Постанова

від 10.05.2017 по справі 903/802/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2017 р. Справа № 903/802/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Василишин А.Р.

судді Філіпова Т.Л. ,

судді Бучинська Г.Б.

при секретарі Першко А.А.

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Волинської області на рішення господарського суду Волинської області від 20 лютого 2017 року у справі № 903/802/15 (суддя Пахолюк В.А.)

за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ковельської міської ради Волинської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський житлово-будівельний комбінат"

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Калина-Ковель"

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра"

про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки №19 від 24 травня 2006 року; визнання недійсним Державного акта на право власності на земельну ділянку; зобов'язання повернути земельну ділянку

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_1, представник згідно довіреності №783 від 02 червня 2016 року;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - не з'явився;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_2, представник згідно довіреності №13-11-2249 від 29 березня 2017 року;

органу прокуратури - ОСОБА_3, посвідчення №026596 від 30 травня 2014 року.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ковельський міжрайонний прокурор в інтересах держави (надалі - Прокурор) в особі Ковельської міської ради Волинської області (надалі - Позивач) звернувся в господарський суд Волинської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський житлово-будівельний комбінат" (надалі - Відповідач) про розірвання ОСОБА_4 № 19 купівлі-продажу земельної ділянки від 24 травня 2006 року, яка розташована за адресою: м. Ковель, пров. 40 років Перемоги, 12, площею 1077 кв. м, визнання недійсним Державного акту на право власності на землю серії ВЛ № 080654 від 31 серпня 2006 року, виданого Відповідачу на зазначену земельну ділянку, скасування державної реєстрації Державного акта на право власності на землю серії ВЛ № 080654 від 31 серпня 2006 року, виданого Відповідачу та зобов'язання Відповідача повернути зазначену земельну ділянку Позивачу.

Рішенням господарського суду Волинської області від 18 серпня 2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з винесеним вищевказаним рішенням, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" звернулась до суду апеляційної інстанції як особа, яка не брала участі у справі, а суд вирішив питання про її права та обов'язки з посиланням на порушенням судом першої інстанції як норм процесуального права, так і норм матеріального права.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27 липня 2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра".

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Калина-Ковель".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2016 року рішення господарського суду Волинської області від 18 серпня 2015 року залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача, звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати рішення господарського суду Волинської області від 18 серпня 2015 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2016 року і залишити позов Прокурора без розгляду.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 14 грудня 2016 року касаційну скаргу Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача, задоволено частково. Рішення господарського суду Волинської області від 18 серпня 2015 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2016 року скасовано. Справу скеровано на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

Рішенням господарського суду Волинської області від 20 лютого 2017 року в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим місцевим господарським судом рішенням, Заступник прокурора Волинської області звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 20 лютого 2017 року скасувати та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 16 березня 2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до слухання і зобов'язано скаржника надати суду оригінали квитанцій про надіслання копії апеляційної скарги сторонам та оригінали описів вкладення у цінний лист.

На виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 16 березня 2017 року, Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу (том 3, а.с. 23-25), в якому просить рішення господарського суду Волинської області від 20 лютого 2017 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В свою чергу, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача, надіслала на поштову адресу суду письмові пояснення (том 3, а.с. 16-22), в яких з підстав, висвітлених в них, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

На виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 16 березня 2017 року, прокуратура Волинської області 04 квітня 2017 року на поштову адресу суду надіслала оригінали квитанцій про надіслання копій апеляційної скарги сторонам та оригінали рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, які долучені судом до матеріалів справи (том 3, а.с. 33-37).

Ухвалою суду від 05 квітня 2017 року, з підстав, висвітлених в ній, розгляд справи було відкладено на 10 травня 2017 року о 14:50 год..

В судових засіданнях від 05 квітня 2017 року та 10 травня 2017 року Прокурор підтримала доводи, висвітлені в апеляційній скарзі, просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

В судових засіданнях від 05 квітня 2017 року та 10 травня 2017 року представники Відповідача та Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача заперечили щодо доводів, зазначених в апеляційній скарзі, просять відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Волинської області залишити без змін.

В судові засідання від 05 квітня 2017 року та 10 травня 2017 року представники Позивача та Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача не прибули, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Враховуючи положення статті 102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 101 ГПК України.

Заслухавши Прокурора, представників Відповідача та Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції та враховуючи вказівки ВГСУ України в постанові від 14 грудня 2016 року по даній справі, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що в її задоволенні слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін. При цьому колегія виходила з наступного.

Як встановлено апеляційним судом, 24 травня 2006 року між Позивачем та Відповідачем укладено Договір № 19 купівлі-продажу земельної ділянки (надалі - Договір), посвідчений приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Волинської області та зареєстрований за реєстровим № 511, за умовами пункту 1.1 якого Позивач на підставі статей 127, 128 Земельного кодексу України, положення "Про порядок продажу земельних ділянок шляхом проведення аукціону (за конкурсом) в місті Ковелі", рішення Позивача № 39/37 від 28 лютого 2006 року та наказу відділу по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Позивача від 23 травня 2006 року № 24 "Про затвердження результатів проведення земельного аукціону 22 травня 2006 року по лоту № 6" зобов'язується передати у приватну власність Відповідача земельну ділянку, розміщену на землях, що знаходяться у віданні Позивача, площею 1077 кв. м, згідно з технічним паспортом та збірним кадастровим планом, розташовану в м. Ковелі пров. 40 років Перемоги, 12.

Відповідно до пункту 1.2 ОСОБА_4, визначено цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Позивачем та Відповідачем на підставі пункту 4.1 ОСОБА_4 погоджено, що Відповідач зобов'язується прийняти від Позивача придбану земельну ділянку і використовувати її відповідно до цільового призначення, а також було визначено істотні умови, за відсутності яких Договір не може вважатись укладеним, зокрема:

* зобов'язання Відповідача протягом трьох місяців надати проект забудови земельної ділянки в управління міста і архітектури, отримати дозвіл на будівництво; сплатити до міського бюджету кошти в сумі 5 % від вартості житлового будинку на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста; приступити протягом двох років до будівельних робіт з моменту отримання дозволу на забудову і оплати кошти на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста (пункт 9.3 ОСОБА_4);

* подальше відчуження земельної ділянки до введення в експлуатацію об'єкта будівництва здійснюється за погодженням з Позивачем (пункт 9.2 ОСОБА_4).

В свою чергу, 26 травня 2006 року Договір зареєстровано в Книзі державної реєстрації договорів купівлі-продажу земельних ділянок за реєстровим № 860.

На підставі зазначеного ОСОБА_4 Відповідачу видано Державний акт на право власності на земельну ділянку від 31 серпня 2006 року площею 0, 1077 га, яка розташована за адресою пров. 40 років Перемоги, 12, м. Ковель, Волинської області.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що умови ОСОБА_4 не містять жодних обмежень щодо можливості передачі земельної ділянки в іпотеку. Зокрема, відповідно до пункту 9.2 ОСОБА_4, такі обмеження встановлені виключно щодо відчуження земельної ділянки. Натомість, Закон України Про іпотеку не визначає іпотеку як спосіб відчуження майна.

Судом також встановлено, що в ОСОБА_4 наявна істотна умова як будівництво житлового будинку у визначений строк.

Однак суд констатує, що Позивачем не було надано суду доказів на встановлення факту істотності порушення даного ОСОБА_4 Відповідачем та не доведено, що внаслідок такого порушення Позивачу було завдано шкоду та внаслідок цієї шкоди Позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні ОСОБА_4, оскільки за ОСОБА_4, як це визначено статтею 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що жодним із пунктів укладеного між Позивачем та Відповідачем ОСОБА_4, не передбачено відповідальність не невчасне виконання чи не належне виконання такої істотної умови ОСОБА_4, як будівництво житлового будинку.

Слід врахувати, що частиною 2 статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

В силу приписів частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Враховуючи вищевикладене, колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним Державного акту на право власності на землю серії ВЛ № 080654 від 31 серпня 2006 року та скасування державної реєстрації Державного акта на право власності на землю серії ВЛ № 080654 від 31 серпня 2006 року є передчасними, як і вимога про зобов'язання Відповідача здійснити повернення земельної ділянки, оскільки право, посвідчене державним актом, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, а тому з огляду на приписи частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 152 Земельного кодексу України захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт (чи інша правова підстава), не визнано недійсним у встановленому порядку.

Водночас, суд апеляційної інстанції констатує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази визнання недійсними рішення Позивача № 39/37 від 28 лютого 2006 року, додатку до рішення та наказ Відділу по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Позивача № 24 від 23 травня 2006 року Про затвердження результатів проведення земельного аукціону 22 травня 2006 року по лоту № 6 .

Відтак, вимоги Прокурора щодо визнання недійсним Державного акту на право власності на землю, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки Позивачу є такими, що не підлягають до задоволення.

Також колегія суду апеляційної інстанції звертає увагу на те, що спірна земельна ділянка належить особі, яку визнано банкрутом, що підтверджується постановою господарського суду Волинської області від 16 березня 2012 року у справі № 7/61-Б (том 1, а.с. 18).

Судом при вирішенні даного спору встановлено, що 12 жовтня 2007 року між Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача та Відповідачем, було укладено кредитний договір про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування №05/2007/978-КЛ/3, в забезпечення виконання умов якого, зокрема, щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів Відповідач уклав з Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача договір іпотеки від 12 жовтня 2007 року, предметом якого, зокрема, є земельна ділянка, яка розташована за адресою: пров. 40 років Перемоги, 12, м. Ковель, площею 1077 кв. м.

В період з липня 2006 року по липень 2009 року Відповідачем (в особі директора ОСОБА_5М.) укладено з фізичними особами - замовниками будівництва договори підряду на капітальне будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Ковель, вул. 40 років Перемоги, 10.

Згідно з умовами укладених ОСОБА_4 Відповідач, як підрядник, зобов'язався своїми силами та засобами, на належних товариству земельних ділянках збудувати за кошти замовників і здати в експлуатацію у встановлений строк, з подальшою передачею замовникам, нерухомі об'єкти - квартири та нежитлові приміщення у багатоповерховому житловому будинку по вул. 40 років Перемоги, 10 в м. Ковелі. Фізичні особи - замовники будівництва на виконання умов ОСОБА_4 у період з липня 2006 року по липень 2009 року сплатили на рахунок Відповідача грошові кошти на будівництво вказаного будинку в загальному розмірі 3 115 383 грн.

Як зазначалося вище у даній судовій постанові, постановою господарського суду Волинської області суду від 16 березня 2012 року у справі № 7/61-Б Відповідача визнано банкрутом.

Водночас, відповідно вироку Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 05 березня 2014 року директора Відповідача - ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 364-1 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 306 000 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків на строк 3 роки. У вказаній кримінальній справі двадцять сім замовників будівництва (житлового будинку) визнано потерпілими внаслідок незаконних дій забудовника.

Судом встановлено, що Третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача, створено 15 липня 2016 року із частини вкладників (15 чоловік), з якими Відповідачем було укладено відповідні ОСОБА_4, з метою отримання у власність земельної ділянки, на якій мав би бути побудований попереднім підрядником багатоквартирний житловий будинок, та укладення договору підряду на капітальне будівництво з іншим забудовником.

Рішенням Позивача від 28 липня 2016 року № 12/66 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОК "ЖБК "Калина-Ковель" надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 9000 кв. м по вул. 40 років Перемоги, 10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель Позивача, не наданих у власність чи користування, в тому числі: площею 1077 кв.м. (кадастровий номер 0710400000:15:002:0039), площею 3299 кв. м (кадастровий номер 0710400000:15:002:0043).

В свою чергу, ухвалою господарського суду Волинської області від 25 листопада 2016 року у справі № 7/61-Б строк ліквідаційної процедури по даній справі за заявою Відповідача про банкрутство продовжено до 16 березня 2017 року.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 26 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Як вбачається з інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна земельна ділянка кадастровий номер: 0710400000:15:002:0042, розташована за адресою: м.Ковель, пров. 40 років Перемоги, 12, передана Відповідачем в іпотеку Третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача за договором іпотеки № 2410 від 12 жовтня 2007 року.

Приписами статті 12 Закону України Про іпотеку передбачено, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Як визначено частиною 2 статті 31 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом (в редакції до 18 січня 2013 року), вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги.

Так, відповідно до частини 1 статті 26 Закону Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом , усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Разом з тим, судом встановлено, що спірна земельні ділянка є предметом іпотеки та входить до складу ліквідаційної маси Відповідача, що підтверджується актом інвентаризації нерухомого майна Відповідача про формування ліквідаційної маси останнього.

Враховуючи усе вищевикладене у даній судовій постанові, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставніставними та необгрунтованими.

При цьому апеляційний господарський суд констатує, що доводи Прокурора, висвітлені в апеляційній скарзі, є безпідставними, спростовуються усім вищеописаним в даній судовій постанові (та опосередковано спростовані вказівками ВГСУ в постанові від 14 грудня 2016 року), а тому Рівненський апеляційний господарський суд не бере їх до уваги.

З огляду на усе вищевикладене, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Волинської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Прокурора - без задоволення.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає за Прокуратурою Волинської області.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Волинської області на рішення господарського суду Волинської області від 20 лютого 2017 року у справі № 903/802/15 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 20 лютого 2017 року у справі №903/802/15 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5. Справу № 903/802/15 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.