Постанова

від 27.04.2017 по справі 808/4123/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2017 року ( 14 год. 31 хв. )Справа № 808/4123/16 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сірик К.Л.,

представника позивача: Берегової С.М.,

представника відповідача: Захарченка В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

29.12.2016 Приватне акціонерне товариство Запоріжвогнетрив (далі - позивач, ПрАТ Запоріжвогнетрив ) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - відповідач, СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.09.2016 №0000451403, №0000461403.

Ухвалою суду від 10.01.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №808/4123/16, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи.

Провадження у справі неодноразово зупинялось за клопотанням представників сторін для надання додаткових доказів по справі.

27.04.2017 провадження у справі поновлено.

Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою "Камертон".

У судовому засіданні 27.04.2017 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав викладених у позові та наданих поясненнях. Посилаючись на абз. 2 п.78.2 ст.78 Податкового кодексу України зазначає, що контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені пп.78.1.1, 78.1.4, 78.1.8. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків. Відтак, вважає підстави проведеної перевірки незаконними. Окрім того, представник позивача не погодилась із висновками проведеної перевірки. За позицією представника, реальність господарських операцій, які не визнаються відповідачем, підтверджуються наявністю належним чином оформлених первинних документів щодо здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами, за наслідками яких підприємством визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Щодо документів кримінальних проваджень (протоколів допитів, висновку експерта) зазначає, що питання допустимості доказів в кримінальному провадженні може бути вирішено виключно судом, який розглядає вказане кримінальне провадження. Надаючи оцінку вищевказаним доказам, податковий орган тим самим, на переконання позивача, виходить за межі своєї компетенції та бере на себе функції органу досудового слідства та суду, що є неприпустимим. На підставі наведеного вважає, що податкові повідомлення-рішення від 15.09.2016 № 0000451403, № 0000461403, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4263580,50 грн., а також з податку на прибуток у розмірі 3375335 грн. прийняті відповідачем з порушенням чинного законодавства України і підлягають скасуванню. Просить задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні з позовними вимогами не погодився з підстав, зазначених у наданих запереченнях. Доводи позивача щодо відсутності будь-якої законної підстави для проведення перевірки вважає необґрунтованими, так як обмеження, визначені п.78.2 ст.78 Податкового кодексу України не застосовуються до перевірок, що проводяться у межах кримінального провадження. Підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ Запоріжвогнетрив вважає цілком правомірними та такими, що підпадають під вимоги пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України. Крім того зазначає, що позивачем не подано позов про визнання незаконним та скасування наказу СДПІ ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС №206 від 12.08.2016 Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ПрАТ Запоріжвогнетрив з питань дотримання податкового та іншого законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Астенбуд за період з 01.03.2012 по 31.03.2012 та ТОВ Українська нафто-газова компанія за період з 01.03.2013 по 30.04.2013, тож незаконність наказу про проведення перевірки та самої перевірки ніким не оскаржено. Оскільки проведеною контролюючим органом перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій між ПрАТ Запоріжвогнетрив та ТОВ Українська нафто-газова компанія за період березень - квітень 2013 року, податкові повідомлення-рішення від 15.09.2016 №0000451403, №0000461403 вважає прийнятими на законних підставах. Додатково зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.09.2016 винесені тільки щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Українська нафто-газова компанія , бо по взаємовідносинам позивача з ТОВ Астенбуд вже минув строк давності донарахування податкових зобов'язань (1095 днів від дня подачі податкової декларації). Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Судом встановлено, що у період з 15.08.2016 по 30.08.2016 повноважними особами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ Запоріжвогнетрив з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності з ТОВ "Українська нафто-газова компанія" (код ЄДРПОУ 37764888) за період з 01.03.2013 по 30.04.2013 та ТОВ Астенбуд (код ЄДРПОУ 35105360) за період з 01.03.2012 по 31.03.2012, за результатами якої складено акт перевірки №85/28-04-14-00/00191885 від 30.08.2016 (а.с.62-108,т.1).

Перевірку проведено на виконання ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.06.2016 у справі № 335/6650/16-к про призначення перевірки в рамках кримінального провадження №32016080000000032 та відповідно до наказу СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС від 12.08.2016 №206, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України.

В акті перевірки вказано на порушення підприємством вимог:

п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 759 702 грн., у тому числі по періодам: 1 кв. 2012 р. - 59 434 грн., півр. 2012 р.- 59 434 грн., 3 кв. 2012 р.- 59 434 грн., 2012 рік - 59 434 грн., 1 кв. 2013 р. - 706 831 грн., півр. 2013 р. - 2 700 268 грн., 3 кв. 2013 р. - 2 700 268 грн., 2013 рік - 2 700 268 грн.;

п. 44.1 ст.44, п. 138.2 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2013 р. на суму 2 325 396 грн.;

п.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту у розмірі 2 898 990 грн. (у т.ч. по періодам: березень 2012 року у розмірі 56 603 грн.; березень 2013 року - 1 209 112 грн.; квітень 2013 року - 1633275 грн. та занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет у розмірі 2 898 990 грн. (у т.ч. по періодам: березень 2012 року у розмірі 56 603 грн.; березень 2013 року - 1 209 112 грн.; квітень 2013 року - 1 633 275 грн.).

З огляду на акт перевірки, такі висновки СДПІ обґрунтовані наступним.

Перевіркою встановлено, що у період березень-квітень 2013 року підприємство ТОВ Українська нафто-газова компанія постачало ПрАТ Запоріжвогнетрив природний газ на підставі договору №ПН/13-367 від 28.02.2013.

В ході перевірки будо досліджено акти надання послуг з транспортування, акти приймання-передачі газу на виконання умов договору від 28.02.2013, суми по яких були включені до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкові накладні, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту ПрАТ Запоріжвогнетрив за відповідний період.

Під час перевірки контролюючим органом було досліджено зв'язок між показниками податкових декларацій, регістрами бухгалтерського обліку та наданими до перевірки первинними документами і в окремих випадках встановлено відсутність такого зв'язку.

Зокрема, перевіркою встановлено, що ТОВ Українська нафто-газова компанія має стан платника податків 8 - до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ анульовано.

Єдиним постачальником природного газу ТОВ Українська нафто-газова компанія за кодом УКТ ЗЕД 2711210000 у березні та квітні 2013 року було підприємство ТОВ Лідергаз , яке не є виробником такого газу, а виступає посередником.

На підставі матеріалів, отриманих від ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві встановлено, що за місцем реєстрації ТОВ Лідергаз знаходиться станція технічного обслуговування автомобілів. Згідно заяви директора ТОВ Лідергаз гр. ОСОБА_3, останній від імені керівника ТОВ Лідергаз повноважень не здійснював, жодних первинних та звітних документів не підписував, печатку ТОВ Лідергаз не отримував, жодних довіреностей від свого імені на право здійснення господарської діяльності ТОВ Лідергаз не виписував та нікого не уповноважував.

Також перевіркою встановлено, що СУ ФР Міжрегіонального управління Міндоходів - Центрального офісу обслуговування великих платників податків 30.11.2015 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження №32015100110000352, що кваліфікується за ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), відносно невстановлених осіб, які у 2011 році створили ТОВ Українська нафто-газова компанія (код 37764888) та зареєстрували на гр. ОСОБА_4, з метою прикриття незаконної діяльності інших суб'єктів підприємницької діяльності та реквізити якого в подальшому використовувались для протиправного формування податкового кредиту підприємствам - контрагентам, в т.ч. - ПрАТ Запоріжвогнетрив .

За висновками протоколу допиту свідка від 23.11.2015 громадянки ОСОБА_4, здійсненого ст.о/у СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі, встановлено, що ця особа, якою начебто були підписані первинні документи на постачання природного газу в адресу ПрАТ Запоріжвогнетрив , не має жодного відношення до зазначених обов'язків покладених на неї згідно з Законом України від 16.07.1999 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Поряд з цим, згідно висновків експерта від 09.08.2016 №336п підписи на податкових накладних та довіреностях виконані не гр. ОСОБА_4, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_4

Враховуючи вищезазначене, перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій між ПрАТ Запоріжвогнетрив та ТОВ Українська нафто-газова компанія за період 2013 рік.

За висновками перевірки, надані ПрАТ Запоріжвогнетрив первинні документи не мають юридичної сили первинних документів - у зв'язку із зазначенням у них господарських операцій, які фактично не відбулися, а тому не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на прибуток та податку на додану вартість.

ПрАТ Запоріжвогнетрив не погодилось із висновками, викладеними в акті, і направило на адресу контролюючого органу свої заперечення (лист від 05.09.2016 № 19/2532) (а.с.109-117,т.1), в задоволенні яких відмовлено (лист від 12.09.2016 № 107/10/28-04-14-00) (а.с.122-132,т.1).

На підставі висновків акту перевірки СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС винесені податкові повідомлення-рішення від 15.09.2016:

№0000451403, яким позивачу у зв'язку з порушенням п.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на дану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 4 263 580,50 грн., у тому числі за основним платежем - 2 842 387 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 421 193,50 грн. (а.с.135,т.1);

№0000461403, яким позивачу у зв'язку з порушенням п.44.1 ст.44, п. 138.2 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 3 375 335 грн., у тому числі за основним платежем - 2 700 268 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 675 067 грн. (а.с.137,т.1).

ПрАТ Запоріжвогнетрив оскаржило спірні податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку (скарга від 27.09.2016 №19-2757) до Офісу великих платників податків ДФС (а.с.140-149,т.1).

Рішенням Офісу великих платників податків ДФС від 28.11.2016 первинна скарга ПрАТ Запоріжвогнетрив залишена без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с.154-156,т.1).

Повторна скарга на спірні податкові повідомлення-рішення подана ПрАТ Запоріжвогнетрив до ДФС України 06.12.2016 за № 19/3603 (а.с.157-166, т.1).

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 27.01.2017 №1621/6/99-99-11-01-02-25 оскаржувані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарги - без задоволення (а.с.16-20, т.3).

Не погодившись із висновками контролюючого органу, ПрАТ Запоріжвогнетрив звернулось з даним позовом до суду.

15.02.2017 та 19.04.2017 представником позивача надано додаткові пояснення, в яких викладено додаткові обґрунтування заявлених позовних вимог з посиланням на протиправність дій відповідача стосовно призначення та проведення перевірки.

Суд звертає увагу, що виходячи зі змісту ст.ст.2, 6, 17 КАС України дії суб'єкта владних повноважень можуть бути окремим предметом оскарження із застосуванням відповідних правових наслідків.

Отже, порушення контролюючим органом порядку призначення та проведення перевірки, можуть бути підставою для висновків про протиправність таких дій контролюючого органу, адже вони є самостійною частиною процесу реалізації контролюючим органом наданих йому чинним законодавством повноважень.

Разом з тим, позивач в адміністративному позові не заявляє позовних вимог про визнання дій контролюючого органу протиправними, а оскаржує лише результат реалізації контролюючим органом наданих йому повноважень у формі податкового-повідомлення рішення.

Суд зазначає, що за змістом ч.ч.2 та 3 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. При цьому, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, предметом дослідження в даній справі є результат реалізації повноважень контролюючого органу, тобто правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у свою чергу питання правомірності дій контролюючого органу судом не досліджується, оскільки знаходиться поза межами предмету оскарження.

Враховуючи, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає за необхідне дослідити обґрунтованість цих висновків.

Як вбачається з матеріалів перевірки, всі порушення виявлені при перевірці відображення в податковому обліку господарських відносин ПрАТ Запоріжвогнетрив з ТОВ Українська нафто-газова компанія та ТОВ Астенбуд .

За поясненнями відповідача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.09.2016 винесені тільки щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Українська нафто-газова компанія , у зв'язку з закінченням строку давності донарахування податкових зобов'язань по взаємовідносинам позивача з ТОВ Астенбуд . З цих підстав, суд не розглядає питання реальності взаємовідносин ПрАТ Запоріжвогнетрив та ТОВ Астенбуд .

Обставини справи свідчать про те, що між покупцем - ПрАТ Запоріжвогнетрив та постачальником - ТОВ "Українська нафто-газова компанія" протягом перевіряємого періоду було укладено договір на постачання природного газу, а саме договір № ПН/13-367 від 28.02.2013.

Протягом березня-квітня 2013 року ТОВ Українська нафто-газова компанія здійснило постачання природного газу в обсязі 4 097,547 тис. куб. м. загальною вартістю 17 054 324,38, у т.ч. ПДВ 2 842 387,40 грн.

На підтвердження факту поставки позивачем надано акти передачі-приймання природного газу, відповідно до яких ТОВ "Українська нафто-газова компанія" передало, а ПрАТ Запоріжвогнетрив , який є кінцевим споживачем та платником податку на додану вартість, прийняло природний газ згідно умов договору № ПН/13-367 від 28.02.2013 у наступних обсягах: акт від 31.03.2013 на 1721,805 тис. м. куб. на суму 7254673,72 грн., у т.ч. ПДВ 1209112,29 грн.; акт від 30.04.2013 на 2375,742 тис. м. куб. на суму 9799650,66 грн., у т.ч. ПДВ 1633275,11 грн.(а.с.30-31, т.2).

Транспортування магістральними трубопроводами природного газу на адресу ПАТ Запоріжвогнетрив від пунктів приймання - передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій здійснювалось Запорізьким лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів (Запорізьке ЛВУМГ) філії УМГ Харківтрансгаз ДП Укртрансгаз Національної акціонерної компанії Нафтогаз України на підставі договору №8/ЗП-12 на транспортування природного газу магістральними турбопроводами від 22.12.2011, дія якого пролонгована на 2013 рік угодою №8/ЗП-П від 20.12.2012. Послуга з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів ПрАТ Запоріжвогнетрив (пункт призначення) надавалась підприємством ПАТ Запоріжгаз на підставі договору на розподіл природного газу №Т-ПР - 11009 від 10.12.2012. Вказане відображено в акті перевірки (а.с. 84-85, т.1), підтверджується доданими до матеріалів справи письмовими доказами та не заперечується відповідачем (а.с.108-174 т.2).

Якість поставленого природного газу підтверджується паспортами фізико-хімічних параметрів природного газу протранспортованого УМГ Харківтрансгаз Запорізьким ЛВУМГ по газопроводу-відводу ШДО-ГРС-1 м. Запоріжжя з 01.03.2013 по 31.03.2013, а також з 01.04.2013 по 30.04.2013 (а.с.32-33, т.2).

Оплата за поставлений природний газ здійснена позивачем в сумі 17054324,38 грн., що підтверджується матеріалами перевірки (а.с.86-87, т.1) та доданими до матеріалів справи копіями банківських виписок (а.с.34-40, т.2).

За результатами здійснених господарських операцій ТОВ "Українська нафто газова компанія" виписало на адресу позивача наступні податкові накладні:

- № 117 від 12.03.2013 на суму 2022441, 60 грн.;

- № 253 від 19.03.2013 на суму 2022441,60 грн;

- № 405 від 26.03.2013 на суму 2022441,60 грн.;

- № 601 від 31.03.2013 на суму 1187348,92 грн.;

- № 155 від 16.04.2013 на суму 2681172,00 грн.;

- № 218 від 19.04.2013 на суму 2681172,00 грн.;

- № 315 від 25.04.2013 на суму 1753074,00 грн.;

- № 443 від 30.04.2013 на суму 2684232,66грн. (а.с.41-48, т.2).

Надходження природного газу на підприємство позивача зафіксовано в роздруківках автоматизованих приладів обліку (звіти по комерційним вузлам обліку - УНІВЕРСАЛ-02 та ФЛУОТЕК - за березень-квітень 2013 року) (а.с.49-55, т.2).

До перевірки позивачем надані акти про витрати газу, підписані уповноваженими працівниками ПАТ Запоріжгаз та ПАТ Запоріжвогнетрив , в яких зазначено, що: - витрати газу за березень 2013 року за даними приладів обліку ( УНІВЕРСАЛ-02 - 296,181 тис. куб. м; ФЛУОТЕК - 2 213,160 тис. куб. м.) склали 2 509,341 тис. куб. м., у т.ч. поставлено від постачальників: НАК Нафтогаз України - 787,536 тис. куб. м., ТОВ Українська нафто-газова компанія - 1 721,805 тис. куб. м; - витрати газу за квітень 2013 року за даними приладів обліку ( УНІВЕРСАЛ-02 - 0,00 тис. куб. м.; ФЛУОТЕК - 2 375,742 тис. куб. м.) склали 2 375,742 тис. куб. м., у т.ч. поставлено від постачальників: ТОВ Українська нафто-газова компанія - 2 375,742 тис. куб. м. (а.с.56-57, т.2).

Придбаний у ТОВ Українська нафто-газова компанія природний газ використано позивачем у власному виробництві на висушування, випалювання вогнетривких виробів та сировини, загартування стальних виробів, розплавлення металу, опалювання приміщень, підогрів гарячої води, що підтверджується актами про витрату газу, розподілом газу по цехам ПАТ Запоріжвогнетрив , відомістю основних засобів позивача в частині обладнання, виробничих потужностей, для функціонування яких використовується природний газ, режимними картами обладнання (а.с.58-86, т.2).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV від 16.07.1999 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 3 Закону № 996-ХІV передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У відповідності до ст.4 Закону №996-ХІV бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких основних принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, шо були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів (п. 6 ст. 8 Закону України № 996-ХІV).

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону №996-ХІV та п.2.4 Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платника податку - учасника відповідної операції.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції станом на 31.12.2014), витрати, які враховуються для визначення - оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (в редакції станом на 31.12.2014) не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку .

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Згідно з реєстраційними документами ТОВ "Українська нафто-газова компанія" керівником цього підприємства є ОСОБА_4.

В ході досудового слідства у кримінальному провадженні №32015100110000352, яке зареєстровано за фактом фіктивного підприємництва, а саме створення ТОВ "Українська нафто-газова компанія" без мети здійснення господарської діяльності, встановлено, що ОСОБА_4 у невстановлений час, в невстановленому місці вступила у попередню змову з невстановленою особою, яка запропонувала останній здійснити фіктивне підприємництво за винагороду, а саме придбати суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ "Українська нафто газова компанія" та перереєструвати його в органах державної влади з метою, в тому числі, прикриття незаконної діяльності інших осіб, на що ОСОБА_4 погодилася та отримала грошову винагороду. В подальшому ТОВ "Українська нафто-газова компанія" було переоформлено на ОСОБА_4 Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України.

Під час досудового слідства ОСОБА_4 заперечила свою участь у фінансово-господарській діяльності підприємства та підписанні від імені цього підприємства фінансових документів (а.с.114-120, т.3).

Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 07.09.2016 ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України, у зв'язку із закінченням строків давності (а.с.153-157, т.3). В ухвалі відображено, що підозрювана ОСОБА_4 визнала свою вину у інкримінованому правопорушенні повністю.

Встановлені обставини справи також свідчать про те, що договір на поставку природного газу з ПрАТ "Запоріжвогнетрив" №П/13-367 від 28.02.2013, а також додаткові угоди від 01.03.2013 та від 01.04.2013 від імені ТОВ "Українська нафто-газова компанія" підписані ОСОБА_5 на підставі довіреностей №3 від 24.04.2012, №7 від 25.04.2013 (а.с.17-18) підписаних директором ОСОБА_4 Вказаною особою також підписані вищезазначені акти передачі-приймання природного газу (а.с.17-24, 30-31, т.2).

Згідно з висновком спеціаліста №336п від 09.08.2016 підпис в графах (підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну) в оригіналах податкових накладних №117 від 12.03.2013, №253 від 19.03.2013, №405 від 26.03.2013, №601 від 31.03.2013, №155 від 16.04.2013, №218 від 19.04.2013, №315 від 25.04.2013, №443 від 30.04.2013 складені ТОВ "Українська нафто газова компанія" виконані не ОСОБА_4, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_4 Питання стосовно технічних зображень підписів в копії довіреності №3 від 24.04.2012 та в копії довіреності №7 від 25.04.2013 - не вирішувалось через те, що дослідження копій експертами - почеркознавцями заборонено рішенням координаційної рад від 02.03.2012 (а.с.187-193, т.3).

Згідно висновку спеціаліста-криміналіста Кравченко О.А. №199 від 03.04.2015 підписи від імені ОСОБА_4 в графі підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну виконані не ОСОБА_4, а різними особами (а.с.112-113, т.3).

Під час допиту в якості свідка у суді першої інстанції ОСОБА_4 зазначила, що їй не відомо про господарські взаємовідносини ТОВ "Українська нафто-газова компанія" з ПрАТ "Запоріжвогнетрив"; такої особи як ОСОБА_5 вона не знає; довіреностей на його ім'я не видавала (а.с.114-117, т.3).

Таким чином, враховуючи пояснення ОСОБА_4, яка хоча і формально, але згідно реєстраційних документів була єдиною особою, що уповноважена на вчинення юридично значимих дій від імені ТОВ "Українська нафто-газова компанія", та приймаючи до уваги висновок спеціаліста №336п від 09.08.2016 та №199 від 03.04.2015, можливо дійти висновку про те, що договір на поставку природного газу, додаткові угоди до договору, первинна документація підприємства підписані від імені ТОВ "Українська нафто-газова компанія" неповноважною особою.

Як вбачається з податкових накладних, які видані ТОВ Українська нафто-газова компанія покупцю ПАТ Запоріжвогнетрив , вони засвідчені підписом керівника ТОВ Українська нафто-газова компанія (а.с41-48, т.3).

Таким чином, враховуючи пояснення ОСОБА_4 яка заперечувала свою участь у фінансово-господарській діяльності підприємства і підписанні від імені цього підприємства документів бухгалтерсько-фінансової звітності, та приймаючи до уваги зазначені висновки почеркознавчого дослідження, суд приходить до висновку про відсутність підстав стверджувати про те, що податкові накладні, які виписані від імені ТОВ "Українська нафто-газова компанія", підписані керівником цього підприємства.

Крім цього, встановлені перевіркою обставини, які не спростовуються наданими суду доказами, свідчать про те, що єдиним постачальником природного газу ТОВ Українська нафто-газова компанія у березні та квітні 2013 року було підприємство ТОВ Лідергаз , яке не є виробником такого газу, а виступає посередником.

На підставі матеріалів, отриманих від ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві встановлено, що за місцем реєстрації ТОВ Лідергаз знаходиться станція технічного обслуговування автомобілів. Згідно заяви директора ТОВ Лідергаз гр. ОСОБА_3, останній від імені керівника ТОВ Лідергаз повноважень не здійснював, жодних первинних та звітних документів не підписував, печатку ТОВ Лідергаз не отримував, жодних довіреностей від свого імені на право здійснення господарської діяльності ТОВ Лідергаз не виписував та нікого не уповноважував.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що і безпосередні постачальники природного газу на адресу ТОВ Українська нафто-газова компанія мають ознаки фіктивності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що встановлені обставини справи дають підстави для висновку про те, що дані бухгалтерського та податкового обліку сформовані позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "Українська нафто-газова компанія" за відсутністю реально вчинених господарських операцій та на підставі первинних документів, які не можливо вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою.

При цьому, суд вважає, що сам факт наявності у позивача природного газу, поставка якого була обумовлена вищезазначеним договором, не може бути беззаперечною підставою для висновку щодо правомірності формування витрат та податкового кредиту, оскільки визначальним у цій справі є встановлення обставин, які б свідчили про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Українська нафто-газова компанія", тобто з тією особою, по взаємовідносинам з якою позивачем і сформовано дані бухгалтерського та податкового обліку. Оскільки, встановлені обставини у цій справі свідчать про відсутність реальних господарських взаємовідносин між ПрАТ "Запоріжвогнетрив" та ТОВ "Українська нафто-газова компанія", то суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу щодо завищення позивачем витрат та податкового кредиту і, як наслідок, про правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий