Постанова

від 24.04.2017 по справі 912/2569/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2017 року Справа № 912/2569/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.О. - доповідач

Судді: Березкіна О.В., Антонік С.Г.,

Секретар судового засідання Манчік О.О.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом: Балюра С.В., адвокат, договір про надання правової допомоги (комплексне обслуговування юридичної особи), що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №369 від 21.12.2009 р.;

від відповідача за первісним позовом: Яриш Д.В., представник, довіреність №03-39/9 від 04.01.2017 р.;

третя особа-1 за первісним позовом: Заболотній П.Л, адвокат, договір про надання правової допомоги №б/н, що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю№636 від 29.08.2016 р.;

третя особа-2 за первісним позовом: ОСОБА_4, представник , довіреність №194 від 10.05.2016 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бобринецької міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2017 у справі № 912/2569/16

за первісним позовом Бобринецького районного споживчого товариства

до Бобринецької міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за первісним позовом:

Колективного підприємства "Ринок" Бобринецького районного споживчого товариства,

фізичної особи - підприємця ОСОБА_5

фізичної особи - підприємця ОСОБА_6

Комунального підприємства "Комунальник" Бобринецької міської ради

про визнання незаконними та скасування рішень

та за зустрічним позовом Бобринецької міської ради

до Бобринецького районного споживчого товариства

про визнання припиненим права постійного користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 04.01.2017р. у справі № 912/2569/16 (головуючий суддя - Наливайко Є.М., судді - Макаренко Т.В., Шевчук О.Б.) первісний позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасувано рішення № 86 від 29.01.2016 "Про припинення Бобринецькому споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою, наданою для розміщення колгоспного ринку, на підставі державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 виданого 05.06.1997 Бобринецькою міською радою та вилучення земельної ділянки". Визнано незаконним та скасувано рішення № 259 від 30.03.2016 "Про внесення змін до рішення Бобринецької міської ради № 86 від 29.01.2016 "Про припинення Бобринецькому споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою, наданою для розміщення колгоспного ринку, на підставі державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 виданого 05.06.1997 Бобринецькою міською радою та вилучення земельної ділянки". У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, Бобринецька міська рада звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.01.2017р. скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову.

Посилається на те, що з 1998р. по 2006р. власником будівель, розташованих на спірній земельній ділянці, був КП Ринок Бобринецького РС, яка і мала бути належним землекористувачем, а тому було логічним переоформлення права постійного користьування спірною земельною ділянкою з Бобринецького РСТ на КП "Ринок" Бобринецького РСТ .

Також посилається на те, що Бобринецьке РСТ схвалило дії голови правління ОСОБА_7 щодо добровільної відмови від права постійного користування спірною на даний час земельною ділянкою.

Крім того, скаржник в апеляційній скарзі зазначив, що перебування спірної земельної ділянки у складі земель запасу виключає законість її перебування у постійному користуванні позивача.

В апеляційній скарзі зазначено, що у Бобринецького РСТ припинилось право постійного користування земельною ділянкою з моменту державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомості КП Ринок громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а не з моменту прийняття Бобринецькою міською радою рішення №86 від 29.01.2016р.

Позивач за первісним позовом у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду Кіровоградської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 24.04.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 29 січня 2016 року на пленарному засіданні шостої сесії Бобринецької міської ради сьомого скликання прийнято рішення за №86 "Про припинення Бобринецькому районному споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою, наданою для розміщення колгоспного ринку, на підставі державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_2 виданого 05.06.1997 року Бобринецькою міською радою та вилучення земельної ділянки". Згідно вказаного рішення міською радою:

- скасовано рішення виконавчого комітету Бобринецької міської ради народних депутатів №168 від 29 травня 1997 року "Про підтвердження права постійного користування землею", як незаконне (пункт 1 рішення);

- припинено Бобринецькому районному споживчому товариству право постійного користування земельною ділянкою, наданою для розміщення колгоспного ринку, на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1, виданого 05.06.1997 року Бобринецькою міською радою та вилучено дану земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності для суспільних та інших потреб (пункт 2 рішення);

- визнано недійсним Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1, виданий 05.06.1997 року Бобринецькою міською радою Бобринецькому районному споживчому товариству (пункт 3 рішення);

- здійснено вилучення земельної ділянки з урахуванням рішень Бобринецької міської ради №461 від 26.12.2003 року, №499 від 26.12.2003 року, №573 від 10.06.2004 року, №574 від 10.06.2004 року, №558 від 24.02.2012 року та договорів купівлі-продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення: площею 222 кв.м. від 19.04.2012 року посвідченого 19.04.2012 року приватним нотаріусом Бобринецького нотаріального округу Кіріченком Г.М., зареєстрованого у реєстрі за №188; площею 108,0 кв.м. від 26.05.2011 року, посвідченого 26.05.2011 року приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіріченком Г.М., зареєстрованого в реєстрі за №345; площею 105,0 кв.м. від 19.09.2005 року посвідченого приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Вороненко Л.В., зареєстрованого в реєстрі за №899; площею 185,0 кв.м. від 07.09.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Вороненко Л.В., зареєстрованого в реєстрі за №892, згідно яких земельні ділянки площею 0,0105 га, 01,0185 га, 0,0222 га та 0,0108 га на підставі відповідних державних актів, належить на праві власності іншим особам (пункт 4 рішення);

- вилучену земельну ділянку переведено у землі запасу Бобринецької міської ради (пункт 5 рішення);

- направлено копію даного рішення для відому та виконання до Бобринецького районного споживчого товариства, реєстраційної служби Бобринецького районного управління юстиції, відділу Держгеокадастру у Бобринецькому районі (пункт 6 рішення);

- контроль за виконанням даного рішення покладено на першого заступника міського голови ОСОБА_10 (пункт 7 рішення).

Як слідує із змісту мотивувальної частини зазначеного рішення міської ради, підставами для його прийняття слугували такі обставини:

- в порушення положень статті 19 Земельного кодексу України 1990 року Бобринецькою міською радою не приймалося рішення про надання у постійне користування земельної ділянки Бобринецькому РСТ; рішення ж виконавчого комітету Бобринецької міської ради №168 від 29.05.1997 "Про підтвердження права постійного користування землею" прийняте ним за відсутності повноважень, що передбачені статями 31-42 Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", та за своїм змістом не є рішенням про надання земельної ділянки у користування;

- до земельної ділянки площею 1,2298 га, яка перебувала на праві постійного користування у Бобринецького РСТ на підставі Державного акта серії НОМЕР_1, виданого 05.06.1997, входять земельні ділянки площею 0,0105 га, 01,0185 га, 0,0222 га та 0,0108 га, які на підставі відповідних державних актів, належить на праві власності іншим особам, однак Бобринецьким РСТ не було внесено змін до вищезазначеного правовстановлюючого документа;

- згідно відомостей Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Бобринецьке РСТ зареєстроване лише 07.09.2001, тобто після видачі Державного акта 05.06.1997, з чого слідує, що право постійного користування земельною ділянкою відповідно до Державного акта серії НОМЕР_1 від 05.06.1997 у Бобринецького РСТ припиняється в силу пункту 3 частини 1 статті 27 Земельного кодексу України 1990 року, статті 37 Цивільного кодексу УРСР та статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні".

30 березня 2016 року дев'ятою сесією Бобринецької міської ради сьомого скликання прийнято рішення № 259 "Про внесення змін до рішення Бобринецької міської ради №86 від 29.01.2016 року "Про припинення Бобринецькому районному споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою, наданою для розміщення колгоспного ринку, на підставі державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_2 виданого 05.06.1997 року Бобринецькою міською радою та вилучення земельної ділянки".

Вказаним рішенням Бобринецька міська рада вирішила внести такі зміни до рішення №86 від 29.01.2016:

- з преамбули рішення виключити слова: "У зв'язку з тим, що 29.05.1997 року Бобринецька міська рада не приймала рішення про надання у постійне користування земельної ділянки Бобринецькому районному споживчому товариству, як це передбачено ст. 19 Земельного кодексу України 1990 року, рішення виконавчого комітету Бобринецької міської ради №168 від 29.05.1997 року "Про підтвердження права постійного користування землею" прийняте за відсутності повноважень, які встановлювались ст.ст. 31-42 Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", та за своїм змістом не є рішенням про надання земельної ділянки у користування";

- преамбулу рішення після слів: "на підставі рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 року по справі №912/372/15-г" доповнити словами: "яким встановлено обставину про те, що ОСОБА_7, як голова правління Бобринецького споживчого товариства звернувся до Бобринецького міського голови ОСОБА_11 з проханням припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 12 298 кв.м., наданої для розміщення колгоспного ринку, однак, питання щодо припинення користування земельною ділянкою Бобринецького районного споживчого товариства міською радою не розглядалося, що враховуючи те, що Бобринецьке районне споживче товариство припинило користування земельною ділянкою ще у 2002 році, є підставою для прийняття рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою відповідно до п. а) ч.1 ст.141, ч.3,4 ст.142, ст.149 Земельного кодексу України";

- частину 1 рішення виключити;

- частину 3 рішення виключити.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, з викладеного вбачається, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 3-649гс15.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що підставою набуття права власності або права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, за умови, що такі рішення прийняті у межах їх повноважень та відповідно до закону.

Заявляючи даний позов, позивач обґрунтовував порушенням спірним рішенням його права постійного користування земельною ділянкою.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою перераховані у ст. 141 Земельного кодексу України:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Як убачається із змісту статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у редакції чинній на день прийняття Бобринецькою міською радою рішення №86, 29.01.2016, до власних (самоврядних) повноважень виконавчого органу міської ради у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища не належать питання підтвердження права постійного користування земельною ділянкою. З чого слідує, що Бобринецька міська рада відповідно до положень пункту 15 частини 1 статті 26, частини 9 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у кореспонденції із статтею 33 цього Закону не мала права скасовувати рішення виконавчого комітету Бобринецької міської ради №168 від 29.05.1997 "Про підтвердження права постійного користування землею" навіть за умови невідповідності його вимогам чинного законодавства.

Частиною першою статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Змісту даної норми Конституції відповідає частина перша статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в України", якою визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти.

За приписами частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування (нормативні та інші акти) з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 (у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч.ч. 1, 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)) органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Як правомірно встановлено господарським судом, рішення виконавчого комітету Бобринецької міської ради №168 від 29.05.1997 "Про підтвердження права постійного користування землею" є саме тим ненормативним актом, відповідно до якого виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією Бобринецьким РСТ (позивач за первісним позовом) права щодо постійного користування земельними ділянками під розміщення колгоспного ринку загальною площею 12298 кв.м, в тому числі 1 ділянка - 9215 кв.м, 2 ділянка - 3083 кв.м. На підставі вказаного рішення позивачу 05.06.1997 видано Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №86.

Також господарським судом вірно встановлено, що зі змісту мотивувальної частини спірного рішення Бобринецької міської ради №86 від 29.01.2016 підставою для скасування рішення виконавчого комітету №168 від 29.05.1997 (пункт 1) слугували саме обставини, які на думку відповідача, свідчать про перевищення виконкомом повноважень, встановлених статями 31-42 чинного на час прийняття цього рішення Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" та невідповідність цього рішення вимогам статті 19 Земельного кодексу України 1990 року.

Тобто, відповідач при прийняті 29.01.2016 на пленарному засіданні сесії пункту 1 рішення №86 щодо скасування рішення виконавчого комітету Бобринецької міської ради №168 від 29.05.1997 "Про підтвердження права постійного користування землею" вбачав його незаконним з мотивів невідповідності його нормам Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", не врахувуючи тих обставин, що питання щодо підтвердження права постійного користування землею на час прийняття оскаржуваного рішення ради, 29.01.2016, не належать до власних (самоврядних) повноважень виконавчого органу міської ради у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, рішення виконавчого комітету є ненормативним актом органу місцевого самоврядування одноразового застосування, вичерпує свою дію фактом його виконання, суб'єкт правовідносин, які виникли на підставі цього рішення, заперечує припинення цих правовідносин.

Вказаними обставинами підтверджується правильність винесення господарським судом рішення в частині визнання незаконним та скасування пункту 1 рішення Бобринецької міської ради від 29.01.2016 №86 в частині скасування як незаконного рішення виконавчого комітету Бобринецької міської ради №168 від 29.05.1997 "Про підтвердження права постійного користування землею".

При прийнятті рішення №259 від 30.03.2016 із преамбули рішення №86 від 29.01.2016 було виключено слова: "У зв'язку з тим, що 29.05.1997 року Бобринецька міська рада не приймала рішення про надання у постійне користування земельної ділянки Бобринецькому районному споживчому товариству, як це передбачено ст. 19 Земельного кодексу України 1990 року, рішення виконавчого комітету Бобринецької міської ради №168 від 29.05.1997 року "Про підтвердження права постійного користування землею" прийняте за відсутності повноважень, які встановлювались ст.ст. 31-42 Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", та за своїм змістом не є рішенням про надання земельної ділянки у користування".

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських селищних, міських рад відповідно до їх повноважень (частина 2 статті 149 ЗК України).

Відповідно до частини 3 статті 149 ЗК України сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Пунктом 2 рішення № 86 від 29.01.2016 Бобринецька міська рада припинила позивачу за первісним позовом право постійного користування земельною ділянкою наданою для розміщення колгоспного ринку на підставі Державного акта серії НОМЕР_1, виданого 05.06.1997 та вилучила дану земельну ділянку, що перебуває у комунальній власності, для суспільних та інших потреб.

Відповідачем, в порушення приписів ст.33 ГПК України, не надано доказів отрмимання згоди постійного земелекористувача на вилучення земельної длілянки, із змісту оскаржуваного рішення не убачається наявність такої згоди на момент його прийняття.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що з огляду на приписи частини 2 статті 19 Конституції України, пункту б) частини 1 статті 141, статті 149 ЗК України Бобринецька міська рада на момент прийняття спірного рішення №86 від 29 січня 2016 не мала підстав для припинення Бобринецькому РСТ права постійного користування земельною ділянкою, наданою для розміщення колгоспного ринку, на підставі Державного акту серії НОМЕР_1, виданого 05.06.1997 Бобринецькою міською раду та вилучення цієї земельної ділянки для суспільних та інших потреб.

Господарським судом під час розгляду справи було проаналізовано рішення та постанови у справі №912/372/15-г, на підставі чого встановлено наступне:

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15.05.2015 у вказаній справі, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2015, позов прокурора задоволено частково. Визнано недійсним державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_3 від 31.12.2001, що відповідно до рішення Бобринецької міської ради від 27.12.2001 №644 виданий Колективному підприємству "Ринок" Бобринецького районного споживчого товариства на земельну ділянку, розташовану в м.Бобринець, Базарна площа,11. Зобов'язано Колективне підприємство "Ринок" Бобринецького районного споживчого товариства повернути Бобринецькій міській раді земельну ділянку, розташовану в м.Бобринець, Базарна площа, 11, надану в користування відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_3 від 31.12.2001. У іншій частині позов прокурора залишено без задоволення. Відмовлено повністю у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Бобринецькому районному споживчому товариству.

За результатами розгляду касаційного скарги Бобринецького районного споживчого товариства Вищим господарським судом України постановою від 15.03.2016 касаційну скаргу задоволено частково. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 та рішення Господарського суду Кіровоградської області у справі №912/372/15-г в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Колективного підприємства "Ринок" Бобринецького районного споживчого товариства повернути Бобринецькій міській раді земельну ділянку, розташовану в м.Бобринець, Базарна площа, 11, надану в користування відповідно до державного акта серії НОМЕР_3 від 31.12.2001 скасовано. В цій частині прийнято нове рішення про відмову в позові. В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 у справі №912/372/15-г залишено без змін.

Так, колегією суддів суду касаційної інстанції у постанові від 15.03.2016 у справі №912/372/15-г зазначено, що приймаючи рішення про повернення Колективним підприємством "Ринок" спірної земельної ділянки Бобринецькій міській раді, господарські суди попередніх інстанцій не врахували встановлений перелік осіб у яких наявне, не оскаржене право власності на частину вказаної земельної ділянки, яку прокурор просив повернути Бобринецькій міській раді.

Таким чином, задовольняючи позовну вимогу прокурора про зобов'язання Колективного підприємства "Ринок" повернути Бобринецькій міській раді спірну земельну ділянку, місцевий та апеляційний господарські суди не тільки не забезпечили реальний та ефективний судовий захист порушених прав міської ради, а й допустили порушення прав інших осіб, а відтак позовні вимоги прокурора у вказаній частині задоволенню не підлягають.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог третьої особи та вважає за необхідне зазначити наступне.

Звертаючись із позовом, Бобринецьке районне споживче товариство просило визнання за ним право постійного користування земельною ділянкою площею 12298 кв.м згідно з державним актом серії НОМЕР_1 від 05.06.1997.

У разі звернення до суду з позовом про визнання права власності, в тому числі права постійного користування, без заявлення вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння до третіх осіб, власник чи постійний користувач лише підтверджує свій статус, однак не поновлює такий елемент змісту свого права, як право користування.

А тому позов про визнання права постійного користування повинен розглядатися з урахуванням обставин щодо встановлення добросовісності набувачів, тобто третіх осіб.

При цьому, питання щодо добросовісності набувачів можна досліджувати лише в тому разі, якщо правочин, на підставі якого майно перейшло у фактичне володіння добросовісного набувача, визнано недійсним. Якщо вказаний правочин не визнано недійсним, то набувач є законним власником, і положення статті 387 Цивільного кодексу України про витребування майна з чужого незаконного володіння не застосовуються. Під час розгляду позовів, предметом яких є визнання недійсними договорів, питання щодо добросовісності набувачів не є предметом дослідження. Разом з тим, наслідки недійсності правочинів, укладених між власником і іншою особою, можуть бути застосовані незалежно від вирішення питання добросовісності набувачів (т.1, а.с. 149-150).

Як встановлено судовими рішеннями у господарських справах №912/372/15-г за Бобринецьким РСТ не може бути визнано на час розгляду вказаної справи право постійного користування земельною ділянкою саме площею 12298 кв.м. згідно Державного акта серії НОМЕР_1 від 05.06.1997, так як розмір земельної ділянки, на яку Бобринецькому РСТ видано вказаний Державний акт, зменшився внаслідок перебування частини зазначеної земельної ділянки у третіх осіб на праві власності, а саме: земельна ділянка, яка належить ОСОБА_5 згідно з державним актом серії НОМЕР_7 площею 0,0105 га; земельна ділянка, яка належить ОСОБА_6 згідно державного акта серії НОМЕР_4 площею 0,0108 га; земельна ділянка, яка належить ОСОБА_6 згідно державного акта серії НОМЕР_5 площею 0,0222 га; земельна ділянка, яка належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 згідно державного акта серії НОМЕР_6 площею 0,0185 га.

Як правильно встановлено господарським судом, вказані вище обставини обставини також слугують підставою для визнання незаконним та скасування рішення Бобринецької міської ради №86 від 29.01.2016 в частині припинення Бобринецькому РСТ права постійного користування земельною ділянкою, наданою для розміщення колгоспного ринку, на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1, виданого 05.06.1997 Бобринецькою міською радою, оскільки вказаним Державним актом Бобринецькому РСТ надано земельна ділянка площею 12298 кв.м, розмір якої на час прийняття Бобринецькою міською радою оскаржуваного рішення зменшився внаслідок перебування частини зазначеної земельної ділянки у третіх осіб на праві власності.

Не ґрунтується на нормах чинного законодавства також рішення Міськради №86 від 29.01.2016 і в частині визнання недійсним Державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 виданого 05.06.1997 Бобринецькою міською радою Бобринецькому районному споживчому товариству.

Оскільки встановлена необґрунтованість та безпідставність скасування Боборинецькою міськрадою рішення виконавчого комітету Бобринецької міської ради №168 від 29.05.1997, яке слугувало підставою для видачі Державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_1, Бобринецька міська рада відповідно не мала правових підстав і для визнання недійсним цього Державного акта.

Правомірним є також висновок господарського суду про визнання незаконим та скасування рішення Бобринецької міської № 259 від 30.03.2016 "Про внесення змін до рішення Бобринецької міської ради № 86 від 29.01.2016 "Про припинення Бобринецькому споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою, наданою для розміщення колгоспного ринку, на підставі державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 виданого 05.06.1997 Бобринецькою міською радою та вилучення земельної ділянки", оскільки рішення Бобринецької міської ради №86 від 29.01.2016, до якого Бобринецькою міськрадою внесені зміни оскаржуваним рішенням №259 від 30.03.2016, є незаконим та підлягає скасуванню, а тому рішення №259 від 30.03.2016 також підлягає визнанню незаконним та скасуванню, оскільки ним вносяться зміни до рішення, яке не відповідає вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на те, що головою правління Бобринецького РСТ ОСОБА_7 про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 12298 кв.м, наданої для розміщення колгоспного ринку, на підставі чого внесені зміни до рішення №86 від 29.01.2016р. в частині підстав його прийняття, не можуть бути прийняті судом до уваги, виходячи з наступного.

ОСОБА_7, як головою правління Бобринецького РСТ, на ім'я Бобринецького міського голови ОСОБА_11 подано заяву з проханням припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 12298 кв. м, наданої для розміщення колгоспного ринку, та, як директором КП "Ринок", заяву з проханням надати у постійне користування земельну ділянку площею 12298 кв. м для розміщення колгоспного ринку, які не мають дати, номера обліку кореспонденції і відмітки про її прийняття адресатом.

Рішенням Бобринецької міської ради від 27.12.2001 №643 припинено право постійного користування Бобринецькому РСТ земельною ділянкою площею 12298 кв.м, а рішенням №644 від 27.12.2001 надано КП "Ринок" у постійне користування земельну ділянку площею 12298 кв.м для розміщення колгоспного ринку, на підставі якого видано Державний акт на право постійного користування землею НОМЕР_3 від 31.12.2001.

Рішенням у справі № 912/372/15-г, відповідно до протоколу вісімнадцятої сесії Бобринецької міської ради двадцять третього скликання від 27.12.2001 питання про припинення права постійного користування земельною ділянкою Бобринецького РСТ та надання у постійне користування земельної ділянки для розміщення колгоспного ринку на сесії не розглядалося.

Згідно з архівною довідкою Архівного відділу Бобринецької районної державної адміністрації №28а від 31.03.2014 в документах архівного фонду "Бобринецька міська рада та її виконавчий комітет м.Бобринець Кіровоградської області" в протоколах сесії міської ради за 2001 рік рішення від 27.12.2001 №644 немає. Рішення у 2001 році закінчуються номером 603 (від 27 грудня 2001 року).

Відповідно до архівної довідки Архівного відділу Бобринецької районної державної адміністрації №31 від 23.03.2015 в документах архівного фонду "Бобринецька міська рада та її виконавчий комітет м.Бобринець Кіровоградської області" в протоколах сесій міської ради за 2001 рік рішення від 27.12.2001 №643 "Про припинення користування земельною ділянкою Бобринецького районного споживчого товариства" та рішення від 27.12.2001 №644 "Про надання у постійне користування земельної ділянки для розміщення колгоспного ринку" немає. Рішення у 2001 році закінчуються номером 603.

Рішеннями у справі №912/372/15-г встановлено, що ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 26.11.2014 у кримінальній справі №383/1340/14-к встановлено, що секретарем Виконавчого комітету Міської ради м.Бобринець ОСОБА_12 було підроблено рішення міської ради №643 від 27.12.2001 про припинення права постійного користування земельною ділянкою Бобринецького районного споживчого товариства та рішення № 644 від 27.12.2001 про надання у постійне користування земельної ділянки для розміщення колгоспного ринку, на підставі якого було видано Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_3 від 31.12.2001. Зазначений Державний акт рішенням Господарського суду Кіровоградської області у справі №912/372/15-г від 15.05.2015, залишеним в цій частині без змін судами апеляційної та касаційної інстанції, визнано недійсним.

Рішенням дев'ятнадцятої сесії міської ради двадцять третього скликання "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Бобринецького районного споживчого товариства" №643 від 11.01.2002 року припинено право постійного користування земельною ділянкою Бобринецькому районному споживчому товариству, розміром 12298 кв. м, наданої для розміщення колгоспного ринку.

Рішенням дев'ятнадцятої сесії міської ради двадцять третього скликання "Про надання в постійне користування земельної ділянки для розміщення колгоспного ринку" №644 від 11.01.2002 року надано земельну ділянку розміром 12298 кв.м. колективному підприємству "Ринок" під розміщення колгоспного ринку.

Ці рішення Бобринецької міської ради №643 від 11.01.2002 року про припинення права постійного користування земельною ділянкою Бобринецького районного споживчого товариства та №644 від 11.01.2002 року про надання КП "Ринок" у постійне користування земельну ділянку для розміщення колгоспного ринку рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 04 серпня 2015 року у справі №912/2743/15, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03 листопада 2015 року, визнані недійсними.

Матеріалами справи підтверджується, що заява голови правління Бобринецького РСТ ОСОБА_7 про припинення права користування не містить посилання на відповідні рішення загальних зборів чи правління споживчого товариства, прийняті в межах їх повноважень, її не можна розцінювати як заяву, оформлену у відповідності до компетенції і повноважень голови правління споживчого товариства за Статутом цього товариства, а тому вона не могла слугувати належною підставою для прийняття рішення Бобринецькою міською радою про припинення права постійного користування земельною ділянкою Бобринецькому РСТ.

У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком господарського суду про обгрунтованість позовних вимог Бобринецького районного споживчого товариства про визнання незаконним і скасування рішення Бобринецької міської ради №259 від 30.03.2016 "Про внесення змін до рішення Бобринецької міської ради № 86 від 29.01.2016 "Про припинення Бобринецькому споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою, наданою для розміщення колгоспного ринку, на підставі державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 виданого 05.06.1997 Бобринецькою міською радою та вилучення земельної ділянки".

Обгрунтованим колегія суддів вважає і рішення суду в частині відмови в задоволені зустрічних позовних вимог про визнання припиненим для Бобринецького РСТ права постійного користування земельною ділянкою площею 12298 кв.м. за адресою Кіровградська область м.Бобринець, Базарна площа,11, для розміщення колгоспного ринку, оформленого Державним актом на право постійного користування землею НОМЕР_2 від 05.06.1997, виданим на підставі рішення №168 від 29.05.1997 Бобринецької міської ради та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №86.

Як зазначено в зустрічній позовній заяві та апеляційній скарзі у Бобринецького РСТ припинилось право постійного користування земельною ділянкою з моменту державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомості КП "Ринок"(колгоспний ринок), громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_5.(новостворені об'єкти), а не з моменту прийняття Бобринецькою міською радою рішення №86 від 29.01.2016, як то зазначає Бобринецьке РСТ.

Способи захисту прав на земельні ділянки передбачені статтею 152 Земельного кодексу України. Так відповідно до положень частини 1 вказаної статті держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням прав володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина 2 статті 152 ЗК України).

Приписами частини 3 статті 152 ЗК України встановлено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

г) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Даний перелік гарантованих державою способів захисту прав на земельні ділянки не розповсюджується на інших суб'єктів земельних відносин, якими відповідно до вимог частини 2 статті 2 ЗК України також є органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою передбачені статтею 141 ЗК України, а порядок їх реалізації врегульовано іншими статтями цього Кодексу, в тому числі статтею 120, 142, 143, 144, 149, 150.

Вимогами частин 3, 4 статті 142 ЗК України передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача від права постійного користування земельною ділянкою здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки; власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Позивач за зустрічним позовом, звертаючитсь з зустрічною позовною заявою, зазначив, що, посилаючись на норми статей 141, 142 ЗК України, вважає, що відповідачем за зустрічним позовом здійснено добровільну відмову від права користування земельною ділянкою шляхом подання до міської ради заяви про добровільну відмову від землекористування (заяв голови правління Бобринецького РСТ ОСОБА_7А.), яка тягне за собою обов'язок власника землі в юридичному оформленні наслідків такої відмови - прийняття рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою та повідомлення про це органу державної реєстрації. У 2001-2002 роках Бобринецька міська рада належним чином не виконала свій обов'язок щодо законного оформлення припинення права постійного користування землею Бобринецькому РСТ.

Господарський суд з цього приводу обгрунтовано дійшов висновку про те, що зазначені позивачем за зустрічним позовом, обставини не є підставами для визнання припиненим у Бобринецького РСТ права постійного користування земельною ділянкою площею 12298 кв.м, наданою відповідно до Державного акта для розміщення колгоспного ринку, саме за судовим рішенням, оскільки позивач за вказаними нормами наділений правом самостійно прийняти рішення. Неприйняття відповідного рішення міською радою не є підставою для звернення до господарського суду до землекористувача, оскільки у такій ситуації не відбувається порушення саме з боку землекористувача прав міської ради, яка є власником цієї земельної ділянки і наділена повноваженнями щодо вирішення питання про припинення права постійного користування земельною ділянкою від якої добровільно у порядку визначеному законом відмовляється землекористувач.

Відповідно до частини 2 статті 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, виходячи із вищенаведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна право користування земельною ділянкою припиняється і до набувача цього майна, розташованого на земельній ділянці, переходять ті права на відповідну земельну ділянку, які належали відчужувачу - права власності або права користування.

Згідно судових рішень у справі №912/372/15-г господарськими судами при розгляді цієї справи встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності №11 від 02.03.2006, виданого на підставі рішення Бобринецької міської ради №59 від 28.02.2006, цілісний майновий комплекс будівель на вул.. Базарна площа №11, м. Бобринець на праві власності належить Бобринецькому районному споживчому товариству.

Тобто, на спірній земельній ділянці знаходиться нерухомість, що належить Бобринецькому РСТ, що в свою чергу виключає підстави припинення цій особі права постійного користування земельною ділянкою, наданою згідно Державного акта серії НОМЕР_1, а тому господарським судом правильно, у відповідності до вимог діючого законодавства відмовлено в задоволені зустрічних позовних вимог.

Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги та підтверджує винесення господарським судом обгрунтованого рішення, а тому підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Бобринецької міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2017 у справі №912/2569/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя О.В. Березкіна

Суддя С.Г. Антонік

Постанова виготовлена в повному обсязі 03.05.2017 року.