Справа № 755/3268/17
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" травня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: судді Бірси О.В., секретаря судових засідань Ярмак І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про виправлення описок в ухвалах Дніпровського районного суду м. Києва від 10.03.2017 та від 14.03.2017 у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.11.2012 за № 32012110010000002 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України,
в с т а н о в и в :
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10.03.2017 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожного окремо, звільнено від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №32012110010000002 від 22 листопада 2012 року, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Судовим рішенням цього ж місцевого суду від 14.03.2017 виправлено описку у другому абзаці резолютивної частини ухвали від 10.03.2017 та замість дати народження ОСОБА_1 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » вказано вірно « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
На цей час до суду надійшла заява від заявника про виправлення описки у вказаних судових рішеннях, а саме в частині написання його прізвища замість вказаного « ОСОБА_3 » автор звернення просить вказати « ОСОБА_3 ».
Також заявник просить виправити описку у 5 абзаці мотивувальної частини ухвали від 10.03.2017 шляхом викладу її в такій редакції: «При цьому, останні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, не визнали».
За таких обставин судом, з урахуванням норм ст. 379 КПК України, було призначено судове засідання для розгляду заяви про виправлення вказаних описок, однак у останнє сторони провдаженняне з`явилися, тож суд, враховуючи норми ч. 2 ст. 379 вказаного Кодексу, приходить до висновку, що їх неявка не перешкоджає розгляду питання про виправлення описок та дослідивши заяву заявника й викладені у ній доводи приходить до такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
При цьому, однією з гарантій забезпечення правової впевненості, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність.
Суд, який ухвалив (постановив) рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати, оскільки згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005, одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом.
Допущені ж в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку та у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Незмінність є елементом законної сили судового рішення суду, але не правовим наслідком набрання ним цієї сили.
Вона є властивістю рішення суду як процесуального документа, як акту правосуддя, що набувається ним незалежно від набрання законної сили.
Моменти набрання судовим рішенням законної сили та виникнення у нього властивості незмінності різні.
Незмінним судове рішення стає ще до набрання ним законної сили.
Статичний елемент законної сили судового рішення (стабільність рішення) не вичерпується виключністю та неспростовністю, а включає в себе також властивість незмінності.
У зв`язку з чим передбачену ст. 379 КПК України можливість усунення судом окремих недоліків свого рішення не можна вважати його зміною.
Саме тому у ньому можуть бути виправлені описки та арифметичні помилки.
Так, описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка управописі, у розділових знаках тощо).
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.
До таких належать написання ПІБ, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Арифметична помилка це помилка у визначенні результату підрахунку.
З огляду на наведене суд вважає за необхідне виправити описку щодо прізвища заявника з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 » з огляду на те, що вона має істотний характер.
Щодо питання виправлення описки, яка начебто має місце на думку заявника у 5 абзаці мотивувальної частини ухвали від 10.03.2017, то вони є надуманими так, як, у цій ситуацї, фактично іде мова про зміну ухвали суду, що є неприйнятним у світлі вищевказаних норм кримінального процесуального законодавства України.
Адже, суд не може змінювати судове рішення, однак має можливість у порядку ст. 380 КПК України роз`яснити таке рішення за умови що воно в тій чи іншій частині є незрозуміле тому чи іншому учаснику провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 369-372, 376, 379 КПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Заяву задовольнити частково.
Виправити описку в ухвалах Дніпровського районного суду м. Києва від 10.03.2017 та від 14.03.2017 у провадженні № 755/3268/17 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.11.2012 за № 32012110010000002 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України, та замість прізвища ОСОБА_1 « ОСОБА_3 » вважати вірним « ОСОБА_3 ».
В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.
Ухвала про виправлення описки може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції.
С у д д я : О.В. Бірса
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.05.2017 |
Оприлюднено | 06.03.2023 |
Номер документу | 66506290 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Дніпровський районний суд міста Києва
Бірса О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні