Ухвала

від 27.04.2017 по справі 910/2074/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

27.04.2017Справа № 910/2074/15-г

За скаргою Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої

служби Міністерства юстиції України

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Плавт Сервіс"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Гатіора"

про стягнення 609366759,08 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Галдецький Я.А., довіреність № 846/03 від 31.03.2017

від відповідача не з'явився

від ДВС Урбан Д.Д., довіреність № 782/20.3-03 від 29.12.2016

СУТЬ СПОРУ :

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/2074/15-г від 07.04.2015 (суддя Гулевець О.В.) частково задоволені позовні вимоги та

стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плавт сервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гатіора" на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" 372587692,82 грн. - заборгованості по кредиту; 79143444,47 грн. - заборгованості за процентами; 49436772,50 грн. - пені за прострочення сплати кредиту; 6387635,55 грн. - пені за прострочення сплати процентів; 7196695,20 грн. - 3% річних за неправомірне користування грошовими коштами, 63400259,77 грн. - інфляційні втрати; 41000,00 грн. - штрафу відповідно до п. 6.3. кредитного договору№11-13-980-KL від 02.08.2013 (загалом 578193500,31 грн.);

стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плавт сервіс" штрафу за договором застави №11-13-980-Z від 02.08.2013 року у розмірі 7899765,20 грн. та штрафу за договором застави №11-13-980-Z1 від 02.08.2015 у розмірі 13301133,40 грн.;

стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плавт сервіс" судовий збір в розмірі 36540,00 грн. до Державного бюджету України;

стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гатіора" судовий збір в розмірі 36540,00 грн. до Державного бюджету України.

29.04.2015 на виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/2074/15-г було видано відповідні накази.

31.03.2017 на адресу суду від позивача надійшла скарга № 2011 від 29.03.2017 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій скаржник просить:

- визнати незаконними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімової А.Н. при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 16.03.2017 № 52048889;

- скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімової А.Н. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 16.03.2017 № 52048889;

- зобов'язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімової А.Н. відновити виконавче провадження № 52048889.

Скарга мотивована тим, що підставою для винесення постанови є та обставина, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними. Проте, скаржник вважає, що державний виконавець не здійснював вихід за місцем знаходження юридичної особи, не здійснив опису рухомого майна боржника (оргтехніки та інших цінностей юридичної особи. Державний виконавець належним чином не перевірив майновий стан боржника, не подав подання про обмеження керівника юридичної особи у виїзді за кордон, та не здійснив усіх дій передбачених Законом України "Про виконавче провадження" для захисту майнового інтересу Банку.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 31.03.2017 за № 04-23/1290 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ (у зв'язку з закінченням повноважень судді Гулевець О.В.), призначено проведення повторного автоматичного розподілу даної справи.

Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 31.03.2017 визначено суддю Сівакову В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/2074/15-г від 05.04.2017 скаргу призначено до розгляду на 27.04.2017.

Скаржник (позивач) в судовому засіданні 27.04.2017 вимоги скарги підтримав повністю.

Відповідач-1 в судове засідання 27.04.2017 не з'явився.

Відповідач-2 в судове засідання 27.04.2017 не з'явився.

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у поданих в судовому засіданні 27.04.2017 запереченнях на скаргу зазначає, що постановою від 29.08.2016 відкрито виконавче провадження ВП № 52048889, копія якої направлена боржнику - для виконання, стягувачу до відома. У ході примусового виконання по виконавчому провадженню державним виконавцем направлено запити до ДФС України, Регіонального сервісного центру МВС в м. Києва, інспекції сільського господарства, національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Держгіпромнагляду, для виявлення відкритих рахунків у банківських установах та перевірки майнового стану боржника. Згідно відповіді Головного управління держпраці у Київській області, великовантажних та інших технологічних транспортів за боржником не зареєстровано. Згідно відповіді Державної інспекції сільського господарства в м. Києві сільськогосподарської техніки за боржником не зареєстровано. Згідно відповіді Регіонального сервісного центру МВС у м. Києві транспортних засобів за боржником не зареєстровано. Згідно повідомлення комісії з цінних паперів та фондового ринку, боржник серед власників, які володіють значним пакетом акції емітентів - відсутній. В рамках попередніх виконавчих проваджень, державним виконавцем у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження було винесено постанови про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про боржника відсутні. Заборони державним виконавцем внесені до відповідних державних реєстрів. Документи які були надіслані на адресу боржника було повернуто з поштовою відміткою (вибули). Згідно повідомлення ДФС України боржником відкрито розрахункові рахунки в банківських установах. 31.10.2016 державним виконавцем до банківських установ направлено платіжні вимоги для списання коштів з рахунків боржника. Станом на 16.03.2017 кошти на депозитний рахунок Відділу не надходили. Виходом державного виконавця за адресою: м. Київ, просп Перемоги, 9, офіс 9, боржника юридичну особу не розшукано, майна яке належить боржнику на праві власності та за рахунок якого можливо задовольнити вимоги стягувача на момент перевірки не виявлено, про що складено відповідний акт державного виконавця. 16.03.2017 державним виконавцем керуючись п. 2 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, копію якої разом з оригіналом виконавчого документа направлено на адресу стягувача. Відтак, всі дії вчинені державним виконавцем у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника скаржника та ДВС, Господарський суд міста Києва встановив:

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).

05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-ІІІV від 02.06.2016, відповідно до п. 7. Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" якого виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки виконавче провадження з примусового виконання наказу суду розпочато до набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-ІІІV від 05.10.2016, отже має застосовуватись положення Закону, до набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-ІІІV від 02.06.2016.

Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Згідно ст. 3 Закону примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема судових наказів.

Частиною 1 п. 1 статті 19 Закону визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

23.08.2016 Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" звернулось до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/2074/15-г від 29.04.2015 про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плавт сервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гатіора" на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" 372587692,82 грн. - заборгованості по кредиту; 79143444,47 грн. - заборгованості за процентами; 49436772,50 грн. - пені за прострочення сплати кредиту; 6387635,55 грн. - пені за прострочення сплати процентів; 7196695,20 грн. - 3% річних за неправомірне користування грошовими коштами, 63400259,77 грн. - інфляційні втрати; 41000,00 грн. - штрафу відповідно до п. 6.3. кредитного договору№11-13-980-KL від 02.08.2013.

29.08.2016 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімовою А.Н. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52048889 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/2074/15-г від 29.04.2015.

16.03.2017 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімовою А.Н. винесено постанову ВП № 52048889 про повернення виконавчого документа стягувачу з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/2074/15-г від 29.04.2015.

Відповідно до положень ст.ст. 31, 47 Закону копія постанови про повернення виконавчого документа стугувачу у триденний строк надсилається сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Матеріали справи свідчать, що постанова ВП № 52048889 від 16.03.2017 була надіслана позивачу рекомендованою кореспонденцією 20.03.2017 (штрихкодовий ідентифікатор 0100148390970) та отримана позивачем 21.03.2017.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Згідно з ч. 4 ст. 51 Господарського процесуального кодексу України процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Як вбачається з матеріалів справи скарга Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" подана до канцелярії Господарськго суду міста Києва 31.03.2017.

Таким чином, позивачем не пропущений строк для звернення до суду зі скаргою, а тому відсутні підстави для поновлення відповідного строку.

Згідно відповіді Головного управління держпраці у Київській області № 11/9245 від 08.09.2016 великовантажних та інших технологічних транспортів за боржником не зареєстровано.

Відповідно до інформаційної довідки з Державної інспекції сільського господарства в м. Києві № 01-11/2646 від 05.12.2016 тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів за боржником не зареєстровано.

Згідно відповіді Регіонального сервісного центру МВС у м. Києві транспортних засобів за боржником не зареєстровано.

Згідно повідомлення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 09/01/19913 від 19.09.2016 боржник серед власників, які володіють значним пакетом акції емітентів (10 відсотків і більше статутного капіталу) відсутній.

В рамках попередніх виконавчих проваджень, державним виконавцем у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження було винесено постанови про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 27.10.2016 відомості про боржника відсутні, на нерухоме майно боржника накладено арешт.

Державний виконавець отримавши інформацію про відкриті боржником у банківських установах рахунки направив у відповідні банки платіжні вимоги, які було повернуто без виконання, у зв'язку з відсутністю коштів на цих рахунках.

За виходом державного виконавця за адресою, що вказана у виконавчому документі: м. Київ, прт. Перемоги, 9, офіс 9 встановлено, що боржника (юридичну особу) не розшукано, майна яке належить боржнику на праві власності та за рахунок якого можливо задовольнити вимоги стягувача на момент перевірки не виявлено, про що складено відповідний акт державного виконавця від 16.02.2017.

Відповідно до п. 18 ст. 11 Закону у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Інструкція з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 за № 512/5 (в редакції що діяла під час виконання рішення), у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, передбачає можливість звернення державного виконавця з поданням до суду за місцезнаходженням органу ДВС про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи.

Державний виконавець зазначив, що ним не було вжито заходів щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника, оскільки в діях боржника відсутнє ухилення від виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Скаржником належними засобами доказування не доведено, що державним виконавцем не вчинено всіх дій необхідних для виконання рішення суду та те, що постанова ВП № 52048889 від 16.03.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу винесена з порушенням норм чинного законодавства України.

З урахуванням викладеного доводи скаржника щодо неправомірності дій при винесенні постанов ВП № 52048889 від 16.03.2017 про повернення виконавчого документу стягувачу не відповідають дійсності, а тому відсутні підстави для визнання цієї постанови недійсною.

Відповідно до п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України (зі змінами та доповненнями), за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що скарга Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відмовити повністю.

СуддяВ.В. Сівакова