Постанова

від 24.04.2017 по справі 911/2902/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2017 р. Справа№ 911/2902/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Алданової С.О.

Ткаченка Б.О.

при секретарі Волуйко Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за договором від 06.09.2016 та ордером від 21.04.2017;

від відповідача: Клапчук Ф.П. - довіреність б/н від 04.01.2017;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Колос"

на рішення Господарського суду Київської області від 17.11.2016 року

у справі № 911/2902/16 (суддя: Чонгова С. І.)

за позовом ОСОБА_5

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Колос"

про визнання недійсним рішення загальних зборів 12.08.2016

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.11.16 у справі №911/2902/13 позов задоволено, визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Колос", оформлене протоколом від 12.08.2016.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Колос" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Скарга мотивована тим, що судом невірно застосовані норми матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки спірні рішення зборів були прийняті за наявності кворуму для проведення зборів і прийняття рішень.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Алданової С.О., Ткаченка Б.О.) апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 06.02.2017.

03.02.2017 позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін.

06.02.2017 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою представника.

06.02.2017 розгляд апеляційної скарги не відбувся у зв'язку із перебуванням головуючого судді (судді - доповідача) Зеленіна В.О. на лікарняному.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 розгляд справи призначено на 06.03.2017.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.03.2017 р., у зв'язку із перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 911/2902/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Андрієнка В.В., Ткаченка Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження.

На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 06.03.2017 до 27.03.2017.

27.03.2017 представником позивача подано клопотання про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.03.2017 р., у зв'язку із перебуванням судді Андрієнка В.В. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 911/2902/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Алданової С.О., Ткаченка Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження.

На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 27.03.2017 до 24.04.2017.

Представник відповідача (апелянта) у судовому засідання підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати оскаржуване рішення та відмовити у позові.

Представник позивача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

04 квітня 2014 року відбулись загальні збори Засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Колос" (протокол №1), на яких засновники ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вирішили:

- створити Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Колос";

- визначити місцезнаходженням товариства адресу: 09200, Київська область, Кагарлицький район, м.Кагарлик, пров.Серпневий, 2;

- сформувати статутний капітал товариства у розмірі 800 000 грн. 00 коп., розмір вкладу засновників, їх частки у статутному капіталі товариства, а також форма вкладів має такий вигляд: ОСОБА_6 - грошові кошти у розмірі 400 000 грн., що становить його частку в статутному капіталі товариства у розмірі 50% і у відповідності до цього він володіє 50 голосами на загальних зборах засновників товариства; ОСОБА_5 - грошові кошти у розмірі 400 000 грн., що становить його частку в статутному капіталі товариства у розмірі 50% і у відповідності до цього він володіє 50 голосами на загальних зборах засновників товариства;

- обрати директором товариства ОСОБА_7;

- затвердити статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Колос".

Відповідно до вказаного рішення 08.04.2014 зареєстровано Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Колос".

Пунктом 4.3.2 Статуту визначено, що учасник товариства зобов'язаний виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі і пов'язані з майновою участю.

Пунктом 6.1 Статуту встановлено, що для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладів учасників Товариства створюється статутний капітал у розмірі 800000,00грн, розмір вкладів учасників, їх частка в статутному капіталі товариства, а також форма вкладу має такий вигляд:

- ОСОБА_6 - грошові кошти у розмірі 400 000,00грн, що становить його частку у розмірі 50% статутного капіталу, і у відповідності до цього він володіє 50 голосами на загальних зборах учасників;

- ОСОБА_5 - грошові кошти у розмірі 400 000,00грн, що становить його частку у розмірі 50% статутного капіталу, і у відповідності до цього він володіє 50 голосами на загальних зборах учасників.

Пунктом 6.2 Статуту встановлено, що статутний капітал товариства підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Згідно з пп.6.2.1 Статуту, якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:

- про виключення зі складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у Статутному капіталі;

- про зменшення Статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у Статутному капіталі;

- про ліквідацію товариства.

Згідно зі статтею 11 Статуту вищим органом управління товариством є загальні збори учасників товариства, до складу яких входять учасники товариства (або їх представники).

Відповідно до ст. 11.3 Статуту, учасник має кількість голосів, пропорційну розміру його частки у статутному капіталі товариства.

Загальні збори учасників товариства вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники або їх представники, що володіють в сукупності більш ніж 60% голосів, а з питань, які потребують одностайності - всі учасники (п. 11.4).

До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, внесення змін до статуту (п. 11.6.1) та прийняття рішення про виключення учасника з товариства (п. 11.6.12).

У пункті 11.8 Статуту встановлено, що при вирішенні питання про затвердження змін до статуту, у т.ч. зміна розміру статутного капіталу, визначення напрямків діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання і виключення учасників з товариства, рішення вважаються прийнятими, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50% загальної кількості голосів учасників товариства.

Згідно Довідки ПАТ "Райфайзен банк Аваль" протягом року після реєстрації Статуту ОСОБА_6 сплатила у статутний капітал товариства 400 000 грн., а ОСОБА_5 сплатив лише 43600 грн.

08.07.2016 відповідач направив позивачу повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства. Вказане повідомлення отримане позивачем 12.07.2016, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

12 серпня 2016 були проведені загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Колос", на яких, як вбачається з протоколу, присутніми були учасники ОСОБА_6 (яка, як зазначено в протоколі, володіє 90,17% голосів) та ОСОБА_5 (який, як зазначено в протоколі, володіє 9,83% голосів).

Порядком денним вказаних зборів були наступні питання:

1. Про обрання голови та секретаря загальних зборів.

2. Звіт директора ТОВ "АК "Колос".

3. Про виключення учасників ТОВ "АК "Колос".

4. Про визначення (зменшення, збільшення) розміру статутного фонду ТОВ "АК "Колос".

5. Про внесення змін та статуту ТОВ "АК "Колос".

6. Різне.

Вказаними зборами прийнято рішення про, зокрема, виключення ОСОБА_5 з числа учасників ТОВ "АК "Колос" у зв'язку з несплатою ним своєї частки в статутному капіталі в сумі 400 000,00 грн. (питання №3); зменшення розміру статутного капіталу до 400 000 грн. (питання №4); та внесення змін до статуту в частині зміни учасників та статутного капіталу (питання №5).

По питанню 6 "Різне" слухали пропозицію учасника товариства ОСОБА_5 щодо внесення до протоколу Зборів зауважень щодо його незгоди з протоколом та нотаріального засвідчення протоколу. Вказана пропозиція була відхилена.

При розгляді питань порядку денного ОСОБА_5 не голосував.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач зазначив, що відповідач неправомірно здійснив перерозподіл частки в статутному капіталі, а отже спірне рішення зборів прийняте з порушенням Закону України "Про господарські товариства", а також положень Статуту товариства, оскільки відсутній кворум, необхідний для прийняття рішення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, визначаючи повноважність загальних зборів, прийшов до висновку, що не має законних підстав для неврахування голосів учасників, які не сплатили або неповністю сплатили вартість своїх часток протягом одного року з дня державної реєстрації товариства, а тому був відсутній кворум для прийняття спірних рішень.

Проте, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується із вказаними висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Так, згідно з ч.3 ст.167 Господарського кодексу України (далі - ГК України), корпоративними відносинами є відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. При цьому, корпоративними правами, в силу ч.1 цієї норми, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1 Закону України "Про господарські товариства", господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Згідно ч. 1 ст. 79 ГК України, господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.

Відповідно до ст. 140 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Як визначено ч.1 ст. 50 Закону України "Про господарські товариства", товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦК України, установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Аналогічні визначення мають ч. 1 ст. 72 ГК України та ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про господарські товариства".

Права учасника товариства, визначені ст.10 Закону України "Про господарські товариства", ст.116 ЦК України, ст.88 ГК України, відповідно до яких учасник товариства має право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Статтею 11 Статуту відповідача також визначено, що вищим органом управління товариством є загальні збори учасників товариства, до складу яких входять учасники товариства (або їх представники).

Частиною 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Пунктом 11.11 Статуту відповідача встановлено, що про проведення Загальних зборів учасників товариства учасник повідомляється персонально. Письмове повідомлення про скликання Загальних зборів буде вважатись зробленим належним чином, якщо воно надіслане рекомендованим листом з повідомленням про вручення або доставлено на адресу учасника з відміткою про вручення, не менш як за 30 календарних днів до дня проведення Загальних зборів учасників товариства.

З матеріалів справи вбачається, що 08.07.2016, тобто з додержанням строків, встановлених ст.61 Закону України "Про господарські товариства" та п.11.11 Статуту, відповідач направив позивачу повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства, та вказане повідомлення отримане позивачем 12.07.2016.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Пунктом 11.4 Статуту встановлено, що Загальні збори учасників товариства вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники або їх представники, що володіють в сукупності більш ніж 60% голосів, а з питань, які потребують одностайності - всі учасники

На загальних зборах учасників товариства, які були проведені 12.08.2016, були присутні учасники товариства ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які в сукупності володіють 100% голосів, що підтверджується реєстром учасників загальних зборів та не заперечується сторонами. Отже, вказані Загальні збори учасників товариства були правомочними.

У пункті 11.8 Статуту встановлено, що при вирішенні питання про затвердження змін до статуту, у т.ч. зміна розміру статутного капіталу, визначення напрямків діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання і виключення учасників з товариства, рішення вважаються прийнятими, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50% загальної кількості голосів учасників товариства.

Позивач вважає, що незалежно від розміру фактично сплаченого внеску до Статутного капіталу товариства, при голосуванні він має 50% голосів, а тому рішення щодо його виключення з товариства, затвердження змін до статуту та зміну розміру статутного капіталу, прийняті за відсутності відповідного кворуму.

Заперечуючи проти вказаних доводів позивача відповідач вважає, що кількість голосів при голосуванні залежить від розміру фактично сплаченого внеску до статутного капіталу товариства, а тому, враховуючи те, що позивачем сплачено лише 43 000 грн. внеску із необхідних 400 000 грн., позивач при голосуванні мав 9,83% загальної кількості голосів.

Згідно з ч. 1 ст. 144 ЦК України, ч.1 ст.87 ГК України, статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 52 ЗУ "Про господарські товариства", статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.

Аналогічні положення містяться також і у пункті 6.2 статуту ТОВ "Агропромисловий комплекс "Колос".

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивач не сплатив у повному обсязі свою частку статутного капіталу протягом року з дня реєстрації товариства (з 08.04.2014 до 08.04.2015). Так, у довідці ПАТ "Райфайзен банк Аваль" зазначено, що позивачем за період з 30.04.2014 по 29.09.2014 внесено в статутний капітал лише 43600,00 грн., а другий учасник товариства сплатила внесок у повному обсязі, в сумі 400 000,00 грн.

При цьому, як вже зазначалось вище, положеннями Статуту товариства встановлено, що учасник товариства зобов'язаний виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі і пов'язані з майновою участю, а тому були наявні підстави для виключення позивача з учасників товариства.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЗУ "Про господарські товариства" при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

Згідно зі ст. 64 вказаного Закону, учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

У пункті 2.29 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" зазначено, що законодавство не передбачає обмеження кількості голосів учасників ТОВ або ТДВ лише оплаченими частками у статутному капіталі товариства. Відповідно до частини четвертої статті 58 Закону України "Про господарські товариства" учасники ТОВ або ТДВ мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі. Розмір часток кожного з учасників товариства визначається у статуті товариства. Законодавець врегулював питання щодо строку сплати статутного капіталу (внесення вкладів до статутного капіталу) учасниками ТОВ, обмеживши його одним роком з дня державної реєстрації ТОВ (абзац перший частини третьої статті 144 ЦК України, частина перша статті 52 Закону України "Про господарські товариства"). У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 05.02.2013 N 1-рп/2013 підкреслено імперативність норм, закріплених у частині третій статті 144 ЦК України і частині другій статті 52 Закону "Про господарські товариства", якими передбачено дії, які належить вживати господарському товариству в разі невнесення (неповного внесення) учасниками своїх вкладів до закінчення встановленого річного строку, зокрема, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення зі складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства. Отже, господарський суд, визначаючи повноважність загальних зборів, не має законних підстав для неврахування голосів учасників, які не сплатили або неповністю сплатили вартість своїх часток протягом одного року з дня державної реєстрації товариства.

Виключення учасника з товариства - це передбачена законом форма корпоративної відповідальності першого перед другим, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням товариства за порушення учасником обов'язків, зокрема й щодо внесення вкладів до статутного капіталу. Правова природа виключення подібна до одностороннього розірвання договору, оскільки в обох випадках відбувається припинення зобов'язань, що виникли на підставі договору та участі в товаристві на вимогу однієї зі сторін правовідносин. Унаслідок виключення корпоративні правовідносини трансформуються в зобов'язальні, оскільки в товариства виникають зобов'язання майнового характеру щодо виплати колишньому учасникові дійсної вартості частки.

Застосування заходів відповідальності до учасника за корпоративне правопорушення є правом товариства, і тому логічно, щоб реалізація цього права залежала тільки від товариства. Це означає, що за наявності підстав (порушення) ніхто не може товариству завадити прийняти рішення про виключення учасника.

Конституційний Суд України 5 лютого 2013 року прийняв рішення у справі №1-3/2013 (1-рп/2013) за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхтнер Бетон Львів" щодо офіційного тлумачення положень частини четвертої статті 58, частини першої статті 64 Закону України "Про господарські товариства", та вирішив, що в аспекті конституційного звернення положення частини четвертої статті 58 Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 року N 1576-XII з наступними змінами, згідно з яким "учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі", у системному зв'язку з положеннями частини третьої статті 13, частин другої, четвертої, сьомої статті 41, частини першої статті 68 Конституції України, частини першої статті 3, частин третьої, шостої статті 13, частини третьої статті 14, частини третьої статті 16, частини першої статті 115, частини першої статті 117, частини першої статті 140, частин першої, другої статті 144, частини третьої статті 147, частини першої статті 334, частини четвертої статті 715 Цивільного кодексу України, статті 11, частини першої статті 12, частини першої статті 50, частини четвертої статті 53 цього закону треба розуміти так, що при визначенні повноважності загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю та результатів голосування за прийняття їх рішень враховується кількість голосів учасників, визначена пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі, що встановлений статутом товариства з обмеженою відповідальністю, незалежно від вартості реально внесених (сплачених) ними вкладів тільки протягом першого року з дня державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю.

З правової позиції Конституційного Суду України про те, що при визначенні повноважності загальних зборів ураховується кількість голосів учасників, визначена пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі, що встановлений статутом товариства, незалежно від вартості реально внесених (сплачених) ними вкладів, тільки протягом першого року з дня державної реєстрації товариства, випливає логічний висновок, що після спливу річного строку кількість голосів учасників, які не внесли вкладу, не може бути пропорційною розміру часток у статутному капіталі, що встановлений статутом товариства. Конституційний Суд України застосовує обмежувальне тлумачення і звертає на це увагу словом "тільки".

Таким чином, визнання за учасниками товариства права голосу "ноплаченими" частками в статутному капіталі після закінчення року з дня державної реєстрації товариства прямо суперечить позиції Конституційного Суду України. Із цього випливає, що такі частки не можуть ураховуватися при визначенні кворуму загальних зборів при вирішенні будь-яких питань. Зважаючи на принцип залежності частки в статутному капіталі від вкладів, а голосів - від частки, який виявляється в пропорційності, кількість голосів учасників, які не внесли вкладу повністю протягом року, повинна визначатися за тими ж правилами, тобто залежно від реального вкладу, що і мало місце у даній справі, оскільки відповідно до реального вкладу до статутного капіталу ОСОБА_6 мала 90,17% загальної кількості голосів, а ОСОБА_5 мав 9,83% загальної кількості голосів.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене та фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що спірне рішення загальних зборів прийнято за наявності кворуму, необхідного для прийняття рішення, а тому позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають до задоволення.

В зв'язку з зазначеним вище, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 17.11.2016 у справі № 911/2902/16 прийняте із невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому відповідно до положень п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати, понесені при розгляді справи, а саме: 1515,80 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Колос" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 17.11.2016 у справі №911/2902/16 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з ОСОБА_5 (15518, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Колос" (09200, Київська область, Кагарлицький район, м.Кагарлик, пров.Серпневий, 2, ідентифікаційний код 38846643) - 1515,80 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Київської області.

6. Матеріали справи № 911/2902/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді С.О. Алданова

Б.О. Ткаченко