Постанова

від 24.04.2017 по справі 905/904/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.04.2017 справа №905/904/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: при секретарі судового засідання:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 за участю представників сторін від позивача: від відповідача: ОСОБА_5 - довіреність № 129 від 27.10.2016 р.; ОСОБА_6 - довіреність б/н від 05.09.2016 р.; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Релігійної Православної громади "Свято-Стрітенської Парафії Донецької Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Костянтинівки Донецької області", м. Костянтинівка на рішення господарського суду Донецької області від 30.01.2017 р. у справі№ 905/904/16 (суддя: Бокова Ю.В.) за позовомГорлівської Єпархії Української Православної Церкви, м. Горлівка до Релігійної Православної громади "Свято-Стрітенської Парафії Донецької Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Костянтинівки Донецької області", м. Костянтинівка про визнання недійсним рішенння

В С Т А Н О В И В:

Горлівська Єпархія Української Православної Церкви (далі - позивач) звернулась до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Релігійної Православної громади "Свято-Стрітенської Парафії Донецької Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Костянтинівки Донецької області" (далі - відповідач) про визнання недійсними рішень, прийнятих 15.04.2015 р. Парафіяльними зборами Релігійна Православна громада "Свято-Стрітенська Парафія Горлівської Єпархії Української Православної Церкви міста Костянтинівка Донецької області" (теперішня назва: Релігійна Православна громада "Свято-Стрітенська Парафія Донецької Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Костянтинівки Донецької області", ідентифікаційний код юридичної особи 37544126).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив процедуру скликання Парафіяльних зборів, головування на них та прийняття порядку денного. Позивач вважає, що Протокол Парафіяльних зборів від 15.04.2015 р. не містить переліку осіб, які брали участь у зборах та приймали оскаржувані рішення, тому встановити статус осіб, як членів парафіяльних зборів, неможливо. Також Протокол Парафіяльних зборів від 15.04.2015 р. не підписаний настоятелем, п'ятьма членами зборів, які були обрані для цього та не затверджено єпархіальним архієреєм, чим порушено порядок оформлення вказаного Протоколу.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.05.2016 р., яке постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2016 р. залишено без змін, позовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано недійсними рішення, прийняті 15.04.2015 р. Парафіяльними зборами Релігійна Православна громада "Свято-Стрітенська Парафія Горлівської Єпархії Української Православної Церкви міста Костянтинівка Донецької області" (теперішня назва: Релігійна Православна громада "Свято-Стрітенська Парафія Донецької Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Костянтинівки Донецької області", а також з відповідача на користь позивача стягнуто 1 378 грн. 00 коп. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2016 р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2016 р. та рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2016 р. у даній справі скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.01.2017 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано недійсними рішення, прийняті 15.04.2015 р. Парафіяльними зборами Релігійна Православна громада "Свято-Стрітенська Парафія Горлівської Єпархії Української Православної Церкви міста Костянтинівка Донецької області" (теперішня назва: Релігійна Православна громада "Свято-Стрітенська Парафія Донецької Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Костянтинівки Донецької області", з відповідача на користь позивача стягнуто 1 378 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 30.01.2017 р., відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права України.

Відповідач вважає, що при прийнятті вказаного рішення судом першої інстанції не враховано, що позивач не є учасником релігійної громади та не має права на звернення до суду, оскільки не має права на оскарження будь-яких рішень, прийнятих відповідачем, як самостійною юридичною особою.

Заявник апеляційної скарги стверджує, що висновок місцевого господарського суду щодо неправомірного скликання Парафіяльних зборів є необґрунтованим, оскільки за приписами п. 33 Розділу VІІІ Г Статуту про управління Української Православної Церкви парафіяльні збори скликаються благочинним єпархії, в той час як до переходу в УПЦ Київського Патріархату релігійна православна громада відносилася до Іово-Почаєвського округу Костянтинівки, благочинним якого був ОСОБА_7.

З огляду на наведене скаржник робить висновок про те, що рішення Парафіяльних зборів від 15.04.2015 р. прийнято повноважним органом одноголосно у повній відповідності до чинного законодавства України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2017 р. для розгляду справи № 905/904/16 сформовано колегію суддів у складі: ОСОБА_1 - головуючий, судді - Агапов О.Л., Мартюхіна Н.О.

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду № 600 від 19.04.2017 р. у зв'язку з неможливістю розгляду справи суддею Агаповим О.Л. через перебування у відпустці на день слухання справи, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 905/904/16.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.04.2017 р. визначено наступний склад колегії суддів: Будко Н.В. - головуючий, судді - Мартюхіна Н.О., Ушенко Л.В.

Представник позивача у судових засіданнях проти апеляційної скарги заперечив за доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу

Представник відповідача у судових засіданнях підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з випискою з журналу № 14 засідання ОСОБА_8 Української Православної церкви № 195 від 29.07.1994 р. утворено Горлівську єпархію, виділивши її зі складу Донецької єпархії. До складу Горлівської єпархії включено всі парафії, що знаходяться на території наступних районів: Олександрівського, Артемівського, Добропільського, Костянтинівського, Красноармійського, Краснолиманського, ОСОБА_9, Шахтарського.

Статут Горлівської єпархії Української Православної Церкви затверджено Митрополитом Київським і всієї України 22.11.1994 р. та зареєстровано Управлінням у справах релігійних організацій 12.01.1995 р., про що позивачу ОСОБА_10 України у справах національностей, міграції та культів видано свідоцтво № 4 від 12.01.1995 р. про реєстрацію статуту релігійної організації.

Горлівська Єпархія Української православної церкви 12.01.1995 р. зареєстрована як юридична особа, ідентифікаційний код 21969060, що підтверджується випискою з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За змістом указу Митрополита Київського і всієї України № 57 від 28.01.2007 р. рішенням ОСОБА_8 Української Православної Церкви від 24.01.2007 р. (журнал № 13) єпископа ОСОБА_9 (ОСОБА_11) призначено Єпископом Горлівським і ОСОБА_9, Керуючим Горлівською єпархією.

Указом Митрополита Київського і всієї України № 1205 від 15.08.2013 р. єпископа Горлівського і ОСОБА_9 (ОСОБА_11) удостоєно церковного сану архієпископа.

Згідно з довідкою Митрополита Бориспільського і Броварського, керуючого справами Української Православної Церкви посаду керуючого Горлівською єпархією Української Православної Церкви з 28.01.2007 р. по теперішній час обіймає архієпископ Горлівський і ОСОБА_9 (ОСОБА_11, 31.10.1976 р.н.).

Указом Митрополита Київського і всієї України № 1494 від 17.08.2015 р. архієпископа Горлівського і ОСОБА_9 (ОСОБА_11) возведено у сан митрополита.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Релігійної православної громади "Свято-Стрітенська Парафія Горлівської Єпархії Української Православної Церкви міста Костянтинівки Донецької області", 25.03.2011 р. проведено державну реєстрацію зазначеної юридичної особи, ідентифікаційний код 37544126.

10.03.2011 р. Статут парафії затверджено Керуючим Горлівською Єпархією Української Православної Церкви Єпископом Горлівським і ОСОБА_9 та зареєстровано розпорядженням голови Донецької облдержадміністрації 25.03.2011 р. за № 155.

Указом єпископа Горлівського та ОСОБА_9 від 10.09.2012 №67 протоієрей ОСОБА_12 призначений настоятелем Свято-Стрітенського храму м. Костянтинівки.

В матеріалах справи міститься лист Митрополита Горлівського і ОСОБА_9 № 35 від 23.03.2016 р., відповідно до якого з моменту призначення та по даний час повноваження настоятеля Релігійної Православної громади "Свято-Стрітенська Парафія Горлівської Єпархії Української Православної Церкви міста Костянтинівка Донецької області" ОСОБА_12 не скасовувались, не призупинялись та не покладались на інших осіб.

Розпорядженням від 07.04.2015 р. призначено чергові парафіяльні збори релігійної громади на 15.04.2015 р. Дане розпорядження підписано ОСОБА_7 як настоятелем та скріплено печаткою благочинного Іово-Почаєвського округу м. Костянтинівка.

15.04.2015 р. Парафіяльними зборами релігійної православної громади "Свято-Стрітенська Парафія Горлівської єпархії Української Православної Церкви міста Костянтинівки Донецької області" прийняті рішення про обрання членів Парафіяльної ради, а саме голови, помічника та скарбника, обрання членів Ревізійної комісії парафії та прийняття нових членів Парафіяльних зборів, які оформлені відповідним протоколом.

Звертаючись до суду з вищезгаданим позовом позивач обґрунтовує вимоги тим, що парафія входить до складу Горлівської єпархії та є підзвітною їй у діяльності, тому прийняття оскаржуваних рішень всупереч процедурі, встановленій внутрішніми нормативним актами Української Православної Церкви, та проти волі єпархіального архієрея, порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

За змістом статей 1 та 2 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам ст. 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у ст. 3 ГК України; господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов, як участь у спорі відповідних суб'єктів, наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин.

Як зазначено в п.3 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України "Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" від 29.02.1996 р. № 02-5/109, спори релігійних організацій між собою та з іншими юридичними особами підлягають вирішенню на загальних підставах в господарських судах відповідно до їх компетенції, за винятками, передбаченими в законодавстві.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують під час розгляду справ практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що згідно з принципами, які закріплені у його практиці (між іншим, "Пудас проти Швеції", рішення від 27 жовтня 1987 року), спір щодо "права", про яке можна стверджувати - принаймні на підставах, котрі можна довести, - що воно визнається в національному праві, а також є реальним і важливим. Спір може стосуватись як фактичного існування права, так і обсягів та способу його реалізації. Зрештою, результат провадження повинен безпосередньо впливати на можливість реалізації права, про яке йдеться у справі. Крім того, чи буде право розглядатись як право цивільного характеру в світлі відповідних положень Конвенції має визначатися не лише за юридичною галузевою кваліфікацією, а й за його матеріально-правовим змістом та наслідками реалізації цього права у межах національної правової системи. Відповідно, вирішальним для визначення того, чи стосується справа прав цивільного характеру, є безпосередньо характер права, яке є предметом розгляду (див. "Кьоніг проти Німеччини", рішення від 28 червня 1978 року). Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (див. "Сокуренко і Стригун проти України", рішення від 20.07.2006р.). У рішенні зі справи "Занд проти Австрії" висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".

За приписами ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 ГПК України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.

Отже, "законний інтерес" передбачає можливість користування певними благами та реалізацію поведінки, спрямованої на задоволення як індивідуальних, так і колективних потреб.

Відповідно до п. 1 розділу VІІІ Статуту про управління Української Православної Церкви в редакції від 21.12.2007 р. (далі - Статут про управління) парафією є громада православних християн, що складається з кліру та мирян, об'єднаних навколо храму.

Парафія становить частину єпархії , яка перебуває під керівним наглядом свого єпархіального архієрея і керується священиком-настоятелем, який призначається єпархіальним архієреєм.

Пунктом 1 Статуту Горлівської єпархії Української Православної Церкви визначено, що єпархія/місцева церква/ є частиною Української Православної Церкви. Єпархія складається з парафій , які знаходяться на території Донецької області, з числа підпорядкованих до Горлівської єпархії районів, зокрема, Славянського та Горлівського, і об'єднані в благочиння, а також монастирів, духовних шкіл, братств, місій та подвір'їв.

Відповідно до п. 1.1. Статуту відповідача, що діяла на момент прийняття оскаржуваних рішень, Свято-Стрітенська парафія міста Костянтинівки Донецької області є громада православних християн, первинний структурний підрозділ Української Православної Церкви, який безпосередньо входить до складу Горлівської єпархії.

Парафія здійснює свою діяльність при дотриманні діючого законодавства, Статуту Української Православної Церкви, Статуту Горлівської єпархії, а також цього Статуту (п. 1.4.). У своїй діяльності парафія керується Статутом Української Православної Церкви, постановами соборів Української Православної Церкви, ОСОБА_13 Української Православної Церкви, Указами єпархіального архієрея, визначеннями Помісного та Архієрейського Соборів (п. 1.5.).

Згідно з п. 1.6. Статуту відповідача парафія у своїй релігійній та адміністративно-фінансовій діяльності підзвітна єпархіальному архієрею .

Пунктом 1.7. Статуту відповідача встановлено, що парафія володіє правами юридичної особи у рамках, визначених цим Статутом, Статутом Української Православної Церкви та Статутом Горлівської єпархії, має штамп та печатку зі своєю назвою.

Отже, парафія входить до складу Горлівської єпархії Української Православної Церкви та є підзвітною їй у діяльності, тобто позивач та відповідач пов'язані відносинами з управління та контролю, які є господарськими відносинами, що виникли з господарської діяльності в розумінні ст. 3 Господарського кодексу України, зокрема організаційно-господарськими, внаслідок чого відповідач шляхом прийняття рішень впливає на права та/або охоронювані законом інтереси позивача.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.

Релігійна організація визначається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення) (ст.13 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації").

Відповідно до п. 19 розділу VІІА Статуту про управління здійснюючи управління єпархією, єпархіальний архієрей, зокрема:

- згідно з церковними канонами відвідує парафії своєї єпархії та здійснює нагляд за їхньою діяльністю безпосередньо або через своїх повноважних представників;

- призначає настоятелів парафій та інших кліриків;

- має право скликання Парафіяльних зборів та затверджує їхні рішення;

- затверджує обраних Парафіяльними зборами голів Парафіяльних рад (інших посадових осіб), Ревізійних комісій та відсторонює їх від виконання обов'язків у разі порушення ними канонічних норм і статуту парафії;

- затверджує протоколи Парафіяльних зборів.

Положеннями п. 13 розділу VІІІА Статуту про управління обумовлено, що парафію очолює настоятель, який призначається єпархіальним архієреєм для духовної опіки віруючих та керування причтом і парафією. У своїй діяльності настоятель підзвітний єпархіальному архієрею.

Пунктом 15 розділу VІІІА Статуту про управління встановлено обов'язки настоятеля, зокрема, скликання Парафіяльних зборів та головування на них.

Розділом VІІІГ Статуту про управління визначено статус Парафіяльних зборів:

- п. 29: Парафіяльні збори, які за посадою очолює настоятель парафії є вищим органом управління парафії;

- п. 33: Парафіяльні збори скликаються настоятелем спільно з Парафіяльною радою або, за розпорядженням єпархіального архієрея благочинним, або іншим уповноваженим представником єпархіального архієрея у міру потреби, але не рідше, ніж один раз на рік;

- п. 34: Парафіяльні збори працюють на основі порядку денного, поданого настоятелем спільно з Парафіяльною радою;

- п. 35: роботою Парафіяльних зборів керує настоятель згідно з ухваленим регламентом;

- п. 38: протокол Парафіяльних зборів підписується настоятелем, секретарем та п'ятьма членами зборів, які обираються для цього;

- п. 40: протоколи Парафіяльних зборів затверджуються єпархіальним архієреєм, і тільки після цього ухвалені рішення набувають чинності.

Відповідно до п. 9 Статуту Горлівської єпархії Української Православної Церкви єпархіальний архієрей, поміж іншого, здійснює загальне керівництво єпархіальними установами, парафіями та монастирами; затверджує Статути парафій та монастирів; призначає парафіяльних священиків - настоятелів.

Розділом 2 Статуту відповідача визначено структуру та управління парафією:

- п. 2.1.: органами парафіяльного управління є Парафіяльні збори, очолювані настоятелем, Парафіяльна рада, підзвітна настоятелю;

- п. 2.2.: Парафіяльні збори складаються з православних віруючих, кліриків та мирян, які досягли 18-річного віку, визнають обов'язковість Статуту Української Православної Церкви, регулярно відвідують богослужіння та сповідь, перебувають у канонічному послухові настоятелю і не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті. Парафіяльні збори скликаються настоятелем, Парафіяльною радою (або з благословення єпархіального архієрея благочинним) не рідше одного разу на рік;

- п. 2.7.: парафію очолює настоятель, якого призначає єпархіальний архієрей. Настоятель скликає Парафіяльні збори та головує на них (п. 2.7.3.).

В матеріалах справи відсутні докази скликання Парафіяльних зборів, які відбулися 15.04.2015 р., настоятелем ОСОБА_12, а також докази визначення порядку денного зборів у спосіб, передбачений п.34 розділу VІІІГ Статуту про управління.

Посилання відповідача на п. 33 розділу VІІІГ Статуту про управління як на підставу правомірності скликання Парафіяльних зборів благочинним ОСОБА_7 судовою колегією оцінюються критично, оскільки відповідачем до матеріалів справи не надано відповідного розпорядження/благословення єпархіального архієрея на здійснення зазначених дій саме благочинним, натомість в матеріалах справи міститься лист Митрополита Горлівського і ОСОБА_9 № 51 від 13.05.2016 р., відповідно до якого керуючий Горлівської Єпархії Української Православної Церкви єпархіальний архієрей Митрополит Горлівський та ОСОБА_9 у 2015 році не надавав жодних розпоряджень про скликання Парафіяльних зборів Релігійної Православної громади "Свято-Стрітенська Парафія Горлівської Єпархії Української Православної Церкви міста Костянтинівка Донецької області", відтак єпархіальний архієрей не уповноважував благочинного Парафії на скликання Парафіяльних зборів цієї релігійної громади, що відбулися 15.04.2015 р. У вказаному листі також зазначено, що у 2015 році єпархіальний архієрей не затверджував Протоколів Парафіяльних зборів парафії, а тому жодне з рішень, прийнятих Парафіяльними зборами Парафії у 2015 році не може вважатись набравши чинності.

Щодо розпорядження про призначення чергових парафіяльних зборів релігійної громади від 07.04.2015 р. судова колегія звертає увагу на те, що дане розпорядження підписано саме ОСОБА_7, як настоятелем, доказів призначення якого на цю посаду відповідачем не надано, тоді як сам відповідач наголошує на тому, що ОСОБА_7 на момент прийняття оскаржуваних рішень був благочинним Іово-Почаєвського округу м. Костянтинівка. Крім того, підпис вказаної особи скріплено печаткою із зазначенням «Благочинний Іово-Почаєвського округу м. Костянтинівка» .

Відповідно до протоколу Парафіяльних зборів від 15.04.2015 р. на зборах присутні 18 членів. Першим питанням порядку денного протоколу парафіяльних зборів від 15.04.2015 було прийняти до членів Парафіяльних зборів: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28.

Наступним підпунктом першого питання визначено «Затвердити вичерпний перелік членів Парафіяльних зборів (Додаток №1 до Протоколу), які мають право голосу при проведенні парафіяльних зборів» . В зазначеному додатку зазначені саме ці 15 осіб, які були прийняті до членів парафіяльних зборів відповідно до першого питання порядку денного.

Проте, у протоколі зборів, проведених 15.04.2015 р., не вказано які саме особи приймали участь у зборах та приймали рішення, а зазначається лише загальна кількість таких осіб. Доказів на підтвердження наявності у осіб, які приймали участь у зборах 15.04.2015 р. статусу члена парафіяльних зборів відповідачем не надано.

Тобто, посилання відповідача на перелік членів Парафіяльних зборів (додаток № 1 до Протоколу від 15.04.2015 р.), які мають право голосу є необґрунтованими, оскільки, в цьому додатку зазначаються 15 осіб, які були прийняті до членів Парафіяльних зборів відповідно до першого питання порядку денного, відтак хто саме голосував за їх прийняття встановити неможливо. Крім того, відповідачем не визначено та не доведено склад осіб, який первісно входив до членів парафії, за яким рішенням обирались п'ять членів зборів парафії згідно з вимогами п.38 Розділу VІІІГ Статуту).

Вищезазначений протокол Парафіяльних зборів від 15.04.2015 р. підписаний ОСОБА_7, як настоятелем, та ОСОБА_29, як секретарем зборів. Підписів настоятеля ОСОБА_30 та п'яти членів зборів, які були обрані для цього протокол, всупереч приписам п. 38 Розділу VІІІГ Статуту, не містить, та в порушення п. 40 Розділу VІІІГ Статуту про управління, протокол зборів не затверджений єпархіальним архієреєм.

З наведеного вбачається, що скликання Парафіяльних зборів, проведення зборів та прийняття на зборах рішень відбулось з грубим порушенням положень Статуту відповідача, Статуту про управління, тому позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому, підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Релігійної Православної громади "Свято-Стрітенської Парафії Донецької Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Костянтинівки Донецької області" на рішення господарського суду Донецької області від 30.01.2017 р. у справі № 905/904/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 30.01.2017 р. у справі № 905/904/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.В. Будко

Судді: Н.О. Мартюхіна

ОСОБА_3