Постанова

від 10.05.2017 по справі 820/1368/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 травня 2017 р. № 820/1368/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

представника позивача - Курячого О.П.,

представника відповідача - Кравченко С.В.,

представника третьої особи - Курячого О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Національні традиції" до Чернігівської митниці ДФС, третя особа - Приватне підприємство "ТЕХНОБАЗІС" про визнання дій неправомірними,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Національні традиції" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати дії Чернігівської митниці ДФС щодо проведення такої митної формальності як митний огляд товарів за митною декларацією № UA102150/2017/200895 від 13 березня 2017 року неправомірними.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що діями митниці було порушено ч.5 ст.338 МК України та п.14 Вичерпного переліку підстав за наявності яких може проводитись огляд товарів митними органами України, затвердженого Постановою КМУ №467 від 23 травня 2012 року. Крім того, підчас проведення митного огляду було порушено ст.356 МК України. Не було встановлено коди товарів, не було взято проби товарів. Зважування товарів та вантажно-розвантажувальні роботи відбувались за відсутності представників декларанта та власника товарів.

Представник позивача та третьої особи в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача, Чернігівської митниці ДФС, у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини, в яких зазначив, що митниця та її посадові особи діяли лише на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, а позов є необгрунтованим, безпідставним та таким, що не містить посилань на реально порушені норми митницею через відсутність таких порушень.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що приватне підприємство Національні традиції відповідно до умов Договору №21/04-15 про надання послуг по декларуванню товарів, взяло на себе зобов'язання надати Приватному підприємству ТЕХНОБАЗІС послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів.

13 березня 2017 року Приватне підприємство Національні традиції звернулося до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно контракту №ВТВ2016-59 від 05 вересня 2016 року, укладеного між Приватним підприємством Технобазіс та CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO.,LTD.

Статтею 3 контракту №ВТВ2016-59 від 05.09.2016 року встановлено, що поставка товару за даним контрактом здійснюється у повній відповідності з "ІНКОТЕРМС-2010 , а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються Сторонами в рахунку-фактурі.

Партія товару, яку було поставлено на виконання умов контракту №ВТВ2016-59 від 05.09.2016 року та за митним оформленням (випуском) якої Приватне підприємство Національні традиції звернулася до Чернігівської митниці ДФС, поставлялася на умовах, визначених інвойсом №BTCN2017009 від 09 січня 2017 року, відповідно до якого товар поставляється за базисом поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) Інкотермс 2010 .

Відповідно до статті 2 контракту №ВТВ2016-59 від 05.09.2016 року загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.

13.03.2017 року ПП Національні традиції було отримано повідомлення про проведення повного митного огляду товарів, підставою для проведення якого було зазначено ч.2 ст.338 Митного кодексу України.

Позивач у позові зазначив, що у зв'язку з тим, що митне оформлення товарів не було проведено, декларант, ПП Національні традиції , звертався до відповідача для з'ясування даної обставини.

Листом №966/25-70-20-02 від 20.03.2017 року Чернігівської митниці ДФС було повідомлено позивача про те, що огляд товарів до цього часу проведено не було через ненадання товарів для огляду.

ПП Національні традиції було направлено лист №110 від 20.03.2017 року, яким повідомлено Чернігівську митницю ДФС про те, що представник позивача ОСОБА_3 прибуде на місце огляду до 18 год. 00 хв. 20.03.2017 року.

Результати огляду зафіксовано актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за митною декларацією № UА102150/2017/200895.

У вищевказаному акті огляду зазначено, що підставою для огляду (переогляду) став лист УСБУ в Чернігівській області від 13.03.2017 року №74/3-1001.

З пояснень позивача вбачається, що 24 березня 2017 року на електронну адресу ПП Національні традиції надійшов для ознайомлення акт про проведення огляду товарів, який проводився з 14 березня по 22 березня 2017 року та на підставі листа УСБУ у Чернігівській області №74/3-1001 від 13.03.2017 року.

За результатами проведеного митного огляду відносно декларанта ПП Національні традиції ОСОБА_4 24.03.2017 за ст. 472 Митного кодексу України складено протокол про порушення митних правил № 0178/10200/17. Також в якості безпосередніх предметів порушення митних правил вилучено було 85 позицій товарів.

Відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА102150/2017/00018.

Відповідно до п 2.1. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року №631, для здійснення митного оформлення товарів Декларант подає до підрозділу митного оформлення митного органу митну декларацію на бланку єдиного адміністративного документа, заповнену згідно з обраним митним режимом, її електронну копію (у разі подання митної декларації на паперовому носії), рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Митним кодексом України, декларацію митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Як вказує п. 23 ч. 1 ст. 4 МК України митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 МК України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Виходячи з п. 2 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450, товари декларуються шляхом подання митному органу, зокрема, митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

При заповненні митної декларації у формі єдиного адміністративного документа, згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, декларантом вказується, зокрема, фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, які визначають вартість товару.

Фактурною вартістю, відповідно до ч. 18 п. 2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, є ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару.

Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Як вказує ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч. 1 ст. 53 МК України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Керуючись ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції'), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно із ч. ч. 1,2 ст. 255 МК України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення контролюючому органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених ст. ст. 257, 335 МК України.

Статтею 338 МК України встановлено наступне:

1. Огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред'явлених органу доходів і зборів (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення.

2. За результатами застосування системи управління ризиками огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути ідентифікаційним - без розкриття пакувальних місць і без обстеження транспортного засобу, частковим - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу та повним - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу.

3. За письмовим рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки, огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може також проводитися, якщо:

1) митна декларація не подана декларантом протягом строку, встановленого статтею 263 цього Кодексу, за наявності достатніх підстав вважати, що ці товари переміщуються через митний кордон України з порушенням норм цього Кодексу та інших законів з питань державної митної справи;

2) товари виявлено (знайдено) під час здійснення митного контролю в зонах митного контролю та/або транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, і їх власник невідомий;

3) декларантом не виконуються обов'язки, встановлені статтею 266 цього Кодексу.

4. Переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться у разі виявлення пошкодження або втрати митного забезпечення, накладеного на зазначені товари, транспортні засоби, чи за наявності інших видимих ознак можливого несанкціонованого доступу до товарів, що перебувають під митним контролем. Витрати, пов'язані з проведенням такого переогляду, несе власник зазначених товарів, транспортних засобів або уповноважена ним особа.

5. Крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

6. Огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності - за умови залучення не менше ніж двох понятих. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду (переогляду). Працівники органів доходів і зборів не можуть бути понятими.

7. Порядок проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

8. За результатами митного огляду (переогляду) складається акт огляду (переогляду) у двох примірниках, в якому зазначаються відомості про:

1) посадових осіб органу доходів і зборів, які здійснювали огляд (переогляд), та осіб, які були присутні під час його проведення;

2) підстави проведення огляду (переогляду) за відсутності особи, яка переміщує товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем;

3) обсяг здійснення огляду (переогляду) та результати його проведення;

4) інші відомості, що стосуються товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд (переогляд) яких проводився.

9. Акт огляду (переогляду) засвідчується відбитком особистої номерної печатки посадової особи органу доходів і зборів, яка проводила огляд (переогляд).

10. Один примірник акта передається (надсилається) особі, яка переміщує товари через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем.

11. Форма акта огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Суд зазначає, що в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за митною декларацією № UА102150/2017/200895 (а.с. 193-194) зазначено, що 24.03.2017 року декларант відмовився від підпису даного акту, після чого зазначені дані та підписи понятих і представника УСБУ у Чернігівській області, проте огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за митною декларацією № UА102150/2017/200895 відповідно до акту було проведено в період з 14.03.2017 року по 22.03.2017 року.

Отже, відмітки про те, що декларант відмовився від підпису та підписи понятих і представника УСБУ у Чернігівській області зазначені в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за митною декларацією № UА102150/2017/200895 зазначені вже після проведення фактичного огляду (переогляду), тому у суду є підстави вважати, що декларант, поняті та представник УСБУ у Чернігівській області були відсутні при фактичному проведені огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за митною декларацією № UА102150/2017/200895.

Тобто відповідач в порушення ч.6 ст.338 МК України проводив огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення не тільки без присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а і без залучення двох понятих.

Разом з цим суд зазначає, що в протоколі про порушення митних правил №0178/10200/17 від 24.03.2017 Чернігівською митницею ДФС, який складався без присутності особи, яка притягується до відповідальності, не вказано дані понятих.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв не на підставі та не в спосіб, що передбачені законами України, тому дії Чернігівської митниці ДФС щодо проведення такої митної формальності як митний огляд товарів за митною декларацією № UA102150/2017/200895 від 13 березня 2017 року є неправомірними.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі. Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Приватного підприємства "Національні традиції" до Чернігівської митниці ДФС, третя особа - Приватне підприємство "ТЕХНОБАЗІС" про визнання дій неправомірними - задовольнити.

Визнати дії Чернігівської митниці ДФС щодо проведення такої митної формальності як митний огляд товарів за митною декларацією № UA102150/2017/200895 від 13 березня 2017 року неправомірними.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Національні традиції" (61036, м. Харків вул. Морозова, буд.7 код ЄДРПОУ 39220630) судові витрати в загальному розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці ДФС (14017, м. Чернігів, пр. Перемоги, буд.6 код ЄДРПОУ 39482156).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 15.05.2017 року.

Суддя О.М.Тітов