КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" квітня 2017 р. Справа№ 910/21564/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Майданевича А.Г.
Коротун О.М.
за участю представників сторін:
від позивача : Олександров Д.О. - представник за дов. №34-16 від 01.07.2016 року;
від відповідача : Шурда О.В. - представник за дов. №827 від 30.12.2016 року;
від третьої особи : не з'явився,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Вест-Агросоюз"
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2016 року
у справі № 910/21564/15 (суддя Якименко М.М.)
за позовом Приватного підприємства "Вест-Агросоюз"
до Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4
про стягнення 140 770, 84 грн, -
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Вест-Агросоюз" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - відповідач ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 (далі - третя особа) про стягнення з відповідача на користь позивача 140 770, 84 грн.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повернення позивачу зерна згідно умов договору складського зберігання зерна №46 від 12.11.2013 року.
30.09.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник позивача подав клопотання про зміну предмету позову згідно якого просив суд зобов'язати ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" виконати умови договору складського зберігання зерна №46 від 12.11.2013 року повернувши ПП "Вест-Агросоюз" з незаконного володіння зерно кукурудзи в кількості 308905 кг., 3 класу, вологістю - 13,70%, смітною домішкою - 2,0%, шляхом його відвантаження в наданий ПП "Вест-Агросоюз" транспорт. Дане клопотання було задоволено судом першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.10.2015 року було призначено у справі №910/21564/15 судову почеркознавчу експертизу.
До Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №910/21564/15 з клопотанням про уточнення питань ухвали про признання експертизи та необхідністю відібрати вільні зразки підпису ОСОБА_4.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2016 року було поновлено провадження у справі №910/21564/15, розгляд справи призначено на 16.02.2016 року; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_4 для відібрання вільних зразків підпису необхідних для проведення судової почеркознавчої експертизи.
В судовому засіданні суд першої інстанції 16.02.2016 року було відібрано вільні зразки підпису ОСОБА_4 необхідних для проведення судової почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2016 року зупинено провадження у справі №910/21564/15 та призначено у справі №910/21564/15 судову почеркознавчу експертизу.
25.05.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №910/21564/15 з висновком експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №6653/16-33/6917/16-32 від 20.05.2014 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2016 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 21.07.2016 року, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2016 року по справі № 910/10675/15 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права.
Крім того, скаржник вказав, що акт -розрахунку №40 від 19.12.2013 року не містить підпису керівника Приватного підприємства "Вест-Агросоюз" ОСОБА_4 відповідно до п. 3.10 договору, що підтверджує факт неотримання зерна позивачем.
Також, скаржник зазначив, що матеріали справи не містять доказів отримання зерна одержувачем.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 року у справі № 910/21564/15 апеляційна скарга Приватного підприємства "Вест-Агросоюз" прийнята до провадження.
Розгляд справи здійснювався різними колегіями суддів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 року у справі № 910/21564/15 розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
25.04.2017 року позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати.
У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні відповідач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2016 року по справі №910/21564/15 залишити без змін а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вест-Агросоюз" без задоволення.
Представник третьої особи у судове засідання 25.04.2017 року не з'явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, зокрема, надсиланням ухвали від 02.03.2017 року на відповідну адресу.
Пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 встановлює, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
Згідно з п. 3.9.2. Постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, третя особа не скористалася належними їй процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 25.04.2017 року, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника третьої особи за наявними матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2016 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Приватного підприємства "Вест-Агросоюз" - задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
12.11.2013 року між Приватним підприємством "ВЕСТ-АГРОСОЮЗ" (поклажодавець) та Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (зерновий склад) було укладено договір складського зберігання зерна №46 (далі - договір), відповідно до умов якого поклажодавець за умовами цього договору зобов'язується передати, а Зерновий склад зобов'язується прийняти на зберігання кукурудзу (зернові, зернобобові, круп'яні, олійні культури) врожаю 2013 року (далі - зерно), надавати додаткові послуги, відповідно до додатку №1, що є невід'ємною частиною даного договору та в установлений строк повернути їх поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим договором.
Згідно п. 1.3. договору, зерно, що доставляється на зберігання зерновому складу згідно із цим договором є власністю поклажодавця. Зерновий склад не має права продавати або будь-яким іншим чином розпоряджатися зерном поклажодавця, яке знаходиться у нього на зберіганні, до закінчення строку зберігання, передбаченого договором, крім випадків, передбачених п.4.2.5 даного договору.
Відповідно до п. 1.4. договору, орієнтовні обсяги (кількість) зерна, що планується до передачі на зберігання та показники якості для розрахунку залікової ваги:
№ Культура, ДСТУ Показники якості для Кількість, т Примітки
п/п клас розрахунку залікової ваги
1. Кукурудза 4525:2006 Вологість -14,0 3000
Смітна домішка - 2.0%
Відповідно до п. 3.3. договору, зерновий склад приймає зерно на зберігання за наявності поклажодавця наступних документів:
- товарно-транспортної накладної, за формою №1-СГ або іншою формою, підписаної уповноваженими представниками Сторін;
- свідоцтва про вміст пестицидів, токсичних елементів та мікотоксинів, радіонуклідів на кожну партію зерна (крім товаровиробників);
- карантинного сертифікату (при надходженні з інших областей);
- фітосанітарного сертифікату (при імпорті продукції);
- копії свідоцтва про державну реєстрацію поклажодавця або/та виписки з Єдиного державного реєстру фізичних осіб та юридичних осіб-підприємців, копії свідоцтва про взяття на облік платника податків та копію свідоцтва платника ПДВ (для платників ПДВ);
- при надходженні сої для її розміщення - сертифікат (протокол) про вміст масової частки білка і масової частки олії, виданий відповідно атестованою лабораторією;
- при надходженні ріпаку для його розміщення - сертифікат (протокол) про вміст ерукової кислоти та глюкозинолатів, виданий відповідно атестованою лабораторією;
- свідоцтва про вміст ГМО на кожну партію зерна, виданого відповідно атестованою лабораторією.
Згідно з п. 3.4. договору, вид, кількість і якість прийнятого на зберігання зерна зазначається в складському документі.
Згідно п. 3.7. договору за 10 днів до передбачуваної дати відвантаження зерна, поклажодавець подає письмову заяву (лист-клопотання), в якій повинно зазначатись найменування культури, її кількість, якість за класом, група згідно зі стандартами, вид транспорту, залізнична станція призначення, реквізити одержувача, дата відвантаження. При відвантаженні зерна залізничним транспортом, Зерновий склад зобов'язаний розпочати навантаження вагонів не пізніше 10 днів з моменту отримання заявки про відвантаження за умови наявності рухомого складу, з урахуванням графіка відвантаження, що склався на підприємстві та технічних, технологічних і організаційних можливостей Зернового складу.
Відповідно до п. 3.8. договору, переоформлення зерна проводиться тільки після оплати поклажодавцем фактично наданих зерновим складом послуг, у тому числі послуги з переоформлення.
Відвантаження Зерна проводиться тільки після оплати поклажодавцем фактично наданих зерновим складом послуг із приймання, доробки, зберігання та інших послуг, що виконувались Зерновим складом на замовлення поклажодавця та отримання передплати за послуги відвантаження. У разі наявності заборгованості поклажодавця перед Зерновим складом за послуги відвантаження на момент прибуття вагонів, поклажодавець відшкодовує Зерновому складу всі послуги залізничного транспорту, в тому числі витрати за простій вагонів (п. 3.9. договору).
Згідно з п. 3.13. договору, зерно вважається відвантаженим Зерновим складом з моменту видання Акта-розрахунку на зерно та товаротранспортної накладної. Зерно вважається переоформленим зерновим складом з моменту видання та підписання сторонами Акта-розрахунку на зерно та складського документу.
Згідно зі Складськими квитанціями на зерно (№ 696 від 14.11.2013 року, № 702 від 15.11.2013 року, № 712 від 18.11.2013 року), відповідачем у листопаді місяці 2013 року прийнято від позивача на зберігання зерно кукурудзи кількістю 308905 кг., 3 класу, вологістю - 13,70%, смітною домішкою - 2,0% (даний факт також встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 02.04.2015 року у справі №914/259/15.
16.02.2015 року ПП Вест - агросоюз звернулося до ПАТ Державна продовольчо - зернова корпорація України з письмовим запитом про надання інформації, а саме примірників оригіналів документів, які ПАТ Державна продовольчо - зернова корпорація України не надала ПП Вест - агросоюз під час укладання та дії договору складського зберігання зерна, обов'язковість надання яких поклажодавцю передбачена договором: акт - розрахунок, з розрахунком втрат Зерна, пов'язаних з природними втратами та втратами при поліпшенні якості Зерна, що належить поклажодавцю; товаротранспортні накладні на відвантаження Зерна поклажодавця; реєстр накладних з зазначенням фактичної кількості та якості прийнятого ПАТ ДПЗКУ від поклажодавця Зерна; складський документ на зерно прийнятого ПАТ ДПЗКУ від поклажодавця.
ПАТ Державна продовольчо - зернова корпорація України в свою чергу не надала відповіді на даний запит.
12.03.2015 року позивач звернувся на адресу ПАТ Державна продовольчо - зернова корпорація України з письмовою претензією, просив повернути сплачені грошові кошти за товар, який не отримав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в термін, передбачений діючим законодавством, на претензію не відповів.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення зобов'язань за договором не повернув зерно позивачу, в зв'язку з чим позивач просить суд зобов'язати ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" виконати умови договору складського зберігання зерна №46 від 12.11.2013 року повернувши ПП "Вест-Агросоюз" з незаконного володіння зерно кукурудзи в кількості 308905 кг., 3 класу, вологістю - 13,70%, смітною домішкою - 2,0%, шляхом його відвантаження в наданий ПП "Вест-Агросоюз" транспорт.
Так, предметом розгляду даної справи є повернення відповідачем позивачу зерна кукурудзи в кількості 308905 кг., 3 класу, вологістю - 13,70%, смітною домішкою - 2,0%.
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Відповідно до ч. 1 ст. 946 Цивільного кодексу України, плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.
Зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах (ст. 24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні").
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", плата за зберігання зерна, строки її внесення встановлюються договором складського зберігання зерна
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу було зазначено, що ним на виконання умов договору відвантажив кукурудзу 3 класу врожаю 2013 року в кількості 308,950 тон, що підтверджується наказом №711 від 18.12.2013 року, довіреністю №1 від 17.12.2013 року на отримання представником ПП "Вест-агросоюз" (ОСОБА_4.) кукурудзи, товаро - транспортною накладною на перевезення хлібопродуктів автомобільним транспортом №008316 від 18.12.2013 року (далі - товаро - транспортна накладна №008316), актом-розрахунками, актами виконаних робіт.
Проте, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належний висновок суду першої інстанції, що відповідачем було виконано зобов'язання перед позивачем та передано позивачу кукурудзу 3 класу врожаю 2013 року в кількості 308,950 тон, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3.8. договору, переоформлення зерна проводиться тільки після оплати поклажодавцем фактично наданих зерновим складом послуг, у тому числі послуги з переоформлення.
Відвантаження Зерна проводиться тільки після оплати поклажодавцем фактично наданих зерновим складом послуг із приймання, доробки, зберігання та інших послуг, що виконувались Зерновим складом на замовлення поклажодавця та отримання передплати за послуги відвантаження. У разі наявності заборгованості поклажодавця перед Зерновим складом за послуги відвантаження на момент прибуття вагонів, поклажодавець відшкодовує Зерновому складу всі послуги залізничного транспорту, в тому числі витрати за простій вагонів (п. 3.9. договору).
При цьому, Київський апеляційний господарським суд приймає до уваги, що оплата даних послуг позивачем не проводилась, тобто у відповідача не було підстав починати відвантаження зерна.
Порядок відпуску зерна регулюється Інструкцією про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних зернопереробних підприємствах, затвердженою Наказом Міністерства аграрної політики від 13.10.2008 року N 661 (далі-Інструкція).
Відповідно до п. 1.1. Інструкції оформлення документів для відпуску зерна здійснюється згідно з Положенням про обіг складських документів на зерно.
Згідно параграфу 5 Інструкції видача зерна проводиться зерновим складом в обмін на один з таких документів:
- оригінал складської квитанції на зерно;
- оригінали простого складського свідоцтва або подвійного складського свідоцтва, дві частини якого (складське та заставне свідоцтва) не відокремлені між собою;
- одночасно подані оригінали відокремлених частин подвійного складського свідоцтва (складське та заставне свідоцтва);
- складське свідоцтво (частина А) подвійного складського свідоцтва та оригінал документа про повну сплату суми кредиту і відсотків за ним.
Так матеріали справи не містять, а відповідачем не було надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції даних документів.
Крім того, відповідно до п. 1.7. Інструкції кожна партія зерна видається її власнику матеріально відповідальною особою складу за кількістю і за якістю зерна на основі письмового звернення власника, доручення на право отримання зерна, наказу по зерновому складу, попередньо складеного акта-розрахунку.
Відповідач підтверджує відпуск кукурудзи такими документами:
- наказом № 711 від 18.12.2013 року про відпуск зерна;
- дорученням на право отримання зерна;
- товаро-транспортною накладною на перевезення хлібопродуктів автомобільним транспортом № 008316;
- актом-розрахунком № 40 від 19.12.2013 року.
Доручення від керівника ПП ВЕСТ-АГРОСОЮЗ ОСОБА_4 не є абсолютним доказом його волевиявлення провести відпуск зерна 18.12.2013 року, вона була надана позивачем як формальна згода, необхідна для здійснення даної операції за попередньою домовленістю, у визначений строк, з дотриманням вимог договору та чинного законодавства.
Крім того, товаро-транспортна накладна на перевезення хлібопродуктів автомобільним транспортом № 008316 не відповідає встановленій формі
Так, товаро-транспортна накладна є первинним документом, вона має оформлятися на бланку типової форми, затвердженому Міністерством статистики України (відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88).
Як вбачається з матеріалів справи, підпис на товарно-транспортній накладній в графі Вантаж до перевезення прийняв був виконаний не ОСОБА_4 (одержувач). Даний факт було встановлено за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 20.05.2016 року № 6653/16-3/6917/16-30 (наявний в матеріалах справи).
Також, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що в графі маса вантажу, зазначено - 308,950 кг, але цифра 8 виправлена на цифру 9 , що видно на копії товаро-транспортної накладної (том 1, а.с. 109).
Відповідно до п. 1.9. параграфу 5 Інструкції при відпуску зерна та продукції оформляється товарно-транспортна накладна встановленої форми N 1 ТН. Товарно-транспортні накладні на відпуск вважаються недійсними без доданих доручень, без підпису одержувачів та ті, що мають виправлення.
Крім того, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що акт-розрахунок № 40 від 19.12.2013 року взагалі не містить підпису керівника ПП ВЕСТ- АГРОСОЮЗ ОСОБА_4, що підтверджується його копією (наявний в матеріалах справи).
Відповідно до п. 3.10 договору зерно вважається відвантаженим зерновим складом з моменту видання Акта-розрахунку на зерно та підписання сторонами Акта - розрахунку на зерно та складського документа.
Таким чином, як правильно зазначено скаржником вищевказані документи, не є належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України отримання зерна одержувачем (позивачем).
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд оцінивши докази в сукупності дійшов висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.
Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для скасування чи зміни рішення, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Таким чином, згідно п. 1 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2016 року по даній справі підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи, в порядку п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга Приватного підприємства "Вест-Агросоюз" - підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта, при задоволенні апеляційної скарги - на іншу сторону.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вест-Агросоюз" задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2016 року у справі №910/21564/15 - скасувати та прийняти нове рішення, яким -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" виконати умови договору складського зберігання зерна №46 від 12.11.2013 року, повернувши ПП "Вест-Агросоюз" з незаконного володіння зерно кукурудзи в кількості 308905 кг., 3 класу, вологістю - 13,70%, смітною домішкою - 2,0%, шляхом його відвантаження в наданий ПП "Вест-Агросоюз" транспорт.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 3724379) на користь ПП "Вест-Агросоюз" (Львівська область, Городоцький район, с. Суховоля, вул. Липова 9б, код ЄДРПОУ 38667371) 2815,04 грн (дві тисячі вісімсот п'ятнадцять гривен 04 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 3724379) на користь ПП "Вест-Агросоюз" (Львівська область, Городоцький район, с. Суховоля, вул. Липова 9б, код ЄДРПОУ 38667371) 3097,72, грн (три тисячі дев'яносто сім гривен 72 копійки) судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
5. Матеріали справи №910/21564/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді А.Г. Майданевич
О.М. Коротун
дата підписання повного тексту постанови 10.05.2017 року у зв'язку з перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці з 03.05.2017 року
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2017 |
Оприлюднено | 12.05.2017 |
Номер документу | 66379391 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Сулім В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні