Постанова

від 31.05.2017 по справі 914/2437/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2017 р. Справа № 914/2437/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 б/н від 13.03.2017 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2017 року

у справі № 914/2437/16

за позовом: ОСОБА_3, м. Львів

до відповідача-1: ОСОБА_2, м. Львів

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Михась , м. Львів

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, м. Львів

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_5, м. Сокаль Львівської області

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: ОСОБА_6, м. Львів

про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_7 - договір про надання правової допомоги б/н від 01.12.2016 року;

від відповідача-1 : не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від третьої особи-1 з боку відповідачів: не з'явився;

від третьої особи-2 з боку відповідачів: ОСОБА_8 довіреність № 2933 від 13.12.2016 року; ОСОБА_9 довіреність № 2933 від 13.12.2016 року;

від третьої особи-3 з боку відповідача-1 : не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду Львівської області із позовом до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Михась про визнання недійсними договору купівлі-продажу та договору іпотеки.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.02.2017 року (головуючий суддя Кітаєва С.Б., судді Мороз Н.В., Сухович Ю.О.) позов ОСОБА_3 задоволено частково. Суд виніс рішення, яким визнав недійсним договір купівлі-продажу, укладений 29.06.2016 року між ТзОВ Михась та ОСОБА_2. У частині вимоги про визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 25.07.2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу б/н від 13.03.2017 року, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2017 року скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що визнання судом недійсним рішення загальних зборів учасників товариства не може бути єдиною підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу б/н від 13.04.2017 року, в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2017 року залишити без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення учасників процесу, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.06.2016 року між ТзОВ Михась (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу (надалі договір). Згідно умов договору продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти у власність нежитлове приміщення загальною площею 349,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Тарнавського М. генерала, будинок №104 Б (надалі - нежитлове приміщення), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 954116146101.

У п.2 договору купівлі-продажу зазначено, що нежитлове приміщення належить продавцю на підставі дублікату договору про припинення спільної часткової власності та поділу нежитлових приміщень в натурі, посвідченого 13.06.2016 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_10, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованою 22.06.2016 р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_10

Згідно п.3 договору купівлі-продажу, продаж нежитлового приміщення вчиняється за ціною 60 000,00 грн., з урахуванням ПДВ. Обумовлено, що ця сума повністю буде сплачена покупцем протягом п'яти банківських днів шляхом внесення коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Як вбачається з п.4 договору купівлі-продажу, відповідно до Звіту про незалежну оцінку вартості майна, виконаного 14.06.2016 р. Суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ СХІД-П ЕКСПЕРТ (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №188/15, виданий Фондом державного майна України 16.03.2015 р.), ринкова вартість об'єкта оцінки становить 499 385, 00 грн., з урахуванням ПДВ.

Договір підписаний від продавця - ОСОБА_5, від покупця - ОСОБА_2. Договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_11 29 червня 2016 року . Зареєстровано в реєстрі за №1974.

Також судом встановлено, що 25.07.2016 року між ОСОБА_6 (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки. Згідно умов договору, цим договором забезпечується виконання зобов'язання іпотекодавця, що виникло на підставі договору позики грошових коштів від 05.10.2015 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_2. Для забезпечення своєчасного та повного виконання умов договору позики, іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно: нежитлове приміщення, загальною площею 349,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Тарнавського М. генерала, будинок №104 Б

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного .

У даній справі позивачем (учасником товариства ОСОБА_3Д.) оспорюється, зокрема, договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 349,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Тарнавськогоо М. генерала, будинок №104 Б, укладений 29 червня 2016 року між ТзОВ Михась та ОСОБА_2.

Згідно зі ст.12 ч.1п.4 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають із корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24жовтня 2008року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» законом України від 15 грудня 2006року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів» до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів. При визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав (частина третя статті 167 ГК України). Отже, відповідно до зазначених приписів законодавства суб'єктом корпоративних прав щодо господарського товариства є учасник (засновник, акціонер) такого товариства.

Законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством. Спори цієї категорії є підвідомчими (підсудними) господарським судам незалежно від їх суб'єктного складу на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК, якщо акціонер (учасник) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав (п.51 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008року №13).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що акціонер (учасник) товариства може оспорити договір, вчинений господарським товариством, якщо обґрунтує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 21.01.2015 у справі N 911/2089/14, від 01.07.2015 у справі N 911/2435/14.

Судом встановлено, що позивач (ОСОБА_3Д.) є співзасновником ТзОВ Михась . Позивач при зверненні до суду першої інстанції стверджує, що спірний договір призвів до погіршення майнового стану підприємства та порушує його корпоративні права, як учасника товариства, щодо управління справами товариства, розподілу прибутку (з одержанням своєї частки за рахунок майна товариства) від господарської діяльності товариства.

Із врахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що даний спір підвідомчий господарським судам, оскільки позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги обставинами порушення його корпоративних прав та інтересів як учасника господарського товариства.

Судом встановлено, що майно відчужене на підставі оспорюваного договору купівлі-продажу належало (до укладення спірного договору) - ТзОВ Михась на праві власності, що підтверджується наявним у матеріалах справи матеріалами і не заперечується сторонами.

Як вбачається з п.4 договору купівлі-продажу, відповідно до Звіту про незалежну оцінку вартості майна, виконаного 14.06.2016 р. Суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ СХІД-П ЕКСПЕРТ (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №188/15, виданий Фондом державного майна України 16.03.2015), ринкова вартість об'єкта оцінки становить 499 385, 00 грн., з урахуванням ПДВ.

Однак, нежитлове приміщення було продано за ціною 60 000, 00 грн., з урахуванням ПДВ.( п.3 договору).

Таким чином, майно товариства реалізовано за ціною значно меншою, від ціни ринкової.

З преамбули договору купівлі-продажу вбачається, що від імені продавця (ТзОВ Михась ) договір укладено директором товариства ОСОБА_5, який діяв на підставі Статуту, затвердженого в новій редакції Протоколом №1-1 позачергових загальних зборів учасників ТзОВ Михась від 28.04.2016 р. та Протоколу №2-2 позачергових загальних зборів учасників ТзОВ Михась від 23.06.2016 року.

Так, судом встановлено, що укладенню договору-купівлі продажу передувало проведення 28 квітня 2016 року позачергових загальних зборів ТзОВ Михась . Рішення, прийняті на позачергових загальних зборах учасників ТзОВ Михась 28 квітня 2016 року, оформлені протоколом №1-1.

Згідно з протоколом №1-1 позачергових загальних зборів учасників ТзОВ Михась , на зборах були прийняті, зокрема, наступні рішення: про звільнення з посади директора ТзОВ Михась ОСОБА_12 та призначення на посаду директора товариства ОСОБА_5; про збільшення статутного капіталу ТзОВ Михась до розміру 2051500,00 грн. за рахунок додаткового внеску учасника ОСОБА_5 в сумі 4 41500,00 грн.; про затвердження перерозподілу часток учасників у статутному капіталі ТзОВ Михась у зв'язку із зміною статутного капіталу товариства та внесенням додаткового внеску ОСОБА_5 (а саме - ОСОБА_5 - 1046500,00 грн., що становить 51% від загального розміру статутного капіталу товариства, ОСОБА_3 - 1005000,00 грн., що становить 49% від загального розміру статутного капіталу товариства); про внесення змін до статуту ТзОВ Михась шляхом викладення його у новій редакції.

Рішення позачергових загальних зборів учасників ТзОВ Михась , оформлені протоколом №1-1, були предметом оскарження у справі №914/1994/16.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.09.2016 року у справі №914/1994/16( із врахуванням постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2016 року у справі №914/1994/16) визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів учасників ТзОВ Михась , оформлені протоколом №1-1 позачергових загальних зборів учасників ТзОВ Михась від 28 квітня 2016 року. Господарський суд Львівської області у рішенні від 20 вересня 2016 року та Львівський апеляційний господарський суд у постанові від 21 грудня 2016 року у справі №914/1994/16 прийшли до висновку, що на позачергових загальних зборах учасників ТзОВ Михась від 28 квітня 2016 року був присутній один учасник товариства ОСОБА_5, який володів 50 % голосів. Тому в силу приписів частини першої статті 60 закону України "Про господарські товариства" і пункту 6.3. статуту ТзОВ Михась проведені 28 квітня 2016 року позачергові загальні збори учасників не були повноважними, а відтак з наведеного слідує, що останні проведені за відсутності кворуму для проведення загальних зборів і прийняття рішень, що є порушенням прямих вказівок закону (стаття 60 закону України «Про господарські товариства» ) і статуту товариства.

Також, судом встановлено, що укладенню спірного договору-купівлі продажу передувало проведення 23 червня 2016 року позачергових загальних зборів ТзОВ Михась , на яких було прийнято рішення про відчуження нерухомого майна товариства. Вказане рішення було оформлено протоколом №2-2 від 23.06.2016 р.

Як вбачається із протоколу №2-2 від 23.06.2016 р., на зборах учасників товариства було прийнято рішення про надання директору товариства ОСОБА_5 згоди на укладення та підписання від імені товариства з ОСОБА_2 договору купівлі-продажу приміщення за адресою м. Львів, вул. Тарнавського, 104 Б площею 349,8 кв.м за ціною 60 000,00 грн.

Рішення позачергових загальних зборів учасників ТзОВ Михась , яке оформлене протоколом №2-2 від 23.06.2016 р., було предметом оскарження в Господарському суді Львівської області.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.12.2016 року у справі №914/2929/16 визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів учасників ТзОВ Михась від 23.06.2016 р., що оформлені протоколом №2-2. В рішенні Господарського суду Львівської області від 21.12.2016 року у справі №914/2929/16 у справі зазначено, що суд дійшов висновку, що позачергові збори учасників ТзОВ Михась , що відбулися 23.06.2016 р., були скликані та проведені учасником товариства ОСОБА_5, який володіє часткою у розмірі 50% статутного капіталу, без повідомлення іншого учасника товариства ОСОБА_3, рішення на зборах були прийняті лише ОСОБА_5, за відсутності іншого учасника, який володіє часткою у розмірі 50%, відповідно, та за відсутності у зв'язку з цим законодавчо встановленого кворуму (в розмірі більше як 50 відсотків голосів).

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В силу приписів ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 2 ст.203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч.1, 3 ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Як вище зазначалось, у судовому порядку були визнані недійсними рішення загальних зборів учасників ТзОВ Михась (оформлені протоколом №1-1 позачергових загальних зборів учасників ТзОВ Михась від 28.04.2016 р . та протоколом №2-2 позачергових загальних зборів учасників ТзОВ Михась від 23.06.2016 року) на підставі яких ОСОБА_5 став директором ТзОВ Михась та йому було надана згода на укладення та підписання від імені товариства з ОСОБА_2 договору купівлі-продажу приміщення за адресою м. Львів, вул. Тарнавського, 104 Б площею 349,8 кв.м за ціною 60 000,00 грн. Визнані судом недійсними рішення загальних зборів товариства є такими з моменту їх прийняття.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність у ОСОБА_5 необхідного обсягу цивільної дієздатності та правових підстав для здійснення волевиявлення від імені ТзОВ Михась на укладення спірного договору купівлі-продажу від 29.06.2016р.

Разом з тим, судом встановлено, що спірний правочин не був схвалений в подальшому загальними зборами учасників товариства.

Виходячи із змісту наведених норм та документально підтвердженого факту відсутності у ОСОБА_5 повноважень на укладення від імені ТзОВ Михась спірного договору купівлі-продажу від 29.06.2016р., позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.06.2016 року є обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

Враховуючи те, що позивач відмовився від позову щодо визнання недійсним договору іпотеки і відмову було прийнято господарським судом, відтак суд першої інстанції обґрунтовано у відповідності до п. 4 ч. 1ст. 80 ГПК України припинив провадження у справі в частині вимоги про визнання недійсним договору іпотеки.

Таким чином колегія суддів прийшла до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2017 року залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. В задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2017 року залишити без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Хабіб М.І.