Рішення

від 10.05.2017 по справі 405/12540/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/674/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Черненко В. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

10.05.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Черненко В.В.

суддів - Потапенка В.І., Кіселика С.А.

за участю секретаря - Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.04.2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.03.2008 року між ВАТ Всеукраїнський ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 853, який є забезпеченням повернення наданих коштів та виконання інших умов кредитного договору № 144/2008/СІ від 26.03.2008 року, укладеного між банком та ОСОБА_6, відповідно до якого останньому надано кредит в розмірі 250 000 грн. на термін до 26.03.2018 року на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності.

Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме нежиле приміщення зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними цим нерухомим майном, загальною площею 68,45 кв.м.., що знаходиться за адресою м. Кіровоград, вул. Леніна,22 а.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08.09.2010 року у справі № 2-6750/10 задоволено позов Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про стягнення 308 583,22 грн. заборгованості за кредитним договором № 144/2007/СІ від 26.03.2008 року, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 1700 грн. судового збору.

Позивач зазначив, що заборгованість по кредитному договору на даний час не сплачена та станом на 12.11.2013 року становить 346481,07 грн., з яких 237496 грн. кредит, 89674,59 грн. відсотки, 3325 грн. комісія, 15985,48 грн. штраф.

Просив суд звернути стягнення на нежиле приміщення зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними цим нерухомим майном, загальною площею 68,45 кв.м., що знаходиться за адресою м. Кіровоград, вул. Леніна, 22а та належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_7 14.03.2008 року за реєстровим № 647 на користь ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_3 ; встановити спосіб реалізації майна шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження; встановити початкову ціну майна на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; за рахунок коштів, виручених від реалізації майна задовольнити вимоги банку в сумі 348301. 07 грн.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.04.2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі особа, яка не брала участі у справі ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини справи, оскільки судом не було встановлено чи належить право власності на предмет іпотеки саме відповідачу , чи не мають треті особи будь яких прав щодо предмету іпотеки та чи не будуть порушені права інших осіб при задоволені позовних вимог. Також зазначено , що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.10.2012 року за ним визнано право власності на ? частину нежилого приміщення за адресою вул. Дворцова, 22а м. Кропивницький.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що 26.03.2008 року між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський ОСОБА_3 та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 144/2008/СІ, відповідно до якого останньому надано кредит в розмірі 250 000,00 грн. на термін до 26.03.2018 року на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності.

В забезпечення виконання зобов'язань та виконання інших умов за вищезазначеним кредитним договором 26.03.2008 року між Банком та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір предметом якого є нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення зі всіма об'єктами, функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 68,45 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград вулиця Леніна, 22а. Вказаний іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5 26.03.2008 року за реєстровим № 853.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08.09.2010 року у справі № 2-6750/10 задоволено вимоги банку до ОСОБА_6 про стягнення 308 583,22 грн. заборгованості за кредитним договором № 144/2008/СІ від 26.03.2008 року; 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 1 700 грн. судового збору.

Заборгованість по кредитному договору не сплачена та станом на 12.11.2013 року становить 346 481,07 грн., з яких: 237 496,00 - кредит; 89 674,59 грн. - відсотки; 3 325, 00 грн. - комісія, 15 985,48 грн. - штраф.

На адресу відповідача були направлені вимоги від 18.01.2010 року № 632/44 (отримана нею 26.01.2010 року) та від 20.01.2014 року № 25.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до вимог ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Вказане право банку кореспондується пунктом 4.1.6 іпотечного договору від 26.03.2008 року, відповідно до якого у разі порушення позичальником зобов'язання за кредитним договором чи іпотекодавцем зобов'язань за цим договором, а також інших обов'язків іпотекодавця /позичальника, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань, а вразі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 35 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Згідно ч.1 ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до ст. 7 Закону України Про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, і складаються включаючи, але не обмежуючись, з суми заборгованості по кредиту, що наданий згідно з кредитним договором, несплачених процентів за користування кредитом, комісій, інших платежів, що передбачені цим договором та договором кредиту, збитків завданих прострочкою виконання, штрафних санкцій, передбачених умовами кредитного договору та цим договором, витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження предмета іпотеки, витрат на страхування предмета іпотеки, у випадку, передбаченому в розділі 5 договору, збитків, завданих внаслідок порушення умов цього договору та умов кредитного договору, витрати на здійснення оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, які поніс іпотекодерджатель (п. 7.5 Договору іпотеки).

Ч. 3 ст. 33 Закону України Про іпотеку , п. 7.2 договору іпотеки передбачає, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_3 базується на вимогах чинного законодавства та підлягає задоволенню.

Проте погодитись з висновками суду першої інстанції в повному обсязі неможливо.

Відповідно до статті 213 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 215 ЦПК України в рішенні суду повинно бути зазначено на підставі яких доказів та з яких мотивів суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам права.

З матеріалів справи вбачається, що 26.03.2008 року між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський ОСОБА_3 та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 144/2008/СІ, відповідно до якого останньому надано кредит в розмірі 250 000,00 грн. на термін до 26.03.2018 року на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності.

Відкрите акціонерне товариство Всеукраїнський ОСОБА_3 було перейменоване на Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський ОСОБА_3 , скорочена назва ПАТ ВіЕйБі Банк і 18.05.2010 року у Єдиному державному реєстрі юридичний та фізичних осіб-підприємців зареєстровано найменування юридичної особи. ПАТ ВіЕйБі Банк є повним правонаступником Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_3.

В забезпечення виконання зобов'язань та виконання інших умов за вищезазначеним кредитним договором 26.03.2008 року між Банком та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір предметом якого є нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення зі всіма об'єктами, функціонально пов'язаними цим нерухомим майном, загальною площею 68,45 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград вулиця Леніна, 22а. Вказаний іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5 26.03.2008 року за реєстровим № 853.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08.09.2010 року у справі № 2-6750/10 задоволено вимоги банку до ОСОБА_6 про стягнення 308 583,22 грн. заборгованості за кредитним договором № 144/2008/СІ від 26.03.2008 року; 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 1 700 грн. судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість по кредитному договору не сплачена та станом на 12.11.2013 року становить 346 481,07 грн., з яких: 237 496,00 - кредит; 89 674,59 грн. - відсотки; 3 325, 00 грн. - комісія, 15 985,48 грн. - штраф.

Згідно рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.10.2012 року визнано за ОСОБА_2.Г. право власності на ? частину нежилого приміщення за адресою м. Кіровоград вулиця Леніна, 22а.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності належить ? нежилого приміщення за адресою м. Кіровоград вулиця Дворцова, 22а.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.04.2012 року позов ПАТ Всеукраїнський акціонерний банк до ОСОБА_4, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки-нежиле приміщення, зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 68,45 кв. м. , що знаходиться за адресою :м. Кіровоград, вулиця Леніна 22 а, яка належить іпотекодавцю - ОСОБА_8 , передана іпотеко держателю за іпотечним договором від 26.03.2008 року , що посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстровий номер 853, для задоволення вимог ПАТ Всеукраїнський акціонерний банк , шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 за кредитним договором № 144/2008/СІ від 26.03.2008 року перед ПАТ Всеукраїнський акціонерний банк в сумі 308583,22 грн.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 30.08.2012 року заочне рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.04.2012 року залишене без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги встановлені обставини дійшла висновку , що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права не встановив дійсні обставини по справі. Зокрема не перевірив хто є належним відповідачем по справі, та не з'ясував питання хто є належним власником майна яке перебуває в іпотеці та чи не приймались будь які дії відносно іпотечного майна.

Також з матеріалів справи вбачається, що питання про звернення стягнення на зазначений предмет іпотеки вже вирішувалось заочним рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.04.2012 року за участю тих же сторін з тим же предметом спору , яким звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок заборгованості за кредитним договором № 144/2008/СІ від 26.03.2008 року

Встановлені обставини свідчать, що позивач повторно звернувся з позовними вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок заборгованості по кредитному договору по якому вже було прийняте судове рішення .

Діючим законодавством не передбачено,подвійне звернення стягнення на предмет іпотеки по одним і тим же обставинам і за участю тих же сторін по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦК України зазначені обставини є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким у задоволені позову відмовити у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.04.2014 року - скасувати . Ухвалити нове рішення .

Відмовити у задоволені позову Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судові витрати віднести за рахунок сторін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: