Постанова
від 21.08.2019 по справі 810/3867/15
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2019 року

м. Київ

справа №810/3867/15

адміністративне провадження №К/9901/34786/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні справу

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Білої Ірини Володимирівни

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2015 (суддя Брагіна О.Є.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 (колегія у складі суддів Межевича М.В., Земляної Г.В. , Сорочка Є.О.)

у справі № 810/3867/15

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Білої Ірини Володимирівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

І. РУХ СПРАВИ

1. 26.08.2015 ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогами до відповідачів про:

- визнання протиправними дії Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ Банка Київська Русь Волкова О.Ю. щодо невключення її до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 92000 грн. відповідно договору №24501-62.4 банківського вкладу в національній валюті Сім днів від 18.03.2015;

- зобов`язання Волкова О.Ю. надати ФГВФО інформацію про вкладника - ОСОБА_1 стосовно належних до відшкодування останній за рахунок ФГВФО коштів відповідно до договору №4501-62.4 банківського вкладу в національній валюті Сім днів від 18.03.2015 в розмірі 92000 грн;

- зобов`язання ФГВФО здійснити необхідні дії для включення ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників ПАТ Банк Київська Русь , які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок ФГВФО як вкладника за договором №24501-62.4 банківського вкладу в національній валюті Сім днів від 18.03.2015 в розмірі 92000 грн.

2. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2015, залишеною без змін, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017, позов задоволено частково:

- зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 стосовно належних до відшкодування останній 92000 грн. згідно договору від 18.03.2015 №4501.62.4;

- у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

3. 27.06.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Відповідача на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017. У касаційній скарзі скаржник просив скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.06.2017 було відкрито провадження у справі. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суд України 06.03.2018 справу було передано на розгляд до Верховного Суду.

5. Скаржник заявляв клопотання про розгляд справи за його участі, однак ухвалою від 19.08.2019 Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.

6. Також скаржник заявляв клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень, однак ухвалою від 30.06.2017 Вищий адміністративний суд України відмовив в задоволенні такого клопотання.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.03.2015 між позивачем та ПАТ Банк Київська Русь було укладено договір №4501-62.4, згідно п. 2.1 якого Банк прийняв на зберігання від ОСОБА_1 грошові кошти в формі депозитного вкладу у сумі 92 000 грн.

8. Згідно постанови правління Національного банку України від 19.03.2015 № 190 Про віднесення Публічного акціонерного банку Банк Київська Русь до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення № 61 від 19.03.2015, яким у ПАТ Банк Київська Русь введено тимчасову адміністрацію. Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Київська Русь призначено Волкова О.Ю.

9. За повідомленням Фонду, розміщеного на інтернет-сайті для отримання гарантованої суми відшкодування вкладу необхідно звернутися до установ банків-агентів Фонду.

10. Звернувшись до банку-агента щодо відшкодування гарантованої Фондом суми, позивач дізналася про неможливість отримання коштів, оскільки не була включена до загального реєстру вкладників ПАТ Банк Київська Русь , позаяк операція з перерахування коштів у розмірі 92 000 грн. відповідно до договору від 18.03.2015 №4501-62.4 визнана сумнівною, тому документи були направлені банком на розгляд правоохоронних органів, а операції за рахунком позивачки тимчасово заблоковані.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідачем-1 не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та банком, нікчемними, а тому кошти, які знаходяться на депозитному рахунку позивача, відносяться до категорії вкладу.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. У касаційній скарзі Відповідач 1 наголошує, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є передчасними, зробленими без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

13. Зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо підтвердження факту внесення грошових коштів на рахунок до банку. Статус вкладника спростовується випискою по рахунку юридичної особи, згідно з якою вбачається, що грошові кошти залучені Банком від юридичної особи за нікчемним правочином.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Суд дослідив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

15. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не включив позивача до переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за її банківським вкладом (депозитом) у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Київська Русь" за рахунок Фонду.

16. Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб №4452-VI установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

17. Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

18. Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

19. Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

20. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

21. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

22. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

23. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

24. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

25. Згідно з п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

26. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач уклав з ПАТ "Банк "Київська Русь" договір банківського вкладу (депозиту) та на відповідних рахунках позивача розміщено грошові кошти згідно з зазначеним договором (переказ коштів від СФГ Глорія ), а тому в розумінні закону позивач є вкладником.

27. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок позивача відбулось до початку віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації.

28. Колегія суддів звертає увагу, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI не можуть бути застосованими до договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ "Банк "Київська Русь", оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

29. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що договір банківського рахунку №26296-82 був укладений між банком та позивачем 18.03.2015, а тому ч.3 ст.36 Закону у цьому випадку застосувати неможливо, оскільки 20.03.2015 є тією датою, з якою Закон пов`язує неможливість проведення правочинів після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, згідно постанови НБУ №190 та рішенні Фонду №61 від 19.03.2015.

30. Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ "Банк "Київська Русь" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до Закону № 4452-VI.

31. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а.

32. Частина 3 ст. 38 Закону № 4452-VI (у редакції, що діяла на час укладення договору) містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними. Відповідач-1 вважав нікчемними договір банківського вкладу між банком і позивачем з підстави, передбаченої п. 7 ч. 3 ст. 38 зазначеного вище Закону. Зазначеною нормою передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

33. Суд вважає, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ Банк Київська Русь , оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

34. Метою п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

35. Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/14681/17, від 30.05.2018 у справі № 910/23036/16, від 23.10.2018 у справі № 804/6992/15.

36. Отже, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, а неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк "Київська Русь" за рахунок Фонду.

37. Отже, обставини щодо наявності визначених п. 2 та 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб підстав нікчемності правочину, не знайшли свого підтвердження, відповідач належних та допустимих доказів щодо цього не надав.

38. З огляду на те, що дії Уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду, є протиправними, Уповноважена особа Фонду зобов`язана надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо Позивача, стосовно якого необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

39. Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

40. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

41. Відповідно до ст. 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

42. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

43. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

44. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування положень матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанції.

45. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Білої Ірини Володимирівни залишити без задоволення .

2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року у справі № 810/3867/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О. П. Стародуб

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення21.08.2019
Оприлюднено22.08.2019
Номер документу83783174
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —810/3867/15

Постанова від 21.08.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кравчук В.М.

Ухвала від 19.08.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кравчук В.М.

Ухвала від 30.06.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Донець О.Є.

Ухвала від 07.06.2017

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Межевич М.В.

Ухвала від 18.04.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Єрьомін А.В.

Ухвала від 12.04.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Єрьомін А.В.

Постанова від 23.10.2015

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Брагіна О.Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні