Рішення

від 10.04.2017 по справі 908/3328/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/149/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2017 Справа № 908/3328/16

Господарський суд Запорізької області у складі: головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді - Проскуряков К.В., Носівець В.В.

За участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 908/3328/16

за позовом: Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Корпорейшн»

до відповідача: Приватного підприємства «Лєта»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватної фірми «Рамзі»

про стягнення грошових коштів

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 30.12.2016 року

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 4 від 14.03.2017 року

від третьої особи - не з'явився

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні 24.01.2017 року згідно вимог ст. 77 ГПК України була оголошена перерва до 31.01.2017 року, без винесення процесуального документу суду, за наслідком якого був складений протокол відповідно до вимог ст. 81 1 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 13.02.2017 року, у зв'язку зі складністю предмету спору та великим обсягом наданих доказів, справу № 908/3328/16 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді - Проскуряков К.В., Носівець В.В.

СУТЬ СПОРУ: Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Корпорейшн» звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємства «Лєта» про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав - використання без дозволу об'єкта правового захисту музичного твору Sorpresa в розмірі 14500,00 грн.

Відповідач у справі - Приватне підприємство «Лєта» , 23.01.2017 року надав суду в порядку ст. 59 ГПК України, відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- позивач не довів своє право на здійснення фото і відео фіксації закладів ресторанного господарства у відповідності до умов договору № 01/04/15-1 від 01.04.2015 року, на який він посилається як на підставу власних повноважень вчиняти такі дії;

- пунктами 7.2. та 7.3. договору № 01/04/15-1 від 01.04.2015 року передбачена умова про отримання попередньої згоди видавника на дії організації із здійснення заходів, спрямованих на захист майнових прав видавника, в тому числі у разі їх порушення, втім доказів отримання такої згоди від видавника позивач не надав;

- позивач в обґрунтування власних повноважень зазначає, що згідно з п. 3.2.7 договору № 1/04/15-1 від 01.04.2015 року у разі виявлення порушень майнових прав, видавник надає Організації необхідні повноваження для захисту прав та здійснення представництва інтересів правовласника в суді, проте, в тексті наданого позивачем договору відсутній пункт 3.2.7. взагалі, та пункт з таким формулюванням також, що свідчить про намір позивача ввести суд в оману ще до початку судового розгляду;

- матеріалами, наданими позивачем зовсім не встановлено та не доведено вину відповідача, зокрема, не встановлено джерело звучання музики, та відео не передає і не підтверджує даних, зазначених в акті прослуховування, на який посилається позивач;

- характер звучання музики на відео може свідчити про те, що пісня могла лунати з будь-якого боку, а не з колонок відповідача, в тому числі, з телефону чи плеєру самого представника позивача - перевіряючого;

- з боку позивача, вбачається зловживання своїми правами за договором № 01/04/15-1 від 01.04.2015 року;

- з наведених позивачем матеріалів неможливо встановити, за допомогою якого саме джерела (пристрою) відбувалося публічне виконання спірних творів, що є необхідним для розмежування поняття публічного виконання та публічного сповіщення і, відповідно, для встановлення факту порушення виключних майнових прав суб'єктів авторського права саме з боку відповідача, а також взагалі, причетності відповідача до цього порушення;

- акт фіксації публічного виконання творів від 13.03.2016 року № 15/03/2016 не містить достовірних посилань на способи та шляхи здійснення ПП Лєта публічного виконання творів, не зазначено конкретних форм і способів використання, де і яким чином були виконані вказані твори;

- в акті не зафіксовано чи саме відповідачем або третьою особою здійснювалося відтворення творів та яким чином здійснювалася ідентифікація відповідного відтворення, отже акт не доводить порушення відповідачем авторських прав позивача чи Видавника;

- позивачем не доведене належними та допустимими доказами порушення його прав з боку відповідача шляхом відтворення останнім спірного музичного твору у пабі Порт Рояль ;

- касові чеки від 12.03.2016 року, видані представнику позивача у приміщенні ресторану, не можуть бути достатньою підставою для задоволення заявленого позову при відсутності інших належних доказів публічного сповіщення спірних творів відповідачем;

- компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права;

- оскільки позивачем не доведено факт порушення з боку відповідача майнових авторських прав шляхом використання спірного твору, підстави для задоволення позову відсутні.

Безпосередньо в судовому засіданні 24.01.2017 року представник відповідача надав суду із супровідним листом документи для долучення до матеріалів справи.

30.01.2017 року на адресу суду від представника позивача надійшли письмові пояснення в порядку ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає наступне:

- включення до договору про передачу виключних авторських прав умов, що обмежують права особи, які вони передаються, стосовно їх захисту суперечить законодавству;

- особа не може бути позбавлена права на звернення до суду, оскільки угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною (ч. 3 ст. 1 ГПК України);

- визнає, що положення щодо необхідності отримання погодження від Видавника для реалізації виключних майнових авторських прав раніше містилось в договорі;

- вказує, що в грудні 2016 року між Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» та позивачем у справі була підписана додаткова угода, відповідно до якої зазначена вище помилка була виправлена і отримання будь-яких погоджень, згод та іншого - скасовано, як нікчемне положення, яке не відповідало вимогам закону;

- погоджується з тим, що зазначений в позовній заяві пункт 3.2.7. відсутній в наданому договорі, укладеному між Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» та позивачем, але це не спростовує факту наявності повноважень у Організації на судовий захист отриманих в управління виключних авторських прав;

- відсутність зазначеного в позовній заяві пункту свідчить не про відсутність у Організації повноважень на судовий захист, а про допущену технічну помилку, оскільки договір містить цілий розділ - 7 (з урахуванням внесених додатковою угодою змін), який називається Повноваження на судовий захист видавника ;

- відповідач заявляє про нову фактичну обставину у справі, зокрема про те, що зафіксована на відео-звукозаписі музика подається або може подаватись представником позивача чи третьою особою, втім не підтверджує це власними доказами;

- твердження відповідача про відсутність порушення з його боку з посиланням на не доведення його вини повністю не відповідають вимогам закону, оскільки згідно положень ч. 2 п. 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 року на відповідача покладено обов'язок довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України Про авторське право і суміжні права при використанні ним твору, в іншому разі він визнається порушником і для нього настають негативні наслідки, крім того саме відповідач повинен спростувати встановлену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди;

- саме відповідач несе відповідальність за дотримання вимог закону щодо порядку використання музичних творів в закладі, в якому він здійснює господарську діяльність;

- вказує, що предмет позову - захист майнового авторського права щодо об'єкту правового захисту (музичного твору), який використали конкретним способом - публічне виконання, а підстава позову - недотримання відповідачем встановленого законом порядку використання музичних творів (відсутність відповідного дозволу).

Разом з тим 30.01.2017 року на адресу суду від представника позивача надійшли письмові пояснення в порядку ст. 22 ГПК України, в яких останній виклав вимоги закону в обґрунтування своєї позиції.

30.01.2017 року до суду від представника позивача надішли письмові пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній виклав розшифровку наданого відео-звукозапису до акту № 15/03/2016 від 12.03.2016 року, зокрема зазначає:

- під час запуску файлу із відео-звукозаписом на комп'ютері відображається час і дата створення - 12.03.2016 року о 17:26 годині, що відповідає відомостям, занесеним в акт № 15/03/2016 від 12.03.2016 року;

- з початку відео-зкукозапису чітко зафіксовано подання музичних творів, 03:00-03:35 і 04:50 - 05:20 хвилини відео-зкукозапису зафіксовані розрахункові документи, на яких вказана дата і час - 12.03.2016 року, а також адреса, заклад і суб'єкт господарювання, який надає послуги під музичний супровід у визначеному місці;

- на 11:31 - 11:45 хвилинах відео-зкукозапису зафіксоване технічне обладнання (колонки), яким обладнаний заклад для подання зафіксованих музичних творів, 06:25 - 09:25 хвилини відео-зкукозапису зафіксовано подання музичного твору Sorpresa ;

- вчинення дій, необхідних для захисту прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав є обов'язком Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» , який передбачений ст. ст. 47-49 Закону України Про авторське право та суміжні права , а сам факт контрольного прослуховування жодним чином не порушує особисті немайнові права фізичних і юридичних осіб;

- оскільки збір доказів не заборонений законом, уповноважені представники організації колективного управління мають конституційне право на вчинення дій щодо документування цих доказів з метою захисту майнових авторських прав і фіксувати ці докази.

30.01.2017 року до суду від відповідача надійшло доповнення до відзиву, за змістом яких відповідач зазначає, що із тексту довіреності, виданої позивачем на ОСОБА_4, яким було здійснено начеб то фіксацію порушення авторського права та складено акт, не вбачається права пана ОСОБА_4 складати акти та будь-які інші подібні документи. При цьому акт № 15/03/2016 року від 13.03.2016 року відповідач вважає неналежним доказом, оскільки він складений без залучення свідків, та даних про осіб, що можуть підтвердити присутність ОСОБА_4 у закладі, та що фіксація відбулася саме ним, а також акт складався ним одноособово. Вказує, що під час зйомки не було зафіксовано дату та час перебування представника позивача у закладі, а дата є накладеною шляхом монтажу, матеріали відеозапису, на які посилається позивач, не дають уявлення про джерело звучання музичного твору, отже, не встановлено, що музичний твір Sоrрrеsа звучав саме із колонок, які належать відповідачу. Разом з тим відповідач зазначає, що він є лише орендарем приміщення бару, загальною площею 20 кв. м. в кафе «Порт Рояль» , в якому, як зазначає позивач, і відбулось порушення його авторських прав. Власником кафе «Порт Рояль» є Приватна фірма «Рамзі» . На підтвердження зазначених обставин відповідач надає суду копію договору оренди № 5/2012 від 24.12.2012 року. Просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

30.01.2017 року на адресу суду від представника позивача у справі надійшла заява в порядку приписів ст. 22 ГПК України, за змістом якої останній наводить судову практику Вищого господарського суду України у аналогічних справах, а також звертає увагу суду на положення п. 51.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 року Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності , в якій зазначено, що у визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлений на час прийнятті судом відповідного рішення. З урахуванням наведеного правила та норм Закону України Про Державний бюджет на 2017 рік позивач вказує, що заявлений в позові розмір компенсації має розраховуватись виходячи не з розміру мінімальної заробітної плати, який діяв на дату складення позову станом на листопад 2016 року, а на теперішній час - тобто: 10 х 3200 , 0 х 1 = 32000,00 грн. При цьому пояснює, що наведена заява не є збільшенням розміру позовних вимог чи зміною предмету або підстав позову, а є виконанням наведених вище вимог закону щодо правил і порядку розрахунку розміру компенсації. Також вказує, що нова сума розрахунку компенсації знаходиться в межах розміру сплаченого судового збору і на збільшення розміру вже сплаченого судового збору не впливає.

Дослідивши зміст поданої заяви суд дійшов висновку, що вона не є збільшенням розміру позовних вимог, оскільки у вказаній заяві позивач фактично не просить стягнути з відповідача компенсацію в сумі 32000,00 грн., а лише звертає увагу на положення п. 51.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 року щодо правил визначення розміру компенсації з урахуванням застосування норм Закону України Про Державний бюджет на 2017 рік .

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.01.2017 року на підставі приписів ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватну фірму «Рамзі» .

10.02.2017 року на адресу суду від третьої особи у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- третя особа визнає себе власником зазначеного у позові об'єкту, нерухомого приміщення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 153, а також те, що частину приміщення, площею 20 кв.м. надає в оренду ПП Лєта ;

- з матеріалів справи не вбачається фактів, що були б підтверджені документально, в якій саме частині приміщення відбулося виконання твору, щодо якого позивач висуває позов про порушення авторського права відповідачем, або/та третьою особою;

- матеріали відеозапису, на які посилається позивач, не дають уявлення про джерело звучання музичного твору, отже, не встановлено, що музичний твір Sоrрrеsа звучав саме із колонок, які розташовані у належному ПФ Рамзі приміщенні;

- вважає акт № 15/03/2016 року від 13.03.2016 року неналежним доказом, оскільки він складений без залучення свідків, та даних про осіб, що можуть підтвердити присутність ОСОБА_4 у закладі, та що фіксація відбулася саме ним, довіреність ОСОБА_4 не вбачає таких повноважень як складення акту;

- у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи даних за допомогою якого саме джерела (пристрою) відбувалося публічне виконання спірних творів неможливо встановити факту порушення виключних майнових прав суб'єктів авторського права, та особу, яка таке порушення вчинила. Просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

Безпосередньо в судовому засіданні 13.02.2017 року представник позивача надав для долучення до матеріалів справи докази направлення копії позовної заяви на адресу третьої особи.

28.02.2017 року до суду від відповідача надійшов супровідний лист, за змістом якого останній долучає до справи затверджений схематичний план приміщення кафе Порт Рояль та кафе Зірка Сходу за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 153.

14.03.2017 року на адресу суду від представника позивача надійшли письмові пояснення в порядку ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає, що договір оренди, укладений відповідачем з ПФ Рамзі є недопустимим та неналежним доказом, оскільки не спростовує того факту, що розрахункові документи, які отримували відвідувачі містять реквізити саме ПП Лєта ІКЮО 30431171. При цьому вказує, що відповідачем не надано доказів того факту, що відвідувач також отримував розрахункові документи із реквізитами Приватною Фірмою Рамзі код 20487694. Разом з тим зазначає, що в зафіксованому на відео і в акті закладу відвідувачам послуги надає саме ПП Лєта ІКЮО 30431171, оскільки в розрахункових реквізитах зазначено саме це підприємство, договір оренди не підтверджує того факту, що в зазначеному закладі послуги також надавались Приватною Фірмою Рамзі код 20487694. Поряд з цим вказує, що якщо відповідач наполягає на тому, що в закладі послуги також надавались Приватною Фірмою Рамзі , то відповідно до ст. 540 ЦК України цей суб'єкт має бути залучений в якості другого відповідача і нести відповідальність в рівних частинах, оскільки в такому випадку наявна множина зобов'язаних суб'єктів.

14.03.2017 року на адресу суду від відповідача надійшла заява, за змістом якої останній з посиланням на наявність суперечностей у відеозаписі на вимогу ухвали суду від 28.02.2017 року виклав перелік питань, які пропонує поставити експерту. При цьому проведення судової експертизи відповідач пропонує доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_5, що розташований за адресою: вул. Золочевська, 8-А, м. Харків.

03.04.2017 року на адресу суду від представника позивача надійшли письмові пояснення в порядку ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає додатково наступне:

- предметом позову є майнове авторське право щодо музичного твору під назвою Sоrрresа у виконанні Рареr Маn ;

- в управління передавались майнові авторські права;

- примірник твору - диск із відповідним записом (фонограма) є об'єктом суміжних прав - відповідно до Закону України Про авторське право і суміжні права , об'єкти суміжних прав не є предметом цього позову;

- на підтвердження заявлених прав стороною позивача наданий договір № 20/05/15 від 20.05.2015 року, укладений із ТОВ Саунд Єволюшн , обсяг повноважень за договором передбачає отримання виключної ліцензії - тобто права дозволяти або забороняти використання об'єктів, в тому числі щодо такого способу як публічне виконання;

- надання відповідних прав за договором щодо заявленого в позові музичного твору - Sоrрresа у виконанні Рареr Маn підтверджено відповідним додатком № 2 від 20.05.2015 року, який також є в матеріалах справи;

- заявлений в позові музичний твір зафіксований на відео-звукозаписі і ідентифікований в акті фіксації, в цьому можна пересвідчитись порівнявши копію відео-звукозапису, яка міститься в матеріалах справи і примірник твору, який вільно розміщений в мережі Інтернет;

- відповідачем не названо жодної статті закону, яка забороняє представнику ПО ОКУАСП збирати докази в тій формі і тим способом - в якій вони зібрані і оформлені;

- відповідачем не надано жодних доказів - в матеріальному їх розумінні на підтвердження своїх заперечень;

- вказує на порушення права позивача на справедливий суд і принцип рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, оскільки ігноруються доречні та важливі доводи, наведені стороною позивача, і оформлені відповідно до закону конкретні та матеріальні докази, а суд бере до уваги заперечення відповідача, обґрунтовані лише припущеннями останнього;

- заперечення відповідача, яке нічим не обґрунтоване окрім його власних припущень, прийняття цих нічим необґрунтованих припущень судом, обговорення необхідності призначення безпредметної експертизи - без наявності встановлених законом підстав для призначення такої експертизи, обговорення питання про експертизу в кінці строку судового розгляду встановленого законом - є нічим іншим як порушенням засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом і свідомим затягуванням прийняття рішення у справі;

- позивач вважає, що на теперішній час підстави призначення експертизи відсутні, обговорення питання про необхідність призначення експертизи без врегулювання заявлених питань вважає порушенням своїх процесуальних прав, оскільки зводиться до призначення експертизи без визначення її предмету, об'єкту дослідження, виду чи підвиду експертизи, питань які можуть бути поставлені;

- вважає, що на теперішній час рішення у справі може бути прийняте на підстави наявних у справі матеріалів, документів і доказів. Просить відновити дотримання права сторони позивача на справедливий суд і принципу рівності всіх учасників процесу перед законом і судом та припинити прийняття до уваги заяв, які обґрунтовані лише припущеннями.

Безпосередньо в судових засіданнях 13.02.2017 року, 28.02.2017 року, 14.03.2017 року, 04.04.2017 року, та 10.04.2017 року здійснювалася фіксація судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Представник позивача в судовому засіданні 10.04.2017 року підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.04.2017 року проти позову заперечив.

Представник третьої особи в судове засідання 10.04.2017 року не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача та заперечення відповідача, пояснення третьої особи, суд встановив:

Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (далі - Організація) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Корпорейшн» (позивач) звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємства «Лєта» про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав - використання без дозволу об'єкта правового захисту музичного твору Sorpresa в розмірі 14500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Організація в позовній заяві зазначає таке:

1) факт порушення відповідачем майнових прав суб'єкта авторського права - позивача підтверджується:

- Актом контрольного прослуховування № 15/03/2016 від 13.03.2016 року, складеним уповноваженим представником Організації, відповідно до якого, як вказує Організація, встановлено, що в приміщені закладу паб Порт Рояль за адресою: м. Запоріжжя, пр-т. Соборний (Леніна), 153, в якому господарську діяльність здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю Лєта , вільно розповсюджувались (публічно виконувались) музичні твори за допомогою колонок для фонового озвучення приміщення закладу і наявної в закладі побутової аудіотехніки, серед яких твір під назвою Sorpresa , суб'єктом майнових авторських прав щодо якого є позивач;

- відеозаписом фіксації використаного спірного музичного твору за допомогою технічних засобів до акту № 15/03/2016 від 13.03.2016 року;

- розрахунковими документами (фіскальними чеками № 001 від 12.03.2016 року та № 2 від 12.03.2016 року), згідно якими у наведеному закладі здійснює господарську діяльність саме відповідач;

2) майнові авторські права на спірний музичний твір належать позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Корпорейшн» на підставі ліцензійного договору № 20/05/15 від 20.05.2015 року, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Саунд Еволюшн» ;

3) Організація має право на колективне управління майновими авторськими правами позивача, зокрема, на спірний музичний твір, в тому числі право на судовий захист порушених майнових авторських прав позивача на підставі: свідоцтва про облік організації колективного управління № 18/2011 від 24.01.2011 року, статуту Приватної організації «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» , договору № 01/04/15-1 про управління майновими авторськими правами від 01.04.2015 року, укладеного між позивачем та Організацією, Додаткової угоди № 1 від 22.12.2015 року та Додаткової угоди № 4 від 16.11.2016 року до цього договору, декларації музичних творів № 9 від 20.05.2015 року;

4) відповідач не надав доказів про укладення ним угод із відповідним правовласником, які дозволяють публічне виконання зазначеного спірного твору;

5) використання відповідачем спірного музичного твору у власній господарській діяльності відбулося без дозволу належного правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушені авторські права, передбачені вимогами пункту "а" статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, з'ясувавши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 2 Закону України Про авторське право і суміжні права № 3792-ХІІ від 23.12.1993 року, далі Закон, визначено, що законодавство України про авторське право і суміжні права базується на Конституції України і складається з відповідних норм Цивільного кодексу України, цього Закону, законів України, "Про кінематографію", "Про телебачення і радіомовлення", "Про видавничу справу", "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм" та інших законів України, що охороняють особисті немайнові права та майнові права суб'єктів авторського права і суміжних прав.

Закон охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону (далі - Закон) до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:

а) виключне право на використання твору;

б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону , після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

За приписами ч. 1 ст. 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону , будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Згідно зі ст. 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами:

а) особисто;

б) через свого повіреного;

в) через організацію колективного управління.

За приписами статей 48 і 49 Закону можлива передача на договірних засадах авторами або іншими суб'єктами авторського права та/або суміжних прав повноважень з управління майновими правами організаціям колективного управління, на які покладається виконання відповідних функцій, а саме: погоджувати з особами, які використовують об'єкти авторського права і (або) суміжних прав, розмір винагороди під час укладання договору, укладати договори про використання прав, переданих в управління, збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону , вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 04.06.2010 року "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" , далі - Постанова № 5, зазначено, що відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Згідно з підпунктом "г" частини першої статті 49 Закону організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.

Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб'єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства.

Документами, які підтверджують право організації на звернення до суду за захистом авторського і (або) суміжних прав, є: свідоцтво про облік організації колективного управління; Статут; договір із суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав на управління майновими правами на колективній основі; у певних випадках - договір з аналогічними іноземними організаціями, що управляють такими ж правами, чи довіреність.

В пункті 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації. Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

Матеріали справи свідчать, що Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" є організацією колективного управління, що управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства науки і освіти України свідоцтвом про облік організації колективного управління № 18/2011 від 24.01.2011 року та статутом Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами", затвердженим засіданням Наглядової ради, протокол № 12 від 13.02.2015 року.

01.04.2015 між Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» , далі - Організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Корпорейшн» (далі - Видавник) був укладений договір № 01/04/15-1 про управління майновими авторськими правами, далі - Договір № 01/04/15-1), умовами якого (п. 2.1. - 2.4.) передбачено, що Видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на Твори, надалі - об'єкти авторського права , які належать Видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені Видавника використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов цього Договору. Надання повноважень на колективне управління правами передбачає: укладення Організацією договорів на право використання об'єктів авторського права третіми особами, збір винагороди, її розподіл та виплату. Організація не використовує будь-яким способом об'єкти авторського права, права на управління якими передаються Видавником за цим Договором. Організація здійснює колективне управління відповідно до Договору на території України (далі - Територія).

Згідно з п. 3.1. Договору № 01/04/15-1 Видавник зобов'язується декларувати свої майнові права на об'єкти авторського права згідно з правилами, встановленими Організацією відповідно до положень Статуту (надалі - Правила декларування ).

Пунктом 10.1. Договору № 01/04/15-1 сторони визначили, що цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2015 року. Після закінчення терміну дії договору сторони можуть продовжити термін дії цього договору шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Матеріали справи свідчать, що до Договору № 01/04/15-1 були укладені додаткові угоди № 1 від 22.12.2015 року та № 4 від 16.11.2016 року.

За умовами пунктів 1 вказаних додаткових угод сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору № 01/04/15-1 від 01.04.2015 року спочатку до 31.12.2016 року, а потім до 31.12.2017 року включно.

На виконання вимог п. 3.1 Договору № 01/04/15-1, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Корпорейшн» надало Декларацію музичних творів № 9 від 20.05.2015 року до Договору № 01/04/15-1, далі Декларація музичних творів, щодо переданих в управління музичних творів, а саме твору « Sorpresa» (автори музики та тексту - ОСОБА_6, ОСОБА_7, виконавець - Paper Man).

З наведеної Декларації музичних творів вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Корпорейшн» , далі Ліцензіат, отримало майнові авторські права на спірний музичний твір від Товариства з обмеженою відповідальністю «Саунд Еволюшн» , далі Ліцензіар, на підставі ліцензійного договору № 20/05/15 від 20.05.2015 року, далі Договір № 20/05/15.

Відповідно до умов п. п. 2.1., 2.3. - 2.4. Договору № 20/05/15 Ліцензіар з моменту підписання відповідного Додатку до Договору надає за винагороду на Строк і на Територію, а Ліцензіат набуває на умовах виключної та/або невиключної ліцензії (умови конкретизуються сторонами у відповідних Додатках до Договору відносно кожного із вказаних в п. 1.3. даного Договору способів використання) Права на використання Творів, Відеокліпів, Фонограм та Виконань, перелік яких затверджується сторонами у додатках до Договору, та зобов'язується виплачувати Ліцензіару винагороду (далі - Роялті). Ліцензіар також надає Ліцензіату право на умовах виключної ліцензії збирати винагороду за використання Творів, Відеокліпів, Фонограм та Виконань, починаючи з моменту опублікування таких Творів, Відеокліпів, Фонограм та Виконань на відповідній Території. Ліцензіар також надає Ліцензіату право на умовах виключної ліцензії перешкоджати неправомірному використанню Творів, Відеокліпів, Фонограм та Виконань в тому числі забороняти третім особам використання Творів, Відеокліпів, Фонограм та Виконань в цілому або будь-яких їх окремих частин, фрагментів способами, передбаченими п. 1.3. Договору в межах Строку та на Території.

При цьому під Строком сторони згідно п. 1.8. Договору № 20/05/15 розуміють період часу, на який надаються права. Даний строк починається з дати передачі прав та триває протягом строку дії даного Договору, якщо інший строк не вказаний у відповідних Додатках до даного Договору.

Відповідно до п. 1.9. Договору № 20/05/15 під Територією сторони розуміють територію використання прав - Україна.

Умовами п. 3.1. Договору № 20/05/15 встановлено, що права на використання Творів, Відеокліпів, Фонограм та Виконань надаються Ліцензіату з моменту підписання відповідних Додатків.

Матеріали справи свідчать, що до Договору № 20/05/15 між Ліцензіаром та Ліцензіатом був підписаний Додаток № 2 від 20.05.2015 року, відповідно до п. 1 якого Ліцензіар надає права на використання нижчезазначених Творів, Відеокліпів, Фонограм та Виконань на умовах виключної ліцензії, включаючи право передачі третім особам в межах Строку та Території згідно переліку, в тому числі твору/фонограми Sorpresa , автори музики та слів ОСОБА_6, ОСОБА_7, виконавця Paper Man.

Згідно з п.п. 2.1. п. 2 Додатка № 2 до Договору № 20/05/15 Ліцензіар надає Ліцензіату право на умовах виключної ліцензії використовувати, дозволяти або перешкоджати неправомірному використанню Творів, Відеокліпів, Фонограм та Виконань, в цілому або будь-яких його окремих частин, фрагментів способами, передбаченими п. 1.3. Договору в межах Строку та на Території.

За умовами п. 7.1. Договору № 20/05/15 даний Договір набирає чинності в силу дати його підписання сторонами, зазначеної на початку даного Договору, та діє до 31 грудня 2015 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. При цьому, якщо за місяць до спливу строку дії даного Договору, жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення, Договір вважається автоматично пролонгованим кожний раз на 1 (один) календарний рік. Отже, враховуючи відсутність письмових повідомлень сторін Договору № 20/05/15 про припинення його дії, умови вказаного договору є дійсними і на момент розгляду спору судом.

Таким чином, згідно Додатка № 2 до Договору № 20/05/15 Товариство з обмеженою відповідальністю «Саунд Еволюшн» підтвердило, що право використання спірного музичного твору Sorpresa (автори музики та слів ОСОБА_6, ОСОБА_7Г.) виконавця Paper Man передано Товариству з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Корпорейшн» (Ліцензіату) згідно умов вказаного договору.

Предметом спору в даній справі є вимоги про стягнення з відповідача компенсації за порушення майнових авторських прав - використання без дозволу об'єкта правового захисту музичного твору Sorpresa .

Відповідно до статті 440 ЦК України та частини третьої статті 15 Закону , майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як передбачено статтею 1 Закону , виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону , виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Відповідно до приписів статті 1 Закону, публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час. Публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Як зазначено у пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

За змістом статей 435 , 440 , 441 , 443 ЦК України , статей 7 , 15 , 31-33 Закону : право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Відповідно до пункту 3 статті 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви в даній справі Приватна організація «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» обґрунтовує позовні вимоги порушенням з боку відповідача майнових прав суб'єкта авторського права - позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Корпорейшн» ), що на думку Організації підтверджується актом контрольного прослуховування № 15/03/2016 від 13.03.2016 року, складеним уповноваженим представником організації ОСОБА_4.

Безпосередньо в судовому засіданні 10.04.2017 року судом за участю представників сторін було оглянуто оригінал акта № 15/03/2016 фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, складений представником Організації ОСОБА_4. При огляді оригіналу вказаного акту було встановлено, що датою його складання зазначене 12.03.2016 року, втім до позовної заяви позивачем була додана копія акту фіксації № 15/03/2016 від 13.03.2016 року (а.с. 28), тобто з іншою датою. Однак зміст вказаних актів збігається, відмінними є лише дати їх складання.

Так, у вказаному акті зазначено, що в приміщенні закладу харчування (торгівлі, ТРЦ) за адресою: м. Запоріжжя, просп. Соборний (Леніна), б. 153, в якому господарську діяльність здійснює ПП Лєта , код ЄДРПОУ 30431171, що встановлено на підставі фіскального чеку ФН-0829006750 від 12.03.2016 року час 17:11 шляхом відеозапису за допомогою відеокамери Sony, model DSR-DVD405E № 173531 оптичного диску VDEX DVD- R- 4х MAD6ASTF 08181064 - D2 в період часу з 17:26 до 18:10 зафіксований факт публічного виконання музичних творів, в тому числі твору Sorpresa виконавця Paper Man. Також в акті вказано, що фіксація джерела звуку даного запису починається з 17 год. 49 хвил. (23 хвил. цього запису) або ще з 17 год. 37 хвил. (14 хвил. цього запису) у присутності представника паб Порт Рояль , який відмовився представлятися.

Вказаний акт фіксації був складений та підписаний представником Приватної організації «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» ОСОБА_4 на підставі доручення № 7257 від 24.11.2015 року, виданого вказаною Організацією (а.с. 31). При цьому в акті зазначено, що представник закладу відмовився від отримання та підпису цього примірника даного акту.

Згідно з абзацем другим ч. 1 ст. 48 Закону Про авторське право та суміжні права організації колективного управління діють на основі статутів, що затверджуються в установленому порядку і в межах повноважень, одержаних від суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Частиною 3 ст. 48 Закону України Про авторське право та суміжні права визначено, що повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі.

З аналізу викладених норм Закону вбачається, що Організації колективного управління реалізують отримані від суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав повноваження у відповідності з умовами договорів, укладених з вказаними суб'єктами .

Матеріали справи свідчать, що повноваження щодо управління майновими авторськими правами позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Корпорейшн» щодо спірного твору Sorpresa здійснює Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» на підставі укладеного договору № 01/04/15-1 про управління майновими авторськими правами від 01.04.2015 року.

Зі змісту п. 2.1. вказаного Договору вбачається, що Організація отримала від Видавника повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на Твори, які належать Видавнику (об'єкти авторського права) , а саме: дозволяти або забороняти від імені Видавника використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов цього Договору.

Так, згідно п. 4.1. Договору № 01/04/15-1 Організація отримує повноваження здійснювати колективне управління майновими правами Видавника на вид використання об'єктів авторського права: Публічне використання , яке зокрема передбачає (підпункт а ) публічне виконання творів як безпосередньо виконавцем або колективом виконавців, так і за допомогою технічних пристроїв та процесів, у місцях здійснення господарської діяльності, а саме підприємства торгівлі та послуг, заклади громадського харчування.

Розділом 7 Договору № 01/04/15-1 врегульований порядок реалізації повноважень Організації на судовий захист прав Видавника.

Так, відповідно до умов п. 7.1. - 7.3. Договору № 01/04/15-1 Організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України будь-які юридичні дії з метою забезпечення майнових прав Видавника на об'єкти авторського права, повноваження на управління якими передані Організації за цим Договором. Організація має право вживати будь-яких законних заходів, направлених на захист майнових прав Видавника, в тому числі перешкоджати використанню об'єктів авторського права без дозволу Організації, забороняти таке використання та здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу Організації, але за умови отримання попередньої згоди Видавника на такі дії . У випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання після отримання згоди Видавника , має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав Видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами.

Як зазначено вище, до Договору № 01/04/15-1 вносилися зміни додатковою угодою № 1 від 22.12.2015 року та додатковою угодою № 4 від 16.11.2016 року.

За умовами додаткової угоди № 1 від 22.12.2015 року сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору № 01/04/15-1 від 01.04.2015 року до 31 грудня 2016 року, а також доповнити Договір підпунктом 7.4., який передбачає, що для вчинення дій, визначених п. 7.3. цього договору, Видавник надає Організації право отримувати судові накази і приймати на свою користь виконання за прийнятими судовими актами із наступним розподілом прийнятого виконання на користь Видавника. Умови та порядок такого розподілу встановлюються цим договором і додатковими угодами до нього.

Разом з тим згідно умов додаткової угоди № 4 від 16.11.2016 року сторони погодили продовження строку дії Договору № 01/04/15-1 від 01.04.2015 року до 31 грудня 2017 року включно, викласти п. 1.1.1. і п. 2.1. договору в іншій редакції, а також викласти в новій редакції п. 7.2. та 7.3. договору. Так, нова редакція п. 7.2., 7.3. договору передбачає, що Організація має право вживати будь-яких законних заходів, направлених на захист майнових прав Видавника, в тому числі перешкоджати використанню об'єктів авторського права без дозволу Організації, забороняти таке використання та здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу Організації. Відповідно до чинного в Україні законодавства вчинення таких дій не потребує отримання додаткових дозволів чи погоджень Видавника. При цьому Організація має проінформувати Видавника про здійснення таких дій. У випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав Видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами.

При цьому за умовами п. 5 додаткової угоди № 4 від 16.11.2016 року дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання. Тобто вказана додаткова угода, а відповідно і нова редакція п.п. 7.2., 7.3. Договору № 01/04/15-1, набрали чинності з 16.11.2016 року.

Однак, як свідчать матеріали справи, позовні вимоги в даній справі ґрунтуються саме на порушенні майнових авторських прав позивача - використанні без дозволу музичного твору Sorpresa , в підтвердження чого Організація посилається на акт фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань від 12.03.2016 року.

Втім на момент складання акту № 15/03/2016 фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань від 12.03.2016 року, яким обґрунтовані позовні вимоги, діяли умови п. 7.2., 7.3. Договору в первісній редакції укладення Договору.

З аналізу умов п. 7.2. Договору в первісній редакції вбачається, що право Організації на вжиття будь-яких законних заходів, направлених на захист майнових прав Видавника, в тому числі перешкоджати використанню об'єктів авторського права без дозволу Організації, забороняти таке використання та здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу Організації поставлене у залежність від отримання попередньої згоди Видавника на такі дії.

Втім, матеріали справи не містять доказів отримання попередньої згоди Видавника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Корпорейшн» на здійснення Організацією фіксації факту використання об'єктів авторського права шляхом складання акта фіксації № 15/03/2016 від 12.03.2016 року.

Таким чином вказаний акт фіксації, яким обґрунтовуються заявлені в даній справі позовні вимоги, був складений Організацією з порушенням умов п. 7.2. Договору № 01/04/15-1.

Враховуючи викладене, Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» , звертаючись до суду з позовом в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Корпорейшн» не довела наявність права на здійснення фіксації факту використання об'єктів авторського права - спірного твору Sorpresa шляхом складання акта фіксації № 15/03/2016 від 12.03.2016 року, оскільки вказані дії були здійснені останньою з порушенням умов п. 7.2. Договору № 01/04/15-1 від 01.04.2015 року, а саме без отримання попередньої згоди Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Корпорейшн» .

Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» в обґрунтування власних повноважень для захисту прав Видавника посилається на п. 3.2.7 договору № 01/04/15-1 від 01.04.2015 року, який в цьому договорі відсутній.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Корпорейшн» до Приватного підприємства «Лєта» про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав - використання без дозволу об'єкта правового захисту музичного твору Sorpresa в розмірі 14500,00 грн. слід відмовити.

Враховуючи те, що в даній справі з позовною заявою в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Корпорейшн» до суду звернулася Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» , якою і був сплачений судовий збір, суд дійшов висновку, що витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн. покладаються на Приватну організацію «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» .

У судовому засіданні, яке відбулося 10.04.2017 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4 2 , 4 3 , 4 6 , 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Корпорейшн» до Приватного підприємства «Лєта» про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав - використання без дозволу об'єкта правового захисту музичного твору Sorpresa в розмірі 14500,00 грн. відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн. покладаються на Приватну організацію «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» .

У зв'язку із перебуванням головуючого судді у щорічній відпустці повне рішення складено - 19.04.2017 року

Головуючий суддя О.Г.Смірнов

Судді К.В. Проскуряков

ОСОБА_8

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.