Ухвала

від 18.04.2017 по справі 810/3867/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2017 року м. Київ К/800/7241/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцова О.В., Мороз Л.Л., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до уповноваженої особи уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року позов задоволено частково.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь Волкова Олександра Юрійовича на постанову Київського окружного адміністративного суд від 23 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії до розгляду Конституційним судом України конституційного подання Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, представник позивача ОСОБА_6 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів прийшла до висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Постановляючи оскаржуване рішення, апеляційний суд послався на необхідність зупинення апеляційного провадження до розгляду Конституційним Судом України питання щодо конституційності Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , який встановлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносин між Фондом, банками, Національним банком України, визначення повноважень та функцій Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків та має застосовуватись до спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку конституційного судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в цій справі.

Частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Так, апеляційним судом встановлено, що до правовідносин у даній справі підлягають застосуванню положення Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , який є чинним та діє на теперішній час.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, прийняття рішення Конституційним Судом України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності положень Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб на спірні правовідносини не вплине.

У зв'язку з викладеним колегія суддів вважає помилковим висновок апеляційного суду про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі.

Згідно з частиною першою статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Виходячи з наведеного, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року - скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: