Ухвала

від 20.07.2017 по справі 820/1368/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2017 р.Справа № 820/1368/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

представника позивача Бут Ю.В.

представника відповідача Кравченко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чернігівської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2017р. по справі № 820/1368/17

за позовом Приватного підприємства " Національні традиції"

до Чернігівської митниці ДФС

третя особа: Приватне підприємство " Технобазіс"

про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Національні традиції" (далі - ПП "Національні традиції", позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської митниці ДФС (далі - відповідач), третя особа: Приватне підприємство "Технобазіс", в якому просив суд визнати дії Чернігівської митниці ДФС щодо проведення такої митної формальності як митний огляд товарів за митною декларацією № UA102150/2017/200895 від 13 березня 2017 року неправомірними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2017р. адміністративний позов Приватного підприємства "Національні традиції" - задоволено.

Визнано дії Чернігівської митниці ДФС щодо проведення такої митної формальності як митний огляд товарів за митною декларацією № UA102150/2017/200895 від 13 березня 2017 року неправомірними.

Стягнуто на користь Приватного підприємства "Національні традиції" (61036, м. Харків, вул. Морозова, буд. 7 код ЄДРПОУ 39220630) судові витрати в загальному розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці ДФС (14017, м. Чернігів, пр. Перемоги, буд. 6 код ЄДРПОУ 39482156).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду матеріалам справи та фактичним обставинам, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2017р. та прийняту нову - про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача - Кравченко С.В. повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача - Бут Ю.В. заперечувала проти задоволення вимог апеляційної скарги та просила постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, була повідомлена належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що ПП "Національні традиції" відповідно до умов Договору №21/04-15 про надання послуг по декларуванню товарів, взяло на себе зобов'язання надати Приватному підприємству "ТЕХНОБАЗІС" послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів.

13 березня 2017 року ПП "Національні традиції" звернулося до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно контракту №ВТВ2016-59 від 05 вересня 2016 року, укладеного між Приватним підприємством "Технобазіс" та CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO.,LTD.

Статтею 3 контракту №ВТВ2016-59 від 05.09.2016 року встановлено, що поставка товару за даним контрактом здійснюється у повній відповідності з "ІНКОТЕРМС-2010", а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються Сторонами в рахунку-фактурі.

Партія товару, яку було поставлено на виконання умов контракту №ВТВ2016-59 від 05.09.2016 року та за митним оформленням (випуском) якої ПП "Національні традиції" звернулося до Чернігівської митниці ДФС, поставлялася на умовах, визначених інвойсом №BTCN2017009 від 09 січня 2017 року, відповідно до якого товар поставляється за базисом поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010".

Відповідно до статті 2 контракту №ВТВ2016-59 від 05.09.2016 року загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.

13.03.2017 року ПП "Національні традиції" отримано повідомлення про проведення повного митного огляду товарів, підставою для проведення якого було зазначено ч.2 ст.338 Митного кодексу України.

Листом №966/25-70-20-02 від 20.03.2017 року Чернігівської митниці ДФС повідомлено позивача про те, що огляд товарів до цього часу проведено не було через ненадання товарів для огляду.

ПП "Національні традиції" направлено лист №110 від 20.03.2017 року, яким повідомлено Чернігівську митницю ДФС про те, що представник позивача ОСОБА_3 прибуде на місце огляду до 18 год. 00 хв. 20.03.2017 року.

Результати огляду зафіксовано актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за митною декларацією № UА102150/2017/200895.

У вищевказаному акті огляду зазначено, що підставою для огляду (переогляду) став лист УСБУ в Чернігівській області від 13.03.2017 року №74/3-1001.

З пояснень позивача вбачається, що 24 березня 2017 року на електронну адресу ПП "Національні традиції" надійшов для ознайомлення акт про проведення огляду товарів, який проводився з 14 березня по 22 березня 2017 року та на підставі листа УСБУ у Чернігівській області №74/3-1001 від 13.03.2017 року.

За результатами проведеного митного огляду відносно декларанта ПП "Національні традиції" ОСОБА_4 24.03.2017 за ст. 472 Митного кодексу України складено протокол про порушення митних правил № 0178/10200/17. Також в якості безпосередніх предметів порушення митних правил вилучено 85 позицій товарів.

Відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА102150/2017/00018.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вони ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, при цьому виходив з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п 2.1. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року №631, для здійснення митного оформлення товарів Декларант подає до підрозділу митного оформлення митного органу митну декларацію на бланку єдиного адміністративного документа, заповнену згідно з обраним митним режимом, її електронну копію (у разі подання митної декларації на паперовому носії), рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Митним кодексом України, декларацію митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України (далі - МК України) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 4 МК України митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 МК України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Виходячи з п. 2 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450, товари декларуються шляхом подання митному органу, зокрема, митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

При заповненні митної декларації у формі єдиного адміністративного документа, згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, декларантом вказується, зокрема, фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, які визначають вартість товару.

Фактурною вартістю, відповідно до ч. 18 п. 2 вказаного Порядку, є ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару.

Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених Митним кодексом України, виходячи з ч. 1 ст. 53 МК України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Керуючись ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції'), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 255 МК України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення контролюючому органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених ст. ст. 257, 335 МК України.

Статтею 338 МК України встановлено наступне.

1. Огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред'явлених органу доходів і зборів (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення.

2. За результатами застосування системи управління ризиками огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути ідентифікаційним - без розкриття пакувальних місць і без обстеження транспортного засобу, частковим - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу та повним - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу.

3. За письмовим рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки, огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може також проводитися, якщо:

1) митна декларація не подана декларантом протягом строку, встановленого статтею 263 цього Кодексу, за наявності достатніх підстав вважати, що ці товари переміщуються через митний кордон України з порушенням норм цього Кодексу та інших законів з питань державної митної справи;

2) товари виявлено (знайдено) під час здійснення митного контролю в зонах митного контролю та/або транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, і їх власник невідомий;

3) декларантом не виконуються обов'язки, встановлені статтею 266 цього Кодексу.

4. Переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться у разі виявлення пошкодження або втрати митного забезпечення, накладеного на зазначені товари, транспортні засоби, чи за наявності інших видимих ознак можливого несанкціонованого доступу до товарів, що перебувають під митним контролем. Витрати, пов'язані з проведенням такого переогляду, несе власник зазначених товарів, транспортних засобів або уповноважена ним особа.

5. Крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

6. Огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності - за умови залучення не менше ніж двох понятих. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду (переогляду). Працівники органів доходів і зборів не можуть бути понятими.

7. Порядок проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

8. За результатами митного огляду (переогляду) складається акт огляду (переогляду) у двох примірниках, в якому зазначаються відомості про:

1) посадових осіб органу доходів і зборів, які здійснювали огляд (переогляд), та осіб, які були присутні під час його проведення;

2) підстави проведення огляду (переогляду) за відсутності особи, яка переміщує товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем;

3) обсяг здійснення огляду (переогляду) та результати його проведення;

4) інші відомості, що стосуються товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд (переогляд) яких проводився.

9. Акт огляду (переогляду) засвідчується відбитком особистої номерної печатки посадової особи органу доходів і зборів, яка проводила огляд (переогляд).

10. Один примірник акта передається (надсилається) особі, яка переміщує товари через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем.

11. Форма акта огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Суд зазначає, що в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за митною декларацією № UА102150/2017/200895 (а.с. 193, 194) зафіксовано, що 24.03.2017 року декларант відмовився від підпису даного акту, після чого зазначені дані та підписи понятих і представника УСБУ у Чернігівській області, проте огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за митною декларацією № UА102150/2017/200895 відповідно до акту було проведено в період з 14.03.2017 року по 22.03.2017 року.

Отже, відмітки про те, що декларант відмовився від підпису та підписи понятих і представника УСБУ у Чернігівській області зазначені в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за митною декларацією № UА102150/2017/200895, зазначені вже після проведення фактичного огляду (переогляду), тому є підстави вважати, що декларант, поняті та представник УСБУ у Чернігівській області були відсутні при фактичному проведені огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за митною декларацією № UА102150/2017/200895.

Тобто, відповідач в порушення ч.6 ст.338 МК України проводив огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення не тільки без присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а і без залучення двох понятих.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та вважає за необхідне зауважити на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представником позивача в судовому засіданні про проведення огляду товарів, підставою якого є лист СБУ в Чернігівській області від 13.03.2017р. за № 73/3-1001, декларанту стало відомо з листа заступника начальника Чернігівської митниці ДФС ОСОБА_5 за № 966/25-70-20-02 від 20.03.2017р., в якому вказувалося на необхідність явки представника декларанта на територію митного складу (а.с. 26, 27).

При цьому у вказаному листі декларанта повідомлено, що у разі не виконання ним обов'язків, встановлених ст. 266 МК України, митний огляд задекларованих товарів буде здійснено відповідно до норм ч.ч. 3, 6 ст. 338 МК України.

З огляду на викладене, не приймаються до уваги посилання апелянта на те, що суд першої інстанції безпідставно застосував приписи ч. 6 ст. 388 МК України.

Вказаний лист свідчить про той факт, що від початку митного огляду, який, виходячи з інформації, зазначеної в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (а.с.193, 194), було розпочато 14 березня 2017 року і до 20 березня 2017 року присутність представника декларанта при проведенні огляду забезпечено не було.

Проте саме в цей час, як вбачається зі змісту вказаного акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, відбувалося повне вивантаження товару з контейнера та встановлення факту наявності у контейнері не задекларованих товарів.

В наданих поясненнях представник позивача зазначив, що коли уповноважений представник декларанта 20 березня 2017 року разом з посадовими особами митного органу прибув до місця здійснення огляду, товари вже було вивантажено з контейнера і розміщено на території, на якій здійснювався огляд, про що уповноваженим представником декларанта було складено акт про не допуск до митного огляду партії товарів.

Процедура огляду та переогляду товарів врегульована статтею 338 МК України.

Відповідно до ч. 6 вказаної норми огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності - за умови залучення не менше ніж двох понятих. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду (переогляду). Працівники органів доходів і зборів не можуть бути понятими.

Аналогічні приписи містяться в п. 1.1. розділу III Порядку проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2012 року №1316, згідно з якими огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності - за умови залучення не менше ніж двох понятих.

Як вбачається з акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за митною декларацією № UА102150/2017/200895 та підтверджено представником відповідача в судовому засіданні поняті не були присутні під час митного огляду товару, а лише засвідчили акт відмови декларанта від підпису зазначеного акту.

Отже, під час проведення митного огляду товарів, митне оформлення яких здійснювалося відповідно до митної декларації №11А102150/2017/200895 від 13 березня 2017 року, крім посадових осіб Чернігівської митниці ДФС, призначених провести огляд вказаних товарів, присутність інших осіб, в тому числі понятих, забезпечено не було.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв не на підставі та не в спосіб, що передбачені законами України, тому дії Чернігівської митниці ДФС щодо проведення такої митної формальності як митний огляд товарів за митною декларацією № UA102150/2017/200895 від 13 березня 2017 року є неправомірними.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Чернігівською митницею не доведено правомірності своїх дій, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо визнання їх неправомірними.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2017р. по справі № 820/1368/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя П'янова Я.В. Судді Зеленський В.В. Чалий І.С. Повний текст ухвали виготовлений 25.07.2017 р.