Ухвала

від 25.05.2017 по справі 755/3268/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/3268/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: судді Бірси О.В., секретаря судових засідань Ярмак І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 10.03.2017 у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.11.2012 за № 32012110010000002 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10.03.2017 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , кожного окремо, звільнено від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №32012110010000002 від 22 листопада 2012 року, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Судовим рішенням цього ж місцевого суду від 14.03.2017 виправлено описку у другому абзаці резолютивної частини ухвали від 10.03.2017 та замість дати народження ОСОБА_2 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » вказано вірно « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Ухвалами від 11.05.2017 виправлено описки в ухвалах Дніпровського районного суду м. Києва від 10.03.2017 та від 14.03.2017 у провадженні № 755/3268/17 та замість прізвища ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , кожного окремо, «Палюхи» вказано вірно відносно кожного з них « ОСОБА_4 ».

На цей час до суду надійшла заява від заявника про роз`яснення судового рішення від 10.03.2017, а саме його 5 абзацу мотивувальної частини «…При цьому, останні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, визнали повністю, надали пояснення, в яких підтвердили обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені в клопотанні про звільнення від кримінальної відповідальності, щиро розкаялися у вчиненому…», з огляду на те, що він своєї вини у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення не визнавав та не підтверджував обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені в клопотанні про його звільнення від кримінальної відповідальності, тому є незрозумілим, яким чином були встановлені ці обставини.

За таких обставин судом, з урахуванням норм ст. 380 КПК України, було призначено судове засідання для розгляду заяви про роз`яснення судового рішення, однак у останнє сторони провадження не з`явилися, тож суд, враховуючи норми ч. 2 ст. 380 вказаного Кодексу, приходить до висновку, що їх неявка не перешкоджає розгляду заяви та дослідивши заяву заявника й викладені у ній доводи приходить до такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

У цій ситуації заявнику є незрозумілим вказане судове рішення з огляду на що суд доходить висновку, що воно підлягає роз`ясненню згідно ст. 380 КПК України в такому ключі.

П`ятий абзац мотивувальної частини ухвали від 10.03.2017 суд виклав у такій редакції - «…При цьому, останні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, визнали повністю, надали пояснення, в яких підтвердили обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені в клопотанні про звільнення від кримінальної відповідальності, щиро розкаялися у вчиненому…».

З огляду на, що при роз`ясненні цього абзацу, тобто зміні форми його викладення через його наведення більш повно, чітко і зрозуміло, суд враховує таке.

При формуванні змісту мотивувальної частини тієї чи іншої ухвали суд серед іншого викладає позицію сторін у справі з питання що розглядається так, як він їх сприймав безпосередньо у судовому засіданні.

Як убачається з звукозапису технічного запису судового засідання від 10.03.2017, то у ньому заявник вказував на те, що йому підозра є зрозумілою, як і наслідки звільнення від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності.

Останній вказав на те, що розуміє, що звільнення від кримінальної відповідальності у порядку ст. 49 КК України не є реабілітуючою обставиною, однак усе ж таки раніше подану заяву про звільнення від кримінальної відповідальності він підтримує, бажання доводити свою невинуватість не виявив.

У той час, як ОСОБА_2 вказував, що у цей період йому підозра є зрозумілою, як і наслідки звільнення від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності.

Останній вказав на те, що розуміє, що звільнення від кримінальної відповідальності у порядку ст. 49 КК України не є реабілітуючою обставиною, однак усе ж таки раніше подану заяву про звільнення від кримінальної відповідальності він підтримує.

З огляду на, що в ході судового розгляду, суд сприйняв пояснення заявника, як визнання винуватості в діянні та саме таким чином, за своїм особистісним сприйняттям його показів відобразив їх у відповідній ухвалі.

Відображаючи вказані відомості саме у такому ракурсі суд враховував і те, що закриття кримінальної справи можливе лише при наявності хоча б однієї з підстав, вичерпний перелік яких міститься в законі.

Ці підстави можна поділити на такі групи: 1) реабілітуючі; 2) нереабілітуючі.

Реабілітуючі це ті, які свідчать про повну невинуватість особи у вчиненні злочину, що їй інкримінується, тягнуть за собою зняття з неї обвинувачення, відновлення її доброго імені, гідності та репутації, а також відшкодування шкоди, завданої незаконним притягненням до відповідальності, затриманням або взяттям під варту.

До реабілітуючих підстав належать: 1) відсутність події злочину; 2) відсутність у діянні складу злочину; 3) недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочину.

Закриття кримінальної справи з реабілітуючої підстави можливе за умови, що в ході розслідування встановлені як сам факт вчиненого діяння, так і наявність у ньому складу злочину, але відсутні достатні докази, що вказують на вчинення цього діяння саме обвинуваченим.

При чому висновок про непричетність обвинуваченого до вчинення злочину може бути зроблений у результаті: а) достовірного встановлення невинуватості обвинуваченого (наприклад, при підтвердженні його алібі); б) вичерпання можливостей для збирання додаткових доказів і тлумачення сумнівів щодо винуватості обвинуваченого, які не можутьбути усунуті, на його користь згідно з принципом презумпції невинуватості.

Незалежно від того, яка з вказаних вище обставин призвела до закриття кримінальної справи на цій підставі, таке рішення повністю реабілітує особу і не дає приводу вважати її залишеною під підозрою.

У той час, як нереабілітуючі підстави означають, що відносно особи зібрано достатньо доказів, які підтверджують вчинення нею діяння, що містить ознаки будь-якого злочину, однак у силу певних обставин провадження кримінальної справи щодо цієї особи виключається.

Така особа не вправі вимагати відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, яка була їй завдана в процесі розслідування.

Закриття кримінальної справи з нереабілітуючих обставин можливе лише: при підтвердженні матеріалами справи події злочину; наявності в діянні складу злочину; причетності підозрюваного чи обвинуваченого до вчинення злочину.

До нереабілітуючих підстав закриття кримінальної справи належать: наявність акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння, а також помилування окремих осіб; недосягнення особою на час вчинення суспільно небезпечного діяння одинадцятирічного віку; примирення обвинуваченого з потерпілим; смерть особи, яка вчинила злочин, за винятком випадків, коли провадження в справі є необхідним для реабілітації померлого або відновлення справи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами; наявність щодо особи вироку за тим же обвинуваченням, який набрав законної сили, або ухвали суду про закриття справи з тієї ж підстави; наявність щодо особи нескасованої постанови слідчого, прокурора про закриття справи за тим же обвинуваченням.

До нереабілітуючих підстав належать також і, так звані, спеціальні підстави закриття кримінальної справи, які передбачені в Особливій частіші КК, зокрема Розділом IX.

З огляду на що, враховуючи, що у цьому випадку, справа закривалася судом з нереабілітуючих обставин, суд сприйняв пояснення заявника саме так, як відобразив в ухвалі, однак, як виявилося заявник сприймав ці обставини дещо в іншому ракурсі, як наслідок, саме у цьому ключі, суд вважає за можливе надати роз`яснення ухвали з порушеного питання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 369-372, 376, 380 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву задовольнити.

Роз`яснити п`ятий абзац мотивувальної частини ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 10.03.2017 у провадженні № 755/3268/17 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.11.2012 за № 32012110010000002 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України, відповідно да даних викладених в мотивувальній частині цієї ухвали в якій відображеними їх пояснення так, як вони надавалися в судовому засіданні від 10.03.2017.

Ухвала про виправлення описки може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції.

С у д д я : О.В. Бірса