Постанова

від 02.04.2007 по справі 4/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА 

02 квітня 2007 р.                                                            

Справа  № 4/18

За позовом   Нересницького

споживчого товариства, с. Нересниця Тячівського району

до відповідача  Нересницької

сільської ради, с. Нересниця Тячівського району

3-ї особи на стороні відповідача 

Приватного підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

Суддя  Л. С. Журавчак

за

участю представників:

від

позивача - Штець В. І., представник по довіреності від 08.02.2007р. № 8

від

відповідача   -  Гасинець В. І., голова Нересницької сільської

ради

3

-тя особа -ОСОБА_1, приватний підприємець

СУТЬ СПОРУ:  про визнання

нечинним та скасування рішення Нересницької сільської ради № 88 від 27.12.2006р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав,

зазначених у позовній заяві.

Вказує на те, що колгоспний ринок отримано ним у власність на

підставі рішення Закарпатської облради; інвентаризація землі під ринком

позивачем проведена, її результати затверджені рішенням ради від 27.06.1992р. №

25, земельний податок позивачем сплачувався. Висновок ради щодо незаконності

зайняття позивачем земельної ділянки є безпідставним, невідповідність кількості

виготовлених білетів кількості торгових місць не є підставою для вилучення

земельної ділянки від позивача.

Відповідач проти позову заперечив.

Вказує на те, що рішенням Закарпатської обласної ради від

13.05.1987 р.    № 98 колгоспні ринки

передано у відання, а не у власність облспоживспілки; позивачем не вживалося

жодних заходів по виготовленню техдокументації та введення в експлуатацію

тваринницького ринку.

Підкреслює, що позивачем не виготовлені в повному обсязі

документи, які б підтверджували його право на користування земельною ділянкою

площею 0,40 га по вул. І. Франка, що використовується під тваринницький ринок,

тобто з 1992р. по теперішній час на затвердження сесії сільської ради не

подавались. Висновки відділу земельних ресурсів Тячівського району та

Тячівського райвідділу містобудування та архітектури не посвідчують права

постійного користування земельною ділянкою.

Зазначає, що рішенням 12-ї сесії Нересницької сільської ради від

26.04.2000р. земельну ділянку, на якій розміщений тваринницький ринок,

віднесено до земель загального користування.

Рішенням же 6-ї сесії ради (п'ятого скликання ) дана земельна

ділянка не вилучалась, а зобов'язано позивача звільнити її як незаконно

зайняту, оскільки вона є спільною власністю територіальних громад сіл  Нересниця, Підплеш (землі запасу сільської

ради).

До того ж, Нересницьке споживче товариство не може подати жодних

документів на споруди, що на даний час збереглися на даній земельній ділянці,

оскільки це колишні колгоспні споруди (70 -80 -х років), більшість яких

зруйновані та розібрані.

Приватний підприємець ОСОБА_1 пояснив, що рішенням виконкому

Нересницької сільської ради НОМЕР_1 йому надано дозвіл на розміщення комплексу

тваринницького ринку на земельній ділянці площею 0,40 га по вул. І. Франка.

Раніше рішенням ради НОМЕР_2 йому надано дозвіл на збір матеріалів попереднього

погодження щодо надання земельної ділянки площею 0,40 га під тваринницьким

ринком в оренду.

В судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну

частини постанови, повний текст якої виготовлено і підписано 23.05.2007р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням 6-ї сесії 5-го скликання Нересницької сільської ради

Тячівського району від 27.12.2006р. № 88 „Про впорядкування роботи

тваринницького ринку” зобов'язано Нересницьке споживче товариство звільнити в

місячний термін незаконно зайняту земельну ділянку по вул. І. Франка площею

0,40 га, яка використовується ним під тваринницький ринок.

Прийняття такого рішення мотивовано невідповідністю кількості

виготовлених білетів кількості торгових місць на ринку. Рішення прийнято на

підставі ч. 1 ст. 26 п. 34, п. 44 Закону України „Про місцеве самоврядування в

Україні”, ст. 140, ст. 141, ст. 149 ч. 1, ч. 3 Земельного кодексу України.

Вважаючи вказане рішення незаконним і таким, що порушує його

права, Нересницьке споживче товариство звернулося з позовом про визнання

рішення ради від 27.12.2006р. № 88 нечинним і його скасування.

Позивач подав суду рішення виконкому Закарпатської обласної ради

народних депутатів від 13.05.1987 р. № 98 „Про організацію виконання постанови

ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 14.04.1987 р. № 124 „Про заходи

по поліпшенню роботи колгоспних ринків”, відповідно до п. 2 якого зобов'язано

обласне управління торгівлі передати безплатно в установленому порядку протягом

2-го кварталу 1987р. колгоспні ринки у відання облспоживспілки.

Рішенням десятої сесії двадцять першого скликання Нересницької

сільської ради народних депутатів від 27.06.1992р. № 25 затверджено за

результатами інвентаризації загальну площу земельних ділянок в розмірі 2,70 га

під об'єктами, належними Нересницькому споживчому товариству, що розташовані на

території вказаної ради.

При виготовлені технічної документації для передачі земель у

постійне користування Тячівський районний відділ земельних ресурсів на підставі

матеріалів інвентаризації погодив висновок про надання позивачу у постійне

користування земельної ділянки площею 0,61 га під тваринницьким ринком

(висновок № 56 від 14.08.2000р.).

Аналогічний висновок щодо цієї ділянки погодив і Тячівський

райвідділ містобудування та архітектури (висновок № 81 від 14.08.2000р.).

Позивачу був підготовлений Державний акт на право постійного

користування землею 1-ЗК № 000121, в тому числі і спірною земельною ділянкою,

який не був підписаний головою ради, оскільки технічні матеріали для його

виготовлення не відповідали рішенню Закарпатської обласної ради № 244 від

21.06.2000р. щодо необхідності оформлення договору оренди землі або її викупу (

висновок державної землевпорядної експертизи від 05.09.2000р. № 329

Закарпатського обласного управління земельних ресурсів).

Заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши зібрані у справі

докази, суд прийшов до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 18.11.1997р.

Міністерством юстиції було розглянуто питання правового режиму майна

продовольчих (колгоспних) ринків, які раніше були передані державою у відання

споживчої кооперації.

У висновку Міністерства юстиції вказано, що відповідно до чинного

у 1987р. законодавства держава та її повноважні органи мали право передавати державне

майно у власність недержавним організаціям як за плату, так і безоплатно;

передача таким чином ринків не суперечила чинній на той час редакції ст. 91

Цивільного кодексу УРСР, тому колгоспні ринки стали власністю організацій

Укоопспілки.

Суд погоджується з таким висновком Міністерства юстиції України і

вважає, що тваринницький ринок є колективною власністю споживчої кооперації в

особі Нересницького споживчого товариства.

В зв'язку з переходом права власності на тваринницький ринок, до

позивача перейшло й право користування земельною ділянкою, необхідною для його

обслуговування. (ст. 89 Земельного кодексу Української РСР 1970р.).

Відповідно до п. 6 Постанови Верховної Ради УРСР від 18.12.1990

р.         № 563-XII „Про земельну

реформу” громадяни, підприємства, установи й організації, які мають у

користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Земельного кодексу

Української РСР, повинні до 15 березня 1994року оформити право власності або

право користування землею. Після закінчення вказаного строку раніше надане їм

право користування земельною ділянкою втрачається.

Дію вказаного пункту неодноразово продовжували, останній раз

Постановою Верховної Ради України від 17.02.2004р.  -  до

01.01.2008р.

Положення пункту 6 втратили чинність як такі, що не відповідають

Конституції України (є неконституційними) в частині щодо втрати громадянами,

підприємствами, установами й організаціями після закінчення строку оформлення

права власності або права користування землею раніше наданого їм права

користування земельною ділянкою на підставі Рішення Конституційного Суду

України № 5-рп/2005 від 22.09.2005р.).

Таким чином, позивач зберігає право на оформлення прав на землю

під тваринницьким ринком до 01.01.2008року.

Наведені в оскаржуваному рішенні фактичні обставини не можуть

служити підставою для припинення права власності чи права користування

земельною ділянкою або ж її вилучення відповідно до ст. ст. 140, 141, 149

Земельного кодексу України, на які посилається відповідач.

Передбачені Земельним кодексом підстави для припинення права

власності чи права користування земельною ділянкою відповідачем у рішенні не

зазначені, як і не зазначені підстави для вилучення земельної ділянки від

позивача.

Позивач не давав згоду на вилучення від нього земельної ділянки,

тому це питання у випадку виникнення потреби повинно би вирішуватися

відповідачем у судовому порядку відповідно до п. 10 ст. 149 Земельного кодексу

України.

Таким чином, оскаржуване рішення відповідача суперечить ст. ст.

140, 141, 149 ч. 1, ч. 3 Земельного кодексу України і порушує право позивача на

земельну ділянку.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник

земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень

його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права

володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що захист прав громадян та

юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема через визнання

недійсними (нечинними) рішень органів виконавчої влади або органів місцевого

самоврядування.

Таким чином, рішення шостої сесії п'ятого скликання Нересницької

сільської ради від 27 грудня 2006р. „Про впорядкування роботи тваринницького

ринку” належить визнати нечинним та скасувати.

З огляду на викладене доводи відповідача судом до уваги не

прийняті. Посилання відповідача у відзиві на позов на наявність його рішення

від 26.04.2000р. про віднесення до земель загального користування земельної

ділянки під тваринницьким ринком є безпідставним, оскільки воно не покладено в

основу прийняття оскаржуваного рішення і не згадується в його мотивувальній

частині.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 140, 141, 149, 152  Земельного кодексу України, ст. ст. 17, 93,

160, 161, 162, 163 КАС України, 

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задоволити

повністю.

 2. 

Визнати нечинним та скасувати рішення Нересницької сільської ради

Тячівського району № 88 від 27.12.2006р. „Про впорядкування роботи

тваринницького ринку” .

 3. Стягнути з Нересницької

сільської ради (ідентифікаційний код: 04351720, Тячівський район, с. Нересниця,

вул. Грушевського, 25) на користь Нересницького споживчого товариства

(ідентифікаційний код: 01751168, Тячівський район, с. Нересниця, вул.

Грушевського, 5) суму 3,40 грн. судових витрат.

Постанова виготовлена в повному обсязі і підписана 23.05.2007 р.

та  набирає чинності відповідно до ст.

254 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до

Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                            

Л. С. Журавчак