Постанова

від 11.05.2017 по справі 820/7851/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 р. Справа № 820/7851/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головне управління ДФС в Одеській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2015р. по справі № 820/7851/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " ОЙЛ-ТРАСТ"

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головне управління ДФС в Одеській області

про скасування наказів, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "ОЙЛ-ТРАСТ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2015 року у справі № 820/7851/15 позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 10.07.2015 року № 0001622201, № 0001632201, № 0001642201, № 0001652201, від 10.08.2015 року № 0002092201, від 11.09.2015 року № 0002372201, № 0002362201, № 0002382201, № 0000432205, № 0000422205. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл Траст" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 487, 20 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016 року у справі № 820/7851/15 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2015 року скасовано - відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.03.2017 року постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016 року у справі № 820/7851/15 скасовано. Справу направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому апеляційному розгляді справи судом встановлено, що відповідач, не погодившись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2015 року у справі № 820/7851/15 в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при розгляді даної справи норм матеріального і процесуального права, а також неповноту дослідження обставин у справі.

В судовому засіданні, призначеному на 11.05.2017 року представник позивача пояснив, що з апеляційною скаргою відповідача не погоджується, вважає, доводи, викладені у скарзі безпідставними та необґрунтованими, просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач, пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації набув статусу суб'єкта господарювання юридичної особи, ТОВ "Ойл Траст" перебуває на обліку як платник податку в Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області у період з 14.04.2015 року по 20.04.2015 року проведено документальну позапланову перевірку ТОВ ОЙЛ ТРАСТ з питань документального підтвердження взаємовідносин з ТОВ ДОНМАС за період жовтень, грудень 2014 року.

Результати перевірки оформлені актом № 2790/15-53-22-01/39238302 від 24.04.2015 року (а.с. 183-201, т.6).

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено, що за наслідками господарської діяльності з ТОВ "Донмас" позивачем порушено вимоги п. 198.2 п. 19.3 ст. 198 ПК України, а саме: безпідставно в декларації з податку на додану вартість за період грудень 2014 року включно суму податкового кредиту по постачальнику ТОВ "Донмас" на загальну суму 9921026, 98 грн., в результаті чого завищено від'ємне значення з ПДВ на суму 1990774 грн., занижено податок на додану вартість на суму 7930252, 98 грн., утому числі по періодам звітності.

На підставі висновків акту перевірки № 2790/15-53-22-01/39238302 від 24.04.2015 року, 10.07.2015 року Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області прийняті і податкові повідомлення - рішення: № 0001622201, № 0001632201, № 0001642201, № 0001652201 (а.с. 38-41, т1).

Також, у період з 04.08.2015 року по 10.08.2015 року відповідачем проведено документальну позапланову перевірку позивача.

Результати перевірки оформлені актом №6048/15-53-22-01/39238302 від 17.08.2015 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ойл Траст", код ЄДРПОУ 39238302 з питань документального підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Азонтес за вересень 2015 року (т.4 а.с. 5-20).

Вищезазначеною перевіркою встановлено, що ТОВ "ОЙЛ ТРАСТ" порушені вимоги - п.198.1 п. 198.2 п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого за період вересень 2014 року завищено від'ємне значення з ПДВ на суму 893258 грн., занижено податок на додану вартість що підлягає нарахуванню за підсумками звітного періоду на суму 5596878,00 грн.; пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 5841123,00 грн. за звітний період 2014 рік.

На підставі висновків викладених в акті перевірки №6048/15-53-22-01/39238302 від 17.08.2015 року, контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0002372201 від 11.09.2015 року, яким товариству нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі 8395317 грн.; № 0002362201 від 11.09.2015 року, яким контролюючим органом нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі 8761685 грн.; № 0002382201 від 11.09.2015 року, яким контролюючим органом нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі 893258 грн. (т.6 а.с. 22-24).

Також контролюючим органом у період з 24.07.2015 року по 06.08.2015 року проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "ОЙЛ ТРАСТ".

Результати перевірки оформлені актом №5992/15-53-22-05/39238302 від 13.08.2015 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ойл Траст", щодо фінансово-господарських відносин з ТОВ "Тановер" за період листопад, грудень 2014 року" (т.4 а.с. 22-39).

Вищезазначеною перевіркою встановлені наступні порушення ТОВ "ОЙЛ ТРАСТ": - п.198.1 п. 198.2 п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 5549620,80 гри., у тому числі по періодам звітності: - листопад 2014 року - 3863290, 21 грн., - грудень 2014 року - 1686330,59 грн.; - вимог підпункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України безпідставно в декларації з податку на прибуток включено до складу витрат суми витрат по постачальнику ТОВ "Тановер", код за ЄДРПОУ 39196048 на загальну суму 27748104 грн., в т.ч. 2014 рік -27748104 грн. чим занижено податок на прибуток на суму 4994658,72грн. - 2014 рік - 4994658,72 грн.

На підставі висновків викладених в акті перевірки, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000432205 від 11.09.2015 року, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі 7491989 грн. та № 0000422205 від 11.09.2015 року, яким контролюючим органом позивачу нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі 8324432 грн. (т.6 а.с. 42, 43).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг) (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Щодо податкових повідомлень - рішень від 10.07.2015 року: № 0001622201, № 0001632201, № 0001642201, № 0001652201, які прийняті на підставі акту перевірки № 2790/15-53-22-1/39238302 від 24.04.2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

Між позивачем, ТОВ "Ойл Траст" (покупець) та ТОВ "Донмас" (постачальник) 01.10.2014 р. укладено договор поставки №ДГ-00017 та додаткова угода №РН-003746 (а.с. 149-150, т.1).

Предметом вказаного договору є поставка нафтопродуктів, умовами якого передбачено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти. Під час передачі нафтопродуктів постачальник за вимогою покупця надає копію сертифікатів відповідності на нафтопродукти, товар поставляється покупцю партіями протягом поточного місяця, в кількості та за ціною визначеними к кожній додатковій угоді до договору на умовах ЕХW - резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" та інших нафтобаз, що належать зазначеному ПАТ. Термін дії договору до 31.12.2015 року.

Окрім того, між ТОВ "Ойл Траст" (покупець) та ТОВ "Донмас" (постачальник) укладено аналогічні договори поставки нафтопродуктів: № ДГ-00071 від 21.10.20174 року (а.с. 153, т.1) да додаткову угоду № РН -007511 від 21.10.2014 року (а.с. 154, т.1); договір поставки нафтопродуктів від 01.12.2014 року за № ДГ-0239 (а.с. 158, т.1) і додаткову угоду № 141231000000031 від 01.12.2014 року (а.с. 159, т.1); договір поставки нафтопродуктів від 22.12.2014 року за № ДГ-0332, атакож додаткову угоду до договору № 141231000000124 від 2.12.2014 року (а.с. 164-165, т.1).

Всі договори поставки, укладені позивачем із ТОВ "Донмас" мають аналогічні предмет та умови.

Згідно до ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи із змісту цієї норми, наслідками за договором постачання товару є перехід права власності на товар від постачальника до покупця за певну грошову суму.

На підтвердження виконання умов вказаного договорів позивачем надано суду акти приймання-передачі нафтопродуктів № РН-037467 від 01.10.2014 року на загальну суму 18 411 282,94 грн., в т.ч. ПДВ 3 068 547, 16 грн (а.с. 151, т.1), № РН-0037511 від 31.10.2014 року (а.с. 156, т.1), № 141231000000031 від 31.12.2014 року (а.с. 161, т.1) та № 141231000000124 від 31.12.2014 року (а.с. 167, т. 1).

Контрагентом позивача виписані податкові накладні, суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено ТОВ "Ойл траст" до податкового кредиту грудня 2014 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за грудень 2014 року та даним Єдиного реєстру податкових накладних.

Дослідивши договори поставки, вивчивши їх умови, додаткові угоди до договорів та акти приймання-передачі нафтопродуктів, колегія суддів зазнчає наступне.

Умовами договорів передбачено, що поставка здійснюється до резервуарів нафтобаз Дніпронафтопродукт , на основі аявки Покупця та підписаної сторонами Додаткової угоди до договору. Згідно з (ІНКОТЕРМС- 2010) - продавець забезпечує покупцю доступ до товару на власних площах продавця.

Позивачем до матеріалів справи надано копію договору зберігання № 4206 від 04.07.14 р., укладеного між позивачем та ПАТ "Дніпронафтопродукт" (код ЄДРПОУ 03481879, адреса: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. К. Лібкнехта,11), за умовами якого зберігач зобов'язується приймати та зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності, які передаються Поклажедавцем, і повернути їх Поклажедавцеві у схоронності за першою його вимогою.

На виконання умов вищезазначеного договору, ПАТ "Дніпронафтопродукт" по взаємовідносинам із ТОВ "Ойл траст" складено акти приймання-передачі ПММ: від 31.10.2014 №б/н, згідно якого ТОВ "Ойл траст" за період жовтень 2014 року передало, а ПАТ "Дніпронафтопродукт" прийняло на зберігання нафтопродукти кількістю 5 544, 796 т. та від 31.12.14 р. №б/н, згідно якого ТОВ "Ойл траст" за період грудень 2014 року передало, а ПАТ "Дніпронафтопродукт" прийняло на зберігання нафтопродукти кількістю 3 196,104 т.

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що по взаємовідносинам ТОВ "Ойл траст" із ТОВ ТОВ "Донмас" позивачем не надано доказів погодження місця поставки, що повинно за умовами договору, бути погоджено у додаткових угодах, місцезнаходженням позивача є м. Одеса, а контрагента ТОГВ Донмас - м. Донецьк, тоді як акти приймання-передавання складені та підписані директором позивача та директором ТОВ Донмас у м. Дніпропетровську, але доказів того, що, зокрема, директор ТОВ Ойл Траст виїзджав у відрядження до м. Дніпопетровська, здійснював приймання паливно-мастильних матеріалів, позивачем не надано.

Договір поставки № ДГ -00071 від 21.10.2014 року та додаткові угода від 21.10.2014 р. (а.с. 153-155, т.1)-складений в межах поточного місяця -жовтень 2014 року, що є сумнівним, оскільки є однопредметним із договором від 01.10.2014 року, умовами якого передбачено поставку протягом поточного місяця, за умови погодження додатковими угодами кількості, якості та виду паливно-мастильних матеріалів.

Окрім того, підпунктом 7.5.1. Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства енергетики та палива України, Міністерством економіки України, Міністерством транспорту та зв'язку України, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року N 281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 року N805/15496 (далі - Інструкція N281/171/578/155), визначено, що нафта і нафтопродукти вантажовідправником постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем.

Відпуск нафти або нафтопродуктів до мір повної місткості здійснюється лише за наявності свідоцтва про її повірку.

Пунктом 7.5.6 цієї Інструкції №281/171/578/155 встановлено, що відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його давання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Додатком 3 до цієї Інструкції №281/171/578/155 затверджено форми бланків ТТН на відпуск нафтопродуктів (нафти).

Крім того, встановлено єдиний порядок організації та здійснення робіт, пов'язаних з контролюванням якості нафтопродуктів під час приймання, зберігання, транспортування та відпуску, затверджений наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04 червня 2007 року №271/121 "Про затвердження Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на ідприємствах і організаціях України", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 липня 2007р., за №3762/14029, (наказ чинний з 15.07.2007 року).

Згідно з пп.6.1.4 вищезазначеної Інструкції, перед прийманням нафти та/або нафтопродукту необхідно: відібрати точкові проби з транспортного засобу і скласти сукупну пробу у відповідності до вимого ДСТУ 4488 та розділі 4.2. цієї Інструкції для проведення приймально-здавальних і контрольних випробувань; перевірити у пробах нафтопродуктів (візуально) наявність води і механічних домішок; зареєструвати відібрану сукупну пробу нафти та/або нафтопродукту в журналі реєстрації проб за формою №3- НК і провести приймально-здавальні випробування; порівняти дані приймально-здавальних випробувань з даними паспорта якості вантажовідправника і, у разі відсутності розбіжностей, надати дозвіл на зливання нафти та/або нафтопродукту; записати до паспортів якості вантажовідправника і журналу реєстрації проб номери транспортних засобів, якими доставлено нафту або нафтопродукти, а також номери резервуарів, до яких їх злито.

Відповідно до пп. 6.1.19 Інструкції №281/171/578/155, за даними результатів випробувань складається акт приймання продукції за якістю (у день завершення приймання) за формою №14-НК, у якому має бути вказано: назва вантажоодержувача нафти та/або нафтопродукту і його місцезнаходження; номер і дата складання акта, місце приймання нафти та/або нафтопродукту, час початку і завершення приймання. У разі, коли приймання здійснено з порушенням термінів, в акті зазначається причина затримки і час її виникнення; прізвище, ім'я та по батькові осіб, які брали участь у прийманні нафти та/або нафтопродукту за якістю, місце їх робот, посади, дата і номер довіреності (доручення) представника на приймання продукції за якістю, а також довідка про з найомлення цих осіб з порядком приймання продукції, установленим цією Інструкцією; найменування і місцезнаходження вантажовідправника; дата і номер телеграми про виклик представника вантажовідправника; номер і дата договору про поставку нафти та/або нафтопродуктів, рахунку-фактури, транспортного документа (накладної, консамента тощо) і паспорта якості; дата надходження нафти та/або нафтопродукту до станції призначення, час видачі вантажоодержувачу вантажу органом транспорту, час відкриття опломбованих транспортних засобів; номер і дата складання комерційного акта, якщо такий складено під час отримання нафти та/або нафтопродуктів від органів транспорту; умови зберігання нафти та/або нафтопродуктів на складі вантажоодержувача до складання акта; стан тари на момент огляду, стан зовнішнього маркування тари, а також кількість (маса) нестандартної продукції; за чиїми пломбами (ЗПП вантажовідправника чи транспортувальника) відвантажено й отримано нафту та/або нафтопродукти, їх справність, наявність відтисків, відповідність фактичних відтисків на пломбах відтискам, зазначеним у транспортних документах; відомості про відбирання проб нафти та/або нафтопродуктів, номер і дата акта відбирання проб і надання проб до відповідної випробувальної лабораторії на випробування; номер і назва нормативних документів, згідно з якими здійснювалось контролювання якості нафти та/або нафтопродуктів; висновки випробувальної лабораторії щодо можливості доведення до відповідної якості (виправлення) нафтопродукту або переведення його до іншої марки з посиланням на нормативний документ; інші відомості, які на думку осіб, що беруть участь у прийманні нафти та/або нафтопродуктів за якістю, необхідно зазначити в акті.

Відповідно до пп. 6.1.20 Інструкції №281/171/578/155, акт приймання нафтопродуктів за якістю за формою N 14- НК підписується всіма особами, які брали участь у прийманні нафти та/або нафтопродуктів за якістю.

Згідно до пп. 6.1.22 Інструкції №281/171/578/155, до акта приймання нафти та/або нафтопродукту за якістю за формою N 14-НК, складеного у відповідності до вимог цієї Інструкції, мають бути додані: паспорт якості нафти та/або нафтопродукту вантажовідправника і копія сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката (якщо продукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні); транспортний документ (накладна, коносамент); пакувальні ярлики з тарних місць, у яких розміщено розфасовані нафтопродукти неналежної якості; документи, що підтверджують повноваження учасників у прийманні нафти та/або нафтопродуктів за якістю; паспорт якості, виданий випробувальною лабораторією згідно з результатами випробувань нестандартних нафти та/або нафтопродуктів, та акт відбирання проби; інші документи (за наявності), що свідчать про причини псування і невідповідності якості нафти та/або нафтопродуктів.

Надані позивачем акти приймання-передавання паливно-мастильних матеріалів не відповідають вимогам інструкції, позивачем не надано суду інших доказів здійснення ані представниками ТОВ Ойл Траст , ані зберігачем за договором будь-яких замірів, проб, фіксації якості та перевірки кількості поставленого товару.

Позивачем зазначено, що вищезазначений товар, придбаний на підставі договорів та реалізований через мережу АЗС, проте в матеріалах справи відсутній журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП, довіреності, торгово - транспортні накладні, які б підтвердили рух надходження нафтопродуктів до складів ПАТ "Дніпронафтопродукт" та прийняття на відповідальне зберігання.

Крім того, позивачем не надано суду договорів, укладених ним з відповідними комунальними підприємствами про надання комунальних послуг (постачання електроенергії, водопостачання та інше), як це передбачено догорами оренди АЗС, що в свою чергу, спростовує факт безпосереднього використання позивачем цих АЗС.

Колегія суддів зазначає, що під час проведення перевірки товариством податковому органу не надано документів, що підтверджують транспортування вищезазначеного товару, а саме: товарно-транспортних накладних за формою №1-НП (Додаток №3 - Товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою 1-ТТН (нафта) до інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", затвердженою Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 р. N 281/171/578/155 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за № 805/15496, далі - Інструкція N 281)).

Судовим розглядом встановлено, що з наданих під час перевірки та під час судового розгляду документів неможливо встановити фізичний рух товару номенклатури нафтопродукти по ланцюгу: Постачальник ТОВ "Донмас" (місцезнаходження: м. Донецьк) - місце зберігання ПАТ "Дніпронафтопродукт" (місцезнаходження: м. Дніпропетровськ) - АЗС, Покупець кінцевий споживач (місцезнаходження: невідомо), що свідчить про безтоварність господарських операцій.

Докази підтвердження розрахунків між позивачем і ТОВ Донмас у перевіряємому періоді відсутні.

Позивачем взагалі не надано доказів транспортування до Дніпронафтопродукт та облік на вказаних нафтобазах паливно-мастильних матеріалів.

Таким чином, колегія суддів враховує, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження виконання договорів поставки із ТОВ Донмас , які мають ознаки документів первинного бухгалтерського обліку, тому судом надан оцінку тим доказам, які надані позивачем.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що на виконання принципу офіційності з'ясування обставин у справі, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 року позивачу запропоновано надати докази на підтвердження здійснення господарських операцій, у зв'язку з чим розгляд справи неодноразово відкладався, а також продовжувався строк розгляду справи.

Проте, позивач не скористався правом надати суду ддаткові докази на підтвердження обґрунтованості своїх доводів.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ "Ойл Траст" безпідставно в декларації з податку на додану вартість за період грудень 2014 року включив до складу податкового кредиту суму ПДВ по постачальнику ТОВ "ДОНМАС", код за ЄДРПОУ 37086680 на загальну суму 9 921 026,98 грн., в результаті чого завищено від'ємне значення з ПДВ на суму 1 990 774,00 грн. і занижено податок на додану вартість на суму 7 930 252,98 грн., та безпідставно в декларації з податку на прибуток за період 2014 рік включено до складу витрат суми витрат по постачальнику ТОВ "ДОНМАС" на загальну суму 49 605 134,93 грн., в результаті чого завищено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 3 678 135,00 грн., та занижено податок на прибуток на суму 8 266 860,00 грн. за вказаний податковий період, у зв'язку з чим суд першої інстанції помилково дійшов висновків про необґрунтованість та скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 0001622201 від 10.07.2015 року, № 0001632201 від 10.07.2015 року, № 0001642201 від 10.07.2015 року, № 0001652201 від 10.07.2015 року.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 10.08.2015 р. 0002092201 про донарахування податку на додану вартість у сумі 2649830 грн., та застосовані штрафні фінансові санкції 1324915 грн., колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ "Ойл траст" укладено договір поставки нафтопродуктів від 01.01.2015 р. № МА- 0018 з ТОВ "ДЕЛЮКС КОМПАНІ".

У акті перевірки контролюючим органом відображено, що під час проведення перевірки товариством податковому органу не надано документів, які підтверджують транспортування вищезазначеного товару, а саме: товарно-транспортних накладних за формою №1-НП (Додаток №3 - Товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою 1-ТТН (нафта) до інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", затвердженою Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 р. N 281/171/578/155 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за № 805/15496, далі - Інструкція N 281)).

Так, 04.07.2014 р. між ТОВ "Ойл Траст" ПАТ "Дніпронафтопродукт" укладено договір зберігання № 4206, умовами якого передбачено, що Зберігач зобов'язується приймати та зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності, які передаються Поклажедавцем, і повернути їх Поклажедавцеві у схоронності за першою його вимогою.

Позивач вказує на те, що паливно-мастильні матеріали, придбані у ТОВ "ДЕЛЮКС КОМПАНІ" реалізовано через мережу АЗС, проте в матеріалах справи відсутній журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП, довіреності, торгово - транспортні накладні, які б підтвердили рух надходження нафтопродуктів до складів ПАТ "Дніпронафтопродукт" та прийнято на відповідальне зберігання.

Крім того, в матеріалах справи відсутні договори з відповідними комунальними підприємствами про надання комунальних послуг (постачання електроенергії, водопостачання та інше), що не підтверджує факт безпосереднього використання АЗС.

До перевірки також не надано акт приймання-передачі ПММ до зазначеного договору зберігання № 4206 від 04.07.14 з ПАТ "Дніпронафтопродукт" (код ЄДРПОУ 03481879), у зв'язку з чим неможливо встановити факт переміщення МПП.

Таким чином, з наданих під час перевірки та під час судового розгляду документів неможливо встановити фізичний рух товару номенклатури нафтопродукти по ланцюгу: Постачальник ТОВ "ДЕЛЮКС КОМПАНІ" (місцезнаходження: м. Докучаєвськ) - місце зберігання ПАТ "Дніпронафтопродукт" (місцезнаходження: м. Дніпропетровськ) - АЗС, Покупець кінцевий споживач (місцезнаходження: невідомо), що свідчить про безтоварність господарських операцій.

За умови відсутності доказів, які можуть підтвердити фактичне здійснення господарських операцій, колегія суддів також враховує і те, що оплата по цим операціям не здійснювалося, контрагент позивача - ТОВ "ДЕЛЮКС КОМПАНІ", розташований в м. Докучаєвськ, який з 07 листопада 2014 року віднесений до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свох повноваження, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 - р.

Згідно податкової інформації ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 18.03.15 р. №2380/7/20-30-22-03/39159708 по ТОВ "ДЕЛЮКС КОМПАНІ" за січень 2015 року встановлено, що місцезнаходження ТОВ "ДЕЛЮКС КОМПАНІ" за податковою адресою, складські приміщення, трудові ресурси, матеріально-технічна база для здійснення господарської діяльності підприємства не встановлені.

Встановлено, що у січні 2015 року ТОВ "ДЕЛЮКС КОМПАНІ" задекларувало податкові зобов'язання з ПДВ на суму 115 855 794 грн. та податкового кредиту 115 855 794 грн., основним "постачальником" при цьому є ТОВ "Майстер- 2012" (код 38471143, Куйбишевський район м. Донецька, стан 9). надано до ДПІ уточнюючі звіти за попередні періоди (липень, серпень, вересень, листопад 2014 року), згідно яких основними "покупцями" є ТОВ "Квестін" (код 39425517, ДПІ у Печерському районі м. Києва, стан 9), ТОВ "НК- гарант" (код 37284975, ДПІ у Печерському районі м. Києва, стан 0), ТОВ "Т.О.Н." (код 39237780, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, стан 0), ТОВ "Антарес" (код 31037491, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, стан 0), ТОВ "Нафтогазова компанія Партнер" (код 36160951, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська), ТОВ "Ракета пластікс" (код 39193314, ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, стан 0). Основними "постачальниками" - ТОВ "Майстер-2012" (код 38471143, Куйбишевський район м. Донецька, стан ТМЦ є ТОВ "Трейдіс" (код 33339543, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, стан 0).

Актом ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області встановлено нереальність господарських операцій ТОВ "ДЕЛЮКС КОМПАНІ", код за ЄДРПОУ 39159708, по взаємовідносинам з з ТОВ "Ойл траст", код за ЄДРПОУ 39159708, та формування ризикового податкового кредиту з ПДВ по ланцюгу суб'єкта господарювання ТОВ "МАЙСТЕР-2012" (ЄДРПОУ 38471143).

Колегія судів зазначає, що доказів які підтверджують постачання від контрагентів позивача до місця зберігання палива, позивачем під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції не надано.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення № 0002092201 від 10.08.2015 р. є правомірним.

Щодо податкових повідомлень - рішень від 11.09.15 р. №0002362201 №0002372201, №0002382201, колегія суддів зазначає наступне.

Між ТОВ "Ойл Траст" - "Покупцем" укладено договір поставки нафтопродуктів від 01.09.14 р. №НП-99 та від 22.09.14 р. №НП-100 з ТОВ "Азонтес" - "Постачальником.

За умовами вказаного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти - Товар, згідно умов договору 1.2 Номенклатура, кількість, ціна та строк поставки визначаються Сторонами у Додаткових угодах до Договору; 2.1.1. Передати Покупцю нафтопродукти згідно розд.1 цього Договору за умови оформлення відповідних актів прийому передачі або ін. документів, які є невід'ємною частиною Договору; 2.1.3. Під час передачі нафтопродуктів Постачальник за вимогою Покупця надає копії Сертифікатів відповідності на нафтопродукти; 4.2. Товар поставляється Покупцю партіями, протягом поточного місяця, у кількості та за ціною, визначеними у Додатковій угоді до Договору, на умовах: "ЕХW резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" та ін. нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються на підставі цивільно - правових договорів; та/або АЗС Покупця (Інкотермс-2010). Термін дії договору до 31.12.15".

ТОВ "Азонтес" оформлено податкові накладні та акти приймання - передачі нафтопродуктів на загальну суму 27 110 986 грн., у т.ч. ПДВ 4 518 498 грн. та 11829831 грн., у т.ч. ПДВ 1 971 639 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за вересень 2014р., відображена у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за вересень 2014р. та даним Єдиного реєстру податкових накладних.

Транспортування товару проводилось на умовах "ЕХW" - "резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і ін. нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів (Інкотермс-2010), тобто Продавець забезпечує Покупцю доступ до товару на власних площах Продавця.

Згідно з наданими до перевірки актами приймання - передачі нафтопродуктів, місце складання актів м. Дніпропетровськ, та прийняття товарів за цими актами засвідчено власним підписом директора ТОВ "Ойл Траст", проте відсутні дані про перебування директора у відрідженні до м. Дніпропетровська. Також позивачем не надано торгово - транспортні накладні, які б підтвердили рух товару (нафтопродуктів), що не дає можливості підтвердити їх фактичного транспортування, встановити вантажовідправника, транспортувальника, вантажоотримувача, місце навантаження та отримання товару.

Позивач вказує, що вищезазначений товар, придбаний на підставі вищезазначених договорів та реалізований через мережу АЗС , проте в матеріалах справи відсутній журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП, довіреності, торгово - транспортні накладні, які б підтвердили рух надходження нафтопродуктів до складів ПАТ "Дніпронафтопродукт" та прийняття на відповідальне зберігання. До перевірки не надано акт приймання-передачі ПММ до зазначеного договору зберігання № 4206 від 04.07.14 з ПАТ "Дніпронафтопродукт" (код ЄДРПОУ 03481879), у зв'язку з чим неможливо встановити факт переміщення МПП.

Отже, з наданих позивачем документів неможливо встановити фізичний рух товару номенклатури нафтопродукти по ланцюгу: Постачальник ТОВ "Азонтес" - місце зберігання ПАТ "Дніпронафтопродукт" (місцезнаходження: м. Дніпропетровськ) - АЗС, Покупець кінцевий споживач (місцезнаходження: невідомо), що свідчить про безтоварність господарських операцій.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 11.09.15 р. №0002362201 №0002372201, №0002382201 прийняті на підставі діючого законодавства та суд першої інстанції помилково дійшов висновку про їх скасування.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 11.09.15 р. №0000432205, №0000422205, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ "Ойл Траст" - Покупцем та ТОВ "Тановер" - Постачальником укладено договір поставки нафтопродуктів від 01.11.14 р. №ТА-0004 та від 21.11.14 р. №ТА-0016 з урахуванням додаткових угод до них.

За умовами вказаного договору постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому Товар, згідно умов Договору;п. 1.2. Номенклатура, кількість, ціна Товару та строк поставки визначаються Сторонами у Додаткових угодах до Договору, який є невід'ємною частичною договору;п.2.1.3. Під час передачі нафтопродуктів Постачальник за вимогою Покупця надає копії Сертифікатів відповідності на нафтопродукти; п.4.2. Товар поставляється Покупцю партіями протягом поточного місяця у кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді до Договору, на умовах: ЕХW - резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" (код ЄДРПОУ 03481879) та ін. нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно - правових договорів; п.5.1. Покупець здійснює оплату за Товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника окремими сумами або одноразовим платежем протягом 120 днів з дати підписання акту приймання- передачі Товару або ін. документів, які підтверджують отримання Товару... п.11.1 Термін дії договору до 31.12.15".

Транспортування товару проводилось на умовах "ЕХW" - "резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" та ін. нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів (Інкотермс - 2010), тобто Продавець забезпечує Покупцю доступ до товару на власних площах Продавця.

Згідно наданих ТОВ "Ойл Траст" Договорів від 01.11.14 р. №ТА-0004 та від 21.11.14 №ТА-0016 місце їх укладання м. Київ, проте позивачем не надані ТТН на транспортування товару (нафтопродуктів), що не дає можливості підтвердити фактичного транспортування, встановити вантажовідправника, транспортувальника, вантажоотримувача, місце постачання товару в розумінні пп. 186.1 ст.186 Податкового Кодексу України.

ТОВ "Тановер" оформлені акти приймання - передачі нафтопродуктів та податкові накладні на загальну суму 23 179 741 грн., у т.ч. ПДВ 3 863 290 грн. та 10 117 983 грн., у т.ч. ПДВ 1 686 330 грн., суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за листопад та грудень 2014р., відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатків 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, даним декларацій з ПДВ за листопад та грудень 2014 р. та даним Єдиного реєстру податкових накладних, (далі - ЄРПН).

Згідно акту перевірки встановлено, що за результатами аналізу податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Тановер" та даних ЄРПН встановлено, що товар - дизельне пальне та бензин, які начебто були реалізовані у листопаді 2014р. на адресу 10 покупцям на загальну суму 191525 173 грн., у т.ч. ПДВ 31 920 862 грн., (у т.ч. ТОВ "Ойл Траст"), не придбавалися ТОВ "Тановер" у контрагентів - постачальників у попередніх та поточному - листопаді 2014р. податкових періодах, та у акті зроблено висновок про маніпулювання ТОВ "Тановер" показниками податкової звітності.

У акті перевірки відображено, що ТОВ "Тановер" зареєстровано ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС м. Києва, на момент перевірки має стан - 8 - "до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням" та згідно інформаційних баз системи "Податковий блок" вид діяльності - "діяльність приватних охоронних служб", остання податкова звітність - вересень 2014 р. (вх.№ 9058331670 від 13.10.14 р.) надана з нульовими показниками, так само, як і за попередні періоди (червень - серпень 2014 р.), та у акті зазначено, що враховуючи відсутність придбання товарів, власних основних засобів та трудових ресурсів, не наданням податкової звітності ТОВ "Тановер" здійснювало діяльність, направлену на формування податкової вигоди третім особам.

Згідно даних електронного журналу "Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" за листопад 2014р. по взаємовідносинам з ТОВ "Тановер" на дату складання акту існувала розбіжність (ПК > ПЗ) у сумі 5 549 621 грн.

ТОВ "Ойл Траст" - Поклажедавцем укладено Договір зберігання від 04.07.14 р. №4206 з ПАТ "Дніпронафтопродукт" (код ЄДРПОУ 03481879) - Зберігачем, (далі - Договір зберігання від 04.07.14 р. №4206), згідно якого Зберігач зобов'язується приймати та зберігати нафтопродукти та ін. товарно - матеріальні цінності, та повернути Поклажедавцеві у схоронності за його вимогою.

ТОВ "Ойл Траст" до Договіру зберігання від 04.07.14 р. №4206 з ПАТ "Дніпронафтопродукт" до перевірки не надані акти приймання передачі Товару, що не дає можливості встановити яку кількість нафтопродуктів було прийнято на відповідальне зберігання, не зазначено наявність основних засобів у Зберігача- ПАТ "Дніпронафтопродукт" (цистерн, резервуарів, сховищ, перекачувальних станцій, залізничних колій та ін.).

На виконання п.2.1.4 Договору зберігання від 04.07.14р. №4207, згідно письмових заявок Поклажедавця - ТОВ Ойл Траст", Зберігач - ПАТ "Дніпронафтопродукт" здійснює відвантаження товару залізничним або автомобільним транспортом, але перевіркою не встановлено яким видом транспорту відбувалося перевезення товару - нафтопродуктів.

ТОВ "Ойл Траст" (вх. ДПІ від 08.04.15 р. №10026/10), нафтопродукти, придбані у ТОВ "Тановер" по Договорам поставки від 01.11.14 №ТА-0004 та від 21.11.14 р. №ТА-0016, було реалізовано через мережу авто - заправочних станцій - АЗС.

Позивач вказує, що вищезазначений товар, придбаний на підставі вищезазначених договорів та реалізований через мережу АЗС , проте в матеріалах справи відсутній журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП, довіреності, торгово - транспортні накладні, які б підтвердили рух надходження нафтопродуктів до складів ПАТ "Дніпронафтопродукт" та прийняття на відповідальне зберігання. До перевірки не надано акт приймання-передачі ПММ до зазначеного договору зберігання № 4206 від 04.07.14 з ПАТ "Дніпронафтопродукт" (код ЄДРПОУ 03481879), у зв'язку з чим неможливо встановити факт переміщення МПП.

Крім того, в матеріалах справи відсутні договори з відповідними комунальними підприємствами про надання комунальних послуг (постачання електроенергії, водопостачання та інше), що не підтверджує факт безпосереднього використання АЗС.

З наданих позивачем документів неможливо встановити фізичний рух товару номенклатури нафтопродукти по ланцюгу: Постачальник ТОВ "Тановер" - місце зберігання ПАТ "Дніпронафтопродукт" (місцезнаходження: м. Дніпропетровськ) - АЗС, Покупець кінцевий споживач (місцезнаходження: невідомо), що свідчить про безтоварність господарських операцій.

Крім того, відсутні акти приймання - передачі нафтопродуктів від ПАТ "Дніпронафтопродукт" - Зберігача до ТОВ "Ойл Траст"- Поклажедача, довіреності, ТТН, та у акті зроблено висновок про неможливість встановлення факту переміщення нафтопродуктів, та зазначено, що документи, надані до перевірки ТОВ "Ойл Траст" і по взаємовідносинам з ТОВ "Тановер", мають статус формально складених, та не підтверджують факту реального здійснення господарських операцій.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 11.09.15 р. №0000432205, № 0000422205 обгрунтовані та не підлягають скасуванню.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки факту відсутності причино - наслідкового зв'язку між наданими позивачем до матеріалів справи документами, зокрема товаро - транспортними накладними щодо транспортування нафтопродуктів до АЗС, накладними про відпуск нафтопродуктів, листуванням ТОВ "Ойл-Траст" та ПАТ "Дніпронафтопродукт" в рамках укладеного між ними договору зберігання та договірними правовідносинами щодо постачання нафто продукції в рамках укладених ТОВ "Ойл Траст" з Контрагентами вище зазначених договорів поставок нафтопродуктів.

Зазначені документи підтверджують реалізацію бензину, який знаходився на зберіганні ПАТ "Дніпронафтопродукт", проте відсутнє документальне пітвердження, що реалізовані паливно-мастильні матеріали, придбані у контрагентів позивача, оскільки відсутні докази передачі отриманої від контрагентів позивача нафтопродукції на зберігання ПАТ "Дніпронафтопродукт".

Вищий адміністративний суд України, повертаючи справу на новий апеляційний розгляд, дійшов висновку про те, що посилання суду апеляційної інстанції на недоліки у актах приймання-передачі є помилковими, оскільки вказані цим судом реквізити як відсутні, відповідно до Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Держспоживстандарту України від 04.06.2007 року № 271/121 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 04.07.2007 року за № 762/14029, зазначаються у акті приймання продукції за якістю, який складається за даними результатів випробувань (у день завершення приймання) за формою № 14-НК. Наявність кредиторської заборгованості не є підставою для позбавлення суб'єкта господарювання права на податковий кредит з податку на додану вартість, а за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

В умовах дії такого принципу адміністративного судочинства, як офіційне з'ясування усіх обставин справи, суди не повинні обмежуватися заявленими сторонами доводами та поданими ними доказами, а мають здійснювати активну роль у встановленні об'єктивної істини, вживаючи усіх можливих заходів для перевірки та встановлення усіх фактичних даних зі спору та сприяючи сторонам у поданні та витребуванні необхідних для цього доказів.

При новому апеляційному розгляді справи судом враховано положення ч. 5 ст. 227 КАС України, яка передбачає, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК.

Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобов"язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обовязкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтвердження її реального (фактичного) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність це діяльність особи, що повязана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов "язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, так само і формальним складанням актів приймання - передачі, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обовязкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК).

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобовязаний субєкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності субєкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 19 квітня 2016 року по справі № 816/11081/14.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Так, судом апеляційної інстанції, враховуючи принцип офіційності з'ясування обставин у справі, ухвалою від 11.04.2017 року позивачу запропоновано надати додаткові докази на підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами, які могли б засвідчити їх фактичне здійснення, відображали реальність таких операцій, та спричиняли реальні зміни майнового стану платника податків.

Проте, жодного доказу та пояснення позивачем суду не надано, саме у зв'язку з відсутністю належних доказів у форммі документів первинного бухгалтерського обліку, судом апеляційної інстанції надана оцінка спірним правовідносинам за наявними у матеріалах справи договорами та додатковими угодами, актами приймання-передачі нафтопродуктів, податковими накладними, договорами оренди АЗС, штатним розписом ТОВ "Ойл Траст", товарно-матеріальною відомістю, аналітичним журналом-ордером по рахунку, договором зберігання між позивачем та ПАТ "Дніпронафтопродукт", товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) від ПАТ "Дніпронафтопродукт", які не відображають рух активів позивача по взаємовідносинам з контрагентами, які були предметом дослідження перевірок, належних та допустимих доказів у формі документів первинного бухгалтерського обліку позивачем суду не надано.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції, із прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головне управління ДФС в Одеській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2015р. по справі № 820/7851/15 скасувати в частині скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 0001622201 від 10 липня 2015 року, № 0001632201 від 10 липня 2015 року, № 0001642201 від 10 липня 2015 року, № 0001652201 від 10 липня 2015 року, № 0002092201 від 10 серпня 2015 року, № 0002372201 від 11 вересня 2015 року, № 0002362201 від 11 вересня 2015 року, № 0002382201 від 11 вересня 2015 року, № 0000432205 від 11 вересня 2015 року, № 0000422205 від 11 вересня 2015 року та стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл Траст" судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

В цій частині прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл Траст".

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року по справі № 820/7851/15 залишити - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В. Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г. Повний текст постанови виготовлений 16.05.2017 р.