Рішення

від 19.04.2017 по справі 910/3364/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2017Справа №910/3364/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Маріїнський Двір доЦентрального парку культури і відпочинку м. Києва провизнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент комунальної власності міста Києва Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Бондар І.С. - представник за довіреністю; від відповідача:не з'явився; від третьої особи:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Маріїнський Двір (далі - позивач, ТОВ Маріїнський Двір ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Центрального парку культури і відпочинку м. Києва (далі - відповідач, Центральний парк) про:

- визнання незаконною бездіяльність Центрального парку культури і відпочинку м. Києва щодо укладення додаткової угоди щодо продовження Договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 3 від 09.07.2010 року;

- зобов'язання Центрального парку культури і відпочинку м. Києва укласти Додаткову угоду до Договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 3 від 09.07.2010 року, щодо продовження строку користування нежитловим будинком загальною площею 239, 7 кв. м. на вул. Грушевського, 3, літ Ф строком на 2 роки 364 дні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2017 р. порушено провадження у справі № 910/3364/17 та призначено її до розгляду на 22.03.2017 р.

Разом із позовною заявою, через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва, позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить:

- заборонити Центральному парку культури і відпочинку м. Києва, Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київській міській раді, Київській міській державній адміністрації вчиняти дії, спрямовані на відчуження нежитлового будинку загальною площею 239, 7 кв. м. на вул. Грушевського, 3, літ "Ф" (реєстраційний номер майна 37039481).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2017 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріїнський Двір" про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 910/3364/17.

Представник позивача у судовому засіданні 22.03.2017 року наполягав на позові, на виконання вимог ухвали суду надав додаткові документи по справі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконав.

З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, що перешкоджає розгляду спору по суті, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи на 05.04.2017 року.

05.04.2017 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, у якій ТОВ Маріїнський Двір просить суд:

- визнати за ТОВ Маріїнський Двір право користування нежитловим будинком загальною площею 239,7 кв. м. на вул. Грушевського, 3, літ. Ф на підставі та на умовах договору № 3 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду від 09.07.2010 року;

- визнати укладеною Додаткової угоди до Договору № 3 про передачу майна комунальної власності територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду від 09.07.2010 року, щодо продовження строку користування нежитловим будинком загальною площею 239,7 кв. м. на вул. Грушевського, 3, літ. Ф строком на 2 роки 364 дні.

У судовому засіданні 05.04.2017 року представник позивача наполягав на задоволенні позову з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував, надав усні пояснення по справі з урахуванням відзиву на позовну заяву.

Також, безпосередньо у засіданні представником відповідача було усно заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення із заявою про зміну предмету позову.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні згідно вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 12.04.2017 року.

Безпосередньо в судовому засіданні 12.04.2017 року позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, до якої додав Додаткову угоду № 1 до договору № 3 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду від 09 липня 2010 року, проте на адресу відповідача дану заяву не надіслав. Представник позивача наполягав на позові з урахуванням вищевказаних заяв, надав усні пояснення по справі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, втім через загальний відділ суду надав відзив на позовну заву.

Керуючись ст. ст. 27 , 33 , 34 , 43, ГПК України , суд дійшов висновку про необхідність з власної ініціативи залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент комунальної власності міста Києва, оскільки рішення по даній справі вплине на його права і обов'язки щодо учасників судового процесу.

З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, що перешкоджає розгляду спору по суті, суд відклав розгляд справи на 19.04.2017 року.

Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні 19.04.2017 року присутніми не були, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Представник позивача надав докази направлення копії позовної заяви з додатками, заяви про зміну предмету позову та заяви про уточнення позовних вимог на адресу третьої особи.

У засіданні 19.04.2017 року представник позивача продовжував наполягати на задоволенні заявленого позову з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.04.2017 року.

Відповідно до п 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" , ГПК , зокрема статтею 22 цього Кодексу , не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Розглянувши заяву позивача про уточнення позовних вимог від 12.04.2017 року суд дійшов висновку, що фактично має місце зміна предмету позову.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача про зміну предмету позову до розгляду.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті, а тому відмовив у задоволенні вказаного клопотання представника відповідача

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 19.04.2017 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

09.07.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Маріїнський Двір (далі - орендар) та Централям парком культури і відпочинку м. Києва (далі - орендодавець) було укладено договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 3 (далі -договір оренди), за яким нежитлове приміщення загальною площею 239, 75 кв. м. на вул. М. Грушевського, 3, літ Ф, (далі - приміщення) було передане позивачу у строкове користування до 8.07.2012 року.

Як вбачається із позовної заяви, враховуючи відсутність будь-яких заперечень збоку відповідача, позивач довгий час вважав договір автоматично продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

17.08.2016 року між позивачем та відповідачем було підписано Протокол зборів між балансоутримувачем майна літературно-музичної вітальні за адресою вул. Михайла Грушевського, 3, літ. Ф Центральним парком культури і відпочинку та ТОВ Маріїнський Двір від 17.08.2016 року.

Станом на день подання позову до суду, у приміщенні переданому в оренду знаходиться майно позиваа, а відповідач не вживав жодних дій щодо виселення позивача з приміщення, врегулювання питань відшкодування вартості поліпшень приміщення, здійснених на підставі Договору за згодою відповідача, Факт наявності у Приміщенні поліпшень, здійснених позивачем за час користування приміщенням, є преюдиційним - у рішенні Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 року по справі № 5011-48/18772-2012 вказано, що відповідно до Висновку від 21.11.2013 року № 4557/13-43/10622-13-42 вартість здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю Маріїнський Двір у період користування за договором № 3 про передачу майна комунальної власності територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду від 09.07.2010 року, невід'ємних поліпшень нежитлового будинку загальною площею 239, 7 кв. м. , що розташований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського Михайла, 3, літ. Ф станом на 30.04.2012 року становить 2 096 134, 69 грн.

Заступником Голови Київської міської державної адміністрації М. Поворозником, директором Департаменту комунальної власності Київської міської державної адміністрації А Гудзем, Начальником юридичного управління Департаменту комунальної власності Київської міської державної адміністрації В. Комарницьким внесено проект рішення № 08/231-4297/ПР від 13.10.2016 року Про внесення змін до додатку 1 до рішення Київської міської ради від 31.03.2011 року № 100/5487 Про програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва за яким спірне приміщення пропонується включити до переліку обєктів, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні, за конкурсом.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 79952978 від 09.02.2017 року, 04.07.2012 року, до завершення строку дії договору оренди, до Єдиного державного реєстру було внесено запис про те, що власником приміщення є територіальна громада міста Києва.

Ще до завершення строку дії договору оренди позивачем було ініційовано питання викупу приміщення. Відповідно до рішення Київської міської ради від 01.12.2011 року № 754/6990 Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 31.03.2011 року № 100/5487 приміщення було внесене до переліку об'єктів майна комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом його викупу позивачем. На виконання вказаного рішення Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та позивачем було укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 06.07.2012 року. Вказаний договір виконано не було. Заступником прокурора Печерського району міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було пред'явлено до позивача позов про розірвання договору та стягнення 944 376, 00 грн. (справа № 5011-48/18772-2012). Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2015 року прийнято рішення, яким первісний позовом прокуратури Печерського району м. Києва задоволено: договір купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 239, 75 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. М. Грушевського, 3, літ. Ф, від 06.07.2012 року, укладений між Головним управлінням комунальної власності м. Києва та ТОВ Маріїнський Двір розірвано і на користь Департаменту комунальної власності м. Києва стягнуто 944 376 грн. неустойки.

Проте, як вказує позивач, в межах зазначеної вище справи не вирішувалося питання права користування спірним приміщенням.

Як випливає з Листа Головного управління комунальної власності № 042/7/15-15758 від 04.12.2012 року, 12.06.2012 року на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань власності (протокол № 121) було погоджено питання щодо продовження ТОВ Маріїнський Двір стоку дії договору оренди нежитлового будинку загальною площею 239, 75 кв. м. на вул. Грушевського, 3, літ. Ф.

Відповідно до Протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 12.06.2012 року, під номером 1.4.3.розглядалося питання продовження ТОВ Маріїнський Двір строку дії договору оренди нежитлового будинку загальною площею 239,75 кв. м. на вул. М. Грушевського, 3, літ. Ф (вих. № 29/279/2243-318 від 12.06.2012 року, вх. № 27834 від 12.06.2012 року).

За результатами розгляду питання ухвалено:

- підтримати пропозицію депутата Київради Ж. Шафаренко та погодити питання щодо продовження ТОВ Маріїнський Двір строку дії договору оренди нежитлового будинку загальною площею 239, 75 кв. м. на вул. М. Грушевського, 3, літ. Ф;

- встановити строк дії договору оренди 2 роки 364 дні та орендну плату відповідно до Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 року № 34/6250.

- доручити орендодавцю видати відповідний розпорядчий документ та укласти додаткову угоду.

Згідно з Листом Головного управління комунальної власності № 042/7/15-15758 від 04.12.2012 року виконання вказаного рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності (протокол № 121) не відбулось, у зв'язку з тим, що паралельно відбувався процес приватизації приміщення. Оскільки приватизація приміщення не відбулась, акти прийому-передачі за договором купівлі-продажу приміщення підписані не були, то рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 12.06.2012 року підлягає безумовному виконанню.

Починаючи з 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Маріїнський Двір" вчинялися багаторазові дії щодо формального оформлення договірних відносин щодо продовження строку дії Договору № 3. Зокрема, 12.07.2016 року відповідачу було надано проект Додаткової угоди до Договору № 3 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду від 09.07.2010 року відповідно до якої "Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 08.07.2018 року". Однак, відповідач листом від 03.11.2016 року проігнорував зазначені вище пропозиції.

Таким чином, з огляду на викладене у позовній заяві, спір у справі виник, зокрема:

- у зв'язку з порушенням відповідачем права користування позивача нежитловим приміщенням загальною площею 239, 75 кв. м. на вул. М. Грушевського, 3, літ "Ф" шляхом невизнання такого права;

- у зв'язку з не вчиненням відповідачем дій стосовно укладення додаткової угоди до Договору № 3 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду від 09.07.2010 року.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 604 ЦК України , зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Згідно ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України , строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 2 ст. 26 , п. 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

Статтею 764 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частина 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлює, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 Господарського кодексу України орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.

Статтею 777 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Згідно пункту 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" - статтею 285 ГК України, статтею 777 ЦК України, частиною третьою статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" наявність у орендаря передбаченого переважного права, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий строк, якому відповідає обов'язок орендодавця щодо укладення такого договору, є підставою для обов'язкового укладення відповідного договору оренди згідно із законом за наявності обставин, зазначених у відповідних законодавчих приписах.

Отже, вирішуючи такі спори, господарські суди мають з'ясовувати наявність у орендаря переважного права на укладення договору оренди на новий строк з урахуванням наявності чи відсутності обставин, з якими закон пов'язує виникнення такого права, а також вчинення кожним з учасників спірних правовідносин певних дій на виконання вимог закону.

Заперечуючи проти заявленого позову відповідач посилається на наступні фактичні дані:

- враховуючи той факт, що строк дії договору № 3 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду від 09.07.2010 року між позивачем та відповідачем припинився 08.07.2012 року, то будь-яких порушень чи оспорюваних прав позивач не має;

- орендодавцем листом від 04.12.2012 року вих.. № 042/7/15-15758 сторонам надавалася інформація щодо переліку документів, необхідних для укладення нового договору оренди, але з урахуванням того, що з питання користування спірним приміщенням тоді тривав судовий спір необхідні документи для оформлення нового договору від позивача не надходили;

- листом від 23.01.2013 року вих. № 062/10/10-692 Департамент комунальної власності м. Києва проінформував відповідача щодо приватизації позивачем спірного нежитлового приміщення шляхом викупу та укладення 06.07.2012 року договору купівлі-продажу № 64/12;

- 06.07.2012 року позивачем було укладено договір купівлі-продажу спірного майна, а тому відповідно до п. 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди № 3 від 09.07.2010 року було припинено.

Положеннями п. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" дійсно передбачено, що 2. Договір оренди припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря);

- банкрутства орендаря;

- загибелі об'єкта оренди;

- ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Проте, як вбачається із матеріалів наявних у справі, приватизація об'єкта оренди орендодавцем не відбулася.

Більше того, незважаючи на той факт, що договір оренди № 3 було укладено до 08.07.2012 року, станом на час розгляду справи № 910/3364/17 в суді у переданому в оренду нежитловому приміщенні знаходиться майно позивача, а Акт-приймання передачі приміщення між позивачем та відповідачем так і не було підписано. Таким чином, ТОВ"Маріїнський Двір" користується нежитловим приміщенням загальною площею 239, 75 кв. м. на вул.. М. Грушевського, 3, літ. Ф в порядку оренди, оскільки Товариство через відсутність заперечень з боку орендодавця вважало договір пролонгованим.

Відповідно до доводів позивача, починаючи з 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Маріїнський Двір" вчинялися багаторазові дії щодо формального оформлення договірних відносин щодо продовження строку дії Договору № 3. Зокрема, 12.07.2016 року відповідачу було надано проект Додаткової угоди до Договору № 3 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду від 09.07.2010 року відповідно до якої "Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 08.07.2018 року". Однак, відповідач листом від 03.11.2016 року проігнорував зазначені вище пропозиції.

Судом прийнято до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов"язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у розгляді якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов"язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Отже, керуючись положеннями статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", існують достатні підстави для визнання Додаткової угоди до Договору № 3 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду від 09.07.2010 року укладеною, оскільки між сторонами існує спір.

Крім того, порушення права користування позивачем нежитловим будинком загальною площею 239, 75 кв. м. на вул. Грушевського, 3, літ. "Ф" підтверджується листом Центрального парку культури та відпочинку від 03.11.2016 року, з якого вбачається, що відповідач не має підстав для укладення Додаткової угоди, оскільки Договором № 3 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду від 09.07.2010 року передбачено, що даний договір діє до 08.07.2012 року.

Згідно частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

Відтак, враховуючи, що Позивач не повертав спірне майно орендодавцю, та протягом одного місяця після закінчення строку дії Договору оренди від Відповідача не надходило заперечень у поновленні Договору оренди, законні права позивача підлягають захисту, позовні вимоги про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю Маріїнський Двір права користування нежитловим будинком загальною площею 239,7 кв. м. на вул. Грушевського, 3, літ. Ф на підставі та на умовах договору № 3 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду від 09.07.2010 року та визнання укладеною Угоди до договору оренди № 3 підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44 , 49 Господарського процесуального кодексу України , покладаються судом на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 49 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд -

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 200, 00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Маріїнський Двір задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Маріїнський Двір право користування нежитловим будинком загальною площею 239,7 кв. м. на вул. Грушевського, 3, літ. Ф на підставі та на умовах договору № 3 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду від 09.07.2010 року.

3. Визнати укладеною Додаткову угоду до Договору № 3 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду від 09.07.2010 року, щодо продовження строку користування нежитловим будинком загальною площею 239,7 кв. м. на вул. Грушевського, 3, літ. Ф строком на 2 роки в наступній редакції:

Додаткова угода № 1 до Договору № 3 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду від 09.07.2010 року

Органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном, підприємства, установи, в господарському віданні та в оперативному управлінні яких перебуває майно територіальної громади міста Києва Центральний парк культури і відпочинку, надалі - ОРЕНДОДАВЕЦЬ, в особі директора Григор'єва Олександра Миколайовича, який діє на основі Положення з однієї сторони, та ТОВ Маріїнський Двір , надалі - ОРЕНДАР, в особі директора Мамедова Фіруддіна Анвар-Огли, який діє на підставі статуту, з другої сторони, що іменуються разом - Сторони, уклали цю Додаткову угоду про нижченаведене:

1. Змінити п. 9.1. Договору та викласти його в наступній редакції: п. 9.1. Цей Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами і діє до 08.07.2018 року

2. Інші умови вищевикладеного Договору залишаються незмінними і Сторони підтверджують по ним свої зобов'язання.

3. Дана Угода у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із Сторін.

4. Дана Угода набуває чинності з моменту підписання його Сторонами.

ОРЕНДОДАВЕЦЬ ОРЕНДАР

Центральний парк культури і відпочинку Товариство з обмеженою відповідальністю

м. Києва Маріїнський Двір

м. Київ, 01001, Володимирський узвіз, 2 м. Київ, 03186, проспект Повітрофлотський, 38

Григор'єв О.М. Мамедов Ф.А.

3. Стягнути з Центрального парку культури і відпочинку м. Києва (01001, м. Київ, Володимирський узвіз, 2; код ЄДРПОУ 02221411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Маріїнський Двір (03186, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 38; код ЄДРПОУ 37175031) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 200, 00 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 21.04.2017 р.

Суддя Ю.О. Підченко