Постанова

від 25.04.2017 по справі 905/3168/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2017 справа № 905/3168/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , секретар судового засідання за участю представників сторін: від прокуратури: від позивача-1: від позивача-2: від відповідача-1: від відповідача-2: ОСОБА_4 ОСОБА_5; не з'явився; не з'явився; не з'явився; ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м. Київ на рішення Господарського суду Донецької області від 24.01.2017 у справі№ 905/3168/16 (суддя К.С. Харакоз) за позовомПрокуратури Донецької області в інтересах держави в особі: 1. Кабінету Міністрів України, м. Київ 2. Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ; до 1. Виконавчого комітету Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області; м. Курахове Мар'їнського району Донецької області; 2. Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України , м. Київ провизнання незаконим та скасування рішення , визнання недійсним свідоцтва про право власності

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів: Виконавчого комітету Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області (далі - Виконком Курахівської міськради) та Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області від 21.02.2012 №57 Про розгляд листа філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Роївський елеватор щодо оформлення свідоцтва про право приватної власності на комплекс будівель та споруд ; визнання недійсним та скасування Свідоцтва серії САЕ № 443918, САЕ № 443920, САЕ №443921 від 29.02.2012 про право власності на нерухоме майно - комплекс будівель і споруд Роївського елеватора за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, м. Курахове, пр. Маяковського, б. 1-д за Публічним акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова корпорація України .

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.01.2017 р. у справі №905/3168/16 позовні вимоги Прокуратури Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним Свідоцтва про право власності задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області від 21.02.2012 №57 Про розгляд листа філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Роївський елеватор щодо оформлення свідоцтва про право приватної власності на комплекс будівель та споруд .

Визнано недійсним та скасовано Свідоцтво серії САЕ № 443918, САЕ № 443920, САЕ №443921 від 29.02.2012 про право власності на нерухоме майно - комплекс будівель і споруд Роївського елеватора за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, м. Курахове, пр. Маяковського, б. 1-д за Публічним акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова корпорація України .

Не погодившись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України звернулася з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог першого заступника прокурора Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності.

Рішення суду першої інстанції скаржник вважає незаконним, необґрунтованим, прийнятим без повного з'ясування обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Для розгляду апеляційної скарги було сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя Агапов О.Л., судді Будко Н.В. та Малашкевич С.А.

Ухвалою суду від 20.02.2017 р. вказаною колегією суддів апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.03.2017 р.

07.03.2017 р. через канцелярію суду від прокуратури Донецької області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заступник прокурора Донецької області зазначив, що рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, постановленим з урахуванням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу просив залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Розпорядженням керівника апарату суду від 13.03.2017 р. № 378, у зв'язку із перебуванням головуючого судді у справі № 905/3168/16 у відрядженні на день розгляду апеляційної скарги, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2017 р. сформовано колегію суддів з розгляду апеляційної скарги у справі № 905/3168/16, яку визначено у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Ушенко Л.В., судді Дучал Н.М. та Склярук О.І.

Ухвалою суду від 13.03.2017 р. зазначеною колегією суддів апеляційну скаргу було прийнято до провадження.

15.03.2017 р. до початку судового засідання через канцелярію суду від представника скаржника надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою суду від 15.03.2017 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд скарги було відкладено на 25.04.2017 р.

04.04.2017 р. через канцелярію суду від Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності її представника.

В судове засідання 25.04.2017 р. з'явився представник скаржника, який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 25.04.2017 р. прокурор заперечив проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представники позивачів та відповідача-1 не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивачів та відповідача-1.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 р. № 764 Про заходи щодо утворення Державного підприємства Державна продовольчо-зернова корпорація України повноваження з управління корпоративними правами держави щодо ДАК Хліб України здійснювало Міністерство аграрної політики та продовольства. Цією ж постановою утворено Державне підприємство Державна продовольчо-зернова корпорація України .

В пункті 2 вказаної Постанови КМУ зазначено про ліквідацію дочірніх підприємств ДАК Хліб України , зокрема, Роївського елеватора.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 р. № 593 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 р. № 764 встановлено, що 100 відсотків акцій ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України , які випускаються на величину його статутного капіталу, залишаються у державній власності до прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України; Державне публічне акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.2011 р. № 325 Державне підприємство Державна продовольчо-зернова корпорація України було реорганізовано шляхом перетворення у Публічне акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України .

В результаті реорганізації ДП Державна продовольчо-зернова корпорація України до переліку необоротних активів, що передавалися як вклад (внесок) до статутного капіталу ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України , увійшов комплекс будівель та споруд Роївського елеватора загальною вартістю 24 006 111,15 грн., що підтверджується передавальним актом б/н від 21.11.2011 р. та від 22.11.2011 р.

21.11.2011 р. ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України зареєстрована як юридична особа, що підтверджується довідкою серія АА № 395446 з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України від 21.11.2011 р. До складу ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України ввійшов Роївський елеватор як філія ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України , що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ АА № 395654 від 23.11.2011 р.

06.12.2011 року Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку видане свідоцтво № 529/1/11 про реєстрацію випуску акцій, яким засвідчено випуск ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України простих іменних акцій в кількості 8677170 штук, номінальною вартістю 100,00 грн., на суму 867 717 000,00 грн.

Як вбачається з п. 1.1 Статуту ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України , воно створено шляхом перетворення Державного підприємства Державна продовольчо-зернова корпорація України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.06 2011 р. № 593 Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 р. №764 та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.2011 р. № 325 Про реорганізацію шляхом перетворення державного підприємства Державна продовольчо-зернова корпорація України .

Пунктом 1.4 Статуту визначено, що засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Повноваження з управління корпоративними правами Товариства відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 р. № 593 Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 р. № 764 здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Згідно з п. 1.6 Статуту ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України є правонаступником всіх прав та обов'язків ДП Державна продовольчо-зернова корпорація України .

Відповідно до Свідоцтва від 11.10.2011 р. про право власності на нерухоме майно власником комплексу будівель і споруд Роївського елеватора, що знаходиться за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, м. Курахове, пр. Маяковського, б.1-д, була Держава в особі Міністерства аграрної політики України (майно закріплене на праві господарського відання за ДП Державна продовольчо-зернова корпорація України ).

За результатами розгляду листа філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Роївський елеватор від 10.02.2012 р. виконавчим комітетом Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області 21.02.2012 р. було прийнято рішення № 57 Про розгляд листа філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Роївський елеватор щодо оформлення свідоцтва про право приватної власності на комплекс будівель та споруд , яким вирішено, зокрема:

- скасувати державну реєстрацію свідоцтва про право державної власності від 11.10.2011 р., виданого згідно з рішенням виконавчого комітету Курахівської міської ради від 27.09.2011 р. № 295 на нерухоме майно - комплекс будівель та споруд, який розташований за адресою: м. Курахове, пр. Маяковського, 1-д, та належить державі в особі Міністерства аграрної політики України, закріпленого на праві господарського відання за Державним підприємством Державна продовольчо-зернова корпорація України ;

- оформити і видати Публічному акціонерному товариству Державна продовольчо-зернова корпорація України свідоцтво про право приватної власності на комплекс будівель та споруд Роївського елеватора, розташованого за адресою: м. Курахове, пр. Маяковського, 1-д;

- рекомендувати районному комунальному підприємству Мар'їнське бюро технічної інвентаризації зареєструвати свідоцтво про право приватної власності за Публічним акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова корпорація України на комплекс будівель та споруд Роївського елеватора, розташованого за адресою: м. Курахове, пр. Маяковського, 1-д.

29.02.2012 р. Публічному акціонерному товариству Державна продовольчо-зернова корпорація України Курахівською міською радою було видане Свідоцтво САЕ № 443918, САЕ № 443920, САЕ № 443921 про право власності на нерухоме майно - комплекс будівель і споруд Роївського елеватора за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, м. Курахове, пр. Маяковського, б.1-д.

Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав від 01.03.2012 р. № 35391520 зазначений майновий комплекс знаходиться у приватній власності Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України .

Листом № 37-27-3-15/239 від 06.01.2017 р. Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомило Прокуратуру Донецької області, що погодження на зміну форми власності майна Роївського елеватора з державної на приватну Мінагрополітики не надавало та про відсутність в Міністерстві аграрної політики та продовольства України інформації про повідомлення ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України міністерства про факт зміни форми власності майна, розташованого за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, м. Курахове, пр. Маяковського, б.1-д.

Листом № 15043/0/2-16 від 28.09.2016 р. Кабінет Міністрів України повідомив Прокуратуру Донецької області, що рішення виконавчого комітету Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області від 21.02.2012 № 57 Секретаріату Кабінету Міністрів стало відомо лише з листа прокуратури Донецької області.

З метою захисту інтересів держави щодо права власності прокуратура Донецької області звернулася з даним позовом.

Згідно зі ст.. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

До державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності.

Види майна, що може перебувати виключно у державній власності, відчуження якого недержавним суб'єктам господарювання не допускається, а також додаткові обмеження щодо розпорядження окремими видами майна, яке належить до основних фондів державних підприємств, установ і організацій, визначаються законом (ч. 1, 5 ст. 141 ГК України).

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 145 ГК України правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного підприємства відповідно до закону або шляхом здачі цілісного майнового комплексу підприємства або майнового комплексу його структурного підрозділу в оренду.

Враховуючи, що чинним Господарським кодексом України прямо не передбачено зміну правового режиму майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній власності, внаслідок передачі державного майна засновником до статутного фонду державного акціонерного товариства чи до статутного фонду створеного останнім дочірнього підприємства, то правовий режим цього майна належить визначати виходячи зі змісту актів про створення товариства та його установчих документів.

Нормами статті 115 ЦК України встановлено, що господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність, як вклад до статутного (складеного) капіталу. При цьому вкладом до статутного капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, набуття товариством права власності на майно, передане засновниками до статутного фонду, відбувається у разі волевиявлення засновників на передачу цього майна саме у власність; наявність такого волевиявлення презюмується у цивільних правовідносинах, якщо інше не встановлено законом чи установчими документами.

Як вбачається з п. 5.1 статуту ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" статутний капітал Товариства становить 867 717 000,00 грн., який формується за рахунок вартості майна, переданого йому засновником.

Засновниками Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Управління та розпорядження державним майном здійснюється з додержанням приписів Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про управління об'єктами державної власності", Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 р. № 8-92, постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 р. № 803 "Про затвердження Порядку відчуження об'єктів державної власності", що визначають органи, уповноважені розпоряджатися державним майном та порядок зміни ним державної форми власності на іншу.

Відповідно до вимог Закону України Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації від 07.07.1999 р. № 847- XIV, що був чинний на момент прийняття виконкомом Курахівської міськради оспорюваного рішення, Роївський елеватор (Мар'їнський район, м. Курахове) був включений до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації - код 00957666. У "Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані", зазначене підприємство також було відсутнє.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним, воно гарантоване та закріплене, зокрема, Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 329 ЦК України, юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання, віднесені Законом України Про місцеве самоврядування та делеговані державою повноваження, приймають нормативні та ненормативні акти (акти індивідуальної дії) у формі рішень.

До нормативних актів належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта (фізичної особи чи юридичної особи), застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Ненормативні акти органів місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. (див. Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. у справі № 1-9/2009 (у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування).

Крім того, у даному рішенні Конституційного Суду України зазначено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними та фізичними особами і не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити в них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Частиною 2 ст. 393 ЦК України встановлено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Організація та діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (розділ II). Виконавчий комітет ради є виконавчим органом місцевого самоврядування. Ненормативні правові акти органів місцевого самоврядування правозастосовного та юрисдикційного змісту приймаються на основі Конституції і законів України, а самі ці органи як носії публічної влади є відповідальними за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами (ч. 1 ст. 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно з п. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі (п. 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35).

Отже, умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та інтересів, зокрема, юридичної особи - позивача у справі.

За своїм змістом рішення виконавчого комітету Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області від 21.02.2012 № 57 Про розгляд листа філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Роївський елеватор щодо оформлення свідоцтва про право приватної власності на комплекс будівель та споруд спрямоване на скасування державної реєстрації права державної власності на майновий комплекс Роївський елеватор , майно якого було закріплене на праві господарського відання за ДП Державна продовольчо-зернова корпорація України , повноваження з управління майном якого здійснювало Міністерство аграрної політики та продовольства України.

При цьому колегія суддів зазначає, що скасування державної реєстрації права державної власності та свідоцтва про право власності на нерухоме майно - комплекс будівель та споруд, розташованих в місті Курахове, пр. Маяковського, 1-д, що належить Державі в особі Міністерства аграрної політики та продовольства, закріпленого на праві господарського відання за державним підприємством Державна продовольчо-зернова корпорація України (п. 1 Рішення виконавчого комітету), та оформлення та видача ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України свідоцтва про право приватної власності на комплекс будівель та споруд Роївського елеватора (п. 2 Рішення) мало місце на підставі листа філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Роївський елеватор без узгодження питання з власником майна в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, яке не зверталося до Виконкому Курахівської міськради про перереєстрацію права державно власності на приватну за новоствореною юридичною особою - ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України , до складу якої ввійшов як філія Роївський елеватор з передачею майнового комплексу до статутного капіталу ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

Таким чином, рішення Виконавчого комітету Курахівської міської ради № 57 від 21.02.2012 р. щодо оформлення права приватної власності за ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України без погодження з Міністерством аграрної політики та продовольства України, який здійснював від імені Держави функції власника майна суперечить ст.ст. 13, 41 Конституції України, ст.ст. 3, 317, 321 ЦК України, а отже наявні підстави для визнання його незаконним.

Крім того, зазначене майно не підлягало приватизації та корпоратизації.

У зв'язку з тим, що вимога про скасування Свідоцтв серії САЕ №443918, САЕ №443920, САЕ 443921 від 29.02.2012 на нерухоме майно - комплекс будівель та споруд Роївського елеватора, розташованого за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, м. Курахове, пр. Маяковського, б.1-д, є похідною від вимоги про скасування рішення, на підставі якого вони були видані, тому місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для скасування в судовому порядку Свідоцтв про право власності серії САЕ №443918, САЕ №443920, САЕ 443921 від 29.02.2012 на нерухоме майно - комплекс будівель і споруд Роївського елеватора, виданих ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України на підставі рішення Виконкому Курахівської міськради від 21.02.2012 р. № 57.

Разом з тим, ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України надало заяву суду першої інстанції про застосування наслідків спливу позовної давності, яку обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення Виконкому Курахівської міськради видане 21.02.2012 р., а позов заступником прокурора Донецької області у даній справі датований 03.11.2016 р. (направлений до суду 04.11.2016 р.), з чого ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України робить висновок, що до моменту пред'явлення позову про визнання недійсним зазначеного рішення минуло більше трьох років.

Місцевий господарський суд в рішенні дійшов висновку, що прокурором при зверненні до суду не був пропущений строк позовної давності.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст.ст. 256, 257 ЦК України).

Одним із способів захисту цивільних прав є визнання незаконним рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 16 ЦК України), отже на вимогу прокурора в інтересах держави поширюється загальний строк позовної давності у 3 роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, однак якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ст. 267 ЦК України).

Статтею 361 Закону України Про прокуратуру (в редакції чинній на час подання позову в даній справі) передбачено право прокурора з метою представництва інтересів держави або громадянина в суді в межах повноважень, визначених в законі звертатися до суду з позовною заявою, брати участь у розгляді справи за його участю, тощо.

Згідно з ч. 1, 4 статті 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовами інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. Прокурор, який бере участь у справі несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладання мирової угоди.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Власником спірного майна на момент видання спірного рішення була держава в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, яке визначено позивачем по цій справі, а отже перебіг позовної давності мав розпочатися з моменту, коли про порушення прав та інтересів держави дізнався саме відповідний орган, а не прокурор.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного суду України від 13.04.2016р. № 907/238/15. В іншій постанові від 22.04.2015р. № 916/2122/13 Верховний суд також навів правовий висновок, згідно з яким за змістом частини першої другої, четвертої статті 29 ГПК України, ст.261 ЦК України в разі звернення прокурора в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції держави в спірних правовідносинах, позовна давність повинна обраховуватися із дати, коли саме позивачу (яким є орган в інтересах якого звернувся до суду прокурор) стало відомо про порушення його права, а не з моменту коли про порушене право стало відомо прокурору.

Відповідно до п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів , також зазначено, що якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі.

Як вбачається з позовної заяви, позов прокурора в інтересах Міністерства аграрної політики та продовольства України та Кабінету Міністрів України (позивачі) подано 09.11.2016 р., оспорюване рішення відповідачем прийнято 21.02.2012 р., свідоцтва про право приватної власності на майновий комплекс Роївського елеватора видані 29.02.2012 р.

Як встановлено судом першої інстанції, Позивачам стало відомо про прийняття оскаржуваного рішення Виконкомом Курахівської міськради після отримання ними від Прокуратури Донецької області інформації, викладеної в листах прокуратури від 01.09.2016 р. вих. № 05/1-694вих.-16 та від 06.12.2016 р. № 05/1-1185вих-16, що підтверджується наявними в матеріалах справи листами Міністерства аграрної політики та продовольства України від 06.01.2017 р. № 37-27-3-15/239 та Кабінету Міністрів України від 28.09.2016р. № 15043/0/2-16.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі не були обізнані про прийняття оспорюваного рішення саме з моменту його прийняття, оскільки рішення приймалося без участі позивачів.

Посилання відповідачів на надання ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація , на адресу Міністерства аграрної політики та продовольства України інформації про отримання Свідоцтв на право приватної власності серії САЄ № 443919, САЕ № 443920, САЕ № 443921 від 29.02.2012 р. судом першої інстанції обґрунтовано не прийняті до уваги, оскільки надана суду копія журналу реєстрації вихідної кореспонденції № 130-1-10 за період з 15.03.2012 р. до 20.04.2012 р. свідчить лише про реєстрацію направлення листа № 130-2-802/2-15/2032 від 28.03.2012 р. на адресу Міністерства аграрної політики та продовольства України, однак докази її фактичного відправлення та отримання адресатом в матеріалах справи відсутні.

Інших доказів направлення листа № 130-2-802/2-15/2032 від 28.03.2012 р. на адресу позивача-2, зокрема, касового чеку, розрахункової квитанції тощо, що встановлено відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, матеріали справи не містять.

Крім того, ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація , посилаючись на Закони України Про доступ до публічної інформації та Про інформацію , зазначає, що оскаржуване рішення Виконкому Курахівської міської ради є публічною, загальновідомою інформацією, оскільки підлягало обов'язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті Курахівської міської ради не пізніше п'яти робочих днів. З врахуванням положення ч. 1 ст. 261 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності від дня, коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права, ПАТ Державна продовольчо-зернова компанія наполягає на презумпції можливості та обов'язку позивача знати про прийняття виконавчим комітетом Курахівської міської ради рішення від 21.02.2012 р.

При цьому будь-яких доказів в підтвердження оприлюднення на офіційному веб-сайті Курахівської міської ради рішення виконавчого комітету Курахівської міської ради від 21.02.2012 р. матеріали справи не містять.

Посилання ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація на постанову КМУ № 764 від 11.08.2010 р. та наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України та акти прийняття-передачі майна цілісного майнового комплексу Роївський елеватор в підтвердження обізнаності позивачів про фактичну зміну правового статусу державного майна на приватне в результаті внесення цього майна до статутного капіталу, створеного в результаті реорганізації ДП Державна продовольчо-зернова корпорація , в ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація не можуть бути прийняті колегією суддів в підтвердження обставин, що свідчать про пропуск позивачами строків позовної давності, оскільки зазначені нормативно-правові акти та докази безпосередньо стосуються змісту правовідносин, що виникли в результаті їх прийняття і предметом спору у даній справі не є визнання права власності.

Враховуючи викладене, апеляційна інстанція погоджується з судом першої інстанції, що прокурором не було пропущено передбачений ст. 257 ЦК України строк, у межах якого він і звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного права, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для застосування позовної давності.

Щодо посилання відповідача на те, що вимоги про визнання недійсними свідоцтв про право приватної власності ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація на майновий комплекс, розташований в м. Курахове, пр. Маяковського, б. 1-д (свідоцтва серії САЄ № 443919, САЕ № 443920, САЕ № 443921 від 29.02.2012 р.) не підлягають розгляду господарським судом, оскільки вони не є актами в розумінні ст. 12 ГПК України, господарський суд зазначає, що дана вимоги є похідною від основної вимоги про визнання незаконним (недійсним) рішення Виконавчого комітету Курахівської міської ради і тому підлягає розгляду в господарському суді.

Інші доводи скаржника колегією суддів не приймаються до уваги як необґрунтовані.

При розгляді справи судом першої інстанції та апеляційною інстанцією було враховано правову позицію Вищого господарського суду України, викладену у постановах від 22.12.2015 р. у справі № 922/2336/15 та від 23.12.2015 р. у справі № 922/2256/15.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2017 р. у справі № 905/3168/16 прийняте за повного з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування в порядку статті 104 ГПК України.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України , м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2017 р. у справі № 905/3168/16 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2017 р. у справі № 905/3168/16 залишити без змін.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий Л.В. Ушенко

Судді: Н.М. Дучал

ОСОБА_3

Надруковано 9 прим.:

4. позивачу;

2. відповідачу;

1. ГСДО;

1. у справу;

1. ДАГС.