Постанова

від 10.07.2017 по справі 911/2902/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2017 року Справа № 911/2902/16

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЄвсікова О.О., суддівІванової Л.Б., Кролевець О.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_4 на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 (головуючий суддя Зеленін В.О., судді Алданова С.О., Ткаченко Б.О.) у справі№ 911/2902/16 Господарського суду Київської області за позовомОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Колос" провизнання недійсним рішення загальних зборів, за участю представників позивачаОСОБА_5, відповідачане з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.11.2016 у справі №911/2902/13 позов задоволено: визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Колос", оформлене протоколом від 12.08.2016.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 рішення Господарського суду Київської області від 17.11.2016 у справі № 911/2902/16 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи та порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 58 Закону України "Про господарські товариства". Доводи касаційної скарги зводяться до того, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що законодавство передбачає обмеження кількості голосів учасників товариства з обмеженою відповідальністю лише оплаченими частками у статутному капіталі товариства.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача не з'явились, направивши суду клопотання про відкладення розгляду справи. Зважаючи на необґрунтованість вказаного клопотання, а також на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників відповідача.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, 04.04.2014 відбулись загальні збори засновників ТОВ "Агропромисловий комплекс "Колос" (протокол №1), на яких засновники ОСОБА_6 та ОСОБА_4 вирішили створити ТОВ "Агропромисловий комплекс "Колос" та сформувати статутний капітал товариства у розмірі 800.000,00 грн.

Відповідно до вказаного рішення 08.04.2014 зареєстровано Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Колос".

Пунктом 4.3.2 Статуту визначено, що учасник товариства зобов'язаний виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю.

Пунктом 6.1 Статуту встановлено, що для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладів учасників ьовариства створюється статутний капітал у розмірі 800.000,00 грн., розмір вкладів учасників, їх частка в статутному капіталі товариства, а також форма вкладу мають такий вигляд:

- ОСОБА_6 - грошові кошти у розмірі 400.000,00 грн., що становить її частку у розмірі 50 % статутного капіталу, та відповідно до цього вона володіє 50 % голосів на загальних зборах учасників;

- ОСОБА_4 - грошові кошти у розмірі 400.000,00 грн., що становить його частку у розмірі 50% статутного капіталу, та відповідно до цього він володіє 50 % голосів на загальних зборах учасників.

Пунктом 6.2 Статуту встановлено, що статутний капітал товариства підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Згідно з пп. 6.2.1 Статуту, якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення зі складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у Статутному капіталі; про зменшення Статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у Статутному капіталі; про ліквідацію товариства.

Відповідно до ст. 11.3 Статуту учасник має кількість голосів, пропорційну розміру його частки у статутному капіталі товариства.

Загальні збори учасників товариства вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники або їх представники, що володіють в сукупності більш ніж 60% голосів, а з питань, які потребують одностайності, - всі учасники (п. 11.4 Статуту).

До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, внесення змін до Статуту (п. 11.6.1) та прийняття рішення про виключення учасника з товариства (п. 11.6.12).

У пункті 11.8 Статуту встановлено, що при вирішенні питання про затвердження змін до статуту, в т.ч. зміна розміру статутного капіталу, визначення напрямків діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання і виключення учасників з товариства, рішення вважаються прийнятими, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50% загальної кількості голосів учасників товариства.

Згідно з довідкою ПАТ "Райфайзен банк Аваль" протягом року після реєстрації Статуту ОСОБА_6 сплатила до статутного капіталу товариства 400.000,00 грн., а ОСОБА_4 сплатив лише 43.600,00 грн.

08.07.2016 відповідач направив позивачу повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства. Вказане повідомлення отримане позивачем 12.07.2016, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

12.08.2016 були проведені загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Колос", на яких, як вбачається з протоколу, присутніми були учасники ОСОБА_6 (котра, як зазначено в протоколі, володіє 90,17% голосів) та ОСОБА_4 (котрий, як зазначено в протоколі, володіє 9,83% голосів).

Порядком денним вказаних зборів були наступні питання: 1. Про обрання голови та секретаря загальних зборів; 2. Звіт директора ТОВ "АК "Колос"; 3. Про виключення учасників ТОВ "АК "Колос"; 4 Про визначення (зменшення, збільшення) розміру статутного фонду ТОВ "АК "Колос"; 5. Про внесення змін та статуту ТОВ "АК "Колос"; 6. Різне.

Вказаними зборами прийнято рішення, зокрема, про виключення ОСОБА_4 з числа учасників ТОВ "АК "Колос" у зв'язку з несплатою ним своєї частки в статутному капіталі в сумі 400.000,00 грн. (питання № 3); зменшення розміру статутного капіталу до 400.000,00 грн. (питання № 4); та внесення змін до статуту в частині зміни учасників та статутного капіталу (питання № 5).

При розгляді питань порядку денного ОСОБА_4 не голосував.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що відповідач неправомірно здійснив перерозподіл частки в статутному капіталі, а отже спірне рішення зборів прийняте з порушенням Закону України "Про господарські товариства", а також положень Статуту товариства, оскільки відсутній кворум, необхідний для прийняття рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, визначаючи повноважність загальних зборів, дійшов висновку, що не має законних підстав для неврахування голосів учасників, які не сплатили або неповністю сплатили вартість своїх часток протягом одного року з дня державної реєстрації товариства, а тому був відсутній кворум для прийняття спірних рішень.

Проте колегія не погоджується із вказаними висновками місцевого господарського суду з огляду на таке.

Частиною 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Пунктом 11.11 Статуту відповідача встановлено, що про проведення загальних зборів учасників товариства учасник повідомляється персонально. Письмове повідомлення про скликання Загальних зборів буде вважатись зробленим належним чином, якщо воно надіслане рекомендованим листом з повідомленням про вручення або доставлено на адресу учасника з відміткою про вручення, не менш як за 30 календарних днів до дня проведення Загальних зборів учасників товариства.

08.07.2016, тобто з додержанням строків, встановлених ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" та п. 11.11 Статуту, відповідач направив позивачу повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства, яке отримане позивачем 12.07.2016.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Пунктом 11.4 Статуту встановлено, що загальні збори учасників товариства вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники або їх представники, що володіють в сукупності більш ніж 60% голосів, а з питань, які потребують одностайності - всі учасники.

На загальних зборах учасників товариства, які були проведені 12.08.2016, були присутні учасники товариства ОСОБА_6 та ОСОБА_4, які в сукупності володіють 100% голосів, що підтверджується реєстром учасників загальних зборів та не заперечується сторонами. Отже вказані загальні збори учасників товариства були правомочними.

В пункті 11.8 Статуту встановлено, що при вирішенні питання про затвердження змін до статуту, у т.ч. зміна розміру статутного капіталу, визначення напрямків діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання і виключення учасників з товариства, рішення вважаються прийнятими, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50% загальної кількості голосів учасників товариства.

Позивач вважає, що незалежно від розміру фактично сплаченого внеску до статутного капіталу товариства при голосуванні він має 50% голосів, а тому рішення щодо його виключення з товариства, затвердження змін до статуту та зміну розміру статутного капіталу прийняті за відсутності відповідного кворуму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.

Аналогічні положення містяться також і у пункті 6.2 статуту ТОВ "Агропромисловий комплекс "Колос".

Як встановлено судами, позивач не сплатив у повному обсязі свою частку в статутному капіталі товариства протягом року з дня реєстрації товариства (з 08.04.2014 до 08.04.2015). Так, у довідці ПАТ "Райфайзен банк Аваль" зазначено, що позивачем за період з 30.04.2014 по 29.09.2014 внесено до статутного капіталу лише 43.600,00 грн., а другий учасник товариства сплатила внесок у повному обсязі в сумі 400.000,00 грн.

При цьому, як вже зазначалось вище, положеннями Статуту товариства встановлено, що учасник товариства зобов'язаний виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі і пов'язані з майновою участю, а тому, за втсновком апеляційного суду, були наявні підстави для виключення позивача з учасників товариства.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

Згідно зі ст. 64 вказаного Закону учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

У пункті 2.29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" зазначено, що законодавство не передбачає обмеження кількості голосів учасників ТОВ або ТДВ лише оплаченими частками у статутному капіталі товариства. Відповідно до частини четвертої статті 58 Закону України "Про господарські товариства" учасники ТОВ або ТДВ мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Розмір часток кожного з учасників товариства визначається у статуті товариства. Законодавець врегулював питання щодо строку сплати статутного капіталу (внесення вкладів до статутного капіталу) учасниками ТОВ, обмеживши його одним роком з дня державної реєстрації ТОВ (абзац перший частини третьої статті 144 ЦК України, частина перша статті 52 Закону України "Про господарські товариства").

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 05.02.2013 у справі № 1-3/2013 (1-рп/2013), прийнятого за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхтнер Бетон Львів" щодо офіційного тлумачення положень частини четвертої статті 58, частини першої статті 64 Закону України "Про господарські товариства", відзначена імперативність норм, закріплених у частині третій статті 144 ЦК України і частині другій статті 52 Закону "Про господарські товариства", якими передбачено дії, що їх належить вживати господарському товариству в разі невнесення (неповного внесення) учасниками своїх вкладів до закінчення встановленого річного строку. Зокрема, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення зі складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.

Виключення учасника з товариства - це передбачена законом форма корпоративної відповідальності першого перед другим, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням товариства за порушення учасником обов'язків, зокрема й щодо внесення вкладів до статутного капіталу. Правова природа виключення подібна до одностороннього розірвання договору, оскільки в обох випадках відбувається припинення зобов'язань, що виникли на підставі договору та участі в товаристві на вимогу однієї зі сторін правовідносин. Унаслідок виключення корпоративні правовідносини трансформуються в зобов'язальні, оскільки в товариства виникають зобов'язання майнового характеру щодо виплати колишньому учасникові дійсної вартості частки.

Застосування заходів відповідальності до учасника за корпоративне правопорушення є правом товариства. Це означає, що за наявності підстав (порушення) ніхто не може товариству завадити прийняти рішення про виключення учасника.

Конституційний Суд України 05.02.2013 вирішив, що в аспекті конституційного звернення положення частини четвертої статті 58 Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 року N 1576-XII з наступними змінами, згідно з яким "учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі", у системному зв'язку з положеннями частини третьої статті 13, частин другої, четвертої, сьомої статті 41, частини першої статті 68 Конституції України, частини першої статті 3, частин третьої, шостої статті 13, частини третьої статті 14, частини третьої статті 16, частини першої статті 115, частини першої статті 117, частини першої статті 140, частин першої, другої статті 144, частини третьої статті 147, частини першої статті 334, частини четвертої статті 715 Цивільного кодексу України, статті 11, частини першої статті 12, частини першої статті 50, частини четвертої статті 53 цього закону треба розуміти так, що при визначенні повноважності загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю та результатів голосування за прийняття їх рішень враховується кількість голосів учасників, визначена пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі, що встановлений статутом товариства з обмеженою відповідальністю, незалежно від вартості реально внесених (сплачених) ними вкладів тільки протягом першого року з дня державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю.

З правової позиції Конституційного Суду України (про те, що при визначенні повноважності загальних зборів ураховується кількість голосів учасників, визначена пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі, що встановлений статутом товариства, незалежно від вартості реально внесених (сплачених) ними вкладів, тільки протягом першого року з дня державної реєстрації товариства) вбачається, що після спливу річного строку кількість голосів учасників, які не внесли вкладу, не може бути пропорційною розміру часток у статутному капіталі, що встановлений статутом товариства. Конституційний Суд України застосовує обмежувальне тлумачення і звертає на це увагу словом "тільки".

Колегія суддів враховує посилання позивача на те, що в пункті 2.29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" міститься висновок про те, що господарський суд, визначаючи повноважність загальних зборів, не має законних підстав для неврахування голосів учасників, які не сплатили або неповністю сплатили вартість своїх часток протягом одного року з дня державної реєстрації товариства.

Однак, зважаючи на рекомендаційний (за його правовим статусом) характер цього висновку, колегія суддів водночас бере до уваги таке.

В рішенні від 05.02.2013 Конституційний Суд України також відзначив, що питання щодо визначення кількості голосів для повноважності загальних зборів учасників Товариства та результатів голосування за прийняття їх рішень у разі, якщо протягом першого року з дня державної реєстрації Товариства учасник не виконав свого обов'язку стосовно формування статутного капіталу, а загальні збори учасників Товариства не прийняли передбачених ч. 3 ст. 144 ЦК України і ч. 2 ст. 52 Закону рішень, відповідно до пунктів 7, 8 ч. 1 ст. 92 Конституції України підлягає законодавчому врегулюванню.

Разом з тим визнання за учасниками товариства права голосу "ноплаченими" частками в статутному капіталі після закінчення року з дня державної реєстрації товариства прямо суперечить позиції Конституційного Суду України. Із неї випливає, що такі частки не можуть враховуватися (в повному номінальному обсязі, визначеному статутом товариства) при визначенні кворуму загальних зборів при вирішенні будь-яких питань після спливу річного строку з моменту державної реєстрації товариства. Зважаючи на принцип залежності частки в статутному капіталі від вкладів, а голосів - від частки, який виявляється в пропорційності, кількість голосів учасників, які не внесли вкладу повністю протягом року, повинна визначатися за тими ж правилами, тобто залежно від реального вкладу, що і мало місце у даній справі, оскільки відповідно до реального вкладу до статутного капіталу на час проведення загальних зборів 12.08.2016 ОСОБА_6 мала 90,17% від загальної кількості голосів, а ОСОБА_4 мав 9,83 % від загальної кількості голосів.

При цьому неврегульованість зазначеного вище питання на рівні закону, котра існує й досі, не позбавляє суд права вирішити спір по суті з урахуванням всіх конкретних фактичних обставин справи, а також процесуально- та матеріально-правових засад, визначених ст. 4 ГПК України та ст. ст. 3, 8 ЦК України. Адже орієнтація виключно на висновок, викладений в постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016, в багатьох випадках призводить до формального вирішення юридичного спору (шляхом відмови в позові з посиланням на відсутність нормативного регулювання) і збереження негативного "статус-кво" у діловому обороті.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене та встановлені судами фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що спірне рішення загальних зборів прийнято за наявності кворуму, необхідного для прийняття рішення, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85 , 111-5 , 111-7 , 111-9 , 111-11 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 у справі №911/2902/16 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіЛ.Б. Іванова О.А. Кролевець