Рішення

від 04.05.2017 по справі 922/532/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2017 р.Справа № 922/532/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Колос", смт. Пересічна доТовариства з обмеженою відповідальністю "Березовка", м. Харків Товариства з обмеженою відповідальністю "БМВ Лізинг", м. Харків про про визнання права власності та про визнання недійсним договору за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 за довіреністю №14 від 06.01.2017

1-го відповідача - ОСОБА_3 за довіреністю №5-Д від 05.10.2015

2-го відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ "КОЛОС." звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Березовка" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БМВ Лізинг" в якому просить суд :

- Визнати право власності ПрАТ «КОЛОС.» (код ЄДРПОУ 30753688) на стрілочний перевід №1 та стрілочний перевід №2, що е складовими частинами з/д гілки, яка входить до складу маслоекстракційного заводу по насінню соняшника загальною площею 11 740,20 кв.м. по вул. Центральній, буд. 1 в смт. Пересічна Дергачівського району Харківської області, що належить ПАТ «КОЛОС.» відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17 лютого 2012 року, серія САС №223781.

- Визнати недійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 08 жовтня 2013 року, укладений між ТОВ «БМВ Лізинг» (код ЄДРПОУ 31643019) і ТОВ «Березовка» (код ЄДРПОУ 38771704) та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 за реєстровим №4197.

Також, позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 13 лютого 2017 року було задоволено заяву позивача про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 01 березня 2017 року було відкладено розгляд справи на 14 березня 2017 року.

ТОВ "Березовка" звернулося з апеляційною скаргою на ухвалу від 13 лютого 2017 року про забезпечення позову, у зв'язку з чим, на адресу Харківського апеляційного господарського суду були направленні матеріали оскарження ухвали.

02 березня 2017 року до суду надійшов запит Харківського апеляційного господарського суду про направлення на його адресу матеріалів справи №922/532/17 для розгляду скарги першого відповідача.

Ухвалою суду від 03 березня 2017 року було зупинено провадження по справі до повернення матеріалів справи з Харківського апеляційного господарського суду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.03.2017 апеляційну скаргу ТОВ "Березовка" було задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 13.02.2017 по справі №922/532/17 скасовано.

Враховуючи, що матеріали справи №922/532/17 повернулися до господарського суду Харківської області, у зв'язку з чим провадження по справі було поновлено. Розгляд справи призначено на 26.04.2017.

Представники позивача та другого відповідача в судове засідання 26.04.2017 не з'явилися, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 03 травня 2017 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні, звернувся до суду із клопотаннями (вх. № 14419 та вх. № 14421 від 03.05.2017) про долучення до матеріалів справи доказів, поданих до суду, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Також, позивачем було заявлено клопотання (вх. №14423 від 03.05.2017) про призначення по справі будівельно - технічної експертизи.

Першим відповідачем 03.05.2017 були надані до суду пояснення щодо наданих додатково документів (вх. №14422) та доповнення до відзиву на позовну заяву (вх. №14358), які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Другий відповідач в судове засідання свого представника не направив, відзив на позов та докази на виконання ухвал суду не надав.

В судовому засіданні, яке розпочалося 03 травня 2017 року було оголошено перерву до 04 травня 2017 року.

Розглянувши клопотання позивача про призначення судової експертизи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012 року господарським судам було роз'яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Норми ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України» ).

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012р. господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

ПрАТ "КОЛОС." звернулося до господарського суду Харківської області з позовом 10 лютого 2017 року, тобто, справа розглядається судом вже тривалий час, при цьому, клопотань щодо зупинення провадження по справі чи продовження строків розгляду спору не подавалося, також слід враховувати, що розгляд справи неодноразово відкладався, тобто, господарський суд створив сторонам всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, крім того, судом вже було розпочато розгляд справи по суті.

Враховуючи обставини, викладені вище суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про призначення судової експертизи.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, в судові засідання з'являлися повноважні представники сторін які надавали письмові пояснення та заперечення, докази на підтвердження власних правових позицій, внаслідок чого справа може бути розглянута за результатами повного та всебічного розгляду спору.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

В обгрунтування своїх вимог щодо визнання недійсним Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.10.13, реєстровий № 4197, укладеного між ТОВ БМВ Лізинг і ТОВ Березовка , позивач посилається на те, що технічні характеристики колії були визначені Технічним паспортом на під'їзні залізничні колії, складеному КП БТІДРР станом на 03.09.13 р., інвентиразиційна справа № 62, реєстровий № 3-470.

З наведеного документа позивач дійшов висновку, а саме що до складу проданої залізничної колії загальною довжиною 5 024,8 п.м., входять складові належних ПрАТ Колос. стрілочних переводів № 1 та № 2:

- щодо стрілочного переводу № 1 -частина рамних рейок від їх стику до вістря гостряка довжиною 4,12 метри,

- щодо стрілочного переводу № 2 - частина рамних рейок від їх стику до вістря гостряка довжиною 4, 28 метри.

Суд вважає такі доводи позивача безпідставними, оскільки складові частини під'їзної залізничної колії були визначені у судовому порядку, згідно рішення Господарського суду Харківської області від 03 листопада 2006 року у справі № 35/44-06. Рішення набуло законної сили.

Згідно вимог ч. З ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно п. 2.6. Постанови пленум Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Згідно вищезазначеного рішення господарського суду складовою частиною майна Відповідача 2 ТОВ БМВ Лізинг під'їзних залізничних колій є ходова колія І от стику светлофору МБ через стрілки № 1,2,3,13,5 до стика рамного рельсу стрілочного переводу № 5, загальною довжиною 3363,3 п.м.

Судом визначено, що майно проходить через , а не в тому числі рамні рейки стрілки № 1,2…

Такий же самий склад ходової колії І підтверджується Технічним паспортом, виданим КП БТІ ДРР № 3-470 від 03.09.2013 р., згідно з яким у складі під'їзних залізничних колій є ходова колія І от стику светлофору МБ через стрілки № 1,2,3,13,5 до стика рамного рельсу стрілочного переводу № 5, загальною довжиною 3363,3 п.м.

При цьому, жодного документу, щоб підтверджував право власності позивача на щодо стрілочного переводу № 1 - частина рамних рейок від їх стику до вістря гостряка довжиною 4,12 метри, щодо стрілочного переводу № 2 - частина рамних рейок від їх стику до вістря гостряка довжиною 4, 28 метри як складової частини ходової колії І позивачем не надано.

Листом № 33 від 09.02.2017 р. КП Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради за адвокатським запитом Відповідача 1 повідомлено про відсутність документів в інвентарній справі ПрАТ Колос. щодо двох стрілочних переводів та залізничних колій.

Технічні паспорти, надані до позову, складені на замовлення ПрАТ Колос. (Технічний паспорт на гілку від 2016 року, Технічний паспорт на колію від 2013 року) після того, як цілісний майновий комплекс було введено в експлуатацію та не можуть бути належним доказом, що підтверджує право власності на з/д гілку саме в такому складі.

Згідно з ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Згідно з вимогами ст. 67 Статуту залізниць введення в експлуатацію новозбудованої залізничної колії здійснюється комісією за участю представника Держнаглядохоронпраці і встановлення залізницею порядку обслуговування під'їзної колії.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що доводи позивача про порушення права власності, передбаченого ч. 1 ст. 317, 321 ЦК України є такими, що не відповідають дійсності та фактичним обставинам по справі, оскільки право власності позивачем на стрілки № 1 та № 2 та їх складові частини не набуто. Тому висновок позивача про порушення права продажу його як власника товару згідно ст. 658 ЦК України є безпідставним.

В обгрунтування своїх вимог щодо визнання права власності на стрілочні переводи № 1 та № 2, що складовими частинами з/д гілки, що входять до складу маслоекстракційного заводу по насінню соняшника по вул. Центральній, 1 в смт. Пересічна, позивач вказує на те, що право власності на з/д гілку ним набуто на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданим 17.02.12 р. на підставі Рішення Виконкому Пересічанської селищної ради № 22 від 16.02.12 р. , а тому, позивачем зроблено висновок, що у Додатку до свідоцтва до складу майна заводу входить з/д гілка , склад якої підтверджується:

- Технічним паспортом на з/д гілку, виготовлений ПП Оцінка і право станом на 26.02.2016 р., де згідно з технічним описом визначено:

- Технічній паспорт залізничної під'їзної колії ПрАТ Колос. по станції Шпаківка Південної залізниці № 01-13-СМП-164-ТП, виготовленим ТОВ АГНІ НАБАТ на підставі статті 67 Статуту залізниць України та Правил обслуговування залізничних під'їзних колій станом на 2013 р.

- Технічній паспорт під'їзної залізничної колії ТОВ Березовка № 312/15, виготовленим ФО-П ОСОБА_5 станом на 2015 рік., де зазначено, що під'їзна колія ТОВ Березовка взаємодіє стрілочними переводами №1 та №2 з власністю ПрАТ Колос.

Суд не погоджується с такими доводами позивача та вважає докази, надані до суду у підтвердження права власності на нерухоме майно неналежними з наступного:

Технічні паспорти та Свідоцтво на право власності, надані позивачем, містять інформацію, що протирічить одна одній, а саме:

У технічному паспорті на з/д гілку, виготовленому ПП Оцінка і право станом на 26.02.2016 р. визначено з/д гілку як окремі залізничні колії та стрілочні переводи, а саме: навантажувально-вивантажувальну колію № 1, вивантажувальну колію № 2, ходову колію № 3, витяжну колію № 4 та стрілочні переводи №1,2,3,4,5.

У паспорті зазначено, що опис з/д гілки складений відповідно до технічного паспорта, виготовленого ТОВ АГНІ НАБАТ (а не Свідоцтва на право власності на нерухоме майно).

У технічному паспорті залізничної під'їзної колії ПрАТ Колос. по станції Шпаківка Південної залізниці № 01-13-СМП-164-ТП, виготовленим ТОВ АГНІ НАБАТ на підставі статті 67 Статуту залізниць України та Правил обслуговування залізничних під'їзних колій станом на 2013 р. зазначено, що колійне господарство ПрАТ Колос складається з чотирьох колій № 1,2,3,4 з п'ятьма стрілочними переводами № 1,2,3,4,5 розгорнутою довжиною 892,75 п.м. та підставою виготовлення цього паспорту були топографо-геодезичні роботи вишукувальної групи ТОВ АГНІ НАБАТ у червні 2010 року. (а не Свідоцтва на право власності на нерухоме майно).

Тобто вищезазначені технічні паспорти виготовлені на замовлення позивача та не містять даних, які підтверджувалися Свідоцтвом на право власності, виданим позивачу у 17.02.12 р., оскільки у Додатку до Свідоцтва зазначається саме з/д гілка , а не колійне господарство або під'їзні залізничні колії . (а не Свідоцтва на право власності на нерухоме майно).

Технічні паспорти, надані ПрАТ Колос. до матеріалів справи, виготовлені приватними організаціями після 17.02.2012 року (саме після того, як Свідоцтво на право власності було видане позивачу), мають технічну інформацію, що спирається на відомості, надані саме позивачем, в тому числі про наявність у власності позивача саме чотирьох з/д колій, а у Свідоцтві на право власності на цілісний майновий комплекс серія САС № 223781 від 17.02.2012 року визначена - лише одна з/д гілка та не визначено її довжину, складові частини, в тому числі у складі стрілочних переводів № 1 та № 2…

Діюче законодавство України не містить такого юридичного терміну як залізнична гілка та не ототожнює це поняття із залізничною колією, або колійним господарством.

Технічній паспорт під'їзної залізничної колії ТОВ Березовка № 312/15, виготовленим ФО-П ОСОБА_5 станом на 2015 рік взагалі не може буди братися до уваги, оскільки був виготовлений на підставі інших документів, ніж Свідоцтво на право власності позивача та те що, стрілочні переводи № 1та № 2 є власністю позивача було зафіксовано виконавцем зі слів представників ПрАТ Колос. , що знаходилися на місті виконання топографо-геодезичних робіт та не надавали доступу до об'єкту нерухомого майна.

Факт не допуску до земельної ділянки до обстеження виконавця ФОП ОСОБА_5 та представників Відповідача 2 підтверджується листами лист № 10 від 22.09.2015 р., лист № 11 від 28.09.2015 р. та відкритим кримінальним провадженням з кримінального провадження (витяг № 12015220280001814, дата внесення до ЄДР 01.10.2015 р.).

Крім того, Держаною екологічною інспекцією у Харківської області виявлено, що в межах земельної ділянки кадастровий номер 6322056501:00:000:0579, що належить ТОВ Березовка на правах оренди розташоване нерухоме майно ПрАТ Колос. , яке належить на правах приватної власності, а саме:

- Два стрілочних перевода (№ 1,2)

- Залізничні колії № 1 =42,00 м., № 2 =37.50 м.

- Залізні ворота (несучі конструкції - стовби)

Без будь-яких передбачених чинним законодавством підстав та правовстановлюючих документів, які необхідні ПрАТ Колос. для експлуатації та обслуговування вищевказаного нерухомого майна. (акт перевірки № 42/01-04/02-09 від 06.02.2017 р.).

Згідно з ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 375 ЦК України право власності на зведені будівлі, споруди та інше нерухоме майно набуває власник земельної ділянки.

При цьому визначено, що право власника на забудову здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 90, 95 Земельного кодексу України право на спорудження виробничих та інших будівель і споруд мають власники земельних ділянок та землекористувачі.

Власником земельної ділянки, на якій забудовані стрілочні переводи № 1та №2 є Пересічанська селищна рада.

Згідно листа № 02-21/149 від 09.02.2017 р. Пересічанською селищною радою повідомлено, що рішень щодо передачі даної земельної ділянки у власність або користування ПрАТ Колос. не приймалось.

Землекористувачем земельної ділянки, на якій забудовані стрілочні переводи № 1та №2 на момент забудування стрілочних переводів № 1 та № 2 був ТОВ БМВ Лізинг .

Право користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт нерухомого майна переднім землекористувачем виникло на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-ХР № 001058 , виданого Пересічанською селищною радою народних депутатів відповідно до рішення виконкому Пересічанської селищної Ради народних депутатів від 27.12.2001 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 20.

Копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6300396202013 від 07.08.2013 року має опис меж та обтяжень у використанні земельної ділянки кадастровий номер 6322056501:00:000:0579, згідно з яким межі земельної ділянки не перетинаються з межами земельної ділянки ПрАТ Колос. та жодних обтяжень щодо використання спірної земельної ділянки з боку ПрАТ Колос. , пов'язаних із забудовою цієї земельної ділянки не існує.

Згідно листа № 02-21/149 від 09.02.2017 р. Пересічанською селищною радою повідомлено, що рішень щодо відведення земельної ділянки , яка належала на праві користування ТОВ БМВ Лізинг під забудову нерухомого майна ПрАТ Колос. не приймалось.

Згідно ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо:

- вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво;

- або відведена не для цієї мети;

- або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту;

- або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Слід зазначити, що під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою.

Не може вважатися наданням земельної ділянки лише рішення компетентного органу влади про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або для розробки проекту забудови.

Позивачем не надано та матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що стрілочні переводи № 1 та № 2 забудовані із наданням земельної ділянки за рішенням Пересічанської селищної ради або за згодою землекористувача.

Відсутність такого рішення або будь яких цивільно-правових угод щодо права користування позивачем земельною ділянкою підтверджується наявністю позовної заяви позивача, за якою порушено провадження у справі № 922/2997/16, рішенням Господарського суду Харківської області від 10.02.2017 р. у позиві відмовлено, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 р. рішення залишено без змін.

В обґрунтування своїх позовних вимог у справі № 922/2997/16 позивач зазначав, що право на землю, яке виникає на підставі ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України у наслідок набуття права власності на будівлю (стрілочні переводи № 1 та 2 та частину під'їзної залізничної колії).

Однак, суд зазначає, що під проектом слід розуміти залежно від категорії об'єкта будівництва відповідний склад документації, визначеної статтями 1, 7 та 8 Закону України від 20.05.99 р. N 687-XIV Про архітектурну діяльність , а також будівельний паспорт та технічні умови, отримані відповідно до статей 27, 30 зазначеного Закону.

Технічні умови № НТ-056/33 від 17.02.2004 року, видані ЗАТ Колос. (попередня назва позивача), де зазначається що погоджено примикання під'їзної залізничної колії (а не залізничної гілки, колійного господарства тощо) до під'їзної залізничної колії ВАТ Бермінводи . Але ж позивач не виконав цієї умови та здійснив примикання до залізничної колії ТОВ БМВ-лізинг , право власності якого визначено рішенням суду підтверджується Свідоцтвом про право власності на майновий комплекс від 22.01.2002 р. № 14, виданим Товариству з обмеженою відповідальністю „БМВ лізинг» виконкомом Пересічанської селищної ради, зареєстрованим Дергачівським міжміським БТІ 25.01.2002р. за № 84.

Перехід права власності на під'їзну залізничну колію від ВАТ Бермінводи до іншої особи відбувся у 28.11.97 р. за актом приймання-передавання майна та станом на 17.02.2004 року розпоряджатися під'їзними залізничними коліями, в тому числі надавати згоду на примикання чужого майна до неї не мав права.

Крім того, ТОВ Березівські мінеральні води , про якє зазначено у технічному паспорті залізничної під'їзної колії ПрАТ Колос. по станції Шпаківка Південної залізниці № 01-13-СМП-164-ТП, виготовленим ТОВ АГНІ НАБАТ також не мало право розпоряджатися майном власника, оскільки передав у власність під'їзні залізничні колії ТОВ БМВ Лізинг за актом від 15.11.01 р. за актом приймання-передачання майна та станом на 17.02.2004 року розпоряджатися під'їзними залізничними коліями, в тому числі надавати згоду на примикання чужого майна до неї не мав права.

Таким чином суд дійшов висновку, що позивач не мав відповідного дозвільного документу щодо будування залізничної колії з примиканням до власності саме Відповідача 1.

Також матеріали справи містять ОСОБА_2 обстеження технічного стану під'їзної колії ЗАТ КОЛОС. від 23.06.2004 року, який було укладено з участю ВАТ Бермінводи .

Згідно з вимогами ст. 67 Статуту залізниць введення в експлуатацію новозбудованої залізничної колії здійснюється комісією за участю представника Держнаглядохоронпраці і встановлення залізницею порядку обслуговування під'їзної колії.

Акту введення в експлуатацію з/д гілки , чи окремих її складових частин, в тому числі стрілочних переводів № 1 та № 2 відповідно до вимог ст. 67 Статуту залізниць позивачем до матеріалів справи не надано.

Згідно ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Згідно з вимогами ст. 67 Статуту залізниць введення в експлуатацію новозбудованої залізничної колії здійснюється комісією за участю представника Держнаглядохоронпраці і встановлення залізницею порядку обслуговування під'їзної колії.

Акт введення в експлуатацію існуючої колії, що примикає до під'їзної колії ВАТ Бермінводи відсутній.

Акт обстеження від 26.06.2004 року та лист № 319 від 09.07.2004 року щодо усунення зауважень не можуть бути належними та допустимими доказами введення в експлуатацію у відповідності з вимогами ст. 67 Статуту залізниць.

Згідно п. 2.1. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затверджених наказом Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України № 273 від 05.12.2000 р. (у редакції що діяли на момент забудови з/д гілки позивачем) для одержання дозволу на виконання будівельних робіт забудовник (замовник) повинен надати до інспекції держархбудконтролю такі документи:

а) заяву забудовника (замовника), (додаток 1);

б) рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування;

в) документ, що посвідчує право власності забудовника (замовника) чи право користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, на якій буде розміщено об'єкт містобудування;

г) комплексний висновок державної інвестиційної експертизи;

ґ) документи про призначення відповідальних виконавців робіт (виконроба, осіб, що виконують технічний нагляд, авторський нагляд);

д) затверджену в установленому порядку проектну документацію (будівельний генеральний план та паспорт фасаду в двох примірниках, пояснювальна записка для реєстрації).

У разі проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, споруд та інших об'єктів без зміни цільового призначення об'єкта замовник (забудовник), крім рішення виконавчого органу відповідної ради, Київської та Севастопольської державної адміністрації про дозвіл на будівництво подає також копію документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмову згоду його власника на проведення зазначених робіт.

Згідно п. 5.1. Правил виконання будівельних робіт на об'єктах без одержання дозволу або його завчасної перереєстрації, а також виконання не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним і тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно листа від Департаменту Держархбудінспекції в Харківській області № 1020-416 від 01.02.17 р. встановлено факт наявності ДВОХ під'їзних залізних колій, які примикають до існуючої залізничної колії двома стрілочними переводами. Документи щодо існуючих залізничних колій позивачем до департаменту не надано.

Частиною 5 ст. 376 ЦК України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Позивач не довів суду, що він є власником або землекористувачем земельної ділянки, на якій зведені стрілочні переводи № 1 та № 2, а тому існування такої самочинної забудови порушує права ТОВ Березовка як належного орендаря земельної ділянки.

Існування самочинно забудованої залізничної колії без дотримання вимог статті 376 ЦК України позбавляє Відповідача 1 на право оренди на земельну ділянку № б/н від 19.03.2015 р. на земельну ділянку розміром 3,0918 га кадастровий номер 6322056501:00:000:0579, що було підтверджується існування спору, за яким відкрито провадження у справі № 922/2997/16.

Право оренди Відповідач 1 набув у відповідності із положеннями ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України згідно із якою, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Земельна ділянка кадастровий номер 6322056501:00:000:0579 надана Відповідачу 1 для обслуговування нерухомого майна (залізничної колії), право власності на яке Відповідач 1 набув від попереднього власника ТОВ БМВ-лізинг на підставі договору купівлі-продажу № 4197 від 08.10.2013 року.

Право власності Відповідача 1 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом № 10484410 від 08.10.2013. Факт набуття Відповідачем 1 права власності на нерухоме майно (залізничні колії) на законних підставах було визнано судом у справі № 922/4679/15.

Рішенням Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 13.03.15 року Відповідачу 1 Товариству з обмеженою відповідальністю Березовка надано дозвіл на укладення договору оренди земельної ділянки площею 3, 0918 га для обслуговування об'єкту нерухомого майна (залізничної колії), розташованої в межах населеного пункту с. Березівське, Дергачівського району Харківської області, кадастровий номер 6322056501:00:000:0579 строком на 49 (сорок дев'ять) років.

На підставі прийнятого рішення укладений Договір оренди землі б/н від 19.03.15 р.

Право оренди Відповідача 1 зареєстровано реєстраційною службою Дергачівського районного управління юстиції Харківської області відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно , про свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 35204422 від 20.03.2015 р.

Таким чином з набуттям права власності від ТОВ БМВ лізинг до Відповідача 1 на під'їзну залізничну колію до Відповідача 1 перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розміщена ця залізнична колія, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у переднього землекористувача.

Стрілочні переводи № 1 та № 2 порушують набуте право Відповідача 1 на оренду земельної ділянки під придбаною забудовою на тих же самих умовах (без жодних обтяжень з боку Позивача) та в тому ж обсязі (без вилучення землі під залізничними коліями Позивача), які існували у попереднього землекористувача - ТОВ БМВ-лізинг .

Згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у цієї особи на час прийняття судом рішення таких документів є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки.

Правовстановлюючих документів на земельну ділянку під спірним майном позивач не надав, відсутність будь яких рішень власника щодо відведення земельної ділянки під забудову спірного майна підтверджується листом Пересічанської селищної ради № 02-21/149 від 09.02.2017 р.

1. Копія витягу з Робочого проекту реконструкції Дергачівського комбікормового заводу під маслоекстраційний завод потужністю 500 т/сут по насінню соняшника ЗАТ Колос в смт. Пересічне Харківської області (пояснювальна записка) від 2004 року, виконаний АО Харківський проектний інститут .

2. Копія акту обстеження Дергачівського комбікормового заводу для визначення можливості перепрофілювання існуючого комбікормового заводу під маслоекстраційний завод потужністю 500 т/сут по насінню соняшника ЗАТ Колос в смт. Пересічне по вул. Центральній № 1 Дергачівського району Харківської області, складеного КП Архітектурне бюро Дергачівського району від 04.06.04 р.

3. Копія локального кошторису 5-1-1 на будівництво залізничного шляху станом на 23.02.2004 р.

4. Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва під'їзного залізничного шляху ЗАТ Колос станом на 23.02.2004 р.

5. Копія завдання на розробку робочого проекту під'їзної залізничної колії від станції Шпаківка Південної залізниці до ЗАТ Колос .

6. Копія робочого проекту під'їзної залізничної колії від станції Шпаківка Південної залізниці до заводу ЗАТ Колос , розробленого ТОВ Проектирование.Полиграфія (ліцензія АА № 767157) в 2004 році.

7. Копія листа № 319 від 09.07.2004 року щодо усунення зауважень.

8. Копія технічного паспорту залізничних шляхів ЗАТ Колос Дергачівського району Харківської області, виготовленого в 2004 році ВАТ Харківський проектно-вишукувальний інститут об'єктів транспорту .

9. Копія рішення Виконавчого комітету Пересічанської селищної ради № 22 від 16.02.12.

Дослідивши надані документи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Першою подією, що сталася є забудування під'їзних колій ЗАТ Колос шляхом примикання до колії третьої особи.

23.06.2004 р. згідно відомостей, зазначених в акті обстеження, ЗАТ Колос (попередня назва відповідача), забудувало певні під'їзні колії шляхом примикання до майна ВАТ Бермінводи за технічними умовами № НТ-056/33 від 17.02.2004 р. Кількісний та якісний склад цих колій не визначено, в експлуатацію не введено, право власності ЗАТ Колос. на них не зареєстровано.

Другою подією було отримання ЗАТ Колос в відповідних дозвільних документів на будування маслоекстракційного заводу (реконструкції) з використанням вже існуючих під'їзних колій, будуванням на території заводу колійного розвитку та прийняття заводу як цілісного майнового комплексу в експлуатацію.

24.09.2004 р. ЗАО Колос отримано архітектурно-планувальне завдання на реконструкцію Дергачівського комбікормового заводу в маслоекстракційний завод потужністю 500 т/сутки по насінню соняшника з використанням ІСНУЮЧОГО під'їзду - під'їзної колії на станції Шпаківка за технічними умовами № НТ-056/33 від 17.02.2004 р.

02.09.2005 р. було прийнято в експлуатацію маслоекстракційний завод потужністю 500 т/сутки по насінню соняшника із залізничним терміналом та певними під'їзними шляхами, як зазначено в акті приймальної комісії.

Третьою подією була реєстрація права власності ПРАТ Колос. на маслоекстракційний завод.

16.02.2012 р. рішенням Виконавчого комітету Пересічанської селищної ради № 22 від 16.02.12. вирішено зареєструвати право власності ЗАТ Колос. на нерухоме майно - маслоекстракційний завод потужністю 500 т/сутки по насінню соняшника згідно матеріалів КП БТІДРР .

17.02.2012 р. Свідоцтво про право власності на маслоекстракційний завод зареєстровано, в додатку якого визначено така складова частина нерухомого майна як з/д гілка . Кількісний та якісний склад, індивідуальних ознак цієї з/д гілки у Свідоцтві не визначено.

ПрАТ Колос. було зроблено висновок, що з/д гілка була введена в експлуатацію та зареєстрована у БТІ у складі цілісного майнового комплексу. Право власності на залізничну гілку ПрАТ Колос. підтверджується виданим Свідоцтвом, тому правових підстав вважати спірне майно самочинним відсутні.

Слід звернути увагу на такий доказ як Архітектурно-планувальне завдання на майновий комплекс № 47 від 24.09.2004 року, в пункті 19 якого зазначається важлива містобудівна умова, а саме будування відбувається з використанням існуючого під'їзду згідно ТУ № НТ-056/33 від 17.02.2004 р.

Тому потрібно з'ясувати кому були належні існуючи під'їзні колії, забудовані за ТУ № НТ-056/33 від 17.02.2004 р. та чи набуто право власності на них позивачем, щоб вважати ці існуючи під'їзні колії складовою частиною майнового комплексу у подальшому.

В архітектурно-планувальному завданні на майновий комплекс № 47 від 24.09.2004 року зазначається, що документом, що підтверджує право власності на майно, що реконструюється є Свідоцтво на право власності на Дергачівський комбікормовий завод №47 від 14.03.2000 р. Документів, щоб підтверджували право власності ЗАТ Колос на існуючи під'їзні колії згідно ТУ № НТ-056/33 від 17.02.2004 р. не зазначено, згоди іншого власника існуючих під'їзних колій не додавалося. Дозвіл на проектування забудови здійснюється в межах земельної ділянки, що була надана ЗАТ Колос в постійне користування згідно Державного акту від 13.03.2001 р. серія І ХР № 003246.

Розпорядження Дергачівської райдержадміністрації про надання дозволу на реконструкцію Дергачівського заводу від маслоекстракційний завод № 325 від 13.09.2004 р. видане на підставі також Свідоцтва №47 від 14.03.2000 р. та акту обстеження № 47 від 04.06.2004 р. Документів, щоб підтверджували право власності ЗАТ Колос на існуючі під'їзні колії згідно ТУ № НТ-056/33 від 17.02.2004 р. не зазначено, згоди іншого власника існуючих під'їзних колій не додавалося.

Акт обстеження Дергачівського комбікормового заводу для визначення можливості перепрофілювання існуючого комбікормового заводу під маслоекстраційний завод потужністю 500 т/сут по насінню соняшника ЗАТ Колос в смт. Пересічне по вул. Центральній № 1 Дергачівського району Харківської області, складений КП Архітектурне бюро Дергачівського району від 04.06.04 р. не містить інформації про наявність на території заводу існуючих під'їзних колій згідно ТУ № НТ-056/33 від 17.02.2004 р., присутності іншого власника під'їзних колій не було, обстеження відбувалося в межах земельної ділянки, що була надана ЗАТ Колос в постійне користування згідно Державного акту від 13.03.2001 р. серія І ХР № 003246 та яка не межувала із земельною ділянкою іншого власника під'їзних колій.

Інші земельні ділянки не обстежувалися.

Завдання ЗАТ Колос на розробку ТОВ Проектирование.Полиграфія робочого проекту під'їзної залізничної колії від станції Шпаківка Південної залізниці до ЗАТ Колос передбачало колійний розвиток в межах території заводу, а саме вивантаження насіння соняшника, наливання в з/д цистерни соняшникової олії, навантаження шроту, зважування вагонів. Вивезення з території заводу на станцію Шпаківка не передбачено.

Робочий проект під'їзної залізничної колії від станції Шпаківка Південної залізниці до заводу ЗАТ Колос , розробленого ТОВ Проектирование.Полиграфія (ліцензія АА № 767157) в 2004 році зафіксував у п. 2.1. існуюче положення - підключення під'їзної ж/д колії до під'їзної колії ВАТ Бермінводи . Ані довжини, ані кількості колій та стрілочних переводів у робочому проекті не зазначено.

Рішенням Виконавчого комітету Пересічанської селищної ради № 22 від 16.02.12. зазначається, що реєстрація права власності на маслоекстраційний завод відбувається згідно матеріалів КП БТІДРР .

Листом № 33 від 09.02.2017 р. КП Бюро технічної інвентаризації Дергачівського району повідомлено, що всі об'єкти нерухомого майна, що входять у склад маслоекстракційного заводу по насінню соняшника, згідно свідоцтва на право власності, виданого виконкомом Пересічанської селищної ради від 17.02.2012 р., на підставі рішення виконкому Пересічанської селищної ради від 16.02.2012 р. за № 22 в тому числі з/д гілка збудовані на земельній ділянці, що надано ПрАТ Колос. на праві власності. Документи щодо інших об'єктів, в тому числі два стрілочних переводи (№ 1,2), залізничні колії № 1 = 42,00 м, № 2=37,5 м в інвентаризаційній справі відсутні.

Таким чином, можна зробити висновок, що дозвіл на будівництво маслоекстракційного заводу дійсно передбачав певний колійний розвиток , але в межах території заводу, а примикання під'їзної колії вже було забудовано на той момент.

При реєстрації права власності на завод такий колійний розвиток визначено терміном як з/д гілка та включено у склад цілісного майнового комплексу.

Докази, надані позивачем щодо введення в експлуатацію, отримання позитивних висновків контролюючими органами щодо виконання проекту при будівництві не містять інформації щодо під'їзної колії, що примикає до власності ВАТ Берминводи та стосуються колійного розвитку лише на території заводу.

Щодо існуючих під'їзних колій, якими здійснено примикання ЗАТ Колос до під'їзної колії ВАТ Бермінводи та є безпосередньо предметом спору по справі (далі за текстом - примикання), то слід врахувати наступне.

ЗАТ Колос отримав Технічні умови ТУ № НТ-056/33 від 17.02.2004 р. на будівництво наступних під'їзних колій: Колії, що примикає до під'їзної колії ВАТ Бермінводи (примикання); Колійний розвиток під'їзної колії, в тому числі обгінну колію.

26.06.2004 актом обстеження стану під'їзної колії ЗАТ Колос. на предмет прийняття її в постійну експлуатацію було виявлено колію без зазначення будь-яких індивідуальних ознак (довжина, кількість колій тощо), оскільки межі колії були відсутні, стрілочні переводи не були пронумеровані.

Право власності на примикання ЗАТ Колос. не набуто у відповідності з діючим законодавством, а саме:

по-перше, об'єкт примикання не було введено в експлуатацію.

Згідно ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Згідно з вимогами ст. 67 Статуту залізниць введення в експлуатацію новозбудованої залізничної колії здійснюється комісією за участю представника Держнаглядохоронпраці і встановлення залізницею порядку обслуговування під'їзної колії.

Акт введення в експлуатацію існуючої колії, що примикає до під'їзної колії ВАТ Бермінводи відсутній.

Акт обстеження від 26.06.2004 року та лист № 319 від 09.07.2004 року щодо усунення зауважень не можуть бути належними та допустимими доказами введення в експлуатацію у відповідності з вимогами ст. 67 Статуту залізниць.

Висновок позивача щодо введення в експлуатацію спірного примикання у складі маслоекстракційного заводу є таким, що не відповідає матеріалам справи, а саме архітектурно-планувальному завданню на майновий комплекс № 47 від 24.09.2004 р., де визначено вже існуючу залізничну колію.

по-друге, об'єкт примикання забудовано на земельній ділянці, яка не була відведена ЗАТ Колос .

Відповідно до статті 375 ЦК України право власності на зведені будівлі, споруди та інше нерухоме майно набуває власник земельної ділянки.

Відповідно до ст. 90, 95 Земельного кодексу України право на спорудження виробничих та інших будівель і споруд мають власники земельних ділянок та землекористувачі.

Власником земельної ділянки, на якій забудоване спірне примикання є Пересічанська селищна рада.

Згідно листа № 02-21/149 від 09.02.2017 р. Пересічанською селищною радою повідомлено, що рішень щодо передачі даної земельної ділянки у власність або користування ПрАТ Колос. не приймалось.

Землекористувачем земельної ділянки на момент забудування стрілочних переводів № 1 та № 2 був ТОВ БМВ Лізинг (попередній власник під'їзної колії, до якою відбулося спірне примикання).

Право користування земельною ділянкою попереднім землекористувачем виникло на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-ХР № 001058, виданого Пересічанською селищною радою народних депутатів відповідно до рішення виконкому Пересічанської селищної Ради народних депутатів від 27.12.2001 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 20.

Копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6300396202013 від 07.08.2013 року має опис меж та обтяжень у використанні земельної ділянки кадастровий номер 6322056501:00:000:0579, згідно з яким межі земельної ділянки не перетинаються з межами земельної ділянки ПрАТ Колос. та жодних обтяжень щодо використання спірної земельної ділянки з боку ПрАТ Колос. , пов'язаних із забудовою ПрАТ Колос. на цій земельній ділянці не існує.

Згідно листа № 02-21/149 від 09.02.2017 р. Пересічанською селищною радою повідомлено, що рішень щодо відведення земельної ділянки, яка належала на праві користування ТОВ БМВ Лізинг під забудову нерухомого майна ПрАТ Колос. не приймалось.

Більш того, факт самовільного зайняття земельної ділянки спірним примиканням підтверджується такими доказами:

1. Технічним звітом про встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для користування існуючою під'їзною залізничною колією ТОВ БЕРЕЗОВКА Пересічанської селищної ради, Дергачівського району, Харківської області, де встановлено, що в межах земельної ділянки позивача існує:

- Два стрілочних переводи (№ 1,2);

- Залізничні колії № 1 =42,00 м., № 2 =37.50 м.

2. Актом перевірки № 42/01-04/02-09 від 06.02.2017 р. Держаної екологічної інспекції у Харківської області, де виявлено, що в межах земельної ділянки кадастровий номер 6322056501:00:000:0579, що належить ТОВ Березовка на правах оренди розташоване нерухоме майно ПрАТ Колос. , яке належить на правах приватної власності, а саме:

- Два стрілочних переводи (№ 1,2)

- Залізничні колії № 1 =42,00 м., № 2 =37.50 м.

- Залізні ворота (несучі конструкції - стовби)

Без будь-яких передбачених чинним законодавством підстав та правовстановлюючих документів, які необхідні ПрАТ Колос для експлуатації та обслуговування вищевказаного нерухомого майна.

3. Об'єкт спірного примикання забудовано без отримання дозволу власника майна, до якого він примикає.

В технічних умовах № НТ-056/33 від 17.02.2004 року зазначається, що погоджено примикання під'їзної залізничної колії (а не залізничної гілки, колійного господарства тощо) до під'їзної залізничної колії ВАТ Бермінводи .

Але ж позивач не виконав цієї умови та здійснив примикання до залізничної колії ТОВ БМВ-лізинг , право власності якого визначено рішенням суду підтверджується Свідоцтвом про право власності на майновий комплекс від 22.01.2002 р. № 14, виданим Товариству з обмеженою відповідальністю „БМВ лізинг» виконкомом Пересічанської селищної ради, зареєстрованим Дергачівським міжміським БТІ 25.01.2002р. за № 84.

Перехід права власності на під'їзну залізничну колію від ВАТ Бермінводи до іншої особи відбувся у 28.11.97 р. за актом приймання-передавання майна та станом на 17.02.2004 року розпоряджатися під'їзними залізничними коліями, в тому числі надавати згоду на примикання чужого майна до неї не мав права.

Вищезазначені факти були встановлені господарським судом Харківської області у справі № 35/44-06 від 03.11.2006 р., рішення якого вступило в силу та мають преюдиціальне значення.

Згідно ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Щодо інших доказів, наданих до суду, а саме копія локального кошторису 5-1-1 на будівництво залізничного шляху станом на 23.02.2004 р., копія зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва під'їзного залізничного шляху ЗАТ Колос станом на 23.02.2004 р., суд вважає надану документацію лише кошторисною та відповідно вона не спростовує факт відповідності спірного примикання ознакам, передбаченим ст. ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що позивач в установленому ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України порядку обставини на які він посилається в позовній заяві не довів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 35, 41, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 10.05.2017 р.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя ОСОБА_1