Ухвала

від 29.04.2017 по справі 177/839/17

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/839/17

Провадження № 1-кс/177/154/17

УХВАЛА

29.04.2017

Слідчий суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області

за участі: секретаря ОСОБА_1 ,

прокурора ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

представника особи,

у володінні якої

перебувало майно

адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Криворізького районного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_2 , про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 12017040450000334 від 27.04.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Указане клопотання 28.04.2017 надійшло до Криворізького районного суду Дніпропетровської області та обґрунтовано тим, що 27.04.2017 до чергової частини Криворізького РВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення, про те, що невстановлена особа на території Чкаловської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області самовільно зайняла земельну ділянку приблизною площею 60 га, чим завдала значної шкоди власнику.

27.04.2017 о 15:50 годині слідчим Криворізького РВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , в порядку першочергових невідкладними заходів, проведено огляд місцевості, а саме земельної ділянки на території Чкаловської сільської ради, Криворізького району. Оглядом місця події виявлено факт посіву сільськогосподарської культури із застосуванням сільськогосподарської техніки, яку за результатами проведення огляду було вилучено, а саме: 1) трактор марки «John deer 8320R»; 2) сіялку марки «John deer 1745»; 3) трактор марки «МТЗ-80.1.26» червоного кольору державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_2 , 2007 року виробництва із причепом червоного кольору без реєстраційного номеру, 4) ключі від замків запалення тракторів; 5) полімерні мішки із зразками речовин з причепу трактора та контейнерів сіялки та із земельної ділянки навкруги сіялки.

Постановою слідчого Криворізького РВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Афанасова від 28.04.2017 вилучене в ході огляду майно визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження

Згідно технічної документації на транспортні засоби, що вилучені під час огляду: 1) власником трактору марки «МТЗ-80.1.26», реєстраційний номер НОМЕР_1 та трактору марки «John deer 8320R» є - ТОВ «АФ «Христофорівське» (ЄРДПОУ 31250851 юридична 53050, вул. Центральна 99, с. Валове, Криворізький район, Дніпропетровська область); 2)власником сіялки марки «John deer 1745» є ПСП «БЛАГОДАТНЕ - ВСВ» (ЄРДПОУ 32722300 юридична адреса: 28540, вул. Фрунзе, 13 а, с. Гурівка, Долинський район, Кіровоградська область.)

Крім того, під час огляду встановлено, що земельна ділянка, яка оброблялась технікою та на якій відбувався посів сільськогосподарських культур, належать до земель запасу, власником яких є держава, у особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, що підтверджується отриманою відповіддю №10-4-0.22-112/105-17 від 28.04.2017 року, згідно якої на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 1221887700:01:005:0146 площею 2,0 га; 1221887700:01:005:0144 площею 2,0 га; 1221887700:01:005:0176 площею 2,0 га; 1221887700:01:005:0171 площею 2,0 га; 1221887700:01:005:0155 площею 2,0 га; 1221887700:01:005:0181 площею 2,0 га; 1221887700:01:005:0158 площею 1,9995 га; 1221887700:01:005:0168 площею 1,9995 га; 1221887700:01:005:0163 площею 2,0; 1221887700:01:005:0159 площею 1,9995 га; 1221887700:01:005:0162 площею 1,9995 га; 1221887700:01:005:0180 площею 2,0 га; 1221887700:01:005:0160 площею 2,0 га. розташовані на території Чкаловської сільської ради, Криворізького району, речове право ніким не оформлено.

По вказаному факту 27.04.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040450000334 внесено відомості за ч. 1 ст. 197 -1 КК України.

Факт внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань зазначених відомостей на думку слідчого свідчить про необхідність у задоволенні клопотання з метою досягнення дієвості цього провадження та забезпечення збереження речових доказів, оскільки повернення їх власникам без накладення арешту може призвести до знищення доказів у кримінальному провадженні, що в свою чергу створить труднощі під час доказування обставин кримінального правопорушення та притягнення винних осіб до відповідальності.

Прокурор та слідчий, кожен окремо, в судовому засіданні підтримали заявлене клопотання у повному обсязі з підстав та мотивів викладених у нньому, просили суд його задовольнити. Зауважили, що вчиненням вказаного кримінального правопорушення було заподіяно значної шкоди.

У судовому засіданні представник особи, у володінні якої перебувало майно адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, вказав, що кримінальне провадження № 12017040450000334, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України, внесене до ЄРДР 27.04.2017, за фактом самовільного зайняття земельної ділянки на підставі усної заяви, з якої слідує, що невстановлена особа на території Чкаловської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області самовільно зайняла земельну ділянку. Звертав увагу суду, що будь-яких відомостей щодо причетності ТОВ «АФ «Христофорівське» до факту самовільного зайняття земельної ділянки вказане повідомлення не містить, про що свідчить й відсутність повідомлення про підозру у вказаному провадженні.

Вислухавши доводи прокурора, представника особи, у володінні якої перебувало майно, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає виходячи із наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Підстави для арешту майна встановлені ст. 170 КПК України.

За змістом ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до витягу з ЄРДР, доданого до клопотання, слідує, що попередня правова кваліфікація вказаного правопорушення - ч. 1 ст. 197-1 КК України, тобто самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди власнику.

Диспозиція статті 197-1 КК України самовільне зайняття земельної ділянки, передбачає наявність складу злочину у разі завдання значної шкоди її законному володільцю або власнику. У примітці до даної статті зазначено, що шкода, передбачена частиною першою цієї статті, визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов`язана навести підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов`язаний навести ці підстави у рішенні.

За ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

З клопотання та доданих до нього документів не вбачається в чому полягає завдана шкода, її розрахунок та розмір, не зазначено кому саме вона завдана, не вказано також і розмір неправомірної вигоди та хто саме її отримав, що позбавляє суд можливості врахувати співмірність завданої шкоди та вартості майна, на яке накладається арешт.

Крім того, клопотання слідчого не містить посилань на докази, які вказують на вчинення кримінального правопорушення з боку особи, яка володіє тимчасово вилученим майном.

Дослідженням в судовому засіданні матеріалів клопотання про арешт тимчасово вилученого майна встановлено відсутність відомостей щодо оголошення про підозру чи заявлення цивільного позову, а санкція ст. 197-1 КК України не передбачає такого виду покарання, як конфіскація майна.

Відповідно до узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014, щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

За ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт майна застосовується для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження.

Проте, в мотивувальній частині клопотання слідчого, всупереч ч. 5 ст. 132 та ч. 11 ст. 170 КПК України не наведено жодної обставини на підтвердження можливості зникнення, втрати або пошкодження арештованого майна, із посиланням на фактичні обставини кримінального провадження № 12017040450000334, як доказ існування такої можливості, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 132 КПК України. Не зазначено таких обставин і прокурором під час судового засідання.

Поряд з цим, накладення арешту на земельні ділянки, зазначені у клопотанні, жодним чином не зможе покращити якість їх збереження, що свідчить про невідповідність клопотання завданню арешту майна, яке визначено абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

На виконання вимог ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчим суддею взято до уваги, що накладення арешту на тимчасово вилучену сільськогосподарську техніку може призвести до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності власників вказаної техніки (сільськогосподарські підприємства), оскільки остання була задіяна під час весняно-польових робіт, а саме посіву сільськогосподарської культури, чого не заперечував прокурор та що підтверджується обставинами кримінального провадження та мотивувальною частиною клопотання.

Згідно загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження, викладених в ч. 3 ст. 132 КПК України, накладення арешту не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.97 №475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Будь-яке втручання держави у власність має відповідати вимозі про наявність законної мети - інтересів суспільства.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 02.11.04 у справі «Трегубенко проти України» вказано, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар».

За змістом ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання слідчого, погоджене прокурором, є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки органами досудового розслідування не доведено правову підставу арешту майна, досягнення завдання накладення арешту майна, завдання та мету його застосування, не доведено наявності доказів існування обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення та заподіяння істотної шкоди, яка б була співмірною вартості тимчасово вилученого майна.

Враховуючи викладене слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання, а вилучене майно підлягає негайному поверненню.

Керуючись ст. 132, 170, 173, 370, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого Криворізького районного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_2 , про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 12017040450000334 від 27.04.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, - відмовити у повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`яти з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали слідчого судді.

Суддя: