Ухвала

від 12.04.2017 по справі 522/5861/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/517/17

Номер справи місцевого суду: 522/5861/17

Головуючий у першій інстанції Кушніренко

Доповідач Прібилов В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2017 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді: Прібилова В.М.,

суддів: Кадегроб А.І. та Котелевського Р.І.,

за участю

секретаря: Стоянової Л.І.,

прокурора: Прокопова М.В.,

захисника: ОСОБА_1,

підозрюваного: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1, діючого в інтересах захисту підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеса від 31 березня 2017 року, у рамках кримінального провадження за № 42016010000000262 внесеному до ЄРДР 29.11.2016 року за ознаками ч.2 ст. 127 та ч. 3 ст.146 КК України,-

встановив

Оскарженою ухвалою було задоволено клопотання старшого слідчого СВ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_3, погодженого з начальником відділу прокуратури АР Крим ОСОБА_4у кримінальному провадженні № 42016010000000262 від 23.11.2016 року відносно підозрюваного:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 54 дні, тобто з 30.03.2017 року по 23.05.2017 року без визначення розміру застави.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 146 КК України, а саме в тому, що ОСОБА_2, за вказівкою організатора, а також за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, будучи виконавцем організованої групи, приймав участь в незаконному позбавленні волі осіб, яких вже поміщено до реабілітаційного центру та який діє під прикриттям Релігійної громади Української православної церкви Чернігівської єпархії парафії на честь ікони Божої Матері Семистрельна , де з метою формування покори , завдавав сильного фізичного та морального болю шляхом нанесення побоїв, мучення, вчинення інших насильницьких дій, залякування та примушення до праці.

При прийнятті рішення щодо обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя прийняв до уваги те, що він обґрунтовано підозрюється у скоєнні інкримінованих йому правопорушень, а також послався на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: те, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на потерпілого та свідків з метою схилити їх до зміни показів, чим може негативно вплинути повному, об'єктивному, всебічному та неупередженому досудовому розслідуванню.

Також слідчий суддя врахував тяжкість злочину, у якому він підозрюється, встановлені під час розгляду клопотання слідчого дані про особу підозрюваного та з урахуванням усіх встановлених обставин прийшов до висновку про те, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання підозрюваного під вартою не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та з урахуванням підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення з застосуванням насилля, вважав за необхідне не визначати розмір застави.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисником підозрюваного - адвокатом ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді була подана апеляційна скарга, в якій він вказав, що вважає ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги захисник послався на неврахування місцевим судом даних про особу підозрюваного, його міцні соціальні зв'язки, наявність у нього сім'ї та постійного місця проживання.

Крім того, захисник зазначає, що в матеріалах клопотання слідчого відсутні будь-які докази на підтвердження існування зазначених в оскаржуваній ухвалі ризиків, передбачених ст.177 КПК України та не зазначені обставини, які б свідчили про те, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши суддю-доповідача; пояснення підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді; вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного:

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, визначені змістом ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; може знищити, спотворити, переховати документи, речі, які становлять інтерес для досудового слідства, перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд, відповідно до вимог ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали встановлено, що вирішуючи питання щодо обрання відносно ОСОБА_2 найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.146 КК України і зазначена підозра на даній стадії досудового розслідування, ґрунтується на отриманих органом досудового слідства доказах, які наявні у матеріалах та долучені до клопотання.

Так, зазначена підозра ґрунтується на долучених до клопотання матеріалах, а саме: витягом із ЄРДР від 29.11.2016 року, протоколами допиту потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9С; протоколами пред'явлення осіб для впізнання, і в тому числі наданими апеляційному суду матеріалами НСРД.

При цьому, погоджуючись з рішенням слідчого судді щодо обґрунтованості підозри, апеляційний суд враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ є необхідною умовою законності тримання під вартою ( Нечипорук і Йонкало проти України , no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції . За визначенням ЄСПЛ обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин ( K.-F. проти Німеччини , 27 листопада 1997, §57).

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Більш того, у п. 48 рішення Чеботарь проти Молдови № 35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання .

Також апеляційний суд вважає, що слідчим та прокурором надано відповідні докази на підтвердження існування ризиків можливого перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню, які знайшли своє відображення в оскаржуваній ухвалі слідчого судді.

На наявність зазначених ризиків вказують наявні у матеріалах справи дані про особу підозрюваного та його поведінка під час вчинення злочину, а саме вчинення ним злочину з застосуванням насилля, що на думку апеляційного суду вказує на можливість вчинення останнім дій, направлених на можливість перешкоджання останнім кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на потерпілих, можливого зникнення, перешкоджання кримінальному провадженню шляхом знищення чи спотворення доказів.

Твердження сторони захисту про міцність соціальних зв'язків підозрюваного, його постійного проживання, перебування у шлюбі, наявність вагітної дружини, не спростовують викладених в ухвалі висновків слідчого судді, а обґрунтована підозра ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.146 КК України не дає переконання у тому, що зазначені соціальні фактори можуть мати стримуючу дію та уникнути існування ризиків.

В зв'язку з наведеним, твердження захисника підозрюваного про відсутність доказів про існування зазначених у клопотанні слідчого та в ухвалі слідчого судді ризиків, апеляційний суд вважає безпідставними та вважає обґрунтованими посилання слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ Летельє проти Франції , апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність обрання на даній стадії досудового розслідування, підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.

Крім того, апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою Ферарі-Браво проти Італії , відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

З урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, в якому ОСОБА_2 на даній стадії оголошено про підозру, та практики ЄСПЛ, апеляційний суд вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої останньому підозри у вчиненні інкримінованих йому дій та наявність існуючих ризиків.

Апеляційний суд також приймає до уваги звернення ряду громадян, рідні яких перебували у реабілітаційному центрі і які наполягали на тому, що існування зазначеного центру надавало можливість особам, які зловживали спиртним, наркотиками та іншими забороненими препаратами позбавитися залежності від вживання цих засобів. Разом з тим колегія суддів вважає, що встановлені органом досудового розслідування дані та надані апеляційному суду матеріали, ставлять під сумнів твердження цих осіб щодо перебування залежних від алкоголю, наркотиків та інших заборонених засобів осіб у належних умовах та в тому числі відсутності здійснення на хворих заходів фізичного та психологічного впливу.

Також колегія суддів враховує ту обставину, що зібрані на даний час органом досудового розслідування дані, викликають негативний суспільний резонанс громадян, оскільки дії підозрюваних, як стверджує орган досудового розслідування, носять небезпечний характер, в тому числі у виді знущання над хворими особами.

На даний час, зібрані у своїй сукупності органом досудового розслідування дані не є достатніми для з'ясування усіх фактичних обставин вчиненого, оскільки потребують проведення додаткової перевірки, а перебування підозрюваного під вартою надасть можливість провести повну та об'єктивну перевірку цих обставин, в зв'язку з чим апеляційний суд вважає, що належним та достатнім буде обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, апеляційний суд вважає що прокурором надано достатні та переконливі дані, які вказують на те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам та підтвердження відсутності обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які не є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а стороною захисту не надано жодного доказу, які свідчать про протилежне та спростовують ці твердження прокурора.

В зв'язку з наведеним, твердження захисника підозрюваного про відсутність доказів про існування зазначених у клопотанні слідчого та в ухвалі слідчого судді ризиків, апеляційний суд вважає безпідставними та вважає обґрунтованими посилання слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в тому числі без визначення застави, як альтернативного запобіжного заходу.

Разом з тим, при апеляційному розгляді, будь-яких порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді - не встановлено.

На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене у відповідності до вимог закону, та постановлене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими слідчим суддею, а тому апеляційна скарга захисника підозрюваного не підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд Одеської області,-

постановив

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду Одеської області від 31 березня 2017 року, у рамках кримінального провадження за № 42016010000000262 внесеному до ЄРДР 29.11.2016 року за ознаками ч.2 ст. 127, ч. 3 ст.146 КК України, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, строком до 23.05.2017 року без визначення розміру застави - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12