Постанова

від 03.05.2017 по справі 916/647/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2017 р.Справа № 916/647/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Діброви Г.І.

суддів Принцевської Н.М., Разюк Г.П.

секретар судового засідання - Бендерук Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю від 10.03.2017 року;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми «МИРТ» , м. Миколаїв

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.03.2017 року (про повернення позовної заяви без розгляду)

у справі № 916/647/17

за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми «МИРТ» , м. Миколаїв

до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» , м. Київ в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» , м. Одеса

про стягнення нестачі у розмірі 13248 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

Приватна виробничо-комерційна фірма «МИРТ» , м. Миколаїв звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» , м. Київ в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» , м. Одеса, в якій просило суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» , м. Київ в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» , м. Одеса на користь Приватної виробничо-комерційної фірми «МИРТ» , м. Миколаїв нестачу в розмірі 13248 грн. 00 коп., а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судовий збір.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.03.2017 року у справі №916/647/17 (суддя Оборотова О.Ю.) позовну заяву Приватної виробничо-комерційної фірми «МИРТ» , м. Миколаїв повернуто позивачу без розгляду на підставі статей 56, 57, пункту 6 частини 1 статті 63, статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Приватна виробничо-комерційна фірма «МИРТ» , м. Миколаїв з ухвалою суду не погодилась, тому звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.03.2017 року у справі №916/647/17, а справу №916/647/17 передати на розгляд до Господарського суду Одеської області.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали. Зокрема, скаржник зазначає, що висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не подано доказів на підтвердження факту надіслання доданих до позову документів, оскільки опис вкладення не містить переліку додатків, які перераховані в позовній заяві, є незаконними та необґрунтованими, не можуть бути достатніми підставами для повернення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 року у справі №916/647/17 апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді Діброви Г.І., суддів Принцевської Н.М., Лисенко В.А.

У зв'язку з відпусткою судді-учасника колегії ОСОБА_2, було проведено автоматичну зміну суддів, внаслідок якої для розгляду апеляційної скарги сформовано судову колегію у складі: головуючого судді Діброви Г.І., суддів Принцевської Н.М., Разюк Г.П.

В судовому засіданні представник Приватної виробничо-комерційної фірми «МИРТ» , м. Миколаїв підтримала доводи апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить копія реєстру вихідної кореспонденції Одеського апеляційного господарського суду і роздруківка з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта . Про причину неявки суд не повідомив, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою відкладення розгляду справи на інші строки, тому, враховуючи те, що ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 року по даній справі явка сторін не була визнана обов'язковою, для розгляду ухвал чинним процесуальним законодавством України встановлено скорочений термін розгляду скарг, справу розглянуто за наявними матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Згідно з частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Апеляційний господарський суд, у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм процесуального права, що мають значення для справи, при цьому суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 20.03.2017 року є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд Господарського суду Одеської області, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до приписів частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України справи порушуються за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Пунктом 2 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до вимог частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

З наданого позивачем опису вкладення у цінний лист вбачається, що позивачем направлено позовну заяву про стягнення нестачі від 13.03.2017 року №13/03-1 на 26 аркушах .

Виходячи з цього, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем не направлено додані до позовної заяви документи відповідачу.

Проте, судова колегія Одеського апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, документом, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

За умовами пунктів 59, 61 вказаних правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Будь-яких інших вимог до змісту опису вкладення, окрім зазначених, вищезазначені Правила не містять.

Згідно з вказаними Правилами розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.

Таким чином, належними доказами відправлення відповідачеві копії позовної заяви з доданими до неї документами є опис вкладення в поштовий конверт з підписом працівника поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля, а також документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

З приводу висновку місцевого суду про те, що наданий опис вкладення у цінний лист на ім'я відповідача не містить переліку додатків до позовної заяви, слід зазначити, що зі змісту вказаного опису вбачається, що на адресу відповідача 16.03.2017 року була надіслана позовна заява з додатками на 26 аркушах, наявний відбиток поштового штемпелю та підпис відповідального працівника.

Наявність вкладень у цінний лист, як вже зазначалось, відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, перевіряє працівник поштового зв'язку, який після здійснення такої перевірки проставляє поштовий штемпель та підпис на відповідних документах.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що даний опис складений у відповідності до вимог діючого законодавства та є належним доказом надсилання позовної заяви з додатками відповідачу по справі.

Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав повернення позовних заяв. При цьому, вона не визначає як підставу повернення позовної заяви відсутність переліку додатків, доданих до позову в описі вкладень у цінний лист.

У разі виникнення сумнівів щодо надіслання позивачем позовної заяви з додатками відповідачу по справі, суд, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України, не позбавлений можливості, при підготовці справи до розгляду, витребувати додаткові докази або зобов'язати сторін вчинити певні дії.

З тексту позовної заяви вбачається, що сама позовна заява від 13.03.2017 року №13/03-1 надрукована на 4 аркушах, тоді як в додатках, визначених у кінці позовної заяви вказано копію договору від 14.05.2012 року №1427048 про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги з додатковими угодами від 14.05.2012 року №4, від 14.12.2015 року №10 на 4 аркушах, копія договору поставки від 24.02.2015 року №1/2402 з додатком №2, додатковою угодою від 31.12.2015 року № 1 на 8 аркушах, копія рахунку від 29.03.2016 року № 31 на 1 аркуші, копія видаткової накладної від 29.03.2016 року №31 на 1 аркуші, копія листа від29.03.2016 року №29.03 на 1 аркуші, копія залізничної накладної №53075321 на 1 аркуші, оригінал комерційного акту від 03.04.2016 року РА №013103/100/09/0 (Форма ГУ-22) на 1 аркуші, копія претензії від 08.09.2016 року №386 на 1 аркуші, копія листа від 23.09.2016 року №431-01/678 на 1 аркуші. Тобто, кількість аркушів додатків до позовної заяви відповідає кількості аркушів, визначеної в описі вкладення, враховуючи, що до суду позивач направив ще оригінал оплати судового збору та доказ направлення позову відповідачу. Наявність вказаних додатків до листа, направленого відповідачу, було перевірено відповідальним працівником пошти Дарієнко, тому висновок місцевого господарського суду про відсутність доказів направлення відповідачу додатків до позовної заяви є необґрунтованим.

Таким чином, додавши до позовної заяви опис вкладення, як доказ надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, позивач виконав вимоги статей 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, відтак у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення позовної заяви на підставі пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд помилково в даному випадку виніс ухвалу при неповно з'ясованих обставинах справи.

Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі щодо неправомірності застосування господарським судом приписів статті 63 Господарського процесуального кодексу України є обґрунтованими та приймаються судовою колегією до уваги.

Відповідно до положень частини 7 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що господарським судом Миколаївської області порушені норми статті 63 Господарського процесуального кодексу України, тому апеляційна скарга Приватної виробничо-комерційної фірми «МИРТ» , м. Миколаїв підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 20.03.2017 року у справі №916/647/17 підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до Господарського суду Одеської області.

Керуючись статтями 63, 99, 101, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми «МИРТ» , м.Миколаїв на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.03.2017 року у справі №916/647/17- задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.03.2017 року у справі №916/647/17- скасувати.

Справу № 916/647/17 передати на розгляд до Господарського суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Одеський апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя ОСОБА_3 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5