02.2017 (а.с.87).

На час прийняття рішення по справі, нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданої за Договором СТОВ Андріївське , не проведено.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст.ст.4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до Закону.

У п.п.2.5.1 п.п.2.5 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними роз'яснено, що визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину.

Оскільки законодавець чітко визначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, то у справі, що розглядається, Договір в цій частині суперечить приписам чинного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зокрема, відповідно до ч.1 вказаної статті, зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним судом України, зокрема, в постановах від 08.04.2015 у справі № 3-41гс15, від 20.05.2015 у справі № 3-70гс15, від 01.07.2015 у справі № 3-29ггс15, від 01.07.2015 у справі № 3-298гс15.

Щодо заяви представника СТОВ Андріївське про застосування наслідків спливу позовної давності, то у цій заяві представник відповідача вказує на те, що Чернігівська ОДА повинна була знати та фактично знала про порушення, допущені при прийнятті розпоряджень та укладенні договору оренди землі, оскільки Ічнянська РДА щомісяця звітує про прийняття нею розпоряджень та надає примірники таких розпоряджень для контролю Чернігівській ОДА. Однак, Чернігівська ОДА не вчинила в межах позовної давності жодних дій по відновленню свого права. Початок перебігу строку позовної давності щодо оскарження Договору, на думку відповідача, починається саме з дати прийняття розпорядження Ічнянської РДА від 23.03.2006 № 87 та укладення договору оренди землі.

Представник відповідача зазначає, що прокурор звернувся з даним позовом в інтересах Чернігівської ОДА лише у січні 2017 року, тобто після спливу позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Суд, задовольняючи цю заяву представника СТОВ Андріївське , виходив з наступного.

До вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, застосовується загальна позовна давність.

Згідно з ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу (ч.1 ст.260 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коди особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність, відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У позовній заяві заступник керівника прокуратури вказує на те, що, незважаючи на тривале існування порушення вимог закону щодо необхідності проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, органами державної влади - Ічнянською райдержадміністрацією та Чернігівською облдержадміністрацією належних заходів щодо усунення порушень закону не вжито.

У п.п.4.1 п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів роз'яснено, що початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач , а не прокурор.

Як вказувалося вище, позивач - Чернігівська обласна державна адміністрація стала розпорядником земель державної власності лісогосподарського призначення з 01.01.2013, з моменту набрання чинності Законом від 06.09.2012 № 5308-VI, у тому числі і орендованої СТОВ Андріївське земельної ділянки.

Згідно Закону України Про місцеві державні адміністрації від 09.04.1999 № 586-XIV, який визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій, до відання яких, у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить, зокрема, вирішення питань щодо використання землі та повноважень щодо розпорядження землями державної власності відповідно до закону (п.7 ч.1 ст.13, п.2 ст.21 цього Закону).

У правовій позиції Верховного Суду України у справі за № 6-2469цс16 (а.с.61) визначається, що порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦК України (ст.33 ГПК України), про обов'язковість доведення стороною спору цих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Згідно зі ст.ст. 1, 13 Закону № 161 основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Суд вважає, що Чернігівська обласна державна адміністрація, як новий розпорядник земель лісогосподарського призначення, повинна була здійснювати моніторинг цих земель з метою їх обліку, встановлення площі цих земель та їх стану, здійснювати державний контроль за їх використанням тощо.

Тому позивач мав можливість та міг дізнатися про кількість орендованих земель лісогосподарського призначення та їх орендарів, про відповідність укладених договорів оренди землі вимогам законодавства і, у разі виявлення порушень закону, здійснювати заходи щодо приведення цих договорів у відповідність до вимог чинного законодавства, зокрема в частині встановлення нормативної грошової оцінки орендованих земель, внесення до договорів відповідних змін шляхом укладення додаткових угод до них, оскільки приведення договорів у відповідність до вимог чинного законодавства сприяє збільшенню надходжень до бюджету.

Оскільки заступником керівника Прилуцької місцевої прокуратури в особі Чернігівської обласної державної адміністрації позов подано 24.01.2017, то суд вважає, що позивачем пропущено трирічний строк, у межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Тому суд відмовляє у позові саме з підстав спливу позовної давності.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати (судовий збір) покладається на прокурора.

Керуючись ст.ст. 256, 257, 260, 261, 267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, 82-85, 111-28 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

В судовому засіданні 11.04.2017, на підставі ст.85 ГПК України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 18.04.2017.

Суддя Ю.М. Бобров