Ухвала

від 07.06.2017 по справі 810/3867/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 810/3867/15 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

07 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Лисенко І.Д., представника відповідача-1 Юри М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь Волкова Олександра Юрійовича на постанову Київського окружного адміністративного суд від 23 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь Білої Ірини Володимирівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суд від 23 жовтня 2015 року позов задоволено частково.

Відповідач-1 в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

24.05.2017 протокольною ухвалою апеляційного суду було замінено відповідача - Уповноважену особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь Волкова Олександра Юрійовича на Уповноважену особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь Білу Ірину Володимирівну.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача-1, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18.03.2015 між позивачем та ПАТ Банк Київська Русь було укладено договір №4501-62.4, згідно п. 2.1 якого Банк прийняв на зберігання від ОСОБА_4 грошові кошти в формі депозитного вкладу у сумі 92 000 грн.

Згідно постанови правління Національного банку України від 19.03.2015 № 190 Про віднесення публічного акціонерного банку Банк Київська Русь до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення № 61 від 19.03.2015, яким у ПАТ Банк Київська Русь введено тимчасову адміністрацію. Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Київська Русь призначено Волкова О.Ю.

За повідомленням Фонду, розміщеного на інтернет-сайті для отримання гарантованої суми відшкодування вкладу необхідно звернутися до установ банків-агентів Фонду.

Звернувшись до банку-агента щодо відшкодування гарантованої Фондом суми, позивач дізналася про неможливість отримання коштів, оскільки не була включена до загального реєстру вкладників ПАТ Банк Київська Русь , позаяк операція з перерахування коштів у розмірі 92 000 грн. відповідно до договору від 18.03.2015 №4501-62.4 визнана сумнівною, тому документи були направлені банком на розгляд правоохоронних органів, а операції за рахунком позивачки тимчасово заблоковані.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантувань я вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства. Банк Київська Русь Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення ОСОБА_4 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на суму 92 000 (дев'яносто дві тисячі) грн. відповідно до Договору № 24501-62.4 банківського вкладу в національній валюті Сім днів від 18 березня 2015 року;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь Волкова Олександра Юрійовича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_4 стосовно належних до відшкодування останній за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів відповідно до Договору №24501-62.4 банківського вкладу в національній валюті Сім днів від 18 березня 2015 року в розмірі 92 000 дев'яносто дві тисячі) грн:

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити необхідні дії для включення ОСОБА_4 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь , які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як вкладника за Договором №24501-62.4 банківського вкладу в національній валюті Сім днів від 18 березня 1015 року в розмірі 92 000 (дев'яносто дві тисячі) грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем-1 не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та банком, нікчемними, а тому кошти, які знаходяться на депозитному рахунку позивача, відносяться до категорії вкладу.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування за вкладами встановлені Законом № 4452-VI.

За ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 4452-VI вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Частинами 1-3, 5-6 ст. 27 Закону № 4452-VI закріплено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах Урядовий кур'єр або Голос України та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Пунктами 2, 4, 6 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (далі - Положення № 14), Фонд складає на підставі Переліку Загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

На підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

З огляду на викладені вище положення, апеляційний суд дійшов висновку, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями на формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (з урахуванням положень частини другої статті 26 Закону № 4452-VI).

Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI закріплено, що Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів, а також звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку

Частинами 2, 3 статті 38 Закону № 4452-VI передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Вкладником, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI, є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Таким чином, передбачені Законом № 4452-VI гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні статті 2 Закону № 4452-VI). Такий статус передбачає, з-поміж іншого, наявність у банку вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського вкладу (депозиту).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1058 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно ч. 1 ст. 1062 ЦК на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.

За змістом пункту 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (далі - Інструкція) банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до пункту 10.1 Інструкції якщо фізична особа не має рахунків у цьому банку, то відкриття вкладного (депозитного) рахунку здійснюється в такому порядку: фізична особа має пред'явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок; .

Відповідно до абз. 2 п. 10.12 Інструкції на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім'я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. У цьому разі вважається, що власник рахунку погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про свій вкладний (депозитний) рахунок.

Відповідно до пунктів 1.5, 1.6 Інструкції умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.

Порядок проведення операцій за рахунками клієнтів, відкритих у національній та іноземних валютах, регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Операції за рахунками здійснюються за допомогою платіжних інструментів за формами, установленими банківськими правилами (нормативно-правовими актами Національного банку, внутрішніми положеннями банку тощо).

Судячи зі змісту наведених вище положень ЦК та Інструкції при відкритті депозитного рахунку за договором банківського вкладу кошти на такий вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи (вкладника) можуть зараховуються від цієї особи (у будь-який спосіб: готівкою через касу банку або ж шляхом безготівкового перерахунку, але з власного банківського рахунку такої особи) або від іншої особи (якщо договором банківського вкладу прямо не встановлено на це заборону).

У справі що розглядається, встановлено, що 18.03.2015 між позивачем та ПАТ Банк Київська Русь було укладено договір банківського вкладу. Як вбачається з виписки по особовому рахунку № 2620171573001, 18.03.2015 на вкладний рахунок позивача було зараховано 92 000 грн, що надійшли з рахунку іншої особи - СФГ Глорія з призначенням платежу Надання поворотно фінансової допомоги зг договору без ПДВ . У зв'язку із цим, апеляційний суд вважає за необхідне наголосити, що спірний договір банківського вкладу не містить заборони залучення вкладу від третіх осіб.

Підставою для визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного позивачем з ПАТ Банк Київська Русь , відповідач зазначає п.п. 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, відповідно до яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав, зокрема, коли банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; коли банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Разом з тим, матеріалами справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що укладення спірного договору банківського вкладу та перерахування коштів з одного на інший рахунок, що відкриті у ПАТ Банк Київська Русь спричинило взяття ПАТ Банк Київська Русь на себе зобов'язань, внаслідок чого останній став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим. Відтак, посилання Уповноваженої особи на п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI в якості підстави для віднесення вказаного договору до нікчемних є необґрунтованим.

Умовою ж застосування п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI при встановленні нікчемності правочину є мета надання окремим кредиторам переваг, прямо не встановлених для них законодавством. Відповідачем не доведено, що умови укладеного договору банківського рахунку та/або спірна транзакція передбачає платіж з метою надання переваг позивачу чи іншим кредиторам (у тому числі СФГ Глорія ) переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. На думку апеляційного суду, надходження коштів на вкладний рахунок позивача з рахунку іншої особи, можливість чого передбачена законом, у якості безпроцентної фінансової допомоги, само по собі не може свідчити про нікчемність такого договору на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

Відповідачами не було надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Крім того, в силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом, натомість відповідного судового рішення про визнання недійсним спірного договору та застосування до нього правових наслідків недійсності матеріали справи не містять.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що Уповноваженою особою не доведено наявності підстав, передбачених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, для визнання нікчемним договору банківського рахунку № 23391-34 від 17.03.2015, висновок про нікчемність укладеного з позивачем правочину є таким, що ґрунтується на припущеннях та ймовірності, а отже є необґрунтованим і безпідставним.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про їх необґрунтованість, оскільки обов'язок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення позивача до реєстру вкладників для здійснення виплат виникає виключно у разі наявності відомостей про неї у переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, складеному Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ . З огляду на те, що на час розгляду справи до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не надходив перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, у якому були б зазначені відомості про позивача, такі вимоги є передчасними та такими, що не пов'язані із захистом порушеного права.

Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав на часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь Волкова Олександра Юрійовича залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суд від 23 жовтня 2015 року - без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції в порядку та строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст рішення виготовлений 07.06.2017.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Земляна Г.В.