Ухвала

від 18.04.2017 по справі 760/21456/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/1778/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ТОВ «ЛХП Україна» - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 15 березня 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС ВРКП слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 та накладено арешт на речові докази, вилучені у ході проведення обшуку 07.12.2016 р. за адресою здійснення діяльності ТОВ «ЛХП Україна» (код ЄДР 39807977), що за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Незалежності, буд. 24.

В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого містить достатньо правових підстав для арешту майна, передбачених ст. 170 КПК України, оскільки вказане майно відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, разом з тим вилучені речі є матеріальними об`єктами, містять відомості, які можуть бути використані під час кримінального провадження.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ТОВ «ЛХП Україна» - адвоката ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій, вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати .

Мотивуючи свої вимоги, апелянт посилається на невиконання вимог ч.6 ст. 173 КПК України, що виразилось в порушення строків для розгляду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна. Додає, що саме клопотання не є обґрунтованим, оскільки органом досудового розслідування не було доведено жодного доказу, що вилучене у ТОВ «ЛХП Україна» майно містить сліди злочину, використовувалось як знаряддя злочину чи доказує факти або обставини його вчинення. Вказує, що серед вилучених речей є такі що об`єктивно не можуть містити інформацію про обставини лісокористування, зокрема привласнення чи розтрату ввіреного лісу ТОВ «ЛХП Україна», оскільки товариство не є лісокористувачем та здійснює діяльність з готової продукції з деревини на експорт

Апелянт також вказує, слідчим суддею арештовано 505 речей та документів, однак жодним чином не обґрунтовано яке відношення до обставин що підлягають доказування у кримінальному провадженні мають вилучені ТОВ «ЛХП України» документи щодо експорту готової продукції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження по розгляду клопотання про накладення арешту, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

В судове засідання у справі представник товариства ПАТ «ЛХП Україна» не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, а тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності представника товариства.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, ФР ГУ ДФС у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016110000000069 від 16.11.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 191 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що у період часу 2016 року службові особи ТОВ "Європал" (код ЄДР 39507270), ТОВ «Ресурсліс» (код ЄДР 39179504), ТОВ «Ваюр» (код ЄДР 31689137), ТОВ «Фірма Варіація» (код ЄДР 24744490), ТОВ «Праймбіоенерджі» (код ЄДР 39824683), ТОВ «Авантаж» (код ЄДР 31202855), ТОВ «ЛХП Україна» (код ЄДР 39807977), ТОВ «Стильпак» (код ЄДР 38211557), ПП «Арі Ко» (код ЄДР 34900895), ПП «Мішель» (код ЄДР 24892718) та ФОП ОСОБА_10 (і.к. НОМЕР_1 ) без відповідного відображення в реєстрах бухгалтерського та податкового обліків здійснюють закупівлю не облікованої деревини у невстановлених осіб, одержаної внаслідок незаконної вирубки лісів на територіях державних лісгоспів Київської та Житомирської областей, з якої в подальшому виробляють продукцію, яку по підробленим документам експортують за митну територію України, в результаті чого вчиняють привласнення державного майна у великих розмірах.

Також встановлено, що згідно сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, що подавалися рядом підприємств, в тому числі і ТОВ «ЛХП Україна» при оформленні експорту деревини та виробів із неї, лісокористувачами-продавцями вказано лісогосподарства, господарські відносини з якими не відображено в податковому обліку кожного із перелічених вище суб`єктів господарської діяльності, що свідчить про направлення на експорт деревини невідомого походження або виробів з такої деревини, в тому числі добутої під час незаконних безконтрольних вирубок лісів, придбання якої належним чином не відображено в бухгалтерському та податковому обліку.

22 грудня 2016 року ст. слідчий з ОВС ВРКП слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду з клопотанням про арешт майна, мотивуючи його тим, що з метою недопущення втрати речових доказів, якими визнано речі (жорсткі диски, на яких міститься інформація щодо придбання половника дубового та реалізації зазначеної продукції, а також виготовленої продукції) та документи (первинні бухгалтерські документи даного підприємства, експортні документи, товарно-транспортні накладні), вилучені у ході проведення обшуку 07.12.2016 за адресою здійснення діяльності ТОВ «ЛХП Україна»: Київська область, м. Бровари, вул. Незалежності, буд. 24, а також те, що органу досудового розслідування необхідно дослідити законність факту придбання ТОВ «ЛХП Україна» у ФОП лісосировини просить його задовольнити, та накласти арешт на вилучені речі та документи

Ухвалою слідчого судді Соломянського районного суду м. Києва від 15 березня 2017 року клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на вилучені речі.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Задовольняючи дане клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження №32016110000000069 від 16.11.2016 року, про накладення арешту на майно, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого та представників ТОВ «ЛХП Україна», дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку про необхідність накласти арешт на майно, а саме на вилучені під час проведення обшуку 07 грудня 2016 року речі, які відповідно до постанов Головного управління ДФС у Київській області від 09 грудня 2017 та 22 грудня 2017 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя вірно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно на яке слідчий просить накласти арешт відповідає вимогам ст. 170 КПК України, оскільки є предметом кримінального правопорушення та речовим доказом у кримінальному провадженні, тому для його збереження на нього необхідно накласти арешт.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просить накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Доводи апелянта, що клопотання органу досудового розслідування не містить відомостей що вилучене у товариства майно містить сліди злочину не заслуговують на увагу. Оскільки, при винесенні ухвали судом, у відповідності до вимогст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, перевірено та враховано достатність доказів, що вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, наявність даних про визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання слідчого про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбаченихст. 170 КПК України.

Вказівка представника власника майна в апеляційній скарзі про незаконність накладення арешту на майно яке об`єктивно не може містити інформацію про обставини злочину є необґрунтованими, оскільки до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Завдання суду полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна, тобто закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого заходу забезпечення кримінального провадження.

Крім того, обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Зважаючи на викладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співрозмірності, а тому доводи апелянта стосовно невмотивованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 172, 173, 309, 404, 405, 407 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 15 березня 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС ВРКП слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 та накладено арешт на речові докази, вилучені у ході проведення обшуку 07.12.2016 р. за адресою здійснення діяльності ТОВ «ЛХП Україна» (код ЄДР 39807977), що за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Незалежності, буд. 24 залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «ЛХП Україна» - адвоката ОСОБА_7 без задоволення.

Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4