Постанова

від 20.04.2017 по справі 904/11739/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2017 року Справа № 904/11739/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І.А. (доповідач),

суддів: Джихур О.В., Орєшкіної Е.В.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 40 від 01.11.2016р.;

від відповідача представник в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МС Кидс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2017р. по справі №904/11739/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Метрополія", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "МС Кидс", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором оренди № А120/Д-1 від 10.12.2013р. в сумі 119 995,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Метрополія" (далі ТОВ "Метрополія") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "МС Кидс" (далі ТОВ "МС Кидс") про стягнення заборгованості за договором оренди № А120/Д-1 від 10.12.2013р. в сумі 122 427,38 грн., з яких: 26 866,55 грн. заборгованість з орендної плати, 65 454,24 грн. заборгованість з оплати експлуатаційних витрат, 17 947,55 грн. заборгованість з відшкодування комунальних послуг, 12 159,04 грн. штраф.

Позов прийнято до розгляду ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2016р., порушено провадження у справі №904/11739/16, розгляд справи призначений на 10.01.2017р.

10.01.2017р. позивачем подана господарському суду Дніпропетровської області заява про зменшення розміру позовних вимоги, відповідно якої ТОВ "Метрополія" просило стягнути з ТОВ "МС Кидс" 119 995,54 грн., з яких: 26 866,55 грн. заборгованість з орендної плати, 65 454,24 грн. заборгованість з оплати експлуатаційних витрат, 17 947,55 грн. заборгованості з відшкодування комунальних послуг, 9 727,20 грн. штраф; повернути позивачу з бюджету надмірно сплачений судовий збір у сумі 36,48 грн. (а.с.124-127). Заяву прийнято господарським судом до розгляду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2017р. по справі №904/11739/16 (суддя Петренко І.В.) задоволено позовні вимоги ТОВ "Метрополія"; стягнуто з ТОВ "МС Кидс" на користь ТОВ "Метрополія" 26 866,55 грн. орендної плати, 65 454,24 грн. експлуатаційних витрат, 17 947,55 грн. заборгованості з відшкодування комунальних послуг, 9 727,20 грн. штрафу, 1 799,93 грн. судового збору. Повернуто ТОВ "Метрополія" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 36,48 грн., який сплачено згідно платіжного доручення № 11101 від 02.12.2016р. на суму 1 836,41 грн.

Рішення господарського суду мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань з повної та своєчасної оплати орендних платежів, експлуатаційних витрат, відшкодування комунальних платежів, в зв`язку з чим позивачем обґрунтовано нараховані штрафні санкції згідно п. п. 9.3, 10.5, 11.1, 28.2 договору № А120/Д-1.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ "МС Кидс" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2017р. по справі №904/11739/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом при винесенні рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовані всі обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення; справа розглянута в першому і єдиному судовому засіданні, без участі представника відповідача; з моменту отримання поштового повідомлення з ухвалою суду про призначення справи до розгляду і до судового засідання майже всі дні були святковими, що позбавило відповідача можливості перевірити надані позивачем документи та підготувати витребувані судом докази; судом не було застосовано ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, не досліджено причини неподання відповідачем витребуваних документів, чим позбавлено останнього права на судовий захист; судом першої інстанції рішення прийнято на підставі розрахунку позивача та первинних документів, які не мають розрахунку орендної плати, посилань на показання лічильників, розрахунку експлуатаційних витрат та витрат на утримання електричних мереж.

Представник скаржника в судовому засіданні 06.04.2017р. додатково зазначив, що договір оренди №А120/Д-1 від 10.12.2013р. між ТОВ "Метрополія" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ігромир" (орендар) є неукладеним, оскільки, з урахуванням положень пунктів 9.2, 10.2, 10.3, 10.5 та 11.4 договору, сторонами не визначено ціну орендної плати, експлуатаційних витрат та комунальних послуг; в п. 28 договору передбачена подвійна відповідальність сторони (стягнення пені та штрафу), що заборонено законодавством; акти здачі-приймання робіт укладені невірно та без відповідних розрахунків; наведені позивачем розрахунки в позові незрозумілі для їх перевірки.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вказує на відповідність оскаржуваного судового рішення фактичним обставинам та матеріалам справи, нормам чинного законодавства, зазначає, що подана відповідачем апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. ст. 93, 94, 95 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не обґрунтовано причину пропуску процесуального строку для подання апеляційної скарги; екземпляр апеляційної скарги, направлений на адресу позивача, взагалі не підписаний; позивачу не направлено платіжне доручення № 176 від 27.01.2017р., яке зазначено в додатку до апеляційної скарги; відповідачем не наведено аргументи, що порушують права ТОВ "МС Кидс", доводи скаржника про відсутність розрахунків орендної плати, експлуатаційних витрат, показань лічильників спростовуються матеріалами справи, оскільки відповідна інформація викладена в позовній заяві від 13.12.2016р. № 590, в письмових поясненнях від 10.01.2017р. № 619, в заяві від 10.01.20 17р. про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 20.04.2017р. не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином (а.с.169), клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

За положеннями ст. 22 Господарського процесуального кодексу України явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи факт належного сповіщення відповідача про час та місце судового засідання, надання представником відповідача в судовому засіданні 06.04.2017р. суду апеляційної інстанції пояснень по апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в цьому судовому засіданні за відсутності представника скаржника.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

10.12.2013р. між ТОВ "Метрополія" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ігромир" (орендар) укладено договір оренди №А120/Д-1, відповідно предмету якого орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове платне користування (далі оренда) приміщення, яке знаходиться в будівлі торгово-розважального центру розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, територія Ювілейної селищної ради, комплекс будівель і споруд, перший пусковий комплекс №17 (далі торговий центр), а орендар зобов'язується прийняти, оплатити користування і повернути приміщення орендодавцю на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору (а.с.14-26)).

Пунктом 2.3 договору визначено, що площа приміщення, яке передається в оренду, складає 233,9 кв. м. Вказана площа приміщення може бути змінена після виконання орендарем опоряджувальних робіт згідно ст. 3 цього договору. При цьому площа приміщення не підлягає зменшенню за рахунок встановлених орендарем стін, внутрішніх перегородок та перекриття.

Пунктом 7.1 договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його укладання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

За п. 7.2 договору, орендодавець зобов'язується передати, а орендар - прийняти приміщення у користування 10 грудня 2013 року (далі дата початку), що підтверджується шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення. Строк договору становить 1 090 календарних днів та починає обчислюватися з дати підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення (далі строк договору).

Відповідно п. 9.1 та п. 9.2 договору, орендар зобов'язаний здійснювати оплату за користування приміщенням у розмірі і в строки, які визначені у цьому договорі; розмір орендної плати складає суму у гривнях, еквівалентну: 1) 12 доларам США за 1 кв. м. на місяць, крім того податок на додану вартість у розмірі встановленому чинним законодавством України - з дати початку по 31.03.2014 включно; 2) 9 доларам США за 1 кв. м. на місяць, крім того податок на додану вартість - з 01.04.2014 по 31.07.2014 включно; 3) 15 доларам США за 1 кв. м. на місяць, крім того податок на додану вартість - з 01.08.2014 до закінчення строку договору; у випадку, якщо впродовж періоду, на який встановлено розмір орендної плати, зазначеної в ч. 3 п. 9.2 договору, у Торговому центрі або іншому комплексі (комплексі споруд), що фактично становить одну будівлю з Торговим центром, не функціонуватиме кінотеатр, вказаний розмір орендної плати автоматично змінюється та встановлюється у розмірі, еквівалентному 12 доларам США за 1 кв. м. на місяць, крім того ПДВ, на весь час, впродовж якого кінотеатр не функціонував; в цілях цього пункту договору під функціонуванням кінотеатру розуміється: - надання доступу до кінотеатру необмеженому колу осіб; - продаж у кінотеатрі відповідних товарів та послуг необмеженому колу осіб.

Пунктом 9.3 договору визначено, що якщо інше не передбачено договором, орендна плата сплачується орендарем щомісяця, авансом, не пізніше 25 числа місяця, який передує оплачуваному місяцю.

В п. 9.5 договору сторони домовились, що нарахування орендної плати починається з дня дати початку і закінчується в день підписання акту повернення приміщення відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього договору.

Відповідно п. 9.6 договору, протягом 10 календарних днів з дати укладання цього договору орендар зобов'язаний сплатити орендодавцеві орендну плату за перший місяць строку договору.

Пунктом 10.1 договору визначено, що орендар зобов'язаний щомісячно відшкодовувати орендодавцеві вартість комунальних послуг, які споживаються в приміщенні, таких як опалення, кондиціювання, електроенергія, водопостачання та вивезення сміття (далі комунальні послуги).

Пунктом 10.2 договору передбачено, що вартість комунальних послуг, спожитих у приміщенні, розраховується згідно показань лічильників, встановлених в приміщенні, або згідно розрахунків, проведених орендодавцем на пропорційній основі, в залежності від технічних характеристик обладнання, механізмів та/або систем орендаря, які споживають відповідну комунальну послугу (якщо не існує можливості встановити окремий лічильник), з використанням відповідних тарифів оплати, встановлених відповідними органами місцевого самоврядування; вартість послуг, що підлягає компенсації орендарем, нараховується та сплачується з урахуванням ПДВ.

Пунктом 10.5 договору сторонами узгоджено, що орендар зобов'язаний компенсувати орендодавцеві вартість використаних комунальних послуг та витрат на утримання електромереж не пізніше 10 числа місяця, наступного за оплачуваним.

Пунктами 11.1 та 11.3 договору визначено, що орендар зобов'язаний щомісячно, авансом, не пізніше 25-го числа місяця, який передує оплачуваному місяцю, сплачувати орендодавцю вартість витрат на експлуатацію Торгового центру та утримання площ загального користування Торгового центру (далі - експлуатаційні витрати); ставка експлуатаційних витрат за цим договором складає суму у гривнях, еквівалентну 7 доларам США за кв. м. на місяць, крім того ПДВ.

Пунктом 11.4 договору закріплено формулу розрахунку експлуатаційних витрат.

В пункті 11.5 договору сторони погодили, що орендодавець не зобов'язаний надавати орендарю будь-які розрахунки щодо експлуатаційних витрат.

Пунктом 16.1 договору визначено, що орендар сплачує орендодавцеві орендну плату, гарантійний платіж, відшкодовує витрати на комунальні послуги, експлуатаційні витрати та інші платежі, передбачені цим договором (далі - платежі), у формі безготівкових розрахунків шляхом перерахування відповідних сум грошових коштів на поточний рахунок орендодавця; всі платежі нараховується та сплачуються з урахуванням ПДВ.

Згідно п. 16.2 договору, всі платежі здійснюються в національній валюті України - гривні і розраховуються відповідно до встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до долара США (із застосуванням відповідних еквівалентів, передбачених цим договором) на дату виставлення рахунку, а в разі відсутності рахунку - на 15 число місяця, що передує оплачуваному місяцю.

Пунктом 28.2 договору визначено, що у разі прострочення орендарем виконання зобов'язань по сплаті орендної плати, внесенню і поповненню гарантії, по сплаті експлуатаційних витрат, відшкодуванню витрат на комунальні послуги, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, більш ніж на п'ять робочих днів, орендар зобов'язаний у кожному такому випадку сплатити орендодавцеві штраф у розмірі 20 відсотків орендної плати за перший місяць строку договору.

За п. 40.1. та п. 40.2 договору, договір може бути розірваний або припинений відповідно до договору або відповідно до чинного законодавства України; у разі розірвання, припинення, визнання недійсним договору, не припиняються і залишаються в силі ті умови і положення договору, які стосуються наслідків його розірвання, припинення, сплати заборгованостей, сум неустойки і збитків.

Сторонами підписані додатки до договору: А- Витяг з плану торгового центру; Б- Технічна специфікація приміщення; В - Торговий профіль орендаря. Дозволене використання приміщення (а.с.27-29).

25.12.2013р. позивач передав, а товариством з обмеженою відповідальністю "Ігромир" прийнято у строкове платне користування (оренду) приміщення, яке знаходиться в будівлі торгово-розважального центру, розташованого за адресою Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, територія Ювілейної селищної ради, комплекс будівель та споруд, перший пусковий комплекс №17, загальна площа приміщення 233,90 м 2 , що підтверджується актом приймання-передачі (а.с.30).

01.06.2015р. між орендодавцем, орендарем та ТОВ "МС КИДС" (новий орендар) укладено угоду про заміну сторони у договорі оренди № А120/Д-1 від 10.12.2013р., відповідно до п. 1 якої сторони погодили замінити з 01.06.2015 у договорі оренди орендаря - товариство з обмеженою відповідальністю "Ігромир" на нового орендаря - товариство з обмеженою відповідальністю "МС Кидс" (а.с.31).

Пунктом 2 угоди сторони погодили, що новий орендар підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами договору оренди № А120/Д-1 від 10.12.2013р., укладеного між орендодавцем та орендарем, та не має жодних претензій щодо них.

Пунктом 4 угоди від 01.06.2015 визначено, що новий орендар підтверджує наявність заборгованості орендаря перед орендодавцем по договору оренди у загальній сумі 156 105,82 грн., в тому числі ПДВ 20% - 26 017,64 грн., що підтверджується актом звірки (додаток №1 до цієї угоди), та оплата якої покладається на нового орендаря.

За п. 5 угоди від 01.06.2015, новий орендар зобов'язується оплатити заборгованість, вказану в п. 4 цієї угоди до 31.10.2015р.; у випадку порушення вказаного зобов'язання, новий орендар зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 55 500,00грн.

Пунктом 6 угоди сторони погодили, що новий орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю гарантійний платіж в сумі 74 000 грн., в тому числі ПДВ 20% - 12 333,33 грн., який використовується орендодавцем в порядку, встановленому ст.12 договору, у такому вигляді:

- частину гарантійного платежу в сумі 37 000 грн., в тому числі ПДВ 20% - 6 166,67 грн., орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю до 31.10.2015р.;

- частину гарантійного платежу в сумі 37 000 грн. , в тому числі ПДВ 20% - 6 166,67 грн., орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю до 31.01.2016р.

Пунктом 7 угоди визначено, що новий орендар підтверджує дійсність усіх умов договору оренди № А120/Д-1 від 10.12.2013р., укладеного між орендодавцем та орендарем, та готовність виконувати їх належним чином та у повному обсязі.

Відповідно п. 8 угоди, угода набуває чинності з моменту її укладання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору оренди № А120/Д-1 від 10.12.2013р.

В додатку № 1 до угоди (акт звірки взаєморозрахунків) сторони підтвердили наявність боргу ТОВ "Ігромир" перед ТОВ "Метрополія" в сумі 156 105,82 грн. (а.с.32).

02.06.2015р. між позивачем та відповідачем підписана додаткова угода до договору оренди, якою сторонами внесені зміни в розмір орендної плати, щомісячний розмір якої за червень, липень та серпень 2015 року встановлено в сумі 18 500 грн., в тому числі ПДВ 20%; а за період з 01.09.2015р. по 31.01.2016р. включено розмір орендної плати встановлено в сумі 37 000 грн. (з ПДВ); при цьому, незалежно від інших умов договору, щомісячний розмір експлуатаційних витрат за період з 01.06.2015р. по 31.01.2016р. включно встановлено в розмірі 23 500 грн. (а.с.118).

29.01.2016р. сторонами підписана додаткова угода до договору, якою розмір орендної плати на лютий 2016 року встановлено в сумі 37 000 грн., а розмір експлуатаційних витрат - 23 500 грн. (а.с.119).

10.02.2016р. сторонами укладена додаткова угода, відповідно до якої розмір орендної плати на березень 2016 року встановлено в сумі 37 000 грн., розмір експлуатаційних витрат - 23 500 грн. (а.с.120).

31.03.2016р. ТОВ "Метрополія" та ТОВ "МС Кидс" підписано угоду про розірвання договору, відповідно п. 1 якої сторони погодили розірвати договір з 31.03.2016р. (а.с.33).

Підписанням п. 2 угоди від 31.03.2016 орендар підтвердив наявність наступних заборгованостей з оплати платежів по договору на дату розірвання договору:

- заборгованість з оплати орендної плати станом на 31.03.2016 становить 28 866,55грн., в тому числі ПДВ 20%;

- заборгованість з відшкодування вартості комунальних послуг станом на 31.03.2016 становить 17 947,55грн., в тому числі ПДВ 20%;

- заборгованість з оплати експлуатаційних витрат станом на 31.03.2016 становить 65 454,24грн., в тому числі ПДВ 20%;

Загальна заборгованість з оплати платежів за договором станом на 31.03.2016 становить 110 268,34грн., в тому числі ПДВ 20%.

Пунктом 3 угоди від 31.03.2016 визначено, що заборгованість з оплати платежів за договором, про які йдеться в п. 2 цієї угоди, підтверджується підписаним сторонами актом звірки, що додається (а.с.34).

31.03.2016р. позивачем та відповідачем підписано акт повернення приміщення (а.с.35).

В період дії договору позивачем нараховано відповідачу 421 372,37 грн. орендної плати, з яких оплачено 394 505,82 грн.; експлуатаційні витрати склали 260 154,24 грн., з яких відповідачем оплачено 194 700 грн.; витрати на комунальні послуги склали 74 541,15 грн., з яких відповідачем оплачено 56 593,60 грн., що підтверджується картками рахунків по контрагенту ТОВ "МС Кидс" (а.с.58-85).

Надання послуг підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (послуг) (а.с.37-57), що підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень щодо якості, кількості та вартості послуг.

Колегія суддів зазначає, що у відповідача були наявні рахунки на оплату послуг, оскільки з виписок по рахункам контрагента ТОВ "МС Кидс" вбачається, що останній при оплаті послуг посилався на рахунки за договором оренди.

Позивач звернувся з позовом до господарського суду про стягнення не сплаченої відповідачем після розірвання договору заборгованості, зафіксованої в угоді про розірвання договору та акті звірки взаєморозрахунків від 31.03.2016р., з орендної плати в розмірі 26 866,55 грн., з оплати експлуатаційних витрат в сумі 65 454,24 грн., з відшкодування комунальних платежів в сумі 17 947,55 грн., а також штрафу в розмірі 9 727,20 грн. за 8 фактів порушення договору.

При цьому позивачем зазначено, що розмір штрафу обчислено відповідно п. 28.2 договору, 20% орендної плати від суми орендної плати за перший місяць дії договору (акт здачі-прийняття послуг № А5950 від 31.12.2013р. на суму 6 079,52 грн. - а.с.36) становить 1 215,90 грн.; штраф нараховується за кожен випадок порушення умов договору - несплату платежів понад 5 робочих днів; перший штраф нарахований за порушення строку оплати орендної плати за березень 2016 року (п. 9.3 договору); три випадки порушення строку внесення платежів за експлуатаційні витрати ((п.11.1 договору) за січень 2016 року по акту №Е212 від 31.01.2016 на суму 23 500,00грн., лютий 2016 року по акту №Е656 від 29.02.2016 на суму 23 500,00грн., березень 2016 року по акту №ОУ-Е-00993 від 31.03.2016 на суму 23 500,00грн. (а.с.45-47)); чотири випадки порушення умов договору щодо оплати компенсації комунальних платежів ((п.10.5 договору) за грудень 2015 року по акту №К3120 від 31.12.2015 на суму 4 742,62грн., січень 2016 року по акту №К055 від 31.01.2016 на суму 5 690,36грн., лютий 2016 року по акту №К321 від 29.02.2016 на суму 5 304,14грн., березень 2016 року по акту №К681 від 31.03.2016 на суму 5 564,20грн. (а.с.54-57) (а.с.124-127)).

Частиною 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України регламентовано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном; наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1, 3, 4, 5).

Частиною 1 ст. 793, ч. 1 ст. 795 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі; передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору; з цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України регламентовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Враховуючи викладені обставини, наявні у справі докази, факт визнання відповідачем заборгованості перед позивачем з оплати орендних платежів, експлуатаційних витрат, вартості комунальних платежів, що відображено в угоді про розірвання договору від 31.03.2016р. та акті звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2016р., господарським судом обґрунтовано задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача 26 866,55 грн. заборгованості з орендної плати, 65 454,24 грн. заборгованості з оплати експлуатаційних витрат та 17 947,55 грн. заборгованості з відшкодування комунальних послуг.

Також господарським судом обґрунтовано задоволено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 9 727,20 грн. за 8 фактів порушення договору щодо оплати платежів (оренди, експлуатаційних витрат, компенсації комунальних послуг), з урахуванням положень п. п. 9.3, 10.5, 11.1, 28.2 договору оренди.

Стосовно доводів скаржника слід зазначити, що:

по-перше, щодо договору, то ст. 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину, що означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. В п. 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» роз'яснено, що визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 25.06.2011 по справі № 7/221-09;

по-друге, відповідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України);

по-третє, акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2016р. підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств;

в четверте, щодо розрахунку комунальних послуг, то в актах приймання-передачі комунальних послуг (відшкодування вартості активної електроенергії та утримання електромереж) відображено кількість витраченої відповідачем електроенергії (кВт/год) за кожен місяць та сума послуги. Акти підписані без заперечень з боку відповідача щодо кількості (якості) наданих послуг. Крім того, контррозрахунку комунальних витрат, наданих позивачем послуг, відповідачем не надано ні господарському суду, ні суду апеляційної інстанції.

Щодо доводів відповідача про розгляд справи в першому судовому засіданні, не застосування судом першої інстанції положень ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (відкладення розгляду справи в зв'язку з неявкою представника відповідача), то колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позов ТОВ "Метрополія" було прийнято до розгляду ухвалою господарського суду від 16.12.2016р. та призначено на 10.01.2017р.

Зазначену ухвалу господарського суду відповідачем отримано 30.12.2016р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду (а.с.107).

Таким чином, судом виконано обов'язок щодо належного повідомлення сторони про час та місце судового засідання.

Відповідач не скористався своїм правом надання відзиву на позов, в якому мав можливість висловити свої доводи та заперечення, подати необхідні докази, а також не скористався правом участі в судовому засіданні; жодних клопотань щодо відкладення розгляду справи в зв'язку з необхідністю часу для надання певних доказів відповідачем заявлено суду не було.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачені права та обов'язки сторін, відповідно до якої брати участь у судовому засіданні, подавати докази та надавати усні та письмові пояснення є правом сторони, а не обов'язком.

В п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні .

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В судовому засіданні 10.01.2017р. був присутній представник позивача, відповідач не з'явився для участі в судовому засіданні, причини своєї неявки суду не повідомив, будучи повідомленим належним чином про час та місце судового засідання клопотань про відкладення розгляду справи не надав, матеріалів справи достатньо для розгляду справи та винесення рішення, отже, обставини для відкладення розгляду справи були відсутні.

Наведені ТОВ "МС Кидс" доводи не спростовують встановлений господарським судом факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем та не звільняють відповідача від виконання зобов'язання.

Господарський суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст. 103 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МС Кидс", м. Дніпро залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2017р. по справі №904/11739/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А.Сизько

Суддя О.В. Джихур

Суддя Е.В. Орєшкіна

(Повний текст постанови складений 21.04.2017р.)