Рішення

від 14.04.2017 по справі 555/44/17

БЕРЕЗНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 555/44/17

Номер провадження 2/555/170/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2017 року м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області у складі :

головуючого - судді Собчука А.Ю.

при секретарі Кухарчук Л.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача, адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача, адвоката ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5

представника третьої особи ТОВ Бюро - земпроект ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_7, треті особи, що не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_4, ТзОВ Бюро - земпроект , приватний нотаріус Березнівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання договору купівлі-продажу землі недійсними, скасування права приватної власності на земельну ділянку, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю,-

В СТ А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд із позовом до ОСОБА_7, треті особи, що не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_4, ТзОВ Бюро-земпроект , приватний нотаріус Березнівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання договорів купівлі - продажу недійсними, скасування права приватної власності, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю.

Ухвалою Березнівського районного суду від 14.04.2017р., відповідно до письмової заяви представника позивача, позовна вимога ОСОБА_1 до ОСОБА_7, треті особи, що не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_4, ТзОВ Бюро-земпроект , приватний нотаріус Березнівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 в частині визнання договору купівлі - продажу житлового будинку з надвірними будівлями від 21.10.2013р., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_9, посвідченого приватним нотаріусом Березнівського районного нотаріального округу ОСОБА_8, реєстраційний номер 1367 недійсним та позовна вимога в частині скасування права власності ОСОБА_9 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами № 85 по вул. Корецькій в м. Березне, Рівненської області - були залишені без розгляду.

В обґрунтування позову посилається на те, що 21 жовтня 2013 року між позивачем та ОСОБА_9, яка діяла зі згоди матері ОСОБА_4 та органу опіки та піклування було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,1002 га., що призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських споруд, в м.Березне, Березнівського району, Рівненської області, вул. Корецька 85. Даний договір був посвідчений приватним нотаріусом

Березнівського районного нотаріального округу ОСОБА_8

Вказує, що жодного наміру продавати земельну ділянку площею 0,1002 га., що призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських споруд у неї не було, з травня 2013 року постійно хворіє, є особою похилого віку, вказаний договір підписала не читаючи його, нотаріус їй нічого не роз'яснювала, не повідомляла. На неодноразові звернення позивача до відповідача та ОСОБА_4 про скасування вказаного договору по купівлі - продажу земельної ділянки, в добровільному порядку, останні залишаються без відповіді. Жодних грошових коштів за вказаний правочин вона не отримала.

В договорі купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,1002 га., що призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських споруд, в м. Березне, Березнівського району, Рівненської області, вул.Корецька 85, значиться її кадастровий номер, однак в державному акті, який перебував у позивача, кадастрового номеру не було, розмір земельної ділянки був 0,08 га, пізніше 18.06.2001р. Березнівською міською радою було видано розпорядження №93, згідно якого позивачу

додатково було передано у приватну власність ще 0,02 га землі. Крім того, стверджує, що вона не виготовляла технічну документацію, експертних оцінок на дану земельну ділянку не замовляла та не вносила зміни до державного акту. Вважає, що її дочка ОСОБА_4, у відповідності до довіреності від 21.01.2008 року, була замовником технічної документації в ТзОВ Бюро-земпроект , вважає, що змінений державний акт, згідно якого було посвідчено договір купівлі - продажу має бути визнаний недійсним.

Просить суд визнати договір купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,1002 га., що укладений 21 жовтня 2013 року між позивачем та покупцем ОСОБА_9, посвідчений приватним нотаріусом Березнівського районного нотаріального округу ОСОБА_8, реєстраційний номер № 1369 недійсним, скасувати право приватної власності ОСОБА_9 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на вказану земельну ділянку, визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії РВ 01408 виданий Березнівською селищною Радою народних депутатів від 20 квітня 1999 року.

Представник позивача, адвокат ОСОБА_2 та позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задоволити з підстав викладених в позовній заяві та в матеріалах справи. Крім того, додатково зазначили, що про існування вказаного договору купівлі - продажу позивач дізналася лише у вересні 2016 року, тому рахують, що з цього часу для позивача розпочинається строк позовної давності, тобто з часу порушення її права.

В судовому засіданні представник відповідача, адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, просив суд в задоволенні позову відмовити за безпідставністю позовних вимог, подав письмову заяву про застосування наслідків пропуску позовної давності, мотивуючи свою позицію тим, що позивач свідомо укладала вказаний правочин, про його існування добре знала, сама була ініціатором вказаного правочину, вказаний спір виник у зв'язку із погіршенням сімейних відносин, крім того зазначив, договір купівлі-продажу земельної ділянки було оформлено з дотриманням вимог закону. При посвідченні договору у нотаріуса були присутні як позивач, так і відповідач з матір'ю ОСОБА_4, вказав, що позивач регулярно вчиняє різні правочини, так 25 травня 2016 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_7 був укладений договір дарування 20/100 частини будівля магазину промислових товарів з нотаріальною конторою, що знаходиться за адресою вул.. Корецька 85а в м. Березне. Отже, на думку представника відповідача, оскільки перебіг трирічного строку позовної давності починається з моменту підписання договору, а саме 21.10.2013р. строк позовної давності по даному позову сплив 21.10.2016 року.

Представник третьої особи ОСОБА_4, адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив суд в задоволенні позову відмовити за безпідставністю позовних вимог, оскільки позовні вимоги не обґрунтовані та такі, що суперечать чинному законодавству, крім того просив суд застосувати строки позовної давності. Додатково зазначив, що договір купівлі - продажу земельної ділянки було вчинено з дотриманням вимог встановлених законом, нотаріально посвідчено, земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_7, що підтверджується державною реєстрацією.

Третя особа приватний нотаріус Березнівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 в судовому засіданні 23.03.2017р. просила суд в задоволенні позову відмовити, позовні вимоги не визнає, додатково суду пояснила, що договори купівлі-продажу житлового будинку і земельної ділянки були посвідчені нею з дотриманням усіх необхідних умов і процедур, як це передбачає чинне законодавство, сторони особисто прийшли до неї, виразили свою волю до вчинення даного договору, подали необхідні документи (правовстановлюючі, а також документи, щодо оцінки нерухомого майна та земельної ділянки, на якій знаходиться житловий будинок), особисто підписали примірники договору. Так, як покупець Царук (на той час ОСОБА_4) ОСОБА_10 була неповнолітньою, то на вчинення таких правочинів нотаріусу було надана згода органу опіки (рішення виконавчого комітету Березнівської міської ради № 479 від 27.09.2013 року). Також перед посвідченням даного договору згоду на придбання нерухомого майна неповнолітньою надала її мати ОСОБА_4, її підпис посвідчений нотаріально. В позовній заяві вказано, що батько неповнолітньої ОСОБА_11 не давав згоди на правочин, однак його згода не була потрібною в зв'язку з тим, що рішенням Березнівського районного суду від 11.11.2008 року громадянин ОСОБА_11 був позбавлений батьківських прав по відношенню до неї. ОСОБА_1 вказує в позовній заяві, що не усвідомлювала значення своїх дій, однак вважає, що це не відповідає дійсності, оскільки остання являється постійною клієнткою, кожного року вчиняє правочини, щодо розпорядження своїм майном і завжди чітко висловлює свої наміри. Для того, щоб відчужити нерухоме майно дана громадянка замовила експертні оцінки, зареєструвала його в реєстраційній службі Березнівського районного управління юстиції Рівненської області. В цих установах необхідна особиста присутність, волевиявлення і оплата послуг, що нею і було зроблено особисто. Не відповідає дійсності і її звинувачення, що нотаріус не читала договори сторонам і не роз'яснювала правові наслідки даних угод, навпаки, так як стороною була неповнолітня особа, нотаріус детально роз'яснила суть договорів, їх наслідки для сторін, також запитала сторони про порядок розрахунків по даних договорах. Позивач ОСОБА_4, мати неповнолітньої ОСОБА_4 (в шлюбі Царук) ОСОБА_10 їй повідомила, що вони розрахувались повністю до підписання цих договорів. Тоді нотаріус звернулась до продавця ОСОБА_1, яка підтвердила, що розрахунок проведений, вказана обставина про проведення повного розрахунку відображена в договорах купівлі продажу. ОСОБА_1 особисто в присутності нотаріуса передала, своїй онуці ОСОБА_7 підписані договори купівлі-продажу та всю технічну документацію, щодо відчужених будинку та землі, чим підтверджувався факт передачі нерухомого майна.

Додатково зазначила, що не відповідає дійсності посилання позивача на відсутність кадастрового номера в проданої земельної ділянки, оскільки нотаріусу було надано витяг з Державного земельного кадастру і витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в яких був наявний кадастровий номер і уточнена площа відчуженої земельної ділянки. Ці відомості вказані в договорах купівлі-продажу, які підписані особисто сторонами. Замовником даної документації також була позивач особисто. Дані договори були посвідчені 21.10.2013 року. З того часу і по даний час сторони до мене не звертались з проханнями розірвати договори чи укласти додаткові угоди до них.

Представник третьої особи ТзОВ Бюро-земпроект позовні вимоги не визнала, зазначила, що вся технічна документація була виготовлена у відповідності до чинного законодавства, площа, розміри, розташування земельної ділянки відповідають документації, рахує позовні вимоги безпідставними, окрім того зазначила, що документи виготовлялися у відповідності до заяви ОСОБА_1, однак заяву підписувала її донька ОСОБА_4, яка діяла в її інтересах, у відповідності до нотаріально посвідченої довіреності від 21.01.2008 року, яка міститься в матеріалах технічної документації.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволені позову слід відмовити.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 21 жовтня 2013 року між позивачем та ОСОБА_9, яка діяла зі згоди матері ОСОБА_4 та органу опіки та піклування було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,1002 га., що призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських споруд, в м. Березне, Березнівського району, Рівненської області, вул. Корецька 85. Даний договір був посвідчений приватним нотаріусом Березнівського районного нотаріального округу ОСОБА_8, реєстраційний номер 1369.

Позивач зазначає, що жодного наміру продавати земельну ділянку площею 0,1002 га., що призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських споруд у неї не було, з травня 2013 року постійно хворіє, є особою похилого віку, вказаний договір підписала не читаючи його, нотаріус їй нічого не роз'яснювала, не повідомляла. На неодноразові звернення позивача до відповідача та ОСОБА_4 про скасування вказаного договору по купівлі - продажу земельної ділянки, в добровільному порядку, останні залишаються без відповіді. Жодних грошових коштів за вказаний правочин вона не отримала.

Відповідно до умов договору купівлі - продажу земельної ділянки, зазначено, що сторони договору попередньо ознайомлені з вимогами чинного законодавства, щодо недійсності угод, підтвердили, що цей договір вчиняється за відсутності впливу тяжкої обставини та обставин, що спонукають вчинити даний договір на вкрай невигідних умовах, не є фіктивним та удаваним. У сторін відсутні будь-які заперечення, щодо кожної з умов договору, вони однаково розуміють значення договору, умови та правові наслідки для кожної сторони, уклали цей договір про таке: продавець продав, а покупець придбав земельну ділянку площею 0,1002 га., що призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських споруд, в м.Березне, Березнівського району, Рівненської області, вул.. Корецька 85. Даний договір був посвідчений приватним нотаріусом Березнівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 Цей договір вважається укладеним з дня його підписання сторонами та нотаріального посвідчення (а.с.11).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання його стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу в момент вчинення правочину.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Як встановлено судом, на момент укладення вищевказаного договору купівлі - продажу, продавець ОСОБА_1 перебувала у приватного нотаріуса Березнівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 під час підписання договору купівлі - продажу сторонами не було представлено жодних доказів того, які б свідчили про те, що позивач на той час не розуміла їх змісту на момент їх укладення, що і вбачається із тексту викладеного в договорі купівлі продажу.

Надані в судовому засіданні та долучені до матеріалів справи медичні картки, довідки та епікризи позивача підтверджують те, що ОСОБА_1 є інвалідом 2-гої групи, перебувала на тривалому лікуванні у зв'язку із переломами, перенесла ішемічний інсульт. Однак, надані медичні документи не свідчать про те, що позивач не усвідомлює свої дії, не була у встановленому законом порядку визнана недієздатною, жодних рішень органів державної влади чи суду, які певним чином обмежували б можливість ОСОБА_1В вільно розпоряджатися власним майном на той час не було. На думку суду, наявні у позивача на момент укладання спірного договору захворювання не могли впливати на можливість продавця сприйняти зміст договорів, які він укладав.

Як встановлено судом, позивач укладаючи договір купівлі - продажу своїм

підписом підтвердив, те що даний договір вона укладає добровільно, цілеспрямовано, свідомо, бажаючи реального настання правових наслідків обумовлених цим договором, діючи без впливу обману, позивач та її представник в судовому засіданні не заперечували той факт, що саме ОСОБА_1 підписувала вказаний правочин.

Посилання позивача та представника позивача на обставини викладені у позовній заяві по справі суд не приймає до уваги, так як під час розгляду справи не було встановлено обставини на які покликається представник позивача та позивач, вказані обставини не підтверджуються належними та допустими доказами, самі пояснення позивача в судовому засіданні є суперечливими та такими, що не узгоджуються з обставинами справи. Як у позовній заяві так і в судовому засіданні позивач та його представник не висловили жодних мотивів та обґрунтувань щодо недійсності договору купівлі - продажу земельної ділянки.

Статтею 10 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Проте передбачених ст. 57 ЦПК України належних і допустимих доказів, які б підтверджували позовні вимоги ОСОБА_1 та свідчили про її малограмотність, не усвідомлення своїх дій, не знання суті правочину, а також про наявність умислу в діях відповідачки на її обман при укладенні спірної угоди та про істотність обставин щодо введення її в оману, позивач та її представник суду не подали.

Вказані обставини в їх сукупності дають підстави суду зробити висновок про те, що продавець ОСОБА_1 на момент укладення договору правильно сприймала фактичні обставини і правові наслідки правочину, що не вплинуло на її волевиявлення під час укладення договору купівлі - продажу земельної ділянки.

Також твердження позивача, щодо недійсності договору купівлі - продажу, спростовуються наданими в судовому засіданні поясненнями приватного нотаріуса Березнівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 про те, що нею під час посвідчення спірного договору купівлі - продажу земельної ділянки перевірялося чи правильно сторони розуміють зміст вчинюваної дії, після чого сторонам проект договору був проголошений вголос, що виключало можливість його укладення всупереч волі сторони. Позивач добровільно приходила з відповідачем до нотаріуса 21.10.2013р. і виявила бажання укласти договір купівлі - продажу належного їй на праві власності будинку та земельної ділянки на користь відповідача, усвідомлювала значення всіх своїх дій. При цьому жодного тиску на ОСОБА_1 чи обману з боку ОСОБА_7 та ОСОБА_4 не було та не чинили, оскільки за наявності таких обставин нотаріус укладеного договору не посвідчила б.

Крім того, що стосується твердження позивача, що жодних коштів за вказаним правочином вона не утримувала, то суд рахує, що несплата ж відповідачкою коштів позивачці за укладеними договорами купівлі-продажу за умови доведеності таких вимог, може бути підставою для їх стягнення з боржника у примусовому порядку.

Оспорюваний позивачкою договір підписаний сторонами. Клопотання про проведення відповідної експертизи з приводу належності (неналежності) ОСОБА_1 підпису у договорі, в судовому засіданні не заявлялось.

За таких обставин, враховуючи положення статей 203 , 215 ЦК України, суд вважає, що позивач на момент укладення оспорюваного правочину хоч і мав хворобливий стан здоров"я, проте усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними, оскільки жодна з наведених обставин не доведена в судовому засіданні об'єктивними доказами, а також підстав, які б вплинули на волевиявлення позивача при укладенні договору, судом не встановлено, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання договору купівлі - продажу земельної ділянки від 21 жовтня 2013 року недійсним.

За таких обставин суд рахує, що у зв'язку із вище викладеним та із встановленням вказаних вище обставин справи, позовна вимога про скасування права приватної власності ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на земельну ділянку, не підлягає до задоволення, оскільки вказана позовна вимога є похідною від вимоги про визнання договору купівлі - продажу земельної ділянки недійсним.

Що ж стосується позовної вимоги позивача про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю серії РВ 01408 виданого Березнівською селищною Радою народних депутатів від 20 квітня 1999 року, то в цій частині також в задоволені слід відмовити, оскільки вказана позовна вимога є необґрунтованою і безпідставною.

Судом встановлено та дані обставини сторонами не заперечувалися і визнавалися, що у договорі купівлі - продажу земельної ділянки від 21.10.2013р., посвідчений приватним нотаріусом Березнівського районного нотаріального округу ОСОБА_8, площа земельної ділянки становить 0,1002 га., цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських споруд, в м. Березне, Березнівського району, Рівненської області, вул. Корецька 85, кадастровий номер земельної ділянки 5620410100:01:003:0403, державний акт на право приватної власності на землю серія РВ01408, виданий 20.04.1999 року Березнівською міською радою Рівненською області та зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та №1408, та зареєстрована, як об'єкт нерухомого майна, в державному реєстрі речових прав за №150333156204.

18 червня 2001 року розпорядженням виконавчого комітету Березнівської міської ради № 93 ОСОБА_1 було надано дозвіл на складання технічної документації на передачу додатково у приватну власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку в м. Березне, Березнівського району, Рівненської області, вул.. Корецька 85.

В серпні 2013 року ТзОВ Бюро-земпроект було виготовлено технічну документацію, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в м. Березне вул. Корецька 85 та було виготовлену нову документацію на земельну ділянку.

Вказана технічна документація виготовлялася від імені ОСОБА_1, однак заявником та особою, яка підписувала документацію від імені позивача, була її дочка ОСОБА_4, яка діяла у відповідності до довіреності про представництво від 21.01.2008 року, та підписувала документи та заяви від імені ОСОБА_1В, вказані обставини сторонами не заперечувалися та визнавалися.

В судовому засіданні позивач, не заявляла позовних вимог, щодо визнання правочинів вчинених від її імені, у відповідності до довіреності від 21.01.2008р. недійсними, та будь яких доказів того, що вказані правочини визнанні не дійсними, суду надано не було.

Доводи позивача у позовній заяві, щодо підстав визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю серія РВ01408 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки не ґрунтуються на законі, не відповідають іншим установленим у справі обставинам.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що вказаний державний акт підлягає визнанню недійсним, такі обставини не були здобуті в судових засіданнях.

Третя особа, приватний нотаріус Березнівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 в судовому засіданні 23.03.2017р.зазначила та суду пояснила, що під час вчинення правочинів, а саме укладанні та реєстрації договору купівлі продажу земельної дялянки, вона перевіряла державний акт на землю серія РВ№01408 від 20.04.1999 року, дійсність останнього було підтверджено витягом з Державного земельного кадастру і витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в яких був наявний кадастровий номер і уточнена площа відчуженої земельної ділянки. Ці відомості вказані в договорі купівлі-продажу, які підписані особисто сторонами.

Окрім того, суд рахує, що визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку без установлення незаконності рішення відповідного органу місцевого самоврядування, на підставі якого він виданий, не є належним та окремим способом захисту порушених прав.

Наряду із вище викладеним, здійснюючи розгляд даної справи, суд прийшов до висновку, що позивачем при зверненні до суду із позовом, поміж іншим, був пропущений строк позовної давності.

Відповідно до ст.. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові згідно ч.4 ст. 267 ЦК України.

Так, поважність пропуску строку позовної давності підтверджується крім об'єктивних, так і суб'єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджали б позивачу звернутися до суду з позовом за захистом порушеного права, проте таких обставин судом встановлено не було.

Отже, до спірних відносин перебіг трьохрічного строку позовної давності розпочався з 21 жовтня 2013 року та закінчився 21 жовтня 2016 року, а позовну заяву було подано до суду лише 05.01.2017 року.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв'язку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні належними і допустимими доказами, виходячи із наданих позивачем доказів, заявлені із пропуском трирічного строку позовної давності, що в сукупності свідчить про їх недоведеність та відмову у задоволенні позову по суті за пропуском строку позовної давності.

На підставі викладеного, ст..ст. 257, 267 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 82, 88, 212-215, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р ІШ И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_7, треті особи, що не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_4, ТзОВ Бюро-земпроект , приватний нотаріус

Березнівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання договору купівлі - продажу землі недійсними, скасування права приватної власності на земельну ділянку, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.Ю. Собчук