Ухвала

від 18.04.2017 по справі 914/2437/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

18.04.17 Справа № 914/2437/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П.

Хабіб М.І.

розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову б/н від 11.04.2017 року

у справі № 914/2437/16

за позовом: ОСОБА_2, м. Львів

до відповідача-1: ОСОБА_3, м. Львів

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Михась , м. Львів

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Шоробури-Гіркої Наталії Стефанівни, м. Львів

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_5, м.Сокаль Львівської області

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: ОСОБА_6, м. Львів

про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_7, ОСОБА_8

від відповідача-1 : не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від третьої особи-1 з боку відповідачів: не з'явився;

від третьої особи-2 з боку відповідачів: ОСОБА_9

від третьої особи-3 з боку відповідача-1: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Львівської області із позовом до ОСОБА_3 та ТзОВ Михась про визнання недійсними договору купівлі-продажу та договору іпотеки.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.02.2017 року у даній справі позов ОСОБА_2 задоволено частково. Суд виніс рішення, яким визнав недійсним договір купівлі-продажу, укладений 29.06.2016 року між ТзОВ Михась та ОСОБА_3 (договір нотаріально посвідчений 29.06.2016 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстровано в реєстрі за №1974). В частині вимоги про визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 25.07.2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, припинено провадження у справі.

Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу б/н від 13.03.2017 року, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 року у даній справі прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_3 б/н від 13.03.2017 року до провадження та призначено розгляд справи на 18.04.2017 року.

11.04.2017 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову б/н від 11.04.2017 року, в якій просить вжити заходи забезпечення позову, а саме:

1). Накласти арешт на нежитлове приміщення загальною площею 349,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

2). Заборонити вчинення будь-яких дій з нежитловим приміщенням та/або його частинами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а саме:

- ОСОБА_5;

- ОСОБА_3;

- Управлінню державної реєстрації Львівської міської ради, Державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно Львівського міського управління юстиції, адміністраторам центрів надання адміністративних послуг, нотаріусам (державним та приватним), та будь-яким іншим державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, які вправі вчиняти відповідно до чинного законодавства України, будь-які реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення загальною площею 349,8 кв.м. та/ або його частини, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Генерала Тарнавського,104 Б;

- та будь-яким іншим особам щодо відчуження та розпорядження нежитловим приміщенням, загальною площею 349,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Генерала Тарнавського,104 Б.

Представник третьої особи 2 на стороні відповідачів у судовому засіданні зазначив, що заява про забезпечення позову є безпідставною.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України визначено, що позов забезпечується:накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову розяснено, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (п.3 абз.2 Постанови Пленуму ВГСУ).

Так, судом встановлено, що предметом спору у даній справі є, зокрема, вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного 29.06.2016 року між ТзОВ Михась (продавець) та ОСОБА_3 (покупець). Згідно умов договору, продавець передав, а покупець прийняв у власність нежитлове приміщення загальною площею 349,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Заявник в заяві про забезпечення позову посилається на те, що протягом часу розгляду справи та триваючих судових спорів, відповідачами вживаються заходи на відчуження майна, яке предметом спірного договору купівлі-продажу від 29.06.2016 року.

Так, заявник зазначає, що 11.04.2017 року йому стало відомо про державну реєстрацію поділу нежитлового приміщення, що є предметом оскаржуваного договору. А саме заявник стверджує, що державним реєстратором Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки ОСОБА_12 були прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження № 34725832 від 11.04.2017 року, № 34725606 від 11.04.2017 року, № 34725365 від 11.04.2017 року, № 34725099 від 11.04.2017 року.

В обґрунтування зазначеного заявник подав до суду інформаційну довідку № 84784398 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, з якої вбачається, що 11.04.2017 року державним реєстратором було зареєстровано поділ спірного нежитлового приміщення (яке належить на праві власності ОСОБА_3) на чотири самостійних об'єкти нерухомого майна.

Вчинення відповідача 1 (ОСОБА_3) дій по розподілу спірного нежитлового приміщення на чотири самостійні об'єкти нерухомого майна, свідчить про вчинення останнім дій, які приведуть до утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, в разі задоволення позову. Адже, предметом спірного договору купівлі-продажу є один об'єкт нерухомого майна, а саме нежитлове приміщення загальною площею 349,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Враховуючи обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову колегія суддів прийшла до висновку вжити заходів до забезпечення позову та заборонити: ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчуження і розпорядження нежитловим приміщенням загальною площею 349,8 кв.м. та або його частинами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. та Управлінню державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради, Державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, адміністраторам центрів надання адміністративних послуг, нотаріусам (державним та приватним) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення загальною площею 349,8 кв.м. та/ або його частини, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Генерала Тарнавського,104 Б.

Вимоги заявника, в заяві про забезпечення позову, щодо заборони ОСОБА_5 вчиняти дії по спірному нежитловому приміщенням та накладення арешту на це приміщення є необґрунтованими, а тому не підлягають до задоволення.

Про забезпечення позову господарський суд виносить ухвалу, яка надсилається або видається сторонам у справі, іншим учасникам судового процесу (стаття 87 ГПК). Наказ про вжиття заходів до забезпечення позову не видається. Зазначена ухвала з урахуванням пункту 2 частини першої статті 3 Закону України Про виконавче провадження має статус виконавчого документа, а тому повинна відповідати вимогам статті 4 названого Закону, в тому числі бути скріплена гербовою печаткою.

Керуючись ст.ст.ст.ст.66, 67, 86, 99 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1.Заяву позивача про забезпечення позову б/н від 11.04.2017 року задоволити частково.

2.Вжити заходи до забезпечення позову у даній справі, а саме:

- Заборонити ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчуження і розпорядження нежитловим приміщенням загальною площею 349,8 кв.м. та або його частинами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.;

- Заборони Управлінню державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради, Державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, адміністраторам центрів надання адміністративних послуг, нотаріусам (державним та приватним) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення загальною площею 349,8 кв.м. та/ або його частини, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Генерала Тарнавського,104 Б.

Стягувач: ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, код НОМЕР_1).

Боржники: ОСОБА_3 (79000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_2); Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради (79040, м.Львів, вул. Городоцька, 299, код 26526811).

Строк пред'явлення ухвали до виконання 3 роки.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Скрипчук О.С.

судді Дубник О.П.

Хабіб М.І.