ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 березня 2017 року м. Київ К/800/37268/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.
суддів: Веденяпіна О.А., Юрченко В.П.,
при секретарі: Горбатюку В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2015
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015
у справі № 810/1051/15 Київського окружного адміністративного суду
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Євроагромаркет
до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2015, залишеною без зміну ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 23.10.2014 №0008772201.
У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заперечуючи проти позову, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Фактичною підставою для збільшення позивачу грошового зобов'язання із податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 25.09.2014 № 453/23-1/32975988. Згідно з цим актом підприємство порушило норми підпункту 14.1.11 пункту 14.1 ст. 14, пунктів 44.1, 44.3 ст. 44, підпункту 135.5.4 пункту 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України (далі - ПК): занижено валовий доход за 2013 рік на 6176111,93 грн. у зв'язку із не включенням безнадійної заборгованості за простим векселем, щодо якої минув строк позовної давності, що призвело до заниження податку на прибуток на 1173461,26 грн. за 2013 рік.
За наслідками перевірки ДПІ відносно позивача прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.10.2014 №0008772201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1173461,26 грн. за основним платежем та 586730,63 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), встановленими пунктом 123.1 ст. 123 ПК.
У судовому процесі встановлено, що 01.12.2009 ТОВ Євроагромаркет видало СФГ Воля простий вексель серії АА №0793170 номінальною вартістю 6176111,93 грн. із строком платежу за пред'явленням, але не раніше 30.09.2010 (а.с. 203).
У подальшому, СФГ Воля (продавець) передало цей простий вексель у власність ТОВ Фінансова компанія Декра (покупець) на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 28.07.2010 №74/10Д-В (а.с. 164-165). За умовами цього договору загальна вартість продажу векселя складає 6176111,93 грн., оплата за вексель здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в термін до 29.07.2010. На виконання цього договору сторони склали акт прийому-передачі цінних паперів від 30.07.2010 (а.с. 169) та на звороті простого векселя серії АА №0793170 вчинили індосамент, яким посвідчено перехід прав на вексель від СФГ Воля до ТОВ Фінансова компанія Декра (а.с. 203, зворотній бік).
30.07.2010 позивач (покупець) уклав з ТОВ Фінансова компанія Декра договір купівлі-продажу цінних паперів №75/10Д-В про придбання раніше емітованого ним простого векселя серії АА №0793170 за ціною 2470444,78 грн. Порядок розрахунків умовами договору предбачав, що 247000,00 грн. позивач мав сплатити протягом одного банківського дня з моменту підписання цього договору, а решту суми в розмірі 2223444,78 грн. - до 30 вересня 2010 року включно. Вказаний вексель був переданий позивачу за актом прийому-передачі цінних паперів від 30.07. 2010.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки строк позовної давності за грошовим зобов'язанням за векселем (6176111,93 грн.) спливає 30.09.2014, кредиторська заборгованості за платежем по векселю в 2013 році не набула статусу безнадійної заборгованості, а тому позивач не зобов'язаний був збільшити доход на суму такої заборгованості у податковому обліку за 2013 рік. Позивач збільшив доход за 2010 року на 2470444,78 грн., як на суму кредиторської заборгованості, в бухгалтерському обліку по субрахунку 719, що підтверджено оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 6851 Розрахунки з іншими кредиторами . Крім того, надаючи юридичну оцінку податковому повідомленню-рішенню від 23.10.2014 №0008772201 як неправомірному, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що це податкове повідомлення-рішення прийнято в порушення вимог пункту 86.9 ст. ПК з огляду на відсутність на дату його прийняття вироку у кримінальній справі, в провадженні якої призначена позапланова документальна перевірка ТОВ Євромаркет .
З висновками судів попередніх інстанцій можна погодитись лише частково.
За визначенням пункту а підпункту 14.1.11 пункту 14.1 ст. 14 ПК безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає, зокрема такій ознаці, як заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
Відповідно до пункту 135.1 ст. 135 цього Кодексу доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (підпункт 135.5.4 пункту 135.5 цієї статті).
Законом України Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі Україна приєдналась до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон).
Відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).
Згідно зі ст.70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.
Позовні вимоги держателя до індосантів і до трасанта погашаються після закінчення одного року від дати протесту, здійсненого у встановлений строк, або від дати настання строку платежу, якщо є застереження "обіг без витрат".
Позовні вимоги індосантів один до одного і до трасанта погашаються із закінченням шести місяців, які відраховуються з дня, коли індосант акцептував вексель і здійснив платіж за ним, або з дня, коли до нього був пред'явлений позов.
Застосувавши наведені правові норми, суди попередніх інстанцій зробили висновок, що строк позовної давності за зобов'язаннями по векселю починає свій перебіг зі спливом року, після дати, не раніше якої у векселі вказано застереження щодо дати платежу (30.09.2010), а відтак строк позовної давності щодо заборгованості за векселем, як кваліфікуюча ознака безнадійної заборгованості, спливає 30.10.2014. Такий висновок, однак, не відповідає фактичним обставинам у справі та правильному застосуванню норм матеріального права. Відповідно до статей 3 та 14 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок вексель - це борговий цінний папір. Цінні папери згідно зі статями 177 та 178 Цивільного кодексу України (ЦК) є об'єктом цивільних прав та цивільного обороту. Відносини, які виникають у зв'язку з використанням векселя у цивільному обороті, регулюються нормами цивільного законодавства, якщо вони не регулюються нормами вексельного законодавства. Оскільки вексель серії АА №0793170 придбаний позивачем за договором купівлі-продажу, у позивача виникли зобов'язання перед ТОВ Фінансова компанія Декра - продавцем векселя, а саме: сплатити визначену в договорі ціну векселя 2470444,78 грн. до 30.09.2010. В судовому процесі встановлено, що позивач не розрахувався за вексель, а тому після 30.09.2013 його заборгованість перед ТОВ Фінансова компанія Декра набула характеру безнадійної заборгованості за ознакою спливу строку позовної давності та підлягала відтворенню позивачем у податковому обліку з податку на прибуток за 2013 рік як доход. Позивач, однак, не зобов'язаний збільшити доход в податковому обліку на суму дисконту, отриманого при купівлі векселя (3705667,15 грн.(6176111,93 - 2470444,78), оскільки вексель вибув з вексельного обороту, був предметом договору купівлі-продажу, у зв'язку з чим зобов'язання позивача за векселем припинилися із заміною їх зобов'язанням за договором купівлі-продажу. Відповідно до частини 2 ст. 604 ЦК зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобовязання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).
Включення ТОВ Євроагромаркет суми заборгованості перед ТОВ Фінансова компанія Декра до доходу в бухгалтерському обліку за 2010 рік, впродовж якого товариство не було платником податку на прибуток, не звільняє його від обов'язку щодо відтворення цієї заборгованості в податковому обліку відповідно до правил цього обліку. Заборгованість в сумі 2470444,78 грн. станом на час проведення перевірки не була погашена, а тому відсутність цієї заборгованості в бухгалтерському обліку товариства не є визначальним для вирішення питання щодо врахування суми цієї заборгованості в податковому обліку, правила ведення якого інші, ніж правила ведення бухгалтерського обліку.
Враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення-рішення від 23.10.2014 № 0008772201 є правомірним у частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 469384,51 грн. (2470444,78*19%, де 19% - ставка податку на прибуток у 2013 році) за основним платежем та 117346,13 грн. (469384,51*25%) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), встановленими пунктом 123.1 ст. 123 ПК, та підлягає скасуванню в частині збільшення грошового зобов'язання із податку на прибуток у сумі 704076,75 грн. (3705667,15 *19%) за основним платежем та 469434,45 грн. (586730,63 - 117346,13) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували пункт 86.9 ст. 86 ПК при вирішенні спору. Згідно з цим пунктом в редакції, чинній з 04.01.2013, у разі якщо грошове зобов'язання нараховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, в якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим судовим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами), що набрало законної сили.
З огляду на те, що кримінальне провадження, у зв'язку з розслідуванням якого була призначена позапланова перевірка ТОВ Євроагромаркет , порушено не стосовно посадової особи (посадових осіб) позивача, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представників позивача і відповідача в судовому засіданні суду касаційної інстанції, обмеження, встановлені пунктом 86.9 ст. 86 ПК, на податкове повідомлення-рішення від 23.10.2014 №0008772201 не поширюються.
Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області задовольнити частково, змінити постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015, позов задовольнити частково: скасувати податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 23.10.2014 № 0008772201 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю Євроагромаркет грошового зобов'язання із податку на прибуток у сумі 704076,75 грн. за основним платежем та 469434,45 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
У позові про скасування податкового повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 23.10.2014 № 0008772201 у частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю Євроагромаркет грошового зобов'язання із податку на прибуток у сумі 469384,51 грн. за основним платежем та 117346,13 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко Судді: підписО.А. Веденяпін підписВ.П. Юрченко
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 22.03.2017 |
Оприлюднено | 27.04.2017 |
Номер документу | 66193289 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Усенко Є.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні