Ухвала

від 26.04.2017 по справі 924/185/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"26" квітня 2017 р.Справа № 924/185/17

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Виноградова В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом виконувача обов'язків першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури, м. Хмельницький в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

до 1. фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький;

2. виконавчого комітету Хмельницької міської ради, м. Хмельницький;

3. навчально-виховного комплексу №9 м. Хмельницького, м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача виконавчого комітету Хмельницької міської ради - управління комунального майна Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

про визнання недійсним договору оренди майна та зобов'язання звільнити нежитлові приміщення

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю №02-15-1689 від 27.11.2015 р.

від відповідача 1: ОСОБА_1, ОСОБА_3 - за договором від 15.03.2017 р.

від відповідача 2: не з'явився

від відповідача 3: ОСОБА_4 - за довіреністю №52 від 24.04.2016 р.

від прокуратури: ОСОБА_5 - за посвідченням №035914 від 05.10.2015 р.

від третьої особи: не з'явився

встановив: виконувач обов'язків першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Хмельницької міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, управління комунального майна Хмельницької міської ради, навчально-виховного комплексу №9 м. Хмельницького, в якому просить визнати недійсним договір оренди майна (нерухомого або іншого), що належить до комунальної власності, від 06.02.2015 р., укладеного між виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, від імені якого діє управління комунального майна Хмельницької міської ради, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та навчально-виховним комплексом №9 м. Хмельницького, вартість якого встановлена за результатами оцінки (експертним шляхом) і становить 209506 та 61624 грн.; зобов'язати ФОП ОСОБА_1 звільнити шляхом передачі по акту приймання-передачі нежитлові приміщення, які розташовані по вул. Чорновола, 155 в м. Хмельницькому, загальною площею 148,4 тв 29,1 кв.м., балансоутримувачу - навчально-виховному комплексу №9 м. Хмельницького.

Ухвалою суду від 15.03.2017р. було замінено відповідача - управління комунального майна Хмельницької міської ради на належного - виконавчий комітет Хмельницької міської ради, залучено управління комунального майна Хмельницької міської ради в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - виконавчого комітету Хмельницької міської ради.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що спірний договір підлягає визнанню недійсним на підставі положень ст. ст. 213, 215 ЦК України , оскільки суперечить вимогам ст. 63 Закону України "Про освіту" з огляду на передання за цим договором в оренду приміщень для здійснення підприємницької діяльності, тоді як приміщення навчального закладу дозволено передавати в оренду лише для провадження освітньої діяльності. У разі визнання недійсним спірного договору вважає, що відповідач ФОП ОСОБА_1 зобов'язана повернути майно, що є предметом оспореного договору. При цьому посилається на положення ст. 216 ЦК України, ст. 287 ГК України, ст. ст. 18, 61, 63 Закону України "Про освіту", ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 1.2 Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2011 р. №563, п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСан ПіН 5.5.2.008-01), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 р. №63.

Прокурор у поясненнях (від 24.03.2017 р.) зазначає, зокрема, що предметом договору оренди є нежитлові приміщення, які знаходиться на території навчального закладу та в навчальному корпусі та перебувають на балансі НВК № 9 м. Хмельницького, цільове використання яких в межах орендних відносин визначено під розміщення столярної майстерні та пункту прийому замовлень, тобто суто в цілях підприємницької діяльності орендаря, не пов'язаної із навчально-виховним процесом та не з метою надання освітніх послуг, про що свідчить лист-інформація НВК № 9 від 09.11.2016 р. №180, згідно з яким навчальний заклад та ФОП ОСОБА_1 не проводять спільної навчально-виховної діяльності, та інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за якою ОСОБА_1 з 06.07.2001 р. зареєстрована як фізична-особа-підприємець, основним видом економічної діяльності якої є виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів, а також випливає з положень ст. ст. 3, 42 ГК України.

Аналізуючи положення п. п. 1.2, 1.5, 8.1 статуту НВК №9 м. Хмельницького, ст. ст. 18, 63 Закону України „Про освіту» , зазначає, що імперативними приписами ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" законодавець встановив правові засади користування та статус майна об'єктів освіти і науки, передбачив можливість їх використання виключно за їх цільовим призначенням. Таким чином, метою приписів ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" є не лише встановлення обмежень щодо використання державного майна закладів (об'єктів) освіти, а й забезпечення того, щоб кожне приміщення, побудоване державою в навчальних цілях, повинно використовуватись об'єктом освіти або сприяти останньому у здійсненні освітній діяльності за своїм цільовим призначенням задля формування як гідних умов отримання особою освітніх послуг, так і створенні умов для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку (ст. 6 Закону України "Про освіту"). Тому доходить висновку, що у будь-якому випадку, у тому числі і в межах орендних відносин, мета використання майна об'єкту освіти повинна узгоджуватись з метою їх створення, тобто мати тісну пов'язаність з навчально-виховним процесом. Зауважує, що нецільовим використанням об'єктів освіти і науки є їх використання з метою, не пов'язаною з навчально-виховним процесом. З аналізу змісту п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 №63, ст. ст. 28, 29 Закону „Про освіту» , ст. 4 Закону України „Про загальну середню освіту» доходить висновку, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, зобов'язані використовуватись лише за цільовим призначенням, тобто метою їх використання, в тому числі на умовах оренди та отримання прибутку, є виключно навчально-виховний процес. При цьому посилається на п. 1.2 Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 01.08.2001р. №563, та зазначає, що підприємницька діяльність ФОП ОСОБА_1 не є освітньою діяльністю, не є складовою навчально-виховного процесу, даний вид діяльності не передбачений навчальними, науковими, виховними планами загальноосвітнього навчального закладу - НВК № 9 м. Хмельницького.

Доводи відповідачів про те, що орендоване приміщення площею 148,4 кв.м. є окремою будівлею, яка має окремий заїзд, не використовується в освітній діяльності, не відповідає вимогам санітарних норм, а орендоване приміщення площею 29,1 кв.м. відокремлено від навчальних приміщень капітальною стіною та має окремий вхід, вважає такими, що не відповідають вимогам Законів України „Про освіту» , „Про загальну середню освіту» , Положенню про загальноосвітній навчальний заклад, оскільки згадане законодавство визначає поняття матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів, без будь-яких винятків із правил, у тому числі - щодо визначення частин (и) такого майна та особливостей його правового статусу. Невикористання школою спірного приміщення для навчального процесу не надає права передачі цього приміщення в оренду з іншою метою, ніж пов'язаною з навчально-виховним процесом.

Також вважає необґрунтованим посилання відповідача ФОП ОСОБА_1 на необхідність застосування ч. 2 п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 796 від 27.08.2010 „Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності» , оскільки нормативним актом вищої юридичної сили (ч. 5 ст. 63 Закону України „Про освіту» ) прямо заборонено використовувати об'єкти освіти і науки не за призначенням, на чому також ґрунтується позиція, зазначена у п. п. 5, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 11 „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» .

Твердження відповідача ФОП ОСОБА_1 про те, що оскільки в оренду передано не об'єкт освіти в цілому, не підрозділ та не цілісний майновий комплекс, а лише частину нежитлового приміщення, що має окремий вхід, яке безпосередньо не використовувався в навчально-виховному процесі, а тому, враховуючи приписи абз. 5, 19 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", спірні приміщення правомірно передано в оренду, вважає таким, що суперечать абз. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України »Про оренду державного та комунального майна» , ч. 2 ст. 5 Закону України „Про приватизацію державного майна» , ч. 2 ст. 18, ч. 1, 4 ст. 61, ч. 5 ст. 63 Закону України „Про освіту» , з яких випливає, що об'єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти, які згідно чинного законодавства не можуть використовуватися не за призначенням, а може бути передані в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним процесом.

Орендоване за спірним договором приміщення площею 148,4 кв.м. за своїм функціональним призначенням є теплицею, що підтверджується технічним паспортом на приміщення теплиці. Доводи відповідачів про неможливість навчального закладу використовувати теплицю спростовує п. 1 розділу І, п. п. 1, 4 розділу II, п. 1 розділу IV Положення про учнівські теплиці, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 979 від 28.09.2015, Положенням про учнівські навчально-дослідні земельні ділянки, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України № 68 від 30.01.2015 р.

Доводи відповідачів щодо необов'язковості використання в освітній діяльності школи теплиці, що є об'єктом оренди за спірним договором, з підстав відсутності у робочому навчальному плані школи курсу "Тепличне господарство" та необхідного фінансування, вважає необґрунтованими з огляду на п. 3 розділу IV Положення про учнівські теплиці, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 979 від 28.09.2015, ст. 15 Закону України „Про загальну середню освіту» , Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів різних ступенів, які затверджено наказами Міністерства освіти і науки України. Зауважує, що невикористання приміщення навчальним закладом залежать виключно від організації навчально-виховного процесу та господарської діяльності адміністрації закладу освіти, та в жодному разі не свідчить про неприналежність спірного приміщення до навчального закладу та не позбавляє його спеціального статусу, як приміщення об'єкта освіти.

Позивач у письмових поясненнях (від 15.03.2017 р. №02-14-681), виходячи з системного аналізу положень ст. 18, ст. 63 Закону України "Про освіту", п. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 44 Закону України "Про загальну середню освіту", зазначає, що об'єкти освіти включають в сукупності складові елементи матеріально-технічної бази навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти, а тому приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням не підлягають та не можуть бути об'єктами оренди заклади освіти як цілісні майнові комплекси, а не складові частини таких об'єктів освіти. Разом з тим вказує, що в якості додаткових джерел фінансування навчальних закладів абзацом 5 частини 4 ст. 61 Закону України "Про освіту" передбачена можливість залучати у тому числі доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання. Тому вважає, що з метою отримання додаткових джерел фінансування, в оренду можуть бути надані приміщення навчального закладу, що технологічно не пов'язані з навчальним та науковим процесом. Вказує, що пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" від 27.08.2010р. № 796 не передбачено, що надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ закладів системи освіти можливе лише з метою надання освітніх послуг, про що зазначає прокурор у позовній заяві. З огляду на абзац 19 частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вважає, що чинне законодавство дозволяє передачу в оренду окремого індивідуально визначеного майна, що входить до складу об'єкта освіти, як цілісного майнового комплексу, а саме: приміщень, споруд та обладнання навчальних закладів, що тимчасово не використовуються у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничній, науковій діяльності за умови, якщо це не погіршує соціально-побутових умов колективу відповідного навчального закладу. Також зазначає, що забороняючи "використання не за призначенням" (ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту"), законодавство не містить чіткого визначення, яке використання може кваліфікуватися таким, що буде суперечити призначенню. Тому вважає, що законна мета норми ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" - не допустити такого використання об'єкту освіти, яке за зовнішніх, об'єктивних, явних і видимих ознак буде суперечити призначенню такого об'єкту з огляду на освітній, навчально-виховний, навчально-виробничний, науковий характер діяльності закладу освіти. Зауважує, що предметом договору оренди є нежитлове приміщення, що перебуває на балансі НВО №9, тобто є комунальним майном, спірні правовідносини регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна". Посилаючись на ст. ст. 2, 9 зазначеного Закону, п. 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України 29.05.2013р. №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", стверджує, що при укладенні договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Хмельницького, від 06.02.2015 року сторонами було дотримано порядок укладення договорів оренди, що передбачений ст. 9 Закону, а саме: спірний договір був укладений на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 25.12.2014 року №940 і при його укладенні узгоджено всі істотні умови договору, а також порядок приймання-передачі орендованого майна. З огляду на положення ст. ст. 638, 761 ЦК України, ст. 180 ГК України, ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", зазначає, що, укладаючи договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Хмельницького від 06.02.2015 року, виконавчий комітет Хмельницької міської ради діяв в межах наданих йому повноважень (враховуючи вимоги ст. ст. 10, 26, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" та рішення Хмельницької міської ради №11 від 30.10.2013 року щодо надання повноважень орендодавця щодо нерухомого майна виконавчому комітету Хмельницької міської ради та у спосіб, передбачений законом. Також зазначає, що об'єктом оренди за спірним договором, є не об'єкт освіти, а окрема складова частина матеріально-технічної бази об'єкту освіти - нежитлові приміщення, розташовані в окремо стоячій допоміжній будівлі, що перебуває на балансі закладу. Отже, в оренду було передано нежитлове приміщення, яке є складовим елементом матеріально-технічної бази відповідного навчального закладу, а не сам навчальний заклад як цілісний майновий комплекс. Виходячи з вищевикладеного, вважає, що оскільки передані в оренду нежитлові приміщення відповідного навчального закладу є лише складовою НВО №9, а не самим об'єктом освіти, та не використовується останнім в навчально-виховному процесі, а використання орендованого майна не перешкоджає здійсненню навчально-виховного процесу та не погіршує соціально-побутові умови шкільного колективу, а натомість сприяє додатковому фінансуванню відповідного об'єкту освіти, тому відсутні правові підстави для визнання договору оренди нерухомого майна від 06.02.2015 року недійсним. Також вважає, що в даному випадку оспорюваним договором не порушено прав та законних інтересів Хмельницької міської ради.

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та повноважний представник у судовому засіданні проти позову заперечили. У відзиві на позов (від 23.03.2017 р.), аналізуючи положення ст.ст. 24, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. 63 Закону України "Про освіту", вважає висновок прокуратури про те, що об'єкти оренди за спірним договором є об'єктом освіти, помилковим і зазначає, що з огляду на вищеперелічені положення законодавства об'єкти освіти включають в сукупності всі вищевказані складові елементи матеріально-технічної бази навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти. Отже, об'єктами освіти є заклади освіти як цілісні майнові комплекси та їх структурні підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, які за нормою ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням. Посилаючись на п. 8 постанови КМУ від 27.08.2010 р. № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності", зазначає, що прокуратурою не надано доказів про те, що передані в оренду нежитлові приміщення до цього не були вільними і використовувалось у освітній діяльності, а також, що передача їх в оренду погіршує соціально-побутові умови осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі, ускладнює чи робить неможливим надання освітніх послуг. Повідомляє, що нежитлове приміщення загальною площею 148,4 кв.м., яке використовується під столярну майстерню, знаходиться в окремо розташованій будівлі на території навчального закладу на відстані 35-40 м від тильної сторони другого корпусу навчального закладу, до нього є окремий заїзд, через який заїжджає службовий автотранспорт; не має комунікацій (опалення) і не пристосовано для використання у навчальному процесі. Нежитлове приміщення площею 29,1 кв.м., яке використовується під пункт прийняття замовлень, розташоване на першому поверсі другого корпусу навчального закладу. Вхід до нього здійснюється окремо з проїзної частини дороги для службового автотранспорту, дане приміщення не з'єднано з іншими приміщеннями навчального закладу, в яких відбувається навчальний процес, воно відокремлено від них капітальною стіною. З огляду на положення ст. 61 Закону України "Про освіту" доходить висновку, що з метою отримання додаткових джерел фінансування, в оренду можуть бути надані приміщення навчального закладу, що технологічно не пов'язані з навчальним та науковим процесом. Зауважує, що постановою КМУ від 27.08.2010р № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" не передбачено, що надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ закладів системи освіти можливе лише з метою надання освітніх послуг. Чинне законодавство дозволяє передачу в оренду окремого індивідуально визначеного майна, що входить до складу об'єкта освіти, як цілісного майнового комплексу, а саме: приміщень, споруд та обладнання навчальних закладів, що тимчасово не використовуються у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничній, науковій діяльності за умови, якщо це не погіршує соціально-побутових умов колективу відповідного навчального закладу. З приводу посилання прокуратури на невідповідність договору оренди п. 3.19 Державних санітарних правил і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001р. №63, зазначає, що цей нормативний акт не пройшов державної реєстрації (не зареєстрований в Міністерстві юстиції України), а норма п. 3.19 ДСанПіН 5.5.2.008-01 суперечить нормі підпункту 2 пункту 8 постанови КМУ від 27.08.2010 р. №796, що за юридичною силою вища, ніж постанова Головного державного санітарного лікаря України, і прийнята пізніше, ніж остання.

У додаткових поясненнях (від 26.04.2017 р.), посилаючись на положення ст. ст. 61, 63 Закону України "Про освіту", постанову КМУ від 27.08.2010 р. №796, вказує, що на час виникнення спірних правовідносин не була заборонена передача в оренду частини будівлі навчального закладу, яка не використовується цим закладом у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності та залучення доходів від такої оренди в якості додаткових джерел фінансування навчальних закладів. Звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що приміщення, яке орендуються відповідачем-1 згідно з умовами спірного договору оренди, використовувалося або використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності третьої особи, як закладу освіти, як і докази погіршення соціально-побутових умов працівників закладу освіти та учнів, а також посилається на положення ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідач - виконавчий комітет Хмельницької міської ради повноважного представника в судове засідання не направив У відзиві на позов (від 20.03.2017 р. №12-1036-02-14) просить у позові відмовити. В обґрунтування своєї позиції аналізує положення ст. ст. 18, 63 Закону України "Про освіту", відповідно до яких навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу. Об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням; п. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", які не містять заборони на передачу в оренду нерухомого майна навчальних закладів; ч. 1 статті 63 Закону України "Про освіту", ч. 1 статті 44 Закону України "Про загальну середню освіту", відповідно до яких матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності, та робить висновок, що об'єкти освіти включають в сукупності всі вищевказані складові елементи матеріально-технічної бази навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти, а тому приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням не підлягають та не можуть бути об'єктами оренди заклади освіти, як цілісні майнові комплекси, а не складові частини таких об'єктів освіти.

Звертає увагу на те, що в якості додаткових джерел фінансування навчальних закладів абзацом 5 частини 4 ст. 61 Закону України "Про освіту" передбачена можливість залучати у тому числі доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання. Тому вважає, що з метою отримання додаткових джерел фінансування, в оренду можуть бути надані приміщення навчального закладу, що технологічно не пов'язані з навчальним та науковим процесом.

Посилаючись на ч. 2 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" від 27.08.2010р. № 796, в якій зазначено, що навчальні заклади мають право надавати інші послуги, зокрема, надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі, звертає увагу на те, що постановою КМУ не передбачено, що надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ закладів системи освіти можливе лише з метою надання освітніх послуг, про що зазначає прокурор у позовній заяві.

Вважає, що при укладенні договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Хмельницького, від 06.02.2015 року сторонами було дотримано порядок укладення договорів оренди, що передбачений ст.9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а саме: спірний договір був укладений на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 25.12.2014 року №940 І при його укладенні узгоджено всі істотні умови договору, а також порядок приймання-передачі орендованого майна.

Посилаючись на ст. 761 ЦК України, ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", стверджує, що укладаючи договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Хмельницького від 06.02.2015 року, виконавчий комітет Хмельницької міської ради діяв в межах наданих йому повноважень (враховуючи вимоги ст. ст. 10, 26, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" та рішення Хмельницької міської ради №11 від 30.10.2013 року щодо надання повноважень орендодавця щодо нерухомого майна виконавчому комітету Хмельницької міської ради) та у спосіб, передбачений законом.

Зазначаючи, що об'єктом оренди за спірним договором, є не об'єкт освіти, а окрема складова частина матеріально-технічної бази об'єкту освіти - нежитлові приміщення, розташовані в окремо стоячій допоміжній будівлі, що перебуває на балансі закладу, робить висновок, що в оренду було передано нежитлове приміщення, яке є складовим елементом матеріально-технічної бази відповідного навчального закладу, а не сам навчальний заклад як цілісний майновий комплекс.

Вважає, що оскільки передані в оренду нежитлові приміщення відповідного навчального закладу є лише складовою НВО №9, а не самим об'єктом освіти, та не використовується останнім в навчально-виховному процесі, а використання орендованого майна не перешкоджає здійсненню навчально-виховного процесу та не погіршує соціально-побутові умови шкільного колективу, а натомість сприяє додатковому фінансуванню відповідного об'єкту освіти, тому відсутні правові підстави для визнання договору оренди нерухомого майна від 06.02.2015 року недійсним.

Просить розгляд справи проводити без участі повноважного представника виконавчого комітету Хмельницької міської ради.

Відповідач - навчально-виховний комплекс №9 м. Хмельницького у письмовому відзиві на позов позовних вимог не визнає, посилаючись на положення ст. 4 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» , якою установлено виключний перелік майна, яке може бути об'єктом оренди та об'єкти, які не можна передавати в оренду; ст. 61 Закону України „Про освіту» згідно з якою фінансування державних закладів освіти здійснюється, зокрема, за рахунок доходів від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; п. 2 розділу 8 Переліку платних послуг, які можуть надаватись навчальними закладами державної та комунальної форм власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 796 від 27.08.2010 р., відповідно до якого навчальними закладами можуть надаватись послуги з надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень, що тимчасово не використовуються у навчально-виховній діяльності, у разі якщо це не погіршує соціально-побутових умов роботи закладу, що також закріплено у п. 8.9 статуту навчально-виховного комплексу №9 м. Хмельницького.

Повідомляє, що відповідно до умов п. 1.1 договору орендареві передано в строкове користування окремо розташоване приміщення теплиці загальною площею 148,4 м. кв. під столярну майстерню, та приміщення площею 29.1 м. кв. на першому поверсі будівлі школи, з окремим виходом, під пункт прийому замовлень. Зазначає, що приміщення теплиці знаходиться в оренді у відповідача 1, починаючи з 2001 року та являє собою одноповерхову будівлю, без вікон, з шиферним дахом та цементною підлогою, теплопостачання та водопостачання відсутнє, електропостачання окреме від НВК №9, знаходиться на відстані 40 метрів від основного корпусу закладу, технічно і технологічно не пов'язане з навчально-виховним процесом: немає спільних технічних комунікацій (тепло, світло, вода), а також немає спільного входу та виходу, а технологічний напрям організації навчально-виховного процесу спрямований на ефективність навчання, розроблення критеріїв засвоєння, формування і підсумовування, оцінювання і подання інформації та етапів її засвоєння, конкретизацію навчальних цілей, корекцію зворотного зв'язку, повне засвоєння знань, умінь та навичок.

Вказує, що за період оренди орендар власним коштом здійснює заходи з підтримання будівлі у придатному до експлуатації стані, вчасно і в повному обсязі сплачує орендну плату відповідно до договору оренди та відшкодування комунальних витрат. Крім того, зазначає, що у навчальних планах Міністерства освіти і науки України не передбачено навчальних занять в теплиці, а саме приміщення, що здане в оренду, є теплицею, і ще з 1990-х років не використовувалось як теплиця у зв'язку з відсутністю ґрунтів, освітлення, опалення тощо, тому категорично не може бути використано в навчальних чи виховних цілях.

Третя особа повноважного представника у судове засідання не направила. У письмових поясненнях (від 23.03.2017 р.) зазначає, що у пункті 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено вичерпний перелік нерухомого майна державної та комунальної власності, яке не може бути предметом оренди, який не містить заборони чи будь-яких обмежень щодо передачі в оренду частини майна навчальних закладів, а також не містить заборони щодо передачі в оренду окремо стоячої будівлі теплиці навчального закладу. Також посилається на положення ст. 17, 71 Закону України "Про освіту" та вважає неаргументованими посилання прокурора на ст. 63 цього Закону, оскільки вказана стаття не містить обмежень щодо можливості використання частини приміщень. Стверджує, що поняття "об'єкт освіти і науки" є комплексним поняттям і включає комплекс відносин, як майнових, організаційний, трудових, педагогічних, освітніх та інших, а під об'єктом освіти слід розглядати школу в цілому, як цілісно-майновий комплекс, з певним обсягом цивільної дієздатності, який наділено певною матеріально-технічною базою, має педагогічний-трудовий колектив, завданням якого є здійснення на постійній і безперервній основі освітнього процесу з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості. стверджує, що спірні будівля теплиці та частина приміщення в будівлі НВК №9 є лише складовою частиною об'єкту освіти - НВК №9. Вказує на положення абзацу 19 цього пункту, яким визначено, що окреме індивідуально визначене майно зі складу цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, забороненого до оренди, може бути об'єктом оренди (без права приватизації та суборенди), якщо воно не заборонено до оренди законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та за висновком органу, уповноваженого управляти цим майном, його оренда не порушить цілісності майнового комплексу. Вважає, що в результаті передачі в оренду приміщення НВК №9, установа не приватизована чи перепрофільована, використовується і далі за призначенням - провадить освітньо-навчальну діяльність. Приміщення теплиці школи не є підрозділом установи та ніяким чином не пов'язано з навчальним та науковим процесом. Крім того, прокурором не надано доказів, що спірне приміщення взагалі використовувалось чи використовується навчальним закладом в освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій роботі школи. Немає доказів, що передача в оренду цього приміщення погіршила соціально-побутові умови осіб, які навчаються або працюють у цьому навчальному закладі. Зазначає, що Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти та науки від 27 серпня 2010 року № 834 (зі змінами), взагалі не передбачено вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах III ступеню курсу пов'язаного з тепличним господарством. З приводу посилань прокурора на вимоги п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України №63 від 14.08.2001 р., якими заборонена здача в оренду приміщень загальноосвітніх навчальних закладів підприємствам, установам, організаціям для використання, яке не пов'язане з навчально-виховним процесом, вказує, що ними взагалі не передбачено використання в навчальній та пов'язаній з навчальною діяльності школи приміщень теплиць. Звертає увагу, що в даному випадку санітарні норми і правила забороняють здавати в оренду функціональні приміщення школи, які можуть бути використанні в навчальній та освітній діяльності. Також стверджує, що прокуратурою не надано жодного акту перевірки санепідемстанції, який би вказав на порушення в діяльності школи пункту 3.19 вказаного санітарних норм і правил, в частині передачі в оренду підвального приміщення школи, та не доведено, що укладений спірний договір порушив економічні інтереси держави і територіальної громади міста.

Крім того, відповідачем 1 подано заяву про продовження строку вирішення спору на 15 днів в порядку ст. 69 ГПК України.

З огляду на вищезазначене, враховуючи обставини справи та заяву відповідача 1, суд задовольняє цю заяву та продовжує строк вирішення спору у справі на 15 днів відповідно до ст. 69 ГПК України.

З огляду на зазначене, враховуючи визначені ГПК України засади змагальності та рівності сторін судового процесу, необхідність подання для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору витребуваних судом та додаткових доказів, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи.

Керуючись ст. ст. 69, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк вирішення спору у справі №924/185/17 на п'ятнадцять днів.

Розгляд справи відкласти на 11:30 год. "16" травня 2017 р.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1.

Прокурору, позивачу, відповідачу - виконавчому комітету Хмельницької міської ради надати рішення Хмельницької міської ради щодо передачі в оренду майна, що є предметом спірного договору.

Третій особі надати докази включення до ЄДРЮО, ФОП та ГФ, установчі документи (положення тощо).

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 7 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3), 3 - відповідачу 1 (АДРЕСА_1), 4 - відповідачу 2 - виконавчому комітету ХМР (м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3), 5 - відповідачу 3 (м. Хмельницький, вул. Чорновола, 155), 6 - Хмельницькій місцевій прокуратурі (29001, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 63), 7 - третій особі - управлінню комунального майна ХМР (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 2). 4, 7 - рек. з пов. про вруч.