Ухвала

від 11.04.2017 по справі 5011-41/1278-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

11.04.2017Справа № 5011-41/1278-2012

За скаргою Приватного акціонерного товариства Автомобільна група ВІПОС На діїПечерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

По справі № 5011-41/1278-2012

За позовомПриватного акціонерного товариства Автомобільна група ВІПОС ДоТовариства з обмеженою відповідальністю Автомобільна група Каділлак, Шевролє Простягнення 924 920,49 грн. Колегія суддів у складі: Суддя Спичак О.М. - головуючий

Суддя Смирнова Ю.М.

Суддя Чеберяк П.П.

Учасники судового процесу:

від скаржника (стягувача): Амельченко В.П. - предст. за дов.;

від боржника: не з'явився;

від ДВС: Боголей І.Ю. - за дов.

Обставини справи :

Приватне акціонерне товариство Автомобільна група ВІПОС звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільна група Каділлак, Шевролє про стягнення 924 920,49 грн.

Ухвалою від 06.02.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 27.02.2012.

25.06.2012 у справі № 5011-41/1278-2012 винесено рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Каділлак, Шевролє (місцезнаходження : 01103, м. Київ, Печерський р-н, Залізничне шосе, 21, код ЄДРПОУ 193594465) на користь Приватного акціонерного товариства Автомобільна група ВІПОС (місцезнаходження: 04119, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Сім'ї Хохлових, 9-А, код ЄДРПОУ 24581332) 799 700 (сімсот дев'яносто дев'ять сімсот) грн. 00 коп. основного боргу, 30 761 (тридцять тисяч сімсот шістдесят одну) грн. 50 коп. інфляційних нарахувань, 23 314 (двадцять три тисячі триста чотирнадцять) грн. 98 коп. 3% річних, 17 075 (сімнадцять тисяч сімдесят п'ять) грн. 53 коп. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю Автомобільна група Каділлак, Шевролє подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду м. Києва від 25.06.2012 по справі № 5011-41/1278-2012.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 по справі № 5011-41/1278-2012 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 25.06.2012 по справі № 5011-41/1278-2012 - без змін.

На виконання рішення Господарського суду м. Києва від 25.06.2012 по справі № 5011-41/1278-2012 21.08.2012 судом видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.10.2012 судом виправлені допущені в резолютивні частині рішення Господарського суду м. Києва від 25.06.2012 по справі № 5011-41/1278-2012 описки.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду м. Києва від 25.06.2012 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 по справі № 5011-41/1278-2012 Товариство з обмеженою відповідальністю Автомобільна група Каділлак, Шевролє подало касаційну скаргу.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2012 по справі № 5011-41/1278-2012 касаційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 - без змін.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.01.2013 по справі № 5011-41/1278-2012 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільна група Каділлак, Шевролє про відстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 25.06.2012 по справі № 5011-41/1278-2012 задоволено.

Зазначена ухвала залишена без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 та Вищого господарського суду України від 27.08.2013 по справі № 5011-41/1278-2012.

28.02.2017 року до Господарського суду м. Києва надійшла скарга Приватного акціонерного товариства Автомобільна група ВІПОС на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якій скаржник просить суд:

- постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Боголей Ірини Юріївни від 16.12.2016 про повернення стягувачеві наказу № 5011-41/1278-2012, виданого Господарським судом м. Києва 21.08.2012 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільна група Каділлак, Шевролє на користь Приватного акціонерного товариства Автомобільна група Віпос боргу у розмірі 870 852,01 грн. - визнати неправомірною і скасувати.

Ухвалою суду від 14.03.2017 було призначено на 11.04.2017 до розгляду скаргу Приватного акціонерного товариства Автомобільна група Віпос на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

У судовому засіданні 11.04.2017 представник скаржника (стягувача) надав усні пояснення по суті поданої скарги, відповідно до яких скаргу підтримав та просив суд задовольнити її у повному обсязі.

Представник ВДВС 11.04.2017 через канцелярію суду подав клопотання про долучення до матеріалів скарги копії виконавчого провадження та письмові заперечення на скаргу, а у судовому засіданні 11.04.2017 надав усні пояснення, в яких проти задоволення скарги заперечив.

Представник боржника у судове засідання 11.04.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представники боржника в судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, про дату та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши подану скаргу, дослідивши матеріали справи, а також, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд прийшов до висновку про задоволення поданої скарги з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 27.05.2016 Печерським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження № 51239693 з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 21.08.2012 у справі № 5011-41/1278-2012 щодо стягнення з ТОВ Автомобільна група Каділлак, Шевролє на користь ПАТ АГ Віпос заборгованості у розмірі 870 852,01 грн.

03.10.2016 Печерським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № 53037088, яке веде Печерський районний ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві.

16.12.2016 Печерським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв'язку із відсутністю майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

В обґрунтування поданої скарги ТОВ Автомобільна група Каділлак, Шевролє зазначено, що оскаржувана постанова від 16.12.2016 про повернення виконавчого документа стягувачеві є незаконною та такою, яка винесена з грубим порушенням приписів Закону України Про виконавче провадження . На думку скаржника, Печерським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві всупереч статті 18 Закону України Про виконавче провадження не було здійснено всіх необхідних заходів щодо належного виконання рішення суду, зокрема, у боржника наявне рухоме майно, на яке можливо звернути стягнення.

ВДВС проти задоволення скарги заперечив посилаючись на те, що в матеріалах виконавчого провадження наявна відповідь регіонального сервісного центру МВС України у м. Києві № 3306/12 від 25.10.2016 про те, що транспортних засобів за ТОВ Автомобільна група Каділлак, Шевролє не зареєстровано. Крім того, державний виконавець послався на те, що державним виконавцем не порушено право стягувача на повторне пред'явлення виконавчого документа до органів примусового виконання.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України Про виконавче провадження . Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.

Згідно приписів ст. 1 Закону України Про виконавче провадження (в чинній на той момент редакції) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу"(далі - державні виконавці) (ст. 2 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до п. 3 статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження , розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Умовами п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Умовами статті 48 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що 1) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

2) Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19 1 та 26 1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15 1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

3) Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.

4) На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

5) У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

6) Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

7) У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов'язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

8) Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Скаржником до поданої скарги доданий лист Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України з якого вбачається, що станом на 21 лютого 2017 згідно з Інформацією з бази даних Єдиного державного реєстру МВС за ТОВ Автомобільна група Каділлак, Шевролє зареєстровані три автомобілів, а саме: Chevrolet Expres Cargo, 2004 р.в., д/н АА3021АС; Chevrolet Cavalier, 2004 р.в., д/н АА9378АС, Chevrolet Suburban, 1999 р.в., д/н 18270 КА. Крім того, до матеріалів скарги додане повідомлення УДАІ в місті Києві Головного управління МВС України на запит ВДВС Печерського РУЮ м. Києва, з якого вбачається, що станом на 28.03.2014 зазначені транспортні засоби також перебували у власності боржника і на них було накладено арешт, заборону на відчуження.

У зв'язку з тим, що на момент винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу у власності боржника перебувало майно, на яке можливо було здійснити стягнення, то зазначений факт свідчить про бездіяльність державного виконавця (не вчинення виконавчих дій) з приводу розшуку та виявлення майна боржника і відповідно незаконність дій та постанови щодо повернення виконавчого документу, у зв'язку з відсутністю майна у боржника.

Судом відхиляються заперечення державного виконавця проти скарги з огляду на те, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі. Крім того, у відповідності до вимог п. 8 ч. 1 статті 48 Закону України Про виконавче провадження виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника

Відповідно до п. 9.13 постанови на виявлення рахунків боржника, нерухомого та рухомого майна боржника та його Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , господарським судом за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Таким чином, у зв'язку з тим, що в боржника наявне майно, на яке можна здійснити стягнення, то дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу є незаконними, а відповідна постанова від 16.12.2016 серія ВП № 51239693 є недійсною.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Приватного акціонерного товариства Автомобільна група ВІПОС задовольнити.

2. Визнати недійсною постанову Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 51239693 від 16.12.2016.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Спичак О.М.

Суддя Смирнова Ю.М.

Суддя Чеберяк П.П.