У Х В А Л А
5 травня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідача Кривенди О.В.,
суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., -
розглянувши заяву Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - ОДПІ) про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за її позовом до відкритого акціонерного товариства Арготранстехсервіс про припинення юридичної особи,
в с т а н о в и в:
Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 12 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року, позов задовольнив.
Вищий адміністративний суд України постановою від 22 вересня 2016 року рішення судів попередніх інстанцій скасував та прийняв нове - про відмову у задоволенні позову.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОДПІ звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини другої статті 239-2 КАС ухвалою судді Верховного Суду України від 29 грудня 2016 року заяву було залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків до 25 січня 2017 року, а ухвалами судді цього ж Суду від 30 січня 2017 року та 13 березня 2017 року за клопотанням ОДПІ строк було продовжено до 6 березня та 21 квітня 2017 року відповідно.
До Верховного Суду України надійшли необхідні документи на усунення вказаних в ухвалі від 29 грудня 2016 року недоліків.
У заяві ОДПІ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України.
На обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 28 січня та 4 жовтня 2016 року (справи №№ К/800/26411/15, К/800/16865/16 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права.
Так, в оскаржуваному судовому рішенні суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та відмовляючи у задоволенні позову про припинення юридичної особи з підстави неподання протягом одного року до контролюючих органів податкових декларацій, документів податкової звітності, виходив із того, що судове рішення про задоволення такого позову прийнято після внесення наказом Міністерства фінансів України від 18 березня 2016 року № 375 (далі - наказ № 375), який набрав чинності 10 травня 2016 року, змін до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року № 1588 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300; далі - Порядок), згідно з якими пункт 11.30 цього Порядку виключено. Отже, як зазначив касаційний суд, після 10 травня 2016 року суди попередніх інстанцій не мали права на прийняття рішення про припинення юридичної особи з підстави неподання протягом одного року звітності.
Тоді як у рішенні від 4 жовтня 2016 року наданому для порівняння суди вирішували аналогічний спір в якому як правовідносини виникли, так і судове рішення суду першої інстанції прийняте до внесення вказаних вище змін наказом № 375 до Порядку.
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.
Колегія суддів дійшла висновку, що обставини, встановлені у справі, судове рішення в якій оскаржується, не є подібними до обставин, встановлених у справі, копія судового рішення від 4 жовтня 2016 року в якій додана до заяви.
У рішенні ж від 28 січня 2016 року, яке також надане для порівняння, суди вирішували спір щодо визнання недійсними змін до установчих документів. Правовідносини в цій справі не є подібними тим, що були предметом розгляду у справі, рішення в якій оскаржується ОДПІ.
Наведене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої ОДПІ заяви.
Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів , статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Відмовити у допуску до провадження справи за позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області до відкритого акціонерного товариства Арготранстехсервіс про припинення юридичної особи, за заявою про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кривенда Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців
Суд | Верховний Суд України |
Дата ухвалення рішення | 05.05.2017 |
Оприлюднено | 18.05.2017 |
Номер документу | 66515928 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Верховний Суд України
Кривенда О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні