Ухвала

від 05.05.2017 по справі 130/853/17

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/612/2017

130/853/17

У Х В А Л А

05.05.2017 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Шепель К.А., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до Луко-Мовчанської сільської Жмеринського району Вінницької області (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Жмеринська міська державна нотаріальна контора) про визнання правонаступником в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до Жмеринського міськрайонного суду з позовом до Луко-Мовчанської сільської Жмеринського району Вінницької області, в якому просить визнати її в порядку спадкування правонаступником померлого 19 листопада 2015 року засновника селянського (фермерського) господарства Обрій (с. Лука-Мовчанська Жмеринського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 31398413) ОСОБА_2

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20 квітня 2017 року вказану заяву залишено без руху та надано строк тривалістю п'ять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків. Зокрема, даною ухвалою суду було встановлено, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог. Однак, позивачкою висуваються не конкретизовані вимоги, адже відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Тобто, спадковим правом регулюються суспільні відносини правонаступництва, а саме наступництва одних суб'єктів цивільного права - фізичних, юридичних осіб, держави, територіальної громади та інших учасників, визначених у ст. 2 ЦК України (спадкоємців) в правах та обов'язках фізичної особи, яка померла (спадкодавця).

Таким чином, позивачка є правонаступником свого померлого чоловіка в силу закону. При цьому зі змісту самого позову вбачається, що позивачка ОСОБА_1 просить визнати право на спадщину - СФГ Обрій , засновником якого був її чоловік ОСОБА_2, який помер 19 листопада 2015 року та у отриманні свідоцтва на право на спадщину на фермерське господарство Обрій її було відмовлено постановою державного нотаріуса Жмеринської міської державної нотаріальної контори №1436/02-31 від 23 грудня 2016 року. Що в свою чергу стало підставою її звернення до суду із даним позовом.

Окрім того, позивачкою в порушення вимог п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України не в повній мірі викладено обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги; не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги, наявність підстав для звільнення від доказування, а саме: вказуючи у позові, що право постійного користування спадкодавця ОСОБА_2 земельною ділянкою площею 10,00 га для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Луко-Мовчанської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, кадастровий номер 0521083900:03:002:0028, підтверджується державним актом на право постійного користування землею, виданого 10 листопада 1996 року, позивачкою не викладено обставин та не зазначено доказів того, чи укладався між спадкодавцем та власником землі договір про право користування земельною ділянкою. Адже нормами ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу. А відповідно до положень ст. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Тобто наявність або відсутність договору із власником землі про право користування земельною ділянкою визначає, чи входить таке право до складу спадщини (аналогічна правова позиція висловлена і в постанові Верховного Суду України у справі №6-3113цс15 від 23 листопада 2016 року).

03 травня 2017 року позивачкою ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали судді від 20 квітня 2017 року подано до суду заяву, в якій вона вказує, що подання письмових доказів разом із позовною заявою нормами процесуального права не вимагається, та посилається на положення ст.ст. 130, 131 ЦПК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , якими визначено, що оскільки подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати її позивачу.

У зв'язку із цим вважає, що нею не було порушено жодної норми ЦПК України, а тому просить прийняти її позовну заяву до розгляду.

Однак з такими доводами позивачки ОСОБА_1 погодитися не можливо, оскільки відповідно до норм п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, наявність підстав для звільнення від доказування. Суддею в ухвалі від 20 квітня 2017 року про залишення позову ОСОБА_1 без руху також було визначено, що позивачкою не в повній мірі викладено обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги; не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги, наявність підстав для звільнення від доказування.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Підстави звільнення від доказування встановлені ст. 61 ЦПК України, згідно із якою не потребують доказування: обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; обставини, визнані судом загальновідомими; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, якщо у цій справі беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вимоги про надання позивачкою доказів ухвала судді не містить. Однак вимогу про зазначення доказів позивачка трактує саме як вимогу про надання доказів, що є хибним, адже зазначенням доказів є вказівка та посилання на них. Тобто позивачка, відповідно до положень п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, зобов'язана назвати ті докази, якими вона обґрунтовує свій позов. Вимоги ухвали судді від 20 квітня 2017 року про конкретизацію позовних вимог, виклад обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги взагалі не виконано позивачкою. Позивач у будь-якому випадку повинен зазначити те право, захисту якого він вимагає, вважаючи його порушеним, невизнаним чи оспорюваним.

Тому за таких обставин приходжу до висновку, що позивачкою вимоги ухвали судді не виконані.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої у порядку, встановленому ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Луко-Мовчанської сільської Жмеринського району Вінницької області (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Жмеринська міська державна нотаріальна контора) про визнання правонаступником в порядку спадкування - вважати неподаною та повернути її позивачці - ОСОБА_1

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя К.Шепель