Ухвала

від 26.04.2017 по справі 9/170-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.04.2017 Справа № 9/170-10

За скаргою: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпро

на дії Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління у Дніпропетровській області

У справі:

За позовом Прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, м. Київ в особі Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ в особі Криворізьких міських електричних мереж, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 1 153, 09 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача (стягувача): не з'явився

Від відповідача: не з'явився

В засіданні брали участь: Фіночко В.Д., посвідчення №029553 від 13 жовтня 2014 року, прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області

С У Т Ь С П О Р У :

04 квітня 2017 року Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулося до господарського суду зі скаргою, якою просить:

- поновити строк подання скарги та прийняти її до розгляду;

- визнати дії державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління у Дніпропетровській області Пілявець О.В. щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, оформлені у вигляді повідомлення від 02.02.2017 щодо наказу про примусове виконання від 23.07.2010 по справі №9/170-10, виданого Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" заборгованості в сумі 983,16 грн. - неправомірними;

- зобов'язати державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління у Дніпропетровській області Пілявець О.В., відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2010 по справі №9/170-10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" заборгованості в сумі 983,16 грн.

Розпорядженням керівника апарату суду за №235 від 06.04.2017 призначено повторний автоматизований розподіл даної скарги у справі №9/170-10 у зв'язку з тим, що суддю Подобєда І.М. обрано безстроково на посаду судді Дніпропетровського апеляційного господарського суду. Згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями подану скаргу передано для розгляду судді Євстигнеєвій Н.М.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2017 року визнано поважними причини пропуску публічним акціонерним товариством ДТЕК Дніпрообленерго" строку для подання скарги на дії державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління у Дніпропетровській області. Відновлено строк подання скарги, прийнято скаргу до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 26.04.2017 року.

У судове засідання представники позивача, відповідача та Центрального-Сіського ВДВС не з'явилися, про день, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином (копія реєстру відправки рекомендованих листі знаходиться в матеріалах справи).

25.04.2017 року від Криворізької місцевої прокуратури №1 надійшов відзиву на скаргу, відповідно до якого просить задовольнити скаргу у повному обсязі.

26.04.2017 року від публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпрообленерго" електронною поштою надійшло клопотання про розгляд скарги без участі представника скаржника. Вимоги, викладені в скарзі підтримує в повному обсязі, скаргу просить задовольнити.

Прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області, у судовому засідання, просив скаргу задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області,, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2010 року Прокурор Дзержинського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України в особі Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на користь ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж грошові кошти в сумі 1 153, 09 грн. заборгованості, з яких:

- 983,16 грн. основного боргу за спожиту активну електричну енергію;

- 91,43 грн. - пені;

- 65,12 грн. - індексу інфляції;

- 13, 38 коп. - три проценти річних.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2010 (суддя Подобєд І.М.) позов задоволено: стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж суму 983грн. 16коп. - основного боргу, 91грн. 43коп. - пені, 65грн. 12коп. - збитків від інфляції, 13грн. 38коп. - три проценти річних; стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 в доход Державного бюджету України суму 102грн. витрат на держмито, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

23.07.2010 на виконання даного рішення судом видано накази.

02.02.2017 державним виконавцем Центрально-Міського ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області Пилявець О.В. прийнято повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.6 ч.4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки в наказі господарського суду не вказана дата народження та ІНН боржника.

Розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", суд вважає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 124 Конституції України, з якою кореспондуються положення ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, встановлено імперативний припис, згідно якого судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Положеннями ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (ч. 1 ст. 6 даного Закону).

Подання скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби в порядку ст. 121-2 ГПК України має на меті відновлення порушеного права сторони виконавчого провадження.

Відповідно до приписів ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України і ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

У зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні (абз. 3 п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Згідно з вимогами ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі Горнсбі поти Греції зазначено: …право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Згідно з ч. 1 ст. 6, ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 Закону, зокрема за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Наказ про примусове виконання від 23.07.2010 у справі №9/170-10 неодноразово направлявся до Центрально-Міського ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області та приймався до виконання (наведене не спростовано виконавчою службою).

30.01.2017 позивач повторно звернувся до Центрально-Міського ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області з заявою про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим документом.

02.02.2017 Центрально-Міським ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області прийнято повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.6 ч.4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки в наказі господарського суду не вказана дата народження та ІНН боржника.

Відповідно до п.6 ч.4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Таким чином, повертаючи виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, державний виконавець застосовує положення Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016, який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року.

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Рішення Конституційного Суду України "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)" № 1-рп/99 від 09.02.1999 року, згідно з яким, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія нормативно-правових актів у часі раніше визначалась тільки в окремих законах України. Конституція України, закріпивши ч. 1 ст. 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто, щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього. Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу. Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте, надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Таким чином, з урахуванням наведеного, положення Закону України "Про виконавче провадження", який набрав чинності 05.10.2016 не можуть бути застосовані до виконавчого документа, виданого 23.07.2010.

Умови і порядок виконання рішень судів визначає Закон України "Про виконавче провадження", який діяв на час видачі виконавчого документу (23.07.2010).

Статтею 19 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на момент винесення спірного наказу) передбачала, що у виконавчому документі повинні бути зазначені: назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; дата набрання чинності рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що у виконавчому документі обов'язково має бути зазначений ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків). Наведеним вимогам наказ господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2010 по справі №9/170-10 не відповідає.

Що стосується зазначення у виконавчому документі дати і місця народження боржника та його місця роботи, то ця вимога стосується лише фізичних осіб, а не фізичних осіб-підприємців, які є суб'єктами господарювання.

До суб'єктів господарювання Господарський кодекс України відносить громадян України, іноземців та осіб без громадянства. За загальним правилом іноземці та особи без громадянства під час здійснення господарської діяльності в Україні користуються такими самими правами і мають такі самі обов'язки, як і громадяни України.

Відповідно до ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання в разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи.

Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність: безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється; із залученням або без залучення найманої праці; самостійно або спільно з іншими особами.

Громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.

Слід зазначити, що правовий статус підприємців - фізичних осіб регламентовано також гл.5 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 50 Цивільного кодексу право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

За таких обставин, фізична особа - підприємець за своїм статусом прирівнюється до юридичної особи, а отже, зазначати її дату народження у виконавчому документі не є необхідним.

Відповідно до п.9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17 жовтня 2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Оскільки повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, оформлене у вигляді єдиного документа - повідомлення від 02.02.2017, суд вбачає підстави для задоволення вимоги стягувача:

про визнання неправомірними дій державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління у Дніпропетровській області Пілявець О.В. щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, оформлені у вигляді повідомлення від 02.02.2017 щодо наказу про примусове виконання від 23.07.2010 по справі №9/170-10, виданого Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" заборгованості в сумі 983,16 грн.,

та зобов'язати державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління у Дніпропетровській області Пілявець О.В., відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2010 по справі №9/170-10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" заборгованості в сумі 983,16 грн.

Також суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу (стягувачу) про наявність у нього права звернутися до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про виправлення помилки в наказі в порядку, передбаченому статтею 117 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" задовольнити повністю.

Визнати дії державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління у Дніпропетровській області Пілявець О.В. щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, оформлені у вигляді повідомлення від 02.02.2017 щодо наказу про примусове виконання від 23.07.2010 по справі №9/170-10, виданого Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" заборгованості в сумі 983,16 грн. - неправомірними.

Зобов'язати державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління у Дніпропетровській області Пілявець О.В., відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2010 по справі №9/170-10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" заборгованості в сумі 983,16 грн.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та протягом п'яти днів може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому для оскарження судових рішень.

Суддя Н.М. Євстигнеєва