Постанова

від 19.10.2017 по справі 927/137/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 року Справа № 927/137/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіХодаківської І.П., суддівЯценко О.В., Корсака В.А., розглянувши касаційну скаргуЗаступника прокурора Чернігівської області на постанову від 06.06.2017 Київського апеляційного господарського суду у справі№927/137/17 господарського суду Чернігівської області за позовомЗаступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації до 1. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Андріївське", 2. Ічнянської районної державної адміністрації Чернігівської області провизнання недійсним договору оренди земельної ділянки

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача 1- Чередніченко О.М. (дов. від 09.02.17)

Олешко П.В. (директор)

Від відповідача 2 - не з'явились

Від Генеральної прокуратури України - Гудименко Ю.В.

ВСТАНОВИЛА:

Заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Андріївське" та Ічнянської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.04.2017 (суддя Бобров Ю.М.) в позові відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що заступником керівника Прилуцької місцевої прокуратури в особі Чернігівської обласної державної адміністрації позов подано з пропуском трирічного строку, в межах якого позивач міг звернутися до суду за захистом цивільного права або інтересу.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 у складі: Отрюха Б.В., Тищенко А.І., Михальської Ю.Б. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Заступник прокурора Чернігівської області у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 256, 261, 267, 268 Цивільного кодексу України, а також неврахуванням того, що прокурор та Чернігівська обласна державна адміністрація не є сторонами спірного Договору, про його існування стало відомо лише у 2016році.

СТОВ "Андріївське" у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін.

Чернігівська обласна державна адміністрація у поясненні по справі підтримує касаційну скаргу та просить розглядати справу без участі її повноважного представника.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між Ічнянською районною державною адміністрацією (орендодавець) та СТОВ "Андріївське" (орендар) 17.05.2006 укладено Договір оренди землі, згідно умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки лісового фонду та сільськогосподарського призначення на підставі розпорядження Ічнянської райдержадміністрації від 23.03.2006 за № 87, які знаходяться на території Андріївської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області.

Пунктом 2 Договору зазначено, що в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 740,7га, у тому числі вкриті лісовою рослинністю - 714,15га, чагарників - 9,82га та земель, зайнятих полезахисними лісосмугами - 16,73га.

Відповідно до п.5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена.

Згідно із п.8 Договору договір укладено на строк 49 років.

Пунктом 9 Договору вказано, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі на рівні 5 розмірів земельних податків, обчислених відповідно до ст. 10 Закону України "Про плату за землю".

Відповідно до п.11 Договору орендна плата вноситься орендарем щорічно до 15 серпня та 15 листопада рівними частками.

Розмір орендної плати переглядається один раз у 2 роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених Договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документально; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із Статутом СТОВ "Андріївське" предметом діяльності СТОВ є, зокрема: лісовідновлення, посадка лісових культур і сприяння природному відновленню лісу, вирощування посадкового матеріалу; лісорозведення, створення захисних лісових насаджень і полезахисних лісових смуг; лісовирощування, догляд за лісовими насадженнями, проведення рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства; охорона і захист лісів від самовільних рубок та лісових пожеж, боротьба з шкідниками та хворобами лісу; лісозаготівля; одержання необробленої деревини, ділової деревини, дров для опалення та хмизу; проведення обліку лісового фонду.

Посилаючись на те, що всупереч вимогам ст.21 Закону України "Про оренду землі", ст.2 Закону України "Про плати за землю" та ст.13 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки не розроблялась, тому невірно визначений розмір орендної плати і, як наслідок, до бюджету не надходять кошти у визначеному законодавством розмірі.

Колегія суддів зазначає, що згідно ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частиною 2 ст.21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю".

Згідно із ч.4 ст.21 Закону України "Про оренду землі" річна орендна плата на земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно із ч.1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація (ч.1 ст.20 цього Закону).

Частиною 2 ст.20 цього Закону встановлено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами (ч.2 ст.23 цього Закону).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що нормативна грошова оцінка земель лісового фонду наданих за Договором СТОВ "Андріївське" не проводилася.

При цьому, СТОВ "Андріївське" зверталося з листом № 2 від 24.01.2017 до директора ДП "Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про проведення грошової оцінки земельної ділянки та листом до голови Чернігівської обласної державної адміністрації про сприяння СТОВ "Андріївське" у вирішенні питання щодо проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 4 від 10.02.2017, проте нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданої за Договором СТОВ "Андріївське", так і не було проведено.

Оскільки законодавець чітко визначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, суди правомірно зазначили, що Договір в цій частині суперечить приписам чинного законодавства та відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного Кодексу України (підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зокрема, відповідно до ч.1 вказаної статті, зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства) має бути визнаний недійсним.

СТОВ "Андріївське" було подано клопотання про застосування строків позовної давності.

Статтею 257 Цивільного Кодексу України зазначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ст. 256 Цивільного Кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 ст. 260 Цивільного Кодексу України зазначено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коди особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 Цивільного Кодексу України)

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного Кодексу України позовна давність, застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).

У п.п. 4.1 п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 за № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів" роз'яснено, що початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 Цивільного Кодексу України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор.

Судами встановлено, що Чернігівська обласна державна адміністрація стала розпорядником земель державної власності лісогосподарського призначення з 01.01.2013, з моменту набрання чинності Законом від 06.09.2012 № 5308-VI, у тому числі і орендованої СТОВ "Андріївське" земельної ділянки.

Пунктом 7 ч.1 ст.13, п.2 ст.21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" який визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій, до відання яких, у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить, зокрема, вирішення питань щодо використання землі та повноважень щодо розпорядження землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до ст.ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Чернігівська обласна державна адміністрація, як новий розпорядник земель лісогосподарського призначення, повинна була здійснювати моніторинг цих земель з метою їх обліку, встановлення площі цих земель та їх стану, здійснювати державний контроль за їх використанням тощо.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач мав можливість та міг дізнатися про кількість орендованих земель лісогосподарського призначення та їх орендарів, про відповідність укладених договорів оренди землі вимогам законодавства і, у разі виявлення порушень закону, здійснювати заходи щодо приведення цих договорів у відповідність до вимог чинного законодавства, зокрема в частині встановлення нормативної грошової оцінки орендованих земель, внесення до договорів відповідних змін шляхом укладення додаткових угод до них, оскільки приведення договорів у відповідність до вимог чинного законодавства сприяє збільшенню надходжень до бюджету.

З огляду на викладене, суди дійшли обгрунтованого висновку про відмову в позові з підстав спливу позовної давності.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про відмову в позові, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області залишити без задоволення.

Постанову від 06.06.2017 Київського апеляційного господарського суду у справі №927/137/17 господарського суду Чернігівської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді О. Яценко

В. Корсак