Рішення

від 25.04.2017 по справі 193/1240/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 193/1240/15-ц 22-ц/774/685/К/17

Справа № 193/1240/15-ц Головуючий в суді першої

Провадження № 22ц/774/685/К/17 інстанції - ОСОБА_1

Категорія № 23 (ІV) Доповідач Бондар Я.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2017 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Бондар Я.М.,

суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.,

секретар - Гладиш К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку ст. 197 ч. 2 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроТрейд" до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроТрейд", третя особа - Відділ Держгеокадастру у Софіївському районі Дніпропетровської області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроТрейд" ( надалі - ТОВ Агротрейд ) звернулось із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою , в якому просив суд зобов'язати ОСОБА_2 усунути ТОВ Агротрейд перешкоди у користуванні земельною ділянкою розташованою на території Жовтневої сільської ради загальною площею 6,89 га.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 01.09.2008 року між ОСОБА_2 та ТОВ АГРОТРЕЙД укладено Типовий договір оренди земельної ділянки №47 загальною площею 6,89 га. строком на 10 років, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040913300418 від 25.03.2009р. Однак, відповідач своє зобов'язання по договору оренди належним чином не виконує на початку квітня 2015 р. почав самовільно проводити весняно-польові роботи, здійснено самовільне її захоплення та встановлено межові знаки, порушивши права позивача на користування земельною ділянкою відповідно до умов договору оренди.

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ АгроТрейд , після уточнення позовних вимог у лютому 2016 року просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №47 , укладений 01 вересня 2008 року між ним та ТОВ Агротрейд , зареєстрований 25 березня 2009 року у Софіївському відділі Дніпропетровської регіональної ДП Центр ДЗК при Держкомземі України .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у 2008 році між ним та ТОВ "Агротрейд" укладено договір оренди належної йому на праві власності земельної ділянки на строк 5 років. Проте відповідачем без його відома та без дотримання порядку укладання і продовження договорів оренди було здійснено виправлення у спірному договорі, а саме: вписано до п.8 Розділу ІІ Строк дії договору - строк дії договору 10 років, що засвідчено не особистим підписом позивача, а підписом іншої особи, тому просив суд визнати його недійсним.

Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2015 року превісні та зустрічні позовні вимоги обєднанов одне провадження ( а.с.117 том 1).

Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2016 року відмовлено ТОВ Агротрейд та ОСОБА_2 в задоволенні як первісних так і зустрічних позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 ставлять питання про скасування рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог та ухвалення нового рішення про їх задоволення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи.

Зокрема вважають, що судом не взято до уваги відсутність волевиявлення позивача на укладення спірного договору на строк 10 років, наявність кримінального провадження та висновку експертизи при проведенні досудового розслідування.

Відповідно до вимог ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2В частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ Агротрейд не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції не переглядається.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Виходячи з вимог частини 3 статті 27 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 303-1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 67 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін та їх представників в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Однак, колегія суддів не може повністю погодитися із висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

За вимогами ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Проте суд першої інстанції не з'ясував у повній мірі всі обставини, за вимогами ОСОБА_2 по зустрічному позову, які мають значення для справи, та не виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв'язку із чим рішення в даній справі неможна повністю визнати законним і обґрунтованим.

Судом установлено, що позивачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 6,89 га для ведення товарного сільськогосподарського товариства, що розташована на території Жовтневої сільської ради Софіївського рйону Дніпропетровської області (а.с. 98,99,107 том 1).

01 вересня 2008 році між ОСОБА_2 та ТОВ "Агротрейд" укладено договір оренди вказаної земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки 1225283300:01:001:0096), посвідчений та зареєстрований у Софіївському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 25 березня 2009 року.(а.с. 5,6,7 том 1).

З Акту приймання-передачі земельної ділянки до договору оренди вбачається, що ОСОБА_2 передав ТОВ "Агротрейд" в тимчасове користування на умовах оренди на підставі договору оренди земельної ділянки №47 від 01 вересня 2008 року земельну ділянку площею 6,89 га для ведення товарного сільськогосподарського товариства, розташовану на території Жовтневої сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області ( а.с.6).

Позивач звертався 21 жовтня 2015 року до Софіївського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області із заявою про вчинення співробітниками ТОВ "Агротрейд" кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 КК України, стосовно підроблення терміну дії договору. (а.с.100 том 1)

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_2 посилався на те, що виправлення у вищевказаному договорі оренди земельної ділянки та в акті про передачу та прийом земельної ділянки щодо строку дії договору оренди з 5 на 10 років з ним не узгоджені та ним не підписані. Посилаючись на те, що істотні умови договору сторонами не узгоджені, він особисто не надавав договір на державну реєстрацію, підпис власника земельної ділянки підроблено, вважав правочин неукладеним та просив визнати договір недійсним.

Вирішуючи спір, та відмовляючи в задовленні зустрічного позову ОСОБА_2 суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не доведено позовних вимог.

Однак, колегія суддів не може погодитися із таким висновком суду через невідповідність його вимогам діючого законодавства та матеріалам справ.

На думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2В про відсутність в його діях при укладанні спірного договору оренди належної йому земельної ділянки , волевиявлення на укладання договору на термін 10 років, заслуговують на увагу, та є підставою для визнання договору недійсним.

Стаття 792 ЦК України визначає, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Частина 2 ст. 792 ЦК має відсильний характер, вона відсилає до спеціальних нормативних актів, що регулюють відносини щодо оренди земельних ділянок.

На сьогодні, в тому числі на день виникнення правовідносин з приводу укладення сторонами спірної угоди, такими нормативними актами є Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 p., а також Закон України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 р. зі змінами та доповненнями.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону Про оренду землі від 06.10.1998 року (надалі - Закон), орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Згідно зі ст.13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст.14 даного Закону договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Положеннями ч. 1 ст. 16 вказаного Закону передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин між фізичною особою та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу (правочини , які повністю виконуються у момент їх вчинення), належить вчиняти письмово. При цьому, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій, якщо він підписаний сторонами (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вищевикладене колегія суддів приходить до висвноку, що матеріалами спарви доведено відсутність волевиявлення ОСОБА_2 на укладення договору оренди належної йому земельної ділянки з відповідачем строком на 10 років, що підтверджується матеріалами спарви, в спірному договрі та Акті прийому передачі міститься виправлення,яке не обумовлене підписом та не завірене печаткою, заявами ОСОБА_2 від 18.12.2012 року, 28.01.2013 року,03 липня 2013 року, заявою до правоохоронних органів.

Колегія суддів звертає увагу, що матеріали спарви містять докази отримання позивачем орендної плати протягом 2008-2013 роки, а звернення у 2013 році позивача до правоохоронних органів про захист порушених прав свідчить про відсутність його згоди на оренду його земельної ділянки по закінченню обумовленого 5 річного терміну оренди. Тобто сторонами не було досягнуто згоди про оренд земельної ділянки на 10 років, що є істотною умовою договору.

Зважаючи на викладене, колегія суддів скасовує рішення суду на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням судом норм матеріального та процесуального права та ухвалює нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Як передбачено ч.5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно зміню розподіл судових витрат.

У зв'язку із скасуванням рішення суду першої та ухваленням нового рішення в частині задоволення зустрічних позовних вимог з ТОВ Агротрейд на користь ОСОБА_2В підлягає стягненню судовий збір сплачений за розгляд справи, згідно квитанцій , що містяться в матеріалах спарви у розмірі 1023,12 грн. (487,20+535,92 ).

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч. 1 п. 3, 4, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2016 року в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агротрейд , про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроТрейд", третя особа - Відділ Держгеокадастру у Софіївському районі Дніпропетровської області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 01 вересня 2008 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агротрейд , скасувати його державну реєстрацію у Софіївському відділі Дніпропетровської регіональної ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , 25 березня 2009 року в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040913300418. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агротрейд на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1023,12 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий : Я.М. Бондар

Судді: А.П. Барильська

ОСОБА_5