Ухвала

від 01.07.2019 по справі 405/12540/13-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/12540/13-ц

4-с/405/3/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 року м. Кропивницький

Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого-судді: Драного В.В.

при секретарі: Дерев`янко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Анціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни, особа дії якої оскаржуються: головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Мохна Світлана Олександрівна, боржник: ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ Всеукраїнський акціонерний банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. звернулось до суду зі скаргою на дії та постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області Мохни С.О. про повернення стягувачу виконавчого документа №405/12540/13, 2/405/2406/13 виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда 21.05.2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В обґрунтування зазначає, що державним виконавцем не були здійснені всі дії для виконання судового рішення, а тому вона протиправно та необґрунтовано постановою від 13.12.2018 року ВП 43887580 повернула вищевказаний виконавчий документ стягувачу.

За таких обставин, просить визнати рішення державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві - неправомірним, скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 13.12.2018 року ВП 43887580, зобов`язати державного виконавця відновити виконавче провадження ВП 43887580.

Представник заявника в судове засідання не з`явилася, надала до суду клопотання від 25.06.2019 року за вх. № 2724, в якому просить розглядати справу без її участі, скаргу підтримує, просить задовольнити.

03.06.2019 року за вх. № 13567 до суду надійшло заперечення на скаргу від державного виконавця, в якому виконавець зазначає, що нею були виконані всі можливі заходи для розшуку та звернення стягнення на майно боржника, а отже вона правомірно повернула виконавчий документ стягувачу, просить відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню зі слідуючих підстав.

Відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.04.2014 року позов ПАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено, звернуто стягнення на майно - нежиле приміщення зі всіма об`єктами, функціонально пов`язаними цим нерухомим майном, загальною площею 68,45 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Літвіновою Л.В. 14.03.2008 року за реєстровим № 647 на користь ПАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк , шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. За рахунок коштів, виручених від реалізації майна, задоволено вимоги ПАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк за кредитним договором № 144/2008/СІ від 26.03.2008 року в сумі 348 301,07 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Вказане рішення суду набрало законної сили.

На виконання вказаного судового рішення Ленінським районним судом м. Кіровограда 21.05.2014 року виданий виконавчий лист, який пред`явлений для виконання до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області і постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження № 43887580.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області Мохни С.О. від 13.12.2018 року ВП 43887580 виконавчий документ був повернутий стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).

Заперечуючи проти доводів скарги, державний виконавець зазначила, що виконати рішення суду в порядку, який визначений виконавчим листом неможливо, оскільки власниками зазначеного об`єкту нерухомості є дві фізична особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних частках. Крім того, державним виконавцем зазначається, що нею було зупинено виконавче провадження на підставі ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 18.07.2017 року, якою заборонено відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області реалізацію нежитлового приміщення, що розташоване в АДРЕСА_2 Кропивницький АДРЕСА_3 . АДРЕСА_4 22а.

Так, дійсно ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 18.07.2017 року вирішувалось питання забезпечення позову арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. до ОКП Кіровоградське ООБТІ , ПП Юліус , ПП Цитрус Лайм , третя особа ПАТ Всеукраїнський акціонерний банк про визнання недійсними запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно та договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, і заборонено відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області реалізацію нежитлового приміщення, що розташоване в АДРЕСА_4 а. Суд прийшов до таких висновків враховуючи, що одним із предметів позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , площею 121,7 кв.м., укладеного між ПП Юліус та ПП Цитрус Лайм , і заявлені позивачем заходи забезпечення позову безпосередньо пов`язані з предметом спору у вказаній справі та спрямовані на запобігання можливим порушенням майнових прав позивача (а.с. 102-103).

Тобто, даний спір виник між арбітражним керуючим Стіфутіним І.В. та ОКП Кіровоградське ООБТІ , ПП Юліус , ПП Цитрус Лайм відносно нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 , площею 121,7 кв.м., і не стосується ОСОБА_1 .

За таких обставин, посилання державного виконавця на заборону судовим рішенням реалізації нежитлового приміщення, що розташоване в АДРЕСА_4 , площею 121,7 кв.м., безпідставні.

Крім того, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності зареєстроване нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , площею 68,45 кв.м., тобто по 1/2 частині майна.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Таким чином, на виконання вимог статті 56 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець мала накласти арешт на частину нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , тобто на 1/2 частину нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , загальна площа якого складає 68,45 кв.м.

Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 8 статті 48 цього Закону передбачено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Оскільки, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження проведення усіх належних виконавчих дій, суд приходить до висновку про задоволення скарги в цій частині, так як у державного виконавця були відсутні передбачені п.2 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження підстави для повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону Про виконавче провадження , у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Відновлення відповідного виконавчого провадження за наслідками визнання неправомірною постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві врегульовано ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження", яка передбачає відповідний порядок вчинення таких дій, тому суд при розгляді скарги на дії (рішення) органу державної виконавчої служби не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця, у зв`язку з чим скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись Законом України Про виконавче провадження , ст.ст. 258-261, 447, 450-453 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Анціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни, особа дії якої оскаржуються: головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Мохна Світлана Олександрівна, боржник: ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови - задовольнити частково.

Визнати рішення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області Мохни Світлани Олександрівни щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у провадженні № 43887580 від 13.12.2018 року - неправомірним.

Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області Мохни Світлани Олександрівни про повернення виконавчого документа стягувачу у провадженні № 43887580 від 13.12.2018 року.

У задоволенні інших вимог скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда В.В. Драний