Вирок

від 13.05.2017 по справі 750/3402/16-к

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/3402/16-к

Провадження № 1-кп/750/20/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2017 року Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

головуючого - судді - Григор'єва Р.Г.,

при секретарі судового засідання - Анісковець М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016270000000018 від 14.01.2016 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, заступника командира частини - головного інженера військової частини А 4245, одруженого, раніше не судимого, мешканця: Чернігівської області, м. Прилуки, Військове містечко № 12АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.368 КК України (в редакції Закону України № 770-VIII від 10.11.2015 ) ,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, юрисконсульта військової частини А4245, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, мешканця: Чернігівської області, м. Прилуки, Військове містечко № 12АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, ч.1 ст.368 КК України (в редакції Закону України № 770-VIII від 10.11.2015 ) ,

з участю прокурорів - Пилипенка А.А., Похілька Я.М. , Костенка В.М.,

захисників - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, працюючи на посаді заступника командира військової частини А4245 Міністерства оборони України - головним інженером даної військової частини (далі - військова частина А4245), будучи згідно з пунктами 74 та 75 розділу 3 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХІV (далі - Статут), прямим начальником усього особового складу військової частини та зобов'язаним керувати підготовкою та діяльністю підпорядкованих йому підрозділів і служб, обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій, і згідно з приміткою 1 до ст. 364 КК України являючись службовою особою, за пособництва ОСОБА_2, який відповідно до наказу першого заступника Міністра оборони України від 27.04.2010 року № 98 обіймав посаду юрисконсульта військової частини А 4245, вчинив закінчений замах на одержання неправомірної вигоди в сумі 10 000 грн. за вчинення дій з використанням свого службового становища, за наступних обставин.

Згідно з п.3.2.11. Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 року № 300, заступник командира частини з озброєння (начальник технічної частини) відповідає за технічне забезпечення частини та виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пункту 3.1.9. цього Положення.

Відповідно до п.3.1.9. вищевказаного Положення усі посадові особи військової частини (з'єднання), які відають військовим (корабельним) господарством, повинні організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів, а також експлуатацію, ремонт та технічне обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, казармено-житлового фонду, інженерних та спеціальних споруд у підпорядкованих службах (службі); здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів і коштів, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), втратами, нестачами, псуванням і розкраданням.

Згідно з пунктом 74 Статуту заступник командира полку (окремого батальйону) з озброєння (інженерно-авіаційної служби) - начальник технічної частини у мирний і воєнний час відповідає за технічне забезпечення полку (окремого батальйону); за технічний стан, правильну експлуатацію, ремонт та евакуацію озброєння, бойової та іншої техніки підпорядкованих служб, а також за стан спеціальних споруд, технічних позицій, підпорядкованих складів, парків.

Наказом командира військової частини А4245 від 30.12.2014 № 326 призначено комітет з конкурсних торгів даної військової частини та визначено його головою ОСОБА_5, а ОСОБА_2 включено до членів цього комітету.

Відповідно до розділу III Положення про комітет з конкурсних торгів військової частини А4245, затвердженого наказом командира даної військової частини від 30.12.2014 № 326, комітет відповідає за організацію та проведення процедур закупівель.

Згідно з п.3 розділу IV вищевказаного Положення голова комітету організовує роботу комітету і несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій, - приймає рішення щодо проведення засідань комітету, пропонує порядок денний засідань комітету, веде його засідання, визначає функції кожного члена комітету.

У листопаді 2015 року, в точно невстановлений слідством час, ОСОБА_5, достовірно знаючи у зв'язку з виконанням своїх посадових обов'язків про те, що у грудні 2015 року планується провести закупівлю будівельних матеріалів для потреб військової частини А4245 за рахунок бюджетних коштів, маючи намір одержати для себе неправомірну вигоду, протиправно використовуючи своє службове становище, у ході телефонної розмови з директором ТОВ «ВІРРАН» ОСОБА_6, з яким у нього на той час склалися довірчі відносини у зв'язку з співпрацею щодо укладання у березні 2015 року договорів поставки товару, запропонував йому, що він посприяє в укладенні нового договору між військовою частиною А 4245 та TOB «ВІРРАН» щодо поставки будівельних матеріалів на суму близько 110 000 грн. та в укладенні інших договорів у майбутньому, якщо ОСОБА_6 сплатить йому особисто 15 % від вищевказаної суми коштів, яку має отримати TOB «ВІРРАН» згідно запланованого до укладення договору. ОСОБА_6 погодився на дану пропозицію ОСОБА_5

Після цього, в точно невстановлений слідством час, ОСОБА_5 звернувся до юрисконсульта військової частини А4245 ОСОБА_2, який являвся членом комітету з конкурсних торгів даної військової частини, з пропозицією посприяти йому в реалізації його злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 ОСОБА_2 погодився посприяти ОСОБА_5 у цьому, вступивши тим самим із останнім у злочинну змову.

У подальшому, 27.11.2015, ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій умисел щодо одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6, використовуючи своє службове становище, виніс на розгляд засідання комітету з конкурсних торгів військової частини А4245 серед інших пропозицій також пропозицію ТОВ «ВІРРАН» щодо поставки товару (будівельних матеріалів), яка була визнана найвигіднішою, у результаті чого TOB «ВІРРАН» був визначений переможцем конкурсних торгів.

Після цього, у кінці листопада - на початку грудня 2015 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підготовлено проект договору від 11.12.2015 № 20 та додатки до нього щодо поставки TOB «ВІРРАН» військовій частині А4245 товару (будівельних матеріалів) на суму 111 100, 26 грн., після підписання якого сторонами договору, Прилуцьким управлінням Державної казначейської служби України 16.12.2015 проведено оплату TOB «ВІРРАН» вищевказаної визначеної договором суми коштів в повному обсязі.

У подальшому, під час зустрічі, яка відбулася 19.01.2016 на території військової частини А4245 за адресою: м. Прилуки, Чернігівської області, Військове містечко № 12, ОСОБА_6 домовився з ОСОБА_1 про зменшення суми неправомірної вигоди, яку він мав надати ОСОБА_1 згідно їхньої попередньої домовленості за сприяння в укладенні договору поставки товару від 11.12.2015 № 20 та укладенні інших договорів з TOB «ВІРРАН» в майбутньому, з 15 % від суми перерахованих по вказаному договору коштів до 10 000 грн.

При цій зустрічі, ОСОБА_1 також домовився з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 про те, що вказані грошові кошти ОСОБА_2 забере у ОСОБА_6 26.01.2016 або 27.01.2016 під час свого перебування в м. Чернігові по робочим питанням. ОСОБА_2 погодився одержати неправомірну вигоду для ОСОБА_1 і таким чином підтвердив свою згоду на роль пособника у вчиненні даних незаконних дій.

У подальшому, близько 13 год. 00 хв., 27.01.2016, ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій спільний з ОСОБА_1 злочинний умисел щодо одержання неправомірної вигоди останнім, виконуючи роль пособника в цьому, перебуваючи біля будівлі, в якій знаходиться офіс TOB « BIPPAH» , за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 231, одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в сумі 10 000 грн. для ОСОБА_1 за сприяння останнім в укладенні договору поставки товару від 11.12.2015 № 20 між військовою частиною А4245 та TOB « BIPPAH» та укладенні інших договорів з даним товариством в майбутньому.

Після одержання ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 10 000 грн., які він мав у подальшому передати ОСОБА_1, ОСОБА_2 був викритий працівниками правоохоронних органів та у нього було вилучено дані кошти.

Таким чином, ОСОБА_5 за активного сприяння ОСОБА_2, вчинив всі дії, необхідні для реалізації узгодженого з останнім умислу щодо одержання для себе від ОСОБА_6 неправомірної вигоди в сумі 10 000 грн., однак не отримав її з причин, що не залежали від його волі.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину за пред'явленим йому обвинуваченням за ч.2 ст. 15, ч.1 ст.368 КК України (в редакції Закону України № 770-VIII від 10.11.2015 ) повністю не визнав та показав, що з 23.04.2012 року обіймає посаду заступника командира частини - головного інженера військової частини А 4245 м. Прилуки. 25.02.2016 року наказом він відсторонений від посади і знаходиться в розпорядженні командувача Повітряних Сил ЗСУ. На час інкримінованого йому злочину військову частину А 4245 очолював полковник ОСОБА_7 За відсутності командира він тимчасово виконував обов'язки командира військової частини. У військовій частині заведена книга реєстрації договорів і угод. Всі договори та угоди, які укладалися в 2015 та 2016 роках військовою частиною з підприємствами реєструвалися у цій книзі. Фірма ТОВ ВІРРАН подала заявку на участь в конкурсі. З директором ТОВ ВІРРАН ОСОБА_6 він познайомився по телефону в квітні - червні 2015 року. В 2015 році було укладено три договори з ТОВ ВІРРАН на поставку матеріалів. Ці договори підписувалися командиром військової частини ОСОБА_7 11.12.2015 року з ТОВ ВІРРАН був укладений договір № 20. Проект договору на закупівлю будівельних матеріалів на суму 111 100 грн. 26 коп. готував юрист служби, а він його підписав. Але сам договір, який в подальшому був оформлений через казначейство він не підписував, бо знаходився в черговій відпустці. При укладанні всіх договорів військової частини з підприємствами він ніколи не вимагав неправомірної вигоди. Наказом командира військової частини був створений комітет з конкурсних торгів на термін дії з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року. Він був призначений головою комітету, до нього входили службові особи відповідних служб, зазначені в наказі командира військової частини. Кожен з членів комітету має власну позицію. До комітету надходили пропозиції, їх колегіально вирішували. Ніколи до роботи комітету не виникало запитань, все робилося прозоро. Станом на 27.11.2015 року до комітету надійшло дві пропозиції від ТОВ ВІРРАН та ТОВ Сервіс щодо поставки будівельних товарів на суму 111 100 грн. 26 коп. Переможцем виявився ТОВ ВІРРАН , оскільки у них була найнижча ціна і поставки відповідали тим пропозиціям, які вони надали. 27.11.2015 року протокол про визначення переможця торгів був погоджений начальником Північно - Східного територіального управління. Від нього вирішення цього питання не залежало, бо він був в м. Прилуки. Після цього командир військової частини підписав договір № 20 від 11.12.2015 року. 16.12.2015 року через казначейську службу була здійснена оплата ТОВ ВІРРАН за цим договором. Він не мав жодного відношення до проведення оплати за вказаним договором. Ніякої домовленості з ОСОБА_6 на отримання неправомірної вигоди в сумі 10 000 грн. у них не було. З ОСОБА_6 він спілкувався виключно по специфікації і поставці будівельних матеріалів. Він не ставив завдання перед ОСОБА_2 щодо отримання неправомірної вигоди. 27.01.2017 року він по мобільному телефону не спілкувався з ОСОБА_6, оскільки працював в гаражі. По його телефону міг відповісти знайомий.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину за пред'явленим йому обвинуваченням за ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.1 ст.368 КК України (в редакції Закону України № 770-VIII від 10.11.2015 ) повністю не визнав та користуючись своїм правом не свідчити проти себе, відмовився від дачі показань.

Свідок ОСОБА_8 , який працює начальником служби пожежної безпеки у військовій частині А 4245, в судовому засіданні підтвердив, що в 2015 році входив до складу комітету з конкурсних торгів військової частини А 4245, який очолював заступник командира військової частини А 4245 ОСОБА_9 В березні 2015 року ТОВ ВІРРАН приймало участь у конкурсних торгах. Після цього, в листопаді 2015 року були проведені конкурсні торги на поставку до військової частини А 4245 будівельних матеріалів, розглянуті цінові пропозиції фірм - учасників на закупівлю будівельних матеріалів. ТОВ ВІРРАН надало найбільш вигідну цінову пропозицію і комітетом ця фірма була визначена переможцем, що було оформлено протоколом. Під час голосування пропозицій були присутні всі члени комітету, які одноголосно проголосували позитивно за ТОВ ВІРРАН . У зв'язку з чим і був укладений договір поставки № 20 від 11.12.2015 року між військовою частиною А 4245 та ТОВ ВІРРАН на поставку будівельних матеріалів. Підготовкою проекту вказаного договору та узгодженням всіх пропозицій займалися ОСОБА_9, ОСОБА_2 та директор ТОВ ВІРРАН ОСОБА_6 ОСОБА_10 ОСОБА_9, ані ОСОБА_2 не схиляли його до прийняття позитивного рішення на користь ТОВ ВІРРАН .

Свідок ОСОБА_11 , який працює помічником командира військової частини А4245 - начальником фінансово-економічної служби, в судовому засіданні показав, що з 01 січня 2016 року входив до складу комітету з конкурсних торгів військової частини А 4245. Станом на листопад 2015 року головою комітету був ОСОБА_10, членами комітету були ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_2 Згідно наказу командира військової частини А 4245, відповідальним за укладання договору поставки № 20 від 11.12.2015 року між військовою частиною А 4245 та ТОВ ВІРРАН на поставку будівельних матеріалів був ОСОБА_10. Цінові пропозиції ТОВ ВІРРАН на час конкурсних торгів були найвигіднішими. Оплата за цим договором пройшла в 2015 році.

Свідок ОСОБА_13 , який працює начальником зберігання військової частини А 4245, в судовому засіданні показав, що в 2015 році входив до складу комітету з конкурсних торгів з приводу укладення договору щодо закупівлі будівельних матеріалів для потреб військової частини А4245 та приймав участь у проведенні цього конкурсу. У конкурсних торгах приймало участь декілька кандидатів, одним з яких було ТОВ «ВІРРАН» . На засіданні комітету з конкурсних торгів розглядались цінові пропозиції учасників конкурсу, після чого визначали переможця, з яким потім укладався договір. Ця процедура оформлялась документально. Цінові пропозиції надавались до комітету всіма учасниками торгів. Відповідальність за роботу комітету з конкурсних торгів військової частини А4245 ніс голова - підполковник ОСОБА_1. До кола обов'язків голови входив моніторинг всіх цін. В листопаді 2015 року ОСОБА_1 головував на засіданні комітету, а також вів дане засідання, на якому було прийнято спільне рішення, що переможцем конкурсних торгів визнається ТОВ «ВІРРАН» . У позитивному голосуванні на користь ТОВ ВІРРАН брали участь всі члени комітету. Будь-яких домовленостей з приводу того, що саме ТОВ «ВІРРАН» буде переможцем не було. Переможцем було визнано ТОВ «ВІРРАН» , оскільки у нього були найнижчі цінові пропозиції. Грошові кошти по договору поставки № 20 від 11.12.2015 року були виділені до кінця фінансового року. Цей договір діяв до кінця року та оплата по ньому була здійснена в кінці 2015 року.

Свідок ОСОБА_14 , який є військовослужбовцем військової частини А 4245, в судовому засіданні показав, що в березні та листопаді 2015 року він входив до складу комітету з конкурсних торгів. Підготовкою договору щодо закупівлі будівельних матеріалів для потреб військової частини А4245 та узгодженням всіх його умов відповідно до наказу командира військової частини було визначено відповідальних осіб. У листопаді 2015 року на засіданні комітету приймала участь комісія у повному складі, на якій виносились цінові пропозиції. Найменша цінова пропозиція по якості товару була у ТОВ «ВІРРАН» . Серед членів комісії були: він, ОСОБА_1, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 Всі члени комісії проголосували «за» ТОВ «ВІРРАН» . Жодних домовленостей з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо визначення переможця у них не було, він голосував за власним бажанням. Ще раніше в березні 2015 року була пропозиція в результаті чого уклали договір з ТОВ «ВІРРАН» . Всі члени комітету голосували одноголосно, заперечень ні в кого не було. В кожному з випадків ТОВ «ВІРРАН» було визнано переможцем, оскільки у них були найнижчі ціни та найкоротші строки поставки товарів.

Свідок ОСОБА_9 , яка є дружиною обвинуваченого ОСОБА_1, в судовому засіданні показала, що у них з чоловіком за місцем мешкання проводився обшук. Ухвалу суду про обшук вручали чоловікові. В ході обшуку були вилучені євро та 4000 грн.. які належать особисто їй і отримані від продажу батьківської квартири, а також процесор.

Свідок ОСОБА_7 , який обіймає посаду командира військової частини А4245, в судовому засіданні показав, що в 2015 році до складу комітету з конкурсних торгів з приводу укладання договору поставки будівельних матеріалів для потреб військової частини А4245 входили: підполковник ОСОБА_1 (голова комітету), юрисконсульт ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_13, а також інші офіцери. Комітет з конкурсних торгів призначається наказом, який видає він. Метою конкурсних торгів був пошук організації, яка могла поставити товар, чи пошук виконавця робіт, якщо це було пов'язано з будівництвом чи іншим об'єктом. Для того, щоб визначити переможця, збиралась комісія, яка приймала рішення, по результатам якого складався протокол засідання, який підписувався та відправлявся на перевірку. Протокол - це визначення по суті переможця. На основі цього протоколу складався весь пакет документів, який пересилався для погодження до Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю, а також до фінансово-економічного управління Повітряних сил України. Він підписував договір лише після того, як він пройде погодження. Без погодження договорів не підписував. З Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю був наданий дозвіл на укладення договору поставки № 20 від 11.12.2015 року. Юрисконсульт ОСОБА_2 в основному займався підготовкою до договірної бази, а саме це стосувалось договору та додатків до нього. На засіданні комітету з конкурсних торгів головував ОСОБА_1, однак він не міг вплинути аж на шістьох чоловік.

Свідок ОСОБА_12 , який працює заступником командира військової частини А 4245, в судовому засіданні показав, що в 2015 році він входив до складу комітету з конкурсних торгів з приводу укладення договору поставки будівельних матеріалів для потреб військової частини А4245, головою якого був ОСОБА_1 По результатам засідання комітету в листопаді 2015 року переможцем став ТОВ ВІРРАН , оскільки у цього товариства була найкраща цінова пропозиція. Результати засідання комітету були оформлені протоколом. Підготовкою договору № 20 від 11.12.2015 року щодо закупівлі будівельних матеріалів у ТОВ ВІРРАН для потреб військової частини А4245 займався підполковник ОСОБА_1 Пропозиція була винесена на комітет з конкурсних торгів, де розглядалось це питання. Сам текст договору погоджувався з директором ТОВ ВІРРАН . ОСОБА_1 входив до складу комітету, але на голосування комітету впливу не мав.

Як вбачається з показань, допитаних в судовому засіданні свідків: ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_13 ОСОБА_12, які входили до складу комітету з конкурсних торгів військової частини А 4245, питаннями укладання договору № 20 від 11.12.2015 року опікувалися двоє чоловіків - ОСОБА_1 (голова комітету) та ОСОБА_2 (член комітету).

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що в кінці січня 2016 року він разом з ОСОБА_16 були запрошені співробітниками УСБУ в Чернігівській області в якості понятих. Командир військової частини їх відпустив. В службовому кабінеті СБУ знаходилися співробітники служби, які вказали на чоловіка, повідомили, що його звуть ОСОБА_6 і сказали, що саме у цього громадянина вимагають гроші. Потім співробітники СБУ передали йому та іншому понятому гроші, щоб вони перевірили купюри по номерам та серіям з тими номерами та серіями купюр, які були перераховані на аркуші паперу. Він особисто брав кожну купюру та звіряв її номер та серію. Так як гроші були не по списку, то він ставив точку олівцем біля кожної купюри. Все збігалось. Після цього вказані гроші були вручені ОСОБА_6 Він підписав протокол про те, що гроші були передані ОСОБА_6 Йому та ОСОБА_17 співробітники СБУ запропонували також бути понятими при передачі грошей, на що вони обидва погодилися. Після цього, він, ОСОБА_17 та співробітники СБУ під'їхали до парковки і чекали на появу особи, якій ОСОБА_6 мав передати гроші - ОСОБА_2 Вони бачили, як ОСОБА_6 передавав гроші ОСОБА_2, а останній поклав гроші у ліву кишеню куртки. Після передачі грошей, по рації була дана команда про затримання. Вони під'їхали на автомобілі. Співробітники СБУ повалили ОСОБА_2 на землю. Був проведений поверхневий обшук ОСОБА_2 Під час обшуку у ОСОБА_2 були знайдені гроші. На запитання звідкіля гроші, ОСОБА_2 відповів, що гроші просили забрати. На запитання чиї ці гроші, ОСОБА_2 промовчав. На місці на відеокамеру були записані номера купюр, після чого гроші були покладені в пакет. За його присутності опечатувався пакет з вилученими документами та грошима, після чого він підписав паперові бирки. Автомобіль ОСОБА_2 був доставлений до прокуратури, після чого було описано все, що вилучено.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні дав аналогічні показання, що й свідок ОСОБА_15

Свідок ОСОБА_6 , який працює директором ТОВ «ВІРРАН» , в судовому засіданні показав, що менеджер його товариства повідомила, що телефонував клієнт - представник військової частини А 4245, який бажає замовити шифер і передала його контактний номер телефону клієнта. Він зателефонував на мобільний телефон і таким чином в березні 2015 року відбулося телефонне знайомство з юрисконсультом військової частини ОСОБА_2 В телефонній розмові з ОСОБА_2 вони узгоджували кількість та технічні характеристики товару. Перед укладенням договору поставки № 20 від 11.12.2015 року він мав телефонну розмову з заступником командира військової частини ОСОБА_1. Номер мобільного телефону ОСОБА_1 давав йому ОСОБА_2. В ході телефонної розмови з ОСОБА_1, вони вирішували питання про перелік товару та розмір неправомірної вигоди, яку необхідно сплатити, щоб військова частина продовжила співпрацю з ТОВ ВІРРАН . ОСОБА_1 прямо не вимагав грошей, але, виходячи з їх розмови, було одразу зрозуміло, що якщо не віддати суму неправомірної вигоди в розмірі 15 % від вартості поставлених товарів, то з ТОВ «ВІРРАН» припинять співпрацю. Він погодився на цю умову. В подальшому в ході розмови з ОСОБА_2 була озвучена сума в розмірі 10 000 грн. Складанням проекту договору № 20 від 11.12.2015 року займалися він та ОСОБА_2, коли останній приїздив до м. Чернігова. Після цього він передав документи ОСОБА_2, і той вже привозив їх підписаними командиром військової частини А4245 ОСОБА_7 Всі умови укладення вказаного договору обговорювалися лише з ОСОБА_2 та ОСОБА_1, при цьому ОСОБА_2 узгоджував всі свої кроки з ОСОБА_1, телефонувавши йому. Особисто з ОСОБА_1 він познайомився в кінці грудні 2015 року. Він вирішив написати заяву до міліції з приводу неправомірних дій службових осіб військової частини, оскільки вважав їх дії неправильними, на суму 10 000 грн., яку від нього хотів одержати ОСОБА_1 він міг би поставити більше товарів для військової частини та вважав за необхідне притягнути винних осіб до відповідальності. 27 січня 2016 року ОСОБА_2 приїздив до м. Чернігова та забрав у нього неправомірну вигоду в сумі 10 000 грн., які знаходилися в конверті, повідомивши йому, що він приїхав від ОСОБА_1 Після передачі грошей ОСОБА_2 він зателефонував ОСОБА_1 і повідомив про це. Під час проведення слідчих дій застосовувалася камера та диктофон співробітників СБУ.

Свідок ОСОБА_18 , який працює оперуповноваженим БКОЗ УСБУ в Чернігівській області, в судовому засіданні підтвердив, що у даному кримінальному провадженні ним складалися протоколи за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій. ОСОБА_6 написав заяву до міліції про вчинення збоку обвинувачених щодо нього кримінального правопорушення. Працівники міліції не були уповноважені та не мали змоги проводити негласні слідчі дії, тому за дорученням слідчого прокуратури Чернігівської області такі дії проводилися УСБУ в Чернігівській області. Технічні засоби для фіксації ходу проведення негласних слідчий дій чіплялися на ОСОБА_6 уповноваженими оперативними співробітниками.

Згідно витягів з Єдиного реєстру досудового розслідування, 14.01.2016 слідчими прокуратури Чернігівської області було відкрите кримінальне провадження № 42016270000000018 за ч.3 ст. 368 КК України, за фактом вимагання військовослужбовцем неправомірної вигоди.

Відповідно до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину від 28.01.2016 року, 27.01.2016 року, в період часу з 12 год. 58 хв. до 13 год. 03 хв., біля фасаду офісу ТОВ «ВІРРАН» за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 231, між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 відбулась зустріч, під час якої ОСОБА_2 передав ОСОБА_6 прозорий файл з аркушем білого кольору, а останній передав ОСОБА_2 конверт білого кольору. У ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії застосовувався відеозапис та спеціальні технічні засоби, а також було вилучено грошові кошти у розмірі 10 000 грн.

В судовому засіданні встановлено, що контроль за вчиненням злочину відбувався з дотриманням вимог ст.ст. 246 - 257, 271 КПК України, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016270000000018 від 14.01.2016 року, яке було відкрите за ч.3 ст. 368 КК України, тобто за тяжким корупційним злочином, на підставі постанови заступника прокурора Чернігівської області Сірика Д.С. від 15.01.2016 року про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту з використанням коштів УЗЕ в Чернігівській області, та доручення слідчого прокуратури Чернігівської області оперативному підрозділу від 15.01.2016 року.

Згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дій - аудіо, відеоконтролю особи та додатку до нього CD-R № 2125 від 28.01.2016 року, зафіксована зустріч 18.01.2016 року, в період часу з 17 год. 01 хв. по 17 год. 14 хв., в приміщенні цеху ТОВ ВІРРАН , між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, під час якої ОСОБА_6 продемонстрував ОСОБА_2 брезент та спитав: По математике с Леонидовичем тогда? , а ОСОБА_2 відповів: ОСОБА_7 же хотел чтобы я забрал, а я учитываю, то что в интернете каждый день читаю, что кого - то взяли на взятке, говорю, я не знаю , в подальшому ОСОБА_2 вказує, що: Мне проще б если на эти десять тысяч еще брезента дали для части или еще что-то .

Зі змісту розмови між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, яка відбулася 18.01.2016 року в приміщенні цеху ТОВ ВІРРАН , випливає, що ОСОБА_2 чітко усвідомлював, що в подальшому, за вказівкою ОСОБА_1 мав забрати у ОСОБА_6 саме неправомірну вигоду, оскільки в розмові з останнім він особисто це підкреслює, називаючи гроші в сумі 10 000 грн. словом взятка .

В судовому засіданні встановлено, що аудіо-, відеоконтроль особи проводився з дотриманням вимог ст.ст. 246 - 257, 260 КПК України, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016270000000018 від 14.01.2016 року, яке було відкрите за ч.3 ст. 368 КК України, тобто за тяжким корупційним злочином, на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Чернігівської області Щербакова О.С. № 12 від 15.01.2016 року та доручення слідчого прокуратури Чернігівської області оперативному підрозділу від 15.01.2016 року.

Згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю особи від 27.01.2016 року та додатку до нього СD-R диску № 2126 від 28.01.2016 року, зафіксована зустріч між ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка мала місце 19.01.2016 року на території військової частини А 4245 за адресою: м. Прилуки, Чернігівська область, Військове містечко № 12, в ході якої ОСОБА_6 запитав у ОСОБА_1 чи буде приїздити юрист, отримавши позитивну відповідь, продовжив: он довезет доверенность, а я ему передам то, что вчера проговаривали . Після чого, ОСОБА_1 почав цікавитись у ОСОБА_6 про будівельні матеріали та їх вартість, повідомивши останнього, що загальна сума, на яку планується придбати будівельних матеріалів 200 000 грн. ОСОБА_6 запитав: Я хотел бы переговорить по поводу этой сделки, можно ли ее несколько уменшить? , на що ОСОБА_1 відповів: конечно можно, без проблем, сколько будет, сталько и будет . ОСОБА_2 сказав, що 26 та 27 у нього суди, після чого ОСОБА_1 сказав ОСОБА_2, щоб останній зайшов до ОСОБА_6 та додав: менше, а що робити .

Хоча розмова між вказаними трьома особами носила дещо завуальовану та утаємничену форму, але така форма спілкування була зрозуміла і ОСОБА_1, і ОСОБА_2, і ОСОБА_6 та не викликала жодних непорозумінь між ними. Так, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_1 про те, що після того, як ОСОБА_2 довезе довіреність, то він передасть неправомірну вигоду, про яку вчора, тобто 18.01.2016 року розмовляли. Така розмова, зокрема, відбувалася 18.01.2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в приміщенні цеху ТОВ ВІРРАН , яка проаналізована вище, і де ОСОБА_2 сам підкреслив, що мова йдеться про взятку . Подальше прохання ОСОБА_6 про зменшення розміру угоди, адресоване ОСОБА_1, слід розцінювати як прохання зменшити розмір неправомірної вигоди, оскільки згідно показань свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні розмір неправомірної вигоди мав становити 15 % від суми угоди. На цю пропозицію ОСОБА_1 погодився і повідомив про це ОСОБА_2, а також сказав останньому, коли той 26 чи 27 буде у м. Чернігові, то щоб зайшов до ОСОБА_6

В судовому засіданні встановлено, що аудіо-, відеоконтроль особи 19.01.2016 року проводився з дотриманням вимог ст.ст. 246 - 257, 260 КПК України, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016270000000018 від 14.01.2016 року, яке було відкрите за ч.3 ст. 368 КК України, тобто за тяжким корупційним злочином, на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Чернігівської області Щербакова О.С. № 12 від 15.01.2016 року та доручення слідчого прокуратури Чернігівської області оперативному підрозділу від 15.01.2016 року.

Згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 27.01.2016 року та додатку до нього СD-R диску № 2127 від 28.01.2016 року, зафіксована зустріч ОСОБА_6 та ОСОБА_2, яка проходила 27.01.2016 року біля фасаду офісу ТОВ ВІРРАН за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 231, в ході якої ОСОБА_2 передав ОСОБА_6 аркуш паперу у файлі, а останній продемонстрував ОСОБА_2 конверт з грошовими коштами в сумі 10 000 грн. в якості неправомірної вигоди та запропонував їх перерахувати, але ОСОБА_2 відмовився їх перераховувати, зазначивши, що його справа тільки передати вказані кошти. Отриманий конверт з грошима ОСОБА_2 поклав до лівої кишені куртки.

Сам факт передання неправомірної вигоди в сумі 10 000 грн., які попередньо були описані у відповідному протоколі співробітником УСБУ в Чернігівській області, перераховані понятими, які звірили номери та серії купюр, та вручені свідку ОСОБА_6, беззаперечно підтверджується не лише показаннями останнього, а й показаннями понятих - свідків ОСОБА_17, ОСОБА_15, які в судовому засіданні чітко описали, куди поклав ОСОБА_2 отримані від ОСОБА_6 гроші в сумі 10 000 грн.

В судовому засіданні встановлено, що аудіо-, відеоконтроль особи 27.01.2016 року проводився з дотриманням вимог ст.ст. 246 - 257, 260 КПК України, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016270000000018 від 14.01.2016 року, яке було відкрите за ч.3 ст. 368 КК України, тобто за тяжким корупційним злочином, на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Чернігівської області Щербакова О.С. № 12 від 15.01.2016 року та доручення слідчого прокуратури Чернігівської області оперативному підрозділу від 15.01.2016 року.

Відповідно до протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 27.01.2016 року та додатку до нього СD-R диску № 2128 від 28.01.2016 року, 27.01.2016 року, о 13 год. 03 хв., ОСОБА_6 з мобільного телефону з номером НОМЕР_1 зателефонував ОСОБА_1 на мобільний телефон з номером НОМЕР_2 і повідомив, що передав неправомірну вигоду в сумі 10 000 грн., на що останній відповів: хорошо .

В судовому засіданні встановлено, що зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж проводилося з дотриманням вимог ст.ст. 246 - 257, 263, 265, 266 КПК України, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016270000000018 від 14.01.2016 року, яке було відкрите за ч.3 ст. 368 КК України, тобто за тяжким корупційним злочином, на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Чернігівської області Щербакова О.С. № 12 від 15.01.2016 року та доручення слідчого прокуратури Чернігівської області оперативному підрозділу від 15.01.2016 року.

У цьому зв'язку твердження ОСОБА_1 про те, що 27.01.2016 року на телефонний дзвінок ОСОБА_6 відповідав його знайомий не впливає на правову кваліфікацію вчиненого обома обвинуваченими злочину, оскільки, навіть якщо припустити, що таке мало місце, тоді сам обвинувачений ОСОБА_1 проінструктував свого знайомого, що буде такий мобільний дзвінок і що потрібно відповісти, оскільки розмова стосувалася значної грошової суми - 10 000 грн. і не стороння для обвинуваченого особа не могла вирішити грошове питання самостійно, не порадившись з ОСОБА_1 ОСОБА_10 все ж таки, за відсутності можливості перевірити знайомого обвинуваченого, оскільки ОСОБА_1 відмовився назвати його анкетні дані і місце мешкання, суд вважає, що 27.01.2016 року телефонна розмова ОСОБА_6 відбувалася саме з ОСОБА_1 Також цю обставину підтвердив свідок ОСОБА_6, який під час телефонної розмови, яка мала місце 27.01.2016 року, не міг не впізнати голос ОСОБА_1, з яким до цього часу мав систематичні телефонні розмови, а також особисті зустрічі.

Відповідно до протоколу огляду (дослідження) матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, отриманої при застосуванні технічних засобів, від 29.02.2016 року, слідчим у кримінальному провадженні були оглянуті оптичні носії інформації: СD-R Аrtех № 2125 від 28.01.2016, що являється додатком до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 27.01.2016, СD-R Аrtех № 2126 від 28.01.2016, що являється додатком до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтролю особи від 27.01.2016, СD-R Аrtех № 2127 від 28.01.2016, що являється додатком до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 27.01.2016, СD-R Аrtех № 2128 від 28.01.2016, що являється додатком до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 27.01.2016.

Наведений протокол огляду (дослідження) матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, отриманих при застосуванні технічних засобів від 29.02.2016 року , складений з дотриманням вимог ст.ст. 104-106, 237, 266 КПК України.

Згідно рапорту про виявлення кримінального правопорушення від 14.01.2016 року, старшим оперуповноваженим в ОВС УЗЕ в Чернігівській області ДЗЕ НПУ отримані дані про те, що заступник командира військової частини А4245 - головний інженер ОСОБА_1 вимагає від директора ТОВ «ВІРРАН» ОСОБА_6 неправомірну вигоду у сумі 16 500 грн. 00 коп. за сприяння в укладенні договору поставки брезенту та будівельних матеріалів.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.01.2016 року, ОСОБА_6 звернувся до правоохоронних органів із заявою про те, що заступник командира військової частини А4245, головний інженер ОСОБА_1, вимагає у нього неправомірну вигоду в сумі 16 500 грн. 00 коп. за сприяння в укладенні договору поставки брезенту та будівельних матеріалів.

Згідно рапорту старшого оперуповноваженого УЗЕ в Чернігівській області від 19.01.2016 року, ним отримані дані про те, що ОСОБА_1 спільно з юрисконсультом ОСОБА_2 вимагають неправомірну вигоду в сумі 16 500 грн. 00 коп. від ОСОБА_6 за укладення договору про надання послуг.

Відповідно до повідомлення про протиправне діяння, що містить ознаки злочину від 18.01.2016 року, юрисконсульт в/ч А4245 ОСОБА_2 вимагає від керівника ТОВ «ВІРРАН» ОСОБА_6 неправомірну вигоду в якості «відкату» за погодження укладеного з військовою частиною договору на поставку продукції у сумі 16 500 грн. 00 коп.

Згідно рапорту про виявлення кримінального правопорушення від 15.01.2016 року, оперуповноваженим 2 сектору відділу БКОЗ УСБУ в Чернігівській області отримані дані щодо можливого факту вимагання неправомірної вигоди особою, що працює у військовій частині А4245 ОСОБА_2 від керівника ТОВ «ВІРРАН» ОСОБА_6 у сумі 16 500 грн. 00 коп. в якості «відкату» за погодження укладеного з військовою частиною договору на поставку продукції.

Згідно рапорту оперуповноваженого 2 сектору відділу БКОЗ УСБУ в Чернігівській області від 26.01.2016 року, ним отримані дані про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 здійснювали телефонні розмови з ОСОБА_6, телефонували останньому на номер 066-994-20-42 з номерів 099-300-00-73 - ОСОБА_2 та 066-652-26-88 - ОСОБА_1

Відповідно до протоколу огляду та повернення грошових коштів від 27.01.2016 року, оперуповноваженим відділу БКОЗ УСБУ в Чернігівській області, в присутності понятих, був проведений огляд грошових коштів у сумі 10 000 грн., а саме: 48 купюр по 200 грн. кожна, 4 купюри по 100 грн. кожна, з зазначенням їх серій та номерів, які після проведення огляду були передані ОСОБА_6 для подальшого використання з метою підтвердження фактичних даних вимагання у нього неправомірної вигоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за укладення договору на постачання відповідної продукції.

В судовому засіданні встановлено, що огляд та повернення грошових коштів проводився з дотриманням вимог ст.ст. 271, 273 КПК України, на підставі доручення начальника СВ прокуратури Чернігівської області оперативному підрозділу від 15.01.2016 року -слідчого у кримінальному провадженні, постанови заступника прокурора Чернігівської області Сірика Д.С. про проведення контролю за вчиненням злочину від 15.01.2016 року.

Відповідно до протоколу обшуку від 27.01.2016 року та додатку до нього, в ході проведення обшуку ОСОБА_2, останній добровільно видав слідчому прокуратури Чернігівської області, з лівої кишені куртки поштовий конверт, в якому знаходилися грошові кошти в сумі 10 000 грн.

Як встановлено в судовому засіданні, номінал, серії та номери грошових купюр в сумі 10 000 грн., які в ході обшуку були видані ОСОБА_2 повністю збігається з номіналом, серіями та номерами грошових купюр в сумі 10 000 грн., які згідно протоколу огляду та повернення грошових коштів від 27.01.2016 року, були оглянуті та передані ОСОБА_6 для вручення ОСОБА_2 в якості неправомірної вигоди. Ці ж обставини безпосередньо підтвердили поняті - свідки ОСОБА_17, ОСОБА_15, які безпосередньо бачили момент передання ОСОБА_6 неправомірної вигоди в сумі 10 000 грн. ОСОБА_2

Особистий обшук ОСОБА_2 та належного йому автомобіля Peugeot Partner проводився в порядку ч.3 ст. 233 КПК України до постановлення ухвали слідчого судді. Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29.01.2016 року був наданий дозвіл на проведення обшуку ОСОБА_2 та належного йому автомобіля Peugeot Partner . Та обставина, що під час проведення обшуку, на прохання ОСОБА_2 зателефонувати адвокату, слідчий сказав, що пізніше, не є підставою стверджувати, як про це зазначає захисник ОСОБА_3, про порушення права ОСОБА_2 на захист. В даному конкретному випадку обшук проводився в порядку ч.3 ст. 233 КПК України, як невідкладна слідча дія, будь-яке зволікання з його проведенням могло призвести до втрати або спотворення важливої доказової інформації, а, зателефонувавши невідомій для слідчого особі, ОСОБА_2 міг повідомити свого спільника про небезпеку, тому слідчий цілком законно провів обшук, заборонивши ОСОБА_2 телефонувати. Підтвердженням законності дій слідчого є положення ч.1 ст. 233 КПК України, якими передбачена лише можливість, а не обов'язок слідчого запросити для участі у проведенні обшуку захисника, а також положення ч.3 ст. 233 КПК України, якими надано право слідчому заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь -які дії, що заважають проведенню обшуку.

Згідно протоколу огляду предметів від 16.02.2016 року, слідчим прокуратури Чернігівської області був оглянутий конверт з грошовими коштами у сумі 10 000 грн., який був вилучений 27.01.2016 року в ході особистого обшуку ОСОБА_2, та констатовано, що номери та серії оглянутих грошових купюр ідентичні номерам та серіям купюр грошових коштів у сумі 10 000 грн., які згідно протоколу огляду та повернення грошових коштів від 27.01.2016 року, були вручені ОСОБА_6 для викриття злочинної діяльності командира в/ч А4245 ОСОБА_1 та юрисконсульта в/ч А4245 ОСОБА_2.

Відповідно до протоколу обшуку від 27.01.2016 року, слідчим в службовому кабінеті № 22 заступника командира в/ч А4245 ОСОБА_1 були виявлені та вилучені, зокрема, такі речі: ноутбук марки « HP 630» сіро-чорного кольору з серійним номером 5CB1395LF3 із зарядним пристроєм до нього, файл з пакетом документів щодо цінової пропозиції ТОВ «ВІРРАН» на поставку товарів в 2016 році, папку з копіями договорів щодо поставки товарів, робіт і послуг в 2015 році, 2 паперові папки з документами щодо виконання робіт, поставки товарів в/ч А4245; в службовому кабінеті № 11 юрисконсульта в/ч А4245 ОСОБА_2 були виявлені та вилучені, зокрема, такі речі: нетбук марки « Emаchines» чорного кольору з серійним номером LUNE50C011124233431601 із зарядним пристроєм до нього, системний блок марки « SAMSUNG - SCX-4220» , серійний номер 9C66BFESC11488W, три листки паперу з нотатками: аркуш договору поставки № 20 від 11.12.2015 року з ТОВ «ВІРРАН» , рахунок-фактура № СФ-0000059, виданий ТОВ «ВІРРАН» командиром в/ч А4245 ОСОБА_7, договір поставки № 9 від 25.03.2015 року з ТОВ «ВІРРАН» з додатками, договір поставки № 20 від 11.12.2015 року з ТОВ «ВІРРАН» з додатками.

В судовому засіданні встановлено, що обшук службових кабінетів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувався з дотриманням вимог ст.ст. 233 - 236 КПК України, на підставі ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25.01.2016 року. Вилучені, в ході обшуку документи вказують на те, що саме обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 опікувалися питаннями, укладання договорів поставки з ТОВ ВІРРАН .

Відповідно до договору поставки № 20 від 11.12.2015 року, рахунку - фактури № СФ-0000059, виписаного ТОВ «ВІРРАН» , специфікації до договору № 20 від 11.12.2015 року, продавець ТОВ ВІРРАН зобов'язується поставити, а покупець військова частина А 4245 прийняти і оплатити товар на суму 111 100 грн. 26 коп.

Згідно листа т.в.о. начальника Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю від 27.11.2015 року, проект договору поставки товару № 20 від 11.12.2015 року на загальну суму 111 100 грн. 26 коп. був погоджений.

Відповідно до видаткової накладної № РН-000065 підтверджується факт виконання ТОВ ВІРРАН перед військовою частиною А 4245 взятого на себе обов'язку по договору № 20 від 11.12.2015 року на суму 111 100 грн. 26 коп.

Згідно протоколу огляду документів від 29.02.2016 року, слідчим був проведений огляд документів, які були вилучені в ході проведення обшуку 27.01.2016 року у військовій частині А4245, а саме: договору поставки товару № 20 від 11.12.2015 року, укладеного між ТОВ «ВІРРАН» та в/ч А4245, рахунку - фактури № СФ-0000059, виписаного ТОВ «ВІРРАН» , специфікації товару до договору поставки № 20 від 11.12.2015 року, листа т.в.о. начальника Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю МО України від 27.11.2015 року про погодження проекту договору, видаткової накладної № РН-000065.

Відповідно до копії наказу т.в.о. командира в/ч А4245 № 326 «Про призначення складу комітету з конкурсних торгів в/ч А4245 на 2015 рік» від 30.12.2014 року, заступник командира в/ч А4245 - головний інженер підполковник ОСОБА_1 на 2015 рік призначений головою комітету з конкурсних торгів, а юрисконсульт в/ч А4245 капітан юстиції ОСОБА_2 входив до членів комітету з конкурсних торгів.

Відповідно до п.3 Розділу 1V Положення «Про комітет з конкурсних торгів військової частини А 4245» , голова комітету організовує роботу комітету і несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій; пропонує порядок денний засідань комітету; веде засідання комітету; визначає функції кожного члена комітету.

Отже, згідно розподілу функціональних обов'язків саме на голову комітету з конкурсних торгів ОСОБА_1 був покладений обов'язок внесення цінових пропозицій на засідання комітету, оскільки останній пропонував порядок денний засідань комітету.

Відповідно до копії протоколу № 12/15 засідання комітету з конкурсних торгів в/ч А4245 про визначення переможця конкурсу на право укладання договору на закупівлю майна для в/ч А4245 від 27.11.2015 року, переможцем конкурсу визнано ТОВ «ВІРРАН» у зв'язку із запропонованими найнижчими ціновими пропозиціями та найкоротшим терміном поставки.

Відповідно до копії платіжного доручення № 909 від 15.12.2015 року, виписки з рахунку про оплату коштів від 17.12.2015 року, військовою частиною А 4245 повністю оплачені ТОВ ВІРРАН послуги з поставки товару згідно договору поставки № 20 від 11.12.2015 року.

Згідно статуту ТОВ «ВІРРАН» від 02.09.2014 року, наказу № 1 засновника ТОВ ВІРРАН , ТОВ «ВІРРАН» є діючим суб'єктом господарювання, директором якого є ОСОБА_6, основною метою діяльності товариства є здійснення торгівельної, посередницької, комерційної та іншої господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку для задоволення матеріальних та інших потреб учасника товариства.

Відповідно до витягу з наказу т.в.о. Першого заступника Генерального штабу ЗСУ № 176 від 23.04.2012 року, ОСОБА_1 був призначений на посаду заступника командира частини - головного інженера військової частини А 4245.

Відповідно до витягу з наказу Першого заступника міністра оборони України № 98 від 27.04.2010 року, ОСОБА_2 був призначений юрисконсультом військової частини А 4245.

Відповідно до висновку експерта №25 від 17.03.2016 року та додатку до нього, на накопичувачі на жорстких магнітних дисках « Western Digital» , модель WD2500BEVT, серійний номер WX11A41D1244, наданого на дослідження портативного персонального комп'ютера « Emachines» , модель « 355-131G25ikk» , серійний номер LUNE50C011124233431601, вилученого в ході обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_2 містився видалений файл, що відповідає змісту одного з документів договору поставки товару № 20 від 11.12.2015 року та додатків до нього; на накопичувачі на жорстких магнітних дисках « Seagate» , модель ST3250820A, серійний номер 9QE68S1G, наданого на дослідження системного блоку персонального комп'ютера №1, вилученого в ході обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_2, виявлено файл, що відповідає змісту одного з документів договору поставки товару № 20 від 11.12.2015 року та додатків до нього.

Отже, з наведеного висновку експерта, який є вмотивованим, науково -обґрунтованим та переконливим, слідує, що проекти документів по укладенню договору поставки № 20 від 11.12.2015 року з ТОВ ВІРРАН друкувалися юрисконсультом А 4245 ОСОБА_2

Крім того, суд приймає до уваги також те, що обвинувачений ОСОБА_1, обіймаючи посаду заступника командира військової частини А 4245 - головного інженера військової частини А 4245, та одночасно з цим, будучи головою комітету з конкурсних торгів військової частини А4245, був наділений організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями. Тобто, на момент вчинення інкримінованого обвинуваченим діяння, ОСОБА_1 відповідно до п.1 примітки до ст. 364 КК України являвся службовою особою, а відтак і суб'єктом складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України. Директор ТОВ ВІРРАН ОСОБА_6, який передав неправомірну вигоду в розмірі 10 000 грн. посереднику - юрисконсульту військової частини ОСОБА_2 для подальшого її вручення ОСОБА_1, усвідомлював, що дає її саме ОСОБА_1 за сприяння в укладенні договору поставки № 20 від 11.12.2015 року та в укладенні інших договорів в майбутньому, та у зв'язку із можливостями посади обвинуваченого ОСОБА_1, як заступника командира військової частини А 4245, оскільки всі попередні конкурсні торги, починаючи з березня 2015 року були вирішені на користь ТОВ ВІРРАН . В свою чергу ОСОБА_1, намагаючись одержати неправомірну вигоду, розумів значущість займаної ним посади, її статусність та можливості у зв'язку з цим.

При цьому не має жодного правового значення, що неправомірна вигода в сумі 10 000 грн. передавалася посереднику ОСОБА_2 для подальшого її передання ОСОБА_1 після укладення договору поставки № 20 від 11.12.2015 року, оскільки пропозиція від ОСОБА_1 щодо необхідності надання такої неправомірної вигоди надійшла ще до укладення вказаного договору.

Дії юрисконсульта військової частини А 4245 ОСОБА_2, як пособника полягали в одержанні від директора ТОВ ВІРРАН ОСОБА_6 неправомірної вигоди в сумі 10 000 грн. та подальшого її передання заступнику командира військової частини А 4245 ОСОБА_1

Проаналізувавши вище всю сукупність досліджених в судовому засіданні доказів, законності джерел їх отримання, суд вважає, що негласні слідчі (розшукові) дії в рамках даного кримінального провадження, за результатами яких були складені протокол проведення аудіо-, відеоконтролю особи від 27.01.2016 року (документувались події від 18.01.2016 року), протокол проведення аудіо-, відеоконтролю особи від 27.01.2016 року (документувались події від 19.01.2016 року), протокол проведення аудіо-, відеоконтролю особи від 27.01.2016 року (документувались події від 27.01.2016 року), здійснювалися відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а одержані внаслідок проведення таких негласних слідчих (розшукових) дій документальні докази - вказані вище протоколи є належними та допустимими доказами. У зв'язку з цим, численні клопотання захисника ОСОБА_3 від 10.02.2017 року, 12.05.2017 року про визнання їх недопустимим доказами є безпідставне і задоволенню не підлягає.

Враховуючи ту обставину, що негласні слідчі (розшукові) дії проводилися стороною обвинувачення з дотримання вимог кримінального процесуального закону, тому не має підстав для виключення з кола доказів сторони обвинувачення відеозаписів негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтролю особи, що містяться на таких на наступних носіях інформації: СD-R Аrtех № 2125 від 28.01.2016, СD-R Аrtех № 2126 від 28.01.2016, СD-R Аrtех № 2127 від 28.01.2016, оскільки такі є належними та допустимими доказами. Відтак, у задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 про підробку відеозаписів від 12.05.2017 року необхідно відмовити.

Постанова заступника прокурора Чернігівської області Сірика Д.С. від 15.01.2016 року про проведення контролю за вчиненням злочину в цілому відповідає вимогам ст.ст. 251, 271 КПК України, а певна її неповнота, яка полягає у не зазначені в ній обставин, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину, не змінює її загальної суті та через це докази, отримані в ході проведення контролю за вчиненням злочину, зокрема, протокол за результатами проведення негласної слідчої дії контролю за вчиненням злочину від 28.01.2016 року, не можуть бути визнаними недопустимими, як на тому, у своєму письмовому клопотанні від 12.05.2017 року наполягає захисник ОСОБА_3

Також не підлягає задоволенню клопотання захисника ОСОБА_3 від 12.05.2017 року про визнання недостовірними показань свідка ОСОБА_6, що були надані ним в рамках даного кримінального провадження, оскільки вчинення такої дії судом не передбачено діючим КПК України. Окрім того, суд констатує, що показання свідка ОСОБА_6 є належними та допустимими доказами, оскільки повністю узгоджуються з іншими проаналізованими вище доказами сторони обвинувачення, зокрема, і тими, які зібрані в рамках проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Невизнання обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своєї винуватості у вчиненні інкримінованих їм злочинів, суд вважає, як спробу уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.

Таким чином, дослідивши вищевказані докази, перевіривши доводи сторони обвинувачення, доводи сторони захисту про недоведеність обвинувачення та необхідність виправдання обвинувачених, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_1 та ОСОБА_2, знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена, а його умисні дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.2 ст.15, ч.1 ст.368 КК України (в редакції Закону України № 770-VIII від 10.11.2015 ) , як закінчений замах на одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища.

Також, винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена, а його умисні дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.5 ст. 27, ч.2 ст.15, ч.1 ст.368 КК України (в редакції Закону України № 770-VIII від 10.11.2015 ) , як пособництво до вчинення закінченого замаху на одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища.

Відповідно до ст.66 КК України, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено.

Відповідно до ст.67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості, ступінь реалізації злочинного умислу, причини з яких злочин не було доведено до кінця, особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, його сімейний стан, матеріальний стан обвинуваченого, його стан здоров'я, виключно позитивні характеристики за місцем несення служби у військовій частині А4245 та за місцем проживання, понад двадцятирічне бездоганне виконання обвинуваченим військового обов'язку, за що має грамоту командира військової частини А 4245 від 21.09.2010 року, подяку Міністра оборони України від 29.11.2010 року, грамоту начальника Прилуцького гарнізону від 05.12.2011 року, грамоту командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 01.10.2015 року, грамоту командира військової частини А 4245 від 13.10.2015 року, час проведений під вартою в місці попереднього ув'язнення ( з 27 січня 2016 року по 09 червня 2016 року), за відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе призначити покарання у вигляді штрафу з застосуванням додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати певні посади, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до ст.66 КК України, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено.

Відповідно до ст.67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості, ступінь реалізації злочинного умислу, причини з яких злочин не було доведено до кінця, конкретну роль обвинуваченого у вчиненні злочину, особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, бездоганну десятирічну військову службу, його сімейний стан: одружений, має на утриманні малолітню дитину - доньку ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, матеріальний стан обвинуваченого, його стан здоров'я, виключно позитивні характеристики обвинуваченого за місцем несення служби у військовій частині А4245 та за місцем проживання, за відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе призначити покарання у виді штрафу з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до ст. 124 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частинах на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів, тобто по 2201 (дві тисячі двісті одній) грн. 00 коп. з кожного.

Арешт майна обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, накладений ухвалами слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 лютого 2016 року необхідно скасувати.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Строк дії запобіжних заходів та відсторонення від посади обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 сплив під час судового розгляду.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 368 КК України (в редакції Закону України № 770-VIII від 10.11.2015 ) та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 20 400 (двадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп., з позбавленням права обіймати посади в Збройних Силах України, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах, організаціях, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.5 ст.27, ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 368 КК України (в редакції Закону України № 770-VIII від 10.11.2015 ) та призначити йому покарання у вигляді однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права обіймати посади юрисконсультів в Збройних Силах України, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах, організаціях строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави - 2201 (дві тисячі двісті одну) грн. 00 коп. процесуальних витрат на залучення експертів.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави - 2201 (дві тисячі двісті одну) грн. 00 коп. процесуальних витрат на залучення експертів.

Речові докази: диски СD-R « Artex» № 2125 від 28.01.2016, СD-R « Artex» № 2126 від 28.01.2016, СD-R « Artex» № 2127 від 28.01.2016, СD-R « Artex» № 2128 від 28.01.2016, що містять відео та аудіофайли, на яких зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 злочину, договір поставки товару від 11.12.2015 року № 20, укладений між ТОВ «ВІРРАН» та в/ч А-4245, рахунок -фактуру № СФ-0000059, виписаний ТОВ «ВІРРАН» , специфікацію товару до договору поставки від 11.12.2015 року № 20, лист т.в.о. начальника Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України від 27.11.2015 року № 234/1/4090 про погодження проекту договору, видаткову накладну № РН-000065, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження; грошові кошти в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., які передані на відповідальне зберігання до Чернігівського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» , - повернути начальнику Управління захисту економіки в Чернігівській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

Арешт майна обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, накладений ухвалами слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 лютого 2016 року, - скасувати.

Майно обвинуваченого ОСОБА_1, на яке накладено арешт відповідно до ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05.02.2016 року, а саме: 1\2 частину квартири № 18, розташовану у Військовому містечку № 12 будинку № 153 в м. Прилуки, Чернігівської області, автомобіль марки Opel Record , 1978 року випуску, державний номерний знак 37410ЧН, автомобіль DAEWOO FSO LANOS , 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3, два мобільні телефони марки Nokia чорного кольору, один мобільний телефон марки Nokia сріблястого кольору, - повернути обвинуваченому ОСОБА_1, грошові кошти в сумі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп., 675 (шістсот сімдесят п'ять) євро, які зберігаються в прокуратурі Чернігівської області, - повернути ОСОБА_9.

Майно обвинуваченого ОСОБА_2, на яке накладено арешт відповідно до ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05.02.2016 року, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 7424185000:01:001:0190 площею 2 га з цільовим призначенням -для ведення особистого селянського господарства, розташовану в с. Малківка, Прилуцького району, Чернігівської області, 43\200 частини квартири АДРЕСА_3, грошові кошти в сумі 1919 (одна тисяча дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 00 коп., мобільний телефон марки Айфон сенсорний в прозорому чохлі, мобільний телефон марки Айфон в корпусі білого кольору, мобільний телефон марки Самсунг в корпусі чорно -сірого кольору, мобільний телефон марки Самсунг Дуос в корпусі білого кольору, мобільний телефон марки Самсунг Дуос в корпусі синього кольору, мобільний телефон марки Нокіа в корпусі червоно - чорного кольору, автомобіль Пежо Партнер , державний номерний знак НОМЕР_4, - повернути обвинуваченому ОСОБА_2.

Засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально -виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу. У разі несплати засудженим штрафу у вказаний строк, суд за поданням кримінально -виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Р.Г. Григор'єв