Рішення

від 11.05.2017 по справі 917/278/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2017р. Справа № 917/278/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680; адреса для листування: Виробничий підрозділ "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", який розташований за адресою: вул. Жовтнева, 10, м. Знам'янка, Кіровоградська обл., 27400

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Грейн", АДРЕСА_1, 36003

про стягнення 57395,00 грн.

Суддя Семчук О.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 27.10.2016р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 38 від 20.03.2017р.)

ОСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - позивач/ ПАТ Укрзалізниця ) звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Грейн" (далі - відповідач/ ТОВ «Транс Грейн ) про стягнення 57395,00 грн. штрафу. В обґрунтування позову позивач посилається на виявлення різниці у дійсній вазі вантажу та зазначеній відповідачем у накладній.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.03.2017р. порушено провадження у справі.

В судовому засіданні 22.03.2017р. оголошено перерву до 11 год. 00 хв. 18.04.2017р.

Ухвалою від 18.04.2017р. суд за клопотанням відповідача продовжив строк вирішення спору на 15 днів та відклав розгляд справи на 11.05.2017р.

10.04.2017р. до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить зменшити штрафні санкції до розміру провізної плати за перевезення одного вагону посилаючись на те, що порушення ним зобов'язання не завдало шкоди позивачу, а також на допущені позивачем порушення ОСОБА_3 оформлення, розслідування та обліку незбережених перевезень вантажів.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, заперечував проти зменшення судом штрафних санкцій.

Представник відповідача в судовому засіданні просив зменшити штрафні санкції до розміру провізної плати за перевезення одного вагону.

В судовому засіданні 11.05.2017р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно накладної № 44787968 зі станції Гоголеве Південної залізниці відповідач відправив на адресу ТОВ МСП Ніка - Тера , станція призначення Жовтнева, чотири вагони з вантажем (зерно кукурудзи), зазначивши в накладній масу вантажу 253000 кг, зокрема, у вагоні № 95447447 (далі - вагон) - вага нетто - 63 500 кг, тара - 21 450 кг. Провізна плата за один вагон згідно вказаної накладної складає 11479,00 грн.

При перевезенні вантажу на станції Знам'янка Одеської залізниці було виявлено різницю в масі вантажу у зазначеному вагоні та здійснено контрольне зважування на вагонних вагах, про що 03.11.2016р. було складено комерційний акт АА № 032935/286/34 (далі - комерційний акт).

Відповідно до актів загальної форми № 84985 від 02.11.2016 p. та № 53163 від 03.11.2016 р. на верхніх та нижніх завантажувальних люках пломби відправників були справні, не пошкоджені та їх номери відповідали документам; доступу до вантажу не було, просипання вантажу не було; люки були щільно закриті.

Згідно комерційного акту, при прибутті поїзда та зважуванні вищевказаного вагону виявлена різниця у дійсній вазі та зазначеній відповідачем в накладній. В накладній маса вантажу у вагоні № 95447447 складає: нетто - 63 500 кг., тара - 21 450 кг., а в комерційному акті - нетто - 56 200 кг., тара - 21 450, різниця проти накладної в сторону зменшення складає 7 300 кг.

При прибутті вищезазначеного вагона на станцію призначення було проведено видачу та перевірку маси вантажу, про що зазначено в розділі Є комерційного акту.

На підставі вказаних обставин позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати в сумі 57395,00 грн.

При вирішенні справи по суті судом враховується наступне.

Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998р. (далі - Статут), відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Стаття 6 Статуту визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

З урахування приписів ст.ст. 908, 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), п. 6 Статуту, на підставі вказаної вантажної накладної між сторонами виникли правовідносини з перевезення вантажу залізницею.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст.ст. 525, 526 вказаного кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Згідно зі ст. 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту.

Статтею 118 Статуту передбачено стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно п. 2.1., 2.3. Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084 (далі - Правила), відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил; у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.

Отже, саме на відправника покладається обов'язок заповнення комплекту перевізних документів, а також надається можливість до укладання договору перевезення, перевірити внесені до перевізного документу відомості і при необхідності скласти новий документ.

Згідно додатку 3 до Правил у графі 55 накладної представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.

Судом встановлено, що накладна № 44787968 оформлена відповідно до діючих вимог, тобто правильність внесених до неї відомостей підтверджується цифровим підписом представника відповідача.

Відповідно до ч. 2 п. 2.6. Правил, маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2 %.

В даному випадку різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах склала 7300 кг, що перевищує 0,2 % від маси вказаної відповідачем.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відправник свої зобов'язання належним чином не виконав.

Відповідно до ст. 908 ЦК України, ст. 306 Господарського кодексу України (далі - ГК України) загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються у встановленому порядку.

Згідно ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Таким чином, акт є підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним маси вантажу.

Згідно з п. 5.5. Правил, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Таким чином, враховуючи приписи ст.ст. 118, 122 Статуту, з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, що становить 57395,00 грн. (11479,00 грн. х 5).

Факт неправильного зазначення у залізничній накладній маси вантажу не спростовується відповідачем.

Відповідач у відзиві зазначає, що позивачем порушено ОСОБА_3 оформлення, розслідування та обліку незбережених перевезень вантажів, який затверджений наказом Укрзалізниці від 21.09.2005р. № 306-Ц зі змінами та доповненнями (далі - ОСОБА_3), а саме не подано оперативного повідомлення про виявлення незбереженого перевезення на адресу вантажовідправника.

Так, згідно пп. б п. 5.1. ОСОБА_3 про незбережені перевезення, які підлягають оформленню комерційними актами, начальник станції подає телеграфом оперативне повідомлення: про випадки пошкодження чи недостачі місць або маси вантажу - начальнику відповідальної станції, а також начальнику дирекції, до якої належить відповідальна станція. Доводи відповідача спростовуються наданими позивачем копіями телеграм № 248 від 02.11.2016р., № 252 від 03.11.2016р. та доповнення до телеграми від 03.11.2016р., які свідчать про направлення повідомлень про невідповідність маси вантажу.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що вказаний відповідачем ОСОБА_3 визначає процедуру складання, пересилання, розслідування комерційних актів, принципи ведення діловодства та обліку по незбережених перевезеннях вантажів, а також здійснення розрахунків між залізницями за задоволеними претензіями та позовами за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу. Тому, посилання відповідача на обов'язковість його виконання позивачем є помилковим.

Також відповідач стверджує, що при оформленні перевізних документів та комерційного акту працівниками позивача було порушено п. 8 та п. 10 Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002р. № 334 та зареєстрованих в Мін'юсті України 08.07.2002р. за № 567/6855 (далі - Правила складання актів), а саме відсутня відмітка про складання комерційного акту в перевізних документах та відсутні підписи працівника станції Знам'янка - ОСОБА_4 та начальника станції Жовтнева - ОСОБА_5 в розділах "Д" і "Є" комерційного акту.

Так, відповідно до п. 8 Правил складання актів, комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу. Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів.

Згідно п. 10 Правил складання актів, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Наведені відповідачем факти про порушення позивача не відповідають дійсності. У графі 49 залізничної накладної № 44787968 є відмітка про те, що вагон відчеплений, складено акт загальної форми № 293 та вказано номер досильної накладної 41705161. В графі 49 наданої позивачем копії досильної накладної № 41705161 є відмітка залізниці про складення комерційного акту АА № 032935/286 від 03.11.2016р. Також позивачем надано оригінал комерційного акту АА № 032935/286 від 03.11.2016р., який підписано начальником станції ДС ОСОБА_6, начальником вантажного району зам. ДС Кириловим та працівником станції ОСОБА_4, тобто вказаний акт підписаний уповноваженими особами та відповідає вимогам п. 10 Правил складання актів.

Посилання відповідача на телеграму члена правління ПАТ "Укрзалізниця" ОСОБА_7 не приймається судом до уваги у зв'язку з тим, що вона носить рекомендаційний характер та не може бути належним та допустимим доказом по справі у розумінні ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України.

Також відповідач у відзиві просить суд зменшити розмір штрафу до розміру провізної плати за перевезення одного вагону з посиланням на ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України та ст. 83 ГПК України, з огляду на те, що розмір штрафу є надмірно великим враховуючи той факт, що позивачеві не було завдано жодних збитків.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При прийнятті рішення суд враховує, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначеного порушення, незалежно від того, чи завдані у зв'язку з цим збитки.

Суд при прийнятті рішення про стягнення штрафу не зобов'язаний, а має право зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи, підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Беручи до уваги спростування обставин, викладених відповідачем у відзиві, щодо порушень позивача (їх недоведеність), недоведеність (необгрунтованість) підстав для зменшення санкцій та відсутність виняткового випадку, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафу. В зв'язку з цим, клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу до розміру провізної плати за перевезення одного вагону задоволенню не підлягає.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог належними доказами, таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49 (ч. 2), 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Грейн" (АДРЕСА_1, 36003; код ЄДРПОУ 36454220) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) 57395,00 грн. 00 коп. штрафу; 1600 грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.05.2017р.

Суддя О.С. Семчук