Постанова

від 17.05.2007 по справі 14/45-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/45-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2007 р.                                                                                                                  Справа № 14/45-07

Господарський суд Вінницької області у складі:  судді Залімського І.Г., при секретарі  судового засідання Новожиловій Л.В.. розглянувши в приміщенні суду справу

з участю представників сторін  

позивача          - Петренко А.П., директор

відповідача      - Рябцун С.В., за довіреністю

третьої  особи  - Барась М.Т., генеральний директор

за позовом:  Підприємства "Автоінвестстрой-Вінниця", засноване на повній власності американського товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЛОПМЕНТ МАКС ЛЛС" (вул. Фрунзе, 58, м. Вінниця, 21100)

до: Управління з контролю за використанням і охороною земель у Вінницькій області (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027)

третя особа: ТОВ «Фірма Біком» (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100)  

про: визнання нечинним припису №003791 від 26.01.2007р.  

В С Т А Н О В И В:

Заявлено позов про визнання нечинним припису №003791 від 26.01.07  Управління з контролю за використанням і охороною земель у Вінницькій області.

Разом з тим, 28.03.07   позивачем через канцелярію суду  подано клопотання №35 від 28.04.07 про   доповнення позовних вимог, відповідно до якого   позивач  поряд з вимогою про визнання нечинним припису Вінницької Облдержземінспекції №003791 від 26.01.07   просив визнати  правомірним  володіння та користування підприємством «Автоінвестстрой - Вінниця»виставковим майданчиком загальною площею 724,31 кв. м, розташованим за адресою: м. Вінниця, вул. Фрунзе, 58  та заборонити  Вінницькій Облдержземінспекції  вчиняти дії направлені на звільнення підприємством «Автоінвестстрой - Вінниця»виставкового майданчика за адресою: м. Вінниця, вул. Фрунзе, 58.

17.05.07 позивач клопотанням №36 від 17.05.07  в доповнення до позовних вимог, викладених вище, просив суд визнати правомірним договір оренди виставкового майданчика №32/2  від  20.04.07.

Позов мотивовано тим, що  станом на день оформлення припису, рішення, яке б встановлювало  факт неправомірності володіння  позивачем виставковим майданчиком по вул. Фрунзе, 58, м. Вінниця, не існує, підприємство використовує даний виставковий майданчик правомірно відповідно до ч.3 ст.397 ЦК України, а тому  винесений відповідачем припис є таким, що порушує права та охоронювані  законом інтереси позивача.

Відповідач у судовому засіданні та у письмових запереченнях №237 від 24.02.07 позовні вимоги не визнав, зазначивши, що оскаржуваний припис винесено у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки позивач самовільно використовує земельну ділянку по вул. Фрунзе, 58, м. Вінниця під виставковим майданчиком до встановлення її меж в натурі та без документів, що посвідчують право користування нею.

Представник третьої особи в поясненнях №8 від 26.02.07  позов підтримав, вказавши, що рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради  №790 від 24.06.99 ТОВ «Фірма Біком»надано земельну ділянку по вул. Фрунзе, 58, м. Вінниця  площею 0,0660 га в тимчасове довгострокове користування строком на 5 років та затверджено договір  на право тимчасового користування. На підставі наказу №28 від 13.025.02 і дозволу №15 від 30.05.02 Управління містобудування та архітектури, ТОВ «Фірма Біком»побудувало на земельній ділянці виставковий майданчик, здійснило його облаштування із занесенням останнього на баланс підприємства  та передало позивачу в оренду, уклавши відповідний договір.

Ухвалою суду від 06.03.07 з метою  повного, всебічного та об'єктивного розгляду  справи  до участі в адміністративному процесі  було залучено в якості спеціалістів працівників Вінницького міського управління земельних ресурсів.

Провадження у справі  з 3.04.07 по 14.05.07 було зупинене з метою надання третьою особою додаткових документів та витребування у Вінницької міської ради додаткових відомостей.

Заслухавши представників сторін та третьої особи, дослідивши надані докази та матеріали справи, в судовому засіданні встановлено наступне.

26.01.07 Вінницькою Облдержінспекцією складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, відповідно до якого встановлено, що позивач  використовує земельну ділянку площею 724,31 кв. м для комерційних потреб та продажу автотранспорту під виставковим майданчиком  по вул. Фрунзе, 58, м. Вінниця на підставі договору №32/1 оренди виставкового майданчика від 31.05.06 укладеного з ТОВ «Фірма Біком»,  в якого  договір оренди землі    укладений  з Вінницькою міською радою  терміном на 5 років втратив чинність по закінченню терміну 29.06.04 року і не був поновлений.  Згідно вказаного акту  правовстановлюючі  документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою відповідно до вимог ст. 126 Земельного кодексу України у позивача відсутні. Зазначеним актом, згідно ст. 1 Закону України «Про  державний контроль за використанням та охороною земель»,  даний факт кваліфіковано як самовільне зайняття земельної ділянки.

На підставі вказаного акту винесено оскаржуваний позивачем припис  №003791 від  26.01.07  Вінницької Облдержземінспекції, яким  позивача зобов'язано у 10-денний термін усунути порушення земельного законодавства, зокрема звільнити земельну ділянку від використання та привести її у стан, придатний для використання за цільовим призначенням.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши пояснення сторін та третьої особи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка,  щодо якої  винесено оскаржуваний припис, рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради  №790 від 24.06.99 надана третій особі в тимчасове користування терміном на 5 років для благоустрою та озеленення. Даним рішенням затверджено договір №49  від 09.06.99 між виконкомом міської ради та ТОВ «Фірма Біком» на право тимчасового користування землею. Відповідно до  п. 1.2 договору земельна ділянка надана третій особі для потреб торгівлі строком на 5 років.

Твердження відповідача про те, що вказаний договір втратив чинність по закінченню терміну, на який він був укладений, суд вважає необґрунтованим, оскільки відповідно до ч.3  Закону України «Про оренду землі»у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він підлягає поновленню на той же строк і на тих же умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом -  повідомленням.

Водночас в матеріалах справи відсутні документи, які б стверджували  наявність з боку орендодавця –виконкому міської ради заперечень щодо користування орендарем –ТОВ «Фірма Біком»земельною ділянкою  по вул. Фрунзе, 58, м. Вінниця. Крім того, суд бере до уваги той факт, що третя особа неодноразово зверталася із відповідними клопотаннями щодо впорядкування взаємовідносин з оренди наданої їй земельної ділянки та її викупу, проте, до цього часу Вінницькою міською  радою вказане питання не вирішене.

Викладене узгоджується також і зі ст.764 ст. ЦК України.

Крім того, заперечення відповідача щодо позову та посилання на недотримання третьою особою та позивачем вимог Земельного Кодексу суперечать Рішенню Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005, відповідно до якого визнано  неконституційними положення:

    - пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення;

    - пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року N 563-ХII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Посилання відповідача на підпункт б) п.3.1 договору №49 від 09.06.99, яким встановлено, що Вінницька міська рада зобов'язана розглянути питання про продовження дії договору, суд вважає безпідставним, оскільки  в п.п. б п.3.2 Договору обов'язок орендаря звертися з відповідним клопотанням до орендодавця після закінчення терміну договору відсутній.

При винесенні оскаржуваного припису відповідачем не враховано, що вказаним приписом позивача зобов'язано звільнити земельну ділянку, тоді як, відповідно до укладеного з третьою особою договору оренди №32/1 від 31.05.06, позивач прийняв в користування  виставковий майданчик, що є окремим об'єктом цивільних прав.

Так, відповідно   до ст. 177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Види   об'єктів   цивільних   прав,   перебування  яких  у цивільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Відповідачем не доведено, що виставковий майданчик  є об'єктом, вилученим із цивільного обороту, а відтак, він безперешкодно може бути об'єктом цивільних прав, зокрема об'єктом оренди.

Згідно ж ч. 2 ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність», об'єктами архітектурної діяльності (об'єкти архітектури) є будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів; в тому рахунку об'єкти благоустрою.

Відповідно до наказу №28 від 13.05.02 Управлінням містобудування та архітектури ТОВ «Фірма Біком»надано дозвіл №15 від 30.05.02 на виконання робіт по зовнішньому благоустрою території ОРЦ «Комбі» (вул. Фрунзе, 58) з облаштуванням виставкового майданчика, який власне і є об'єктом благоустрою та предметом оренди позивача.

Посилання відповідача на ст. ст.215 та 182 ЦК України щодо нікчемності договору оренди виставкового майданчика у зв'язку із відсутністю державної реєстрації прав на нерухоме майно третьої особи за договором оренди від 9.06.99 р. в органах технічної інвентаризації суд не приймає, оскільки вказані органи не є уповноваженими установами щодо реєстрації прав на земельні ділянки. Натомість,  договір оренди № 49 від 9.06.99 р. зареєстрований у Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 29.06.99 за №49.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В ході судового розгляду також встановлено недодержання відповідачем порядку проведення перевірки  стану дотримання земельного законодавства

Так, відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про державний контроль за використанням  та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною  земель, дотриманням вимог  законодавства  України  про  охорону  земель  і моніторинг ґрунтів здійснюються в тому рахунку шляхом проведення перевірок. Згідно п. 4.1. Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого Наказом N 312 від  12.12.2003 Державного комітету України по земельних ресурсах (далі –Порядок), державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

В акті від 26.01.07, на підставі якого винесено оскаржуваний припис, зазначено, що перевірка проводилась у присутності директора підприємства "Автоінвестстрой-Вінниця" Петренка А.П., а у графі  «Підпис осіб, що були присутні при проведенні перевірки» вказано «Петренко А.П. від підпису відмовився». Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що в момент проведення зазначеної вище перевірки та складання акту директор підприємства "Автоінвестстрой-Вінниця" перебував у відрядженні за межами Вінницької області, що підверджується наказом №5-к від 25.01.07 (а.с.93) та посвідченням про відрядження (а.с.94).

Крім того, при проведенні всіх видів перевірок державний  інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, перший примірник якого згідно п. 5.3. Порядку, залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись.

При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про  дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.

Проте, всупереч зазначеному вище, в тексті акту перевірки від 26.01.07 відсутні відомості щодо  відправлення акту  поштою, а відмітка в графі «З актом ознайомлений, копію акта отримав» - «Петренко А.П. від підпису відмовився»не відповідає встановленим судом обставинам з огляду на відсутність при проведенні перевірки директора «Автоінвестстрой-Вінниця».

Таким чином, в судовому засіданні встановлено невідповідність змісту акту перевірки  фактичним обставинам справи та матеріалам.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідач не довів фактичних обставин допущеного  позивачем порушення та правомірність прийнятого ним припису, а тому  позовні вимоги в частині визнання  припису нечинним підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача заборонити  Вінницькій Облдержземінспекції  вчиняти дії направлені на звільнення підприємством «Автоінвестстрой - Вінниця»виставкового майданчика за адресою: м. Вінниця, вул. Фрунзе, 58, то вона не є позовною вимогою, а фактично являється заходом  забезпечення позову,  ухвалу про вжиття якого винесено судом  09.02.07.

Вимога  позивача визнати правомірним володіння та користування підприємством «Автоінвестстрой - Вінниця»виставковим майданчиком загальною площею 724,31 кв. м, розташованим за адресою: м. Вінниця, вул. Фрунзе, 58  та правомірним договір оренди виставкового майданчика №32/2  від  20.04.07 задоволенню не підлягають  виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст 21 КАС України, не  допускається  об'єднання  в  одне  провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Всупереч вказаним нормам, заявлена позивачем вимога щодо визнання нечинним припису має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, тоді як вимоги щодо визнання  правомірним  володіння та користування підприємством «Автоінвестстрой - Вінниця»виставковим майданчиком та правомірним договору оренди виставкового майданчика є спором про право і підлягають розгляду відповідно до норм ГПК України. Позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідними вимогами у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно статті 86 вказаного кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах  щодо  оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі:

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

безсторонньо (неупереджено);

добросовісно;

розсудливо;

з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії  при здійсненні перевірки та винесенні постанови відповідачем не дотримані, у зв'язку з чим позов підлягає  частковому  задоволенню.

Судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.69, 70, 86-98, 159-163, 167, прикінцевими та перехідними  положеннями КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати нечинним припис №003791 від 26.01.2007р. Управління з контролю за використанням і охороною земель у Вінницькій області. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3.          Заходи  забезпечення позову шляхом зупинення дії припису №003791 від 26.01.2007р. Управління з контролю за використанням і охороною земель у Вінницькій області, вжиті  ухвалою суду   від  09.02.07, залишити без змін.

4.          Стягнути з Державного бюджету України 1,7 грн. (одна грн. сімдесят коп.)  витрат по сплаті  судового збору на користь  Підприємства "Автоінвестстрой-Вінниця", засноване на повній власності американського товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЛОПМЕНТ МАКС ЛЛС" (вул. Фрунзе, 58, м. Вінниця, 21100,  код ЄДРПОУ 31680255).

5.          Постанову направити сторонам та третій особі.

Судове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАСУ після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова або  ухвала  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

Відповідно до ст.186. КАСУ Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі, яка подається до суду апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів  після  подання  заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі

відповідно до ч.3 ст.160 КАС України 21.05.07 р.

Суддя                                                    Залімський І.Г.