Постанова

від 16.05.2017 по справі 812/389/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/389/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання: Бутенко К.В.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідачів: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Станично-Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганської області, Головного управління ДФС у Луганської області про визнання дій протиправним та скасування висновку від 17.02.2017 № 28/1216/НОМЕР_1,-

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 (далі також - позивач) в якому позивач з урахування уточнених позовних вимог просить визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Луганської області, які виразились у складані висновку від 17.02.2017 № 28/1216/НОМЕР_1 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади» відносно ОСОБА_3, та скасувати висновок від 17.02.2017 № 28/1216/НОМЕР_1 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади» складений відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він працює на посаді командира відділення 28 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області. Головним управлінням ДФС у Луганській області відносно позивача проведено перевірку відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» . За результатами перевірки відповідачем складено висновок № 28/1216/НОМЕР_1 від 17.02.2017 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» яким встановлено зокрема, недостовірність відомостей зазначених, зазначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» вказаних позивачем у декларації, а саме: зазначено, що ОСОБА_3 перебуває на посадах визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади» , з 27.10.2005 по теперішній час. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія та номер АІС № 170753, гр. ОСОБА_3 належить легковий автомобіль марки ВАЗ-21063, 1982 року випуску. У письмових поясненнях ОСОБА_3 надав довідку про можливу вартість зазначеного автомобіля на момент придбання (21.02.1998) в сумі 2043 грн, згідно відомостей центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України інформація про отримані доходи ОСОБА_3 до моменту придбання вказаного автомобіля відсутня. У письмових поясненнях ОСОБА_3 зазначив, що джерелом доходу є грошове забезпечення за період проходження служби. Враховуючи відсутність довідки про заробітну плату за період проходження служби у міжрайонному відділі державної служби охорони при Біловодському РВ УМВС в Луганській області з жовтня 1993 по січень 1998 року, не можливо підтвердити придбання майна, вказаного ОСОБА_4 у декларації, набутого ОСОБА_3 за час перебування на посадах визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади» , із доходів, отриманих ОСОБА_3 із законних джерел. Крім того, перевіркою встановлено, що ОСОБА_3 під час перебування на посадах визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади» одночасно був членом фермерського господарства Лідія та відповідно до розпорядження голови Біловодської райдержадміністрації від 16.04.2008 № 159, отримав на території Данилівської сільської ради Біловодського району Луганської області земельну ділянку площею 8,43 га для ведення фермерського господарства (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 637280 від 08.09.2008 року).

Позивач з таким висновком не згодний та вважає, його протиправним внаслідок неповноти з'ясування усіх обставин справи, які повинні були враховуватись при прийнятті спірного висновку, оскільки відповідачем не було враховані обставини зазначені в поясненнях з додатками, не взято до уваги те, що на придбання в 1998 році транспортного засобу витрачені особисті кошти з грошового забезпечення та кошти членів сім'ї. ОСОБА_5, відповідача не врахував, що громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної та комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідачів заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що процедура проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки в рамках Закону України «Про очищення влади» регламентована Порядком № 563 від 16.10.2014 та № 1100 від 03.11.2014. Наказом Державної фіскальної служби України від 06.02.2017 № 57 внесені зміни до наказу ДФС від 19.10.2016 № 875 та функцію з організації та проведення перевірок відомостей у деклараціях суб'єктів декларування, у т.ч. осіб, які займають посади, перебування на яких становить державну таємницю, покладено виключно на головні управління Державної фіскальної служби України. Зокрема вказані функції віднесено до повноважень головних управлінь Державної фіскальної служби України з підготовки висновку за результатами перевірки, складання повідомлення та надсилання їх відповідним органам. Зазначив, що податковим органом направлено запити для перевірки правильності відображення позивачем у декларації належного йому майна та майнових прав. При перевірці відомостей, визначених у пункті 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» було встановлено розбіжність у декларації. Позивачем були надані пояснення стосовно встановлених розбіжностей та зазначено, що кошти у розмірі 2043,00 грн на придбання транспортного засобу у лютому 1998 року, заощадженні ОСОБА_3 із грошового забезпечення, яке він отримував під час проходження служби. Вважав, що податковий орган правомірно склав висновок від 17.02.2017, у якому зазначено про неможливість встановити достовірність відомостей, визначених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» , зазначених ОСОБА_3 у декларації. У зв'язку із зазначеним просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3М відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 22.12.2016 звернулася до начальника Головного управління ДСНС України у Луганській області із заявою про проведення щодо нього перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" від 16.09.2014 № 1682 (далі - ОСОБА_5 № 1682) (а.с. 92).

Головне управління ДСНС у Луганській області направило до Біловодського відділення Станично-Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганської області запит від 22.12.2016 № 02-6842/232 про проведення перевірки, передбаченої Законом № 1682-VII, відносно ОСОБА_3 (а.с. 91).

Під час проведення перевірки податковим органом направлено ОСОБА_3 запит від 20.01.2017 № 92/1216/17-09 про надання пояснень причин невідповідності доходів, відображених у декларації та надати підтверджуючі документи, надати письмове пояснення стосовно нерухомого майна зазначеного у позиції 23.24 декларації та надати копії документів, що підтверджують право власності, оренди чи іншого права користування, є підставою виникнення права власності, суми витрат та джерело доходу на придбання у власність, оренду чи інше право користування зазначеного майна, а також надати письмове пояснення та документи, що підтверджують право власності, оренди чи іншого права користування, суми витрат та джерело доходу на придбання у власність транспортних засобів, визначених у позиціях розділу IV Відомості про транспортні засоби декларації (а.с. 106).

ОСОБА_3 10.02.2017 надав до податкового органу пояснення, в яких зазначив, про помилково зазначену суму загального доходу у розмірі 52228 грн, замість 49593,41 грн, та про помилковий запис в рядку інші види доходів замість суми 5271,28 грн внесена сума 7905 грн. У позицію 19 помилково внесена сума 4367 грн, яку потрібно було зазначити у позиції 20 у сумі 4366,57 грн. ОСОБА_5 ОСОБА_3 надав документи на право власності на земельну ділянку площею 84300 кв. м, та пояснив, що житловий будинок площею 92,8 кв.м в якому він із сім'єю проживає належить його тещі ОСОБА_6

Стосовно позиції 35 декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік, ОСОБА_3 пояснив, що транспортним засобом ЛуаЗ-969 він тільки користується та розпоряджається по довіреності. Транспортний засіб ВАЗ-21063 належить позивачу відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АІС 170753. Даний транспортний засіб ОСОБА_3 купив у лютому 1998 року за 2048 грн, кошти на придбання автомобіля він заощаджував із грошового забезпечення, яке отримував під час проходження служби. Надати дохід за період з жовтня 1993 року по лютий 1998 року він не може, оскільки дана інформація знаходиться на тимчасово окупованій території (а.с. 107, 108-121).

За результатами перевірки ГУ ДФС у Луганській області складено висновок від 17.02.2017 № 28/1216/НОМЕР_1 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» яким встановлено, неможливість встановити достовірність відомостей, визначених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» , зазначених ОСОБА_3 у декларації, а саме: зазначено, що ОСОБА_3 перебуває на посадах визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади» , з 25.10.1993 по 16.08.1999, з 21.08.2000 по 02.10.2001 та з 27.10.2005 по теперішній час. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія та номер АІС № 170753, гр. ОСОБА_3 належить легковий автомобіль марки ВАЗ-21063, 1982 року випуску. У письмових поясненнях ОСОБА_3 надав довідку про можливу вартість зазначеного автомобіля на момент придбання (21.02.1998) у сумі 2043 грн, згідно відомостей центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України інформація про отримані доходи ОСОБА_3 до моменту придбання вказаного автомобіля відсутня. У письмових поясненнях ОСОБА_3 зазначив, що джерелом доходу є грошове забезпечення за період проходження служби. Враховуючи відсутність довідки про заробітну плату за період проходження служби у міжрайонному відділі державної служби охорони при Біловодському РВ УМВС в Луганській області з жовтня 1993 року по січень 1998 року, не можливо підтвердити придбання майна, вказаного ОСОБА_4 у декларації, набутого за час перебування на посадах визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади» , із доходів, отриманих ОСОБА_3 із законних джерел. Крім того, перевіркою встановлено, що ОСОБА_3 під час перебування на посадах визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади» одночасно був членом фермерського господарства Лідія та відповідно до розпорядження голови Біловодської райдержадміністрації від 16.04.2008 № 159, отримав на території Данилівської сільської ради Біловодського району Луганської області земельну ділянку площею 8,43 га для ведення фермерського господарства (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 637280 від 08.09.2008 року) (а.с. 10-11,122-124).

Надаючи правову оцінку заявленим позивачем вимогам, з урахуванням викладених ним обставин, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про очищення влади" від 16.09.2014 № 1682-VII (далі - ОСОБА_5 № 1682) очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 1682 очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_7, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

У частині восьмій статті 3 Закону № 1682 зазначено, що заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» , та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Відтак, одним із методів очищення влади є здійснення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб, що підлягають перевіркам. При цьому, в разі виявлення недостовірності таких відомостей або ж встановлення невідповідності майна (майнових прав) законним доходам, до осіб, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), застосовуються відповідні заборони.

Підстави й порядок проведення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб також визначаються Законом України "Про очищення влади".

Так, ч. 1 ст. 4 Закону № 1682 встановлено, що особи, які перебувають на посадах, визначених у п.п. 1-10 ч. 1 ст. 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у ч. 4 ст. 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною 3 або 4 ст.1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.

У зв'язку із наведеним, суд зазначає, що ОСОБА_3 є особою, котра займає посаду, щодо яких, у відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, здійснюються заходи з очищення влади (люстрації) та щодо якої проводиться перевірка достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", набутого (набутих) за час перебування на посаді судді, доходам, отриманим із законних джерел, як це встановлено п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682.

Згідно частини четвертої ст. 5 Закону № 1682 організація проведення перевірки осіб (крім професійних суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.

Відповідно до частини п'ятої вказаної статті перевірці підлягають: достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Згідно ч. 10 ст. 5 Закону № 1682 у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 563 від 16.10.2014 «Деякі питання реалізації Закону України "Про очищення влади" затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" (далі - Порядок № 563) та Перелік органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади".

Згідно з п.п. 19, 20 Порядку № 563 із метою проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації за минулий рік, поданій особою, яка підлягає перевірці, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у п.п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел, до ДФС надсилається запит за формою згідно з додатком 3 разом із засвідченими копіями декларації та трудової книжки (послужного списку) такої особи.

Пунктами 27, 28 Порядку № 563 визначено, що в разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682, ДФС протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх фактів недостовірності та/або невідповідності відомостей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня надходження запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них зазначеній особі.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за фактами, зазначеними у п. 27 цього Порядку, та підтверджені документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування ДФС під час підготовки висновку про перевірку.

Пунктом 35 Порядку № 563 передбачено, що якщо відповідь/висновок/копія судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки, є неповними або суперечать іншим матеріалам перевірки, орган, в якому проводиться перевірка, з метою проведення додаткової перевірки чи уточнення отриманої інформації одноразово звертається із запитом до органів перевірки, які зобов'язані розглянути його та надати відповідь протягом десяти робочих днів.

Міністерством фінансів України наказом № 1100 від 03.11.2014 затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" (далі - Порядок № 1100), яким визначено процедуру проведення органами ДФС перевірки достовірності відомостей, визначених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", зазначених особами, перелік яких наведено у п.п.1-11 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку № 1100 його дія поширюється на осіб, стосовно яких проводиться перевірка, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи, визначені ч. 4 ст. 5 Закону № 1682. Перевірка відомостей щодо членів сім'ї особи, стосовно якої проводиться перевірка, вказаних у декларації, не проводиться.

Пунктом 3 Порядку № 1100 встановлено загальний алгоритм проведення органами ДФС перевірки, який включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого ч. 4 ст. 5 Закону № 1682, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтверджуваних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в:

- аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

- порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

- порівняльному аналізі наявної інформації з метою засування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтверджуваних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682, за встановленою формою та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Як передбачено п. 4 Порядку № 1100 при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів.

При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1100 отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.

За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Наявність невідповідності вартості майна, вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п. 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

Пунктом 12 Порядку № 1100 також визначено, що в разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджувані документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.

Згідно з п. 14 Порядку № 1100 висновок про результати перевірки, підписаний керівником контролюючого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), який проводив перевірку, надсилається керівнику органу, передбаченому ч. 4 ст. 5 Закону № 1682, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки.

Статтею 9 Закону № 1682 встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень при виконанні цього закону оскаржуються в судовому порядку, а у відповідності до абз.2 п. 11 ст. 5 цього ж Закону висновок про результати перевірки достовірності відомостей, визначених п.п.1, 2 ч.5 ст.5 може бути оскаржений особою в судовому порядку. Аналогічні положення закріплено у п. 39 Порядку № 563.

ОСОБА_5, наказом Державної фіскальної служби України від 06.02.2017 № 57 «Про внесення змін до наказу ДФС від 19.10.2016 № 875 «функцію з організації та проведення перевірок відомостей у деклараціях суб'єктів декларування, у тому числі осіб, які займають посади, перебування на яких становить державну таємницю покладено виключно на головні управління Державної фіскальної служби України. Зокрема, процедури передбачені за № функцій 1.139 по 1.139.11 віднесено до повноважень головних управлінь Державної фіскальної служби України, в тому числі функції з підготовки висновку за результатами перевірки, складання повідомлення та надсилання їх відповідним органам. (а.с. 80-90).

Висновок за результатами перевірки відносно ОСОБА_3 складено Головним управлінням ДФС України у Луганській області, який є повноважним органом на проведення такої перевірки, відповідно до приписів ч. 7 ст. 5 Закону № 1682, п. 2 Порядку № 563, Переліку органів, що проводять перевірку, пп. 92-1 п. 4 Положення про Державну фіскальну службу України.

Дослідженням змісту оскаржуваного висновку судом встановлено, що для проведення перевірки податковим органом отримано запит про перевірку, копії декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік, біографічну довідку, а також копію заяви про проведення перевірки, копію паспорта позивача, картки фізичної особи - платника податків. Надсилалися запити про надання відомостей про ОСОБА_3 до Центральної бази даних ДРФО, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного агентства земельних ресурсів України, Державної інспекції сільського господарства в Луганській області, до відділу Держгеокадастру Біловодському районі Луганської області, до територіального сервісного центру № 4443 регіонального сервісного центру МВС в Луганській області.

Зазначено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 75825942 від 14.12.2016 на ім'я ОСОБА_3 зареєстрована земельна ділянка площею 8,43 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, підстава виникнення права власності - державний акт на право власності- державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер 637280 від 03.09.2008, розпорядження Біловодської райдержадміністрації № 510 від 30.11.2012 частка власності - 1/1.

Відділом Держгеокадастру у Біловодському районі Луганської області від 12.01.2017 за № 0-28-0.4-14/-17 повідомлено, що за ОСОБА_3 на території Данилівської сільської ради Біловодського району Луганської області зареєстровано земельну ділянку площею 8,43 га, цільове призначення- для ведення фермерського господарства, дата початку права власності - 08.09.2008 підстава набуття права власності - розпорядження Біловодської райдержадміністрації від 16.04.2008 № 159.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Фермерського господарства Лідія від 24.02.2004 ОСОБА_3 включено до складу фермерського господарства Лідія , зареєстрованого Біловодською районною державною адміністрацією 11.05.1994, код ЄРДПОУ 21781183, юридична адреса: 92835 Луганська область, Біловодський район, с. Городище, Юницьке лісництво (а.с. 60).

Розпорядженням голови Біловодської районної державної адміністрації Луганської області від 16.04.2008 № 159 ОСОБА_3 отримав земельну ділянку площею 8,43 га для ведення фермерського господарства (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 637280 від 08.09.2008 (а.с. 15), який пізніше розпорядженням голови Біловодської районної державної адміністрації Луганської області від 30.11.2012 № 510 визнано таким, що втратив чинність. Зазначеним розпорядженням дозволено виготовити членам фермерського господарства Лідія державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 58).

20.03.2013 засновником Фермерського господарства Лідія прийнято рішення про припинення юридичної особи ФГ Лідія шляхом ліквідації (а.с. 59).

В документах фермерського господарства Лідія Біловодського району Луганської області відсутні відомості про роботу та нараховану заробітну плату за 1998, 2000-2013 роки ОСОБА_3 про, що свідчить довідка від 27.02.2017 № 02-15/62, видана Комунальною установою Трудовий архів територіальних громад Біловодського району (а.с. 54).

Згідно частини першої стаття третьої Закону України Про фермерське господарство Членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Відповідно до абзацу другого частини першої статі 25 Закону України Про запобігання корупції особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

В стаття 31 Земельного кодексу України зазначено, що землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. (ст. 32 Земельного кодексу України).

Отже, ОСОБА_3, який рішенням Фермерського господарства Лідія від 24.02.2004 включений до складу ФГ Лідія , на законних підставах безоплатно отримав у власність земельну ділянку площею 8,43 га для ведення фермерського господарства.

Крім, того територіальним сервісним центром № 4443 регіонального сервісного центру МВС в Луганській області від 19.01.2017 за № 31/12/4443-206 повідомлено, що за ОСОБА_3 зареєстровано автомобіль марки ВАЗ 21063, 1982 року випуску, держномер О7697В, дата реєстрації - 05.03.1998.

Судом також установлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія та номер АІС № 170753, гр. ОСОБА_3 належить легковий автомобіль марки ВАЗ-21063, 1982 року випуску (а.с. 12).

В оскаржуваному висновку зазначено, що згідно відомостей центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України інформація про отримані доходи ОСОБА_3 до моменту придбання вказаного автомобіля відсутня. Враховуючи відсутність довідки про заробітну плату за період проходження служби у міжрайонному відділі державної служби охорони при Біловодському РВ УМВС в Луганській області з жовтня 1993 року по січень 1998 року, не можливо підтвердити придбання майна (майнових прав) вказаного ОСОБА_4 у декларації, набутого ОСОБА_3 за час перебування на посадах визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади» , із доходів, отриманих ОСОБА_3 із законних джерел.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, кошти в розмірі 2043,00 грн на придбання зазначеного автомобіля в 1998 році, він заощадив з грошового забезпечення, отриманого під час проходження служби та коштів членів сім'ї, у тому числі тещі ОСОБА_6

Відповідно до біографічної довідки - ОСОБА_3 з 10.1993 по 12.1998 працював міліціонером міжрайонного відділу державної служби охорони при Біловодському РВ УМВС України в Луганській області. З грудня 1998 року по серпень 1999 року - молодшим інспектором відділу надзору і безпеки УЛ-314/108 с. Стрільцовка Міловського району Луганської області, Державний Департамент України(а.с. 101).

Управління поліції охорони в Луганській області від 21.02.2017 № 384/43/32/02-2017 надано лист про неможливість надання довідки про заробітну плату за період з 25.10.1993 по 01.03.1998, у зв'язку з тим, що вона зберігалась у службовому приміщенні Управління ДСО у м. Луганську яке захоплено незаконними збройними формуваннями (а.с. 14).

У відомостях з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, починаючи з 01.01.1998, відсутня інформація про доходи ОСОБА_3М(ас. 55-56).

Однак суд, зазначає, що податковий орган не взяв до уваги той факт, що позивач у період з 25.10.1993 по 01.03.1998 працював в Державній службі охорони при Біловодському РВ УМВС України в Луганській області та отримував грошове забезпечення.

Також судом встановлено, що позивач з 29.04.1995 перебуває у шлюбі з ОСОБА_8, що підтверджено копією свідоцтва про укладення шлюбу серії І-ЕД № 279436, відповідно до якого 29.04.1995 між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 укладено шлюб, після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_3 (а.с. 48).

Як вбачається з матеріалів справи, після укладання шлюбу ОСОБА_3,М. почав проживати разом з дружиною, тестем ОСОБА_9 та тещею ОСОБА_6 за адресою: село Городище ЛАЛОС (квартал Юницького) та утримували у своєму господарстві в період з 1996 по 2000 роки: ВРХ, свиней, птицю та бджолосімей (а.с. 49, 50, 154-157.).

Окрім того, теща ОСОБА_3М, ОСОБА_6 також працювала та отримувала дохід у вигляді заробітної плати, про що свідчить довідка від 16.05.2017 № 02-15/124, видана Комунальною установою Трудовий архів територіальних громад Біловодського району (а.с. 158).

Згідно статей 3, 175 Сімейного кодексу України визначено коло осіб, що є членами сім'ї та передбачено, що майно набуте за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Частиною 2 статті 23 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що обмеження щодо вартості дарунків не поширюється на дарунки, які даруються близькими особами (відповідно до статті 1 зазначеного Закону близькі особи - це особи які спільно проживають, пов'язані спільним побутом та мають взаємні права та обов'язки).

В статті 1 Закону України «Про громадянство України» зазначено, що фінансова допомога від членів сім'ї визначена законними джерелами існування.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що при складенні висновку від 17.02.2017 Головне управління ДФС України у Луганській області не враховано, що ОСОБА_5 № 1682 не конкретизує, яке саме майно слід вважати набутим особою, щодо якої проводиться перевірка. ОСОБА_5 не містить переліку джерел, доходи з яких мають враховуватися при перевірці, та не визначає будь-яких критеріїв оцінки відповідності вартості майна розміру доходів.

За змістом п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682 перевірці підлягають достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна, вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» , набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Тобто, дослідження розміру та джерел доходів членів сім'ї та близьких родичів особи, щодо якої ведеться перевірка, закон не передбачає.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо заповнення декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та іншими особами у розділі П «Відомості про доходи» декларації зазначаються відомості про суми одержаного (нарахованого) доходу декларантом та членів сім'ї. Доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та іншими особами у рядку 17 (стовб. 2) декларації зазначається сукупний розмір оподатковуваного доходу одержаного членами сім'ї декларанта від провадження підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Враховуючи, що в оскаржуваному висновку не зазначено, а ні вартості майна, а ні суми доходу отриманого із законних джерел. Відповідно, не проводиться порівняння суми доходу отриманого із законних джерел з сумою витрат на придбання майна. ОСОБА_5 порівняння частково зроблено лише у запереченнях проти позову, однак, ці розрахунки суд до уваги не приймає, оскільки вони відсутні в оскаржуваному рішенні.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, згідно змісту частини другої статті 1 Закону № 1682 очищення влади (люстрація) застосовується до осіб, які брали участь в управлінні державними справами своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_7, тобто до осіб, які підлягають перевірці, повинен застосовуватися принцип індивідуальної вини.

На необхідності дотримання принципу індивідуальної вини при проведенні люстраційних заходів наголошується й у Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи від 27 червня 1996 року № 1096 «Про заходи щодо позбавлення від спадщини колишніх комуністичних тоталітарних систем» . Зокрема, у ній зазначено, що люстраційні заходи можуть бути сумісними з принципами демократичної та правової держави, якщо буде дотримано принцип індивідуальної вини, яка має бути доведена в кожному конкретному випадку, а особі, яка піддається люстраційній процедурі, буде гарантовано право на захист, презумпція невинуватості та право на оскарження до суду (пункти 12, 13).

Установлені зазначеною Резолюцією № 1096 підходи до проведення люстрації знайшли свій розвиток у практиці Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ).

Так, у рішенні «ОСОБА_6 проти Польщі» ЄСПЛ наголошує, що люстраційна процедура не може слугувати покаранням, оскільки це прерогатива кримінального права. Якщо норми національного закону допускають упровадження обмеження прав, гарантованих Конвенцією, то такі обмеження мають бути достатньо індивідуальні. Люстраційні процедури мають відповідати критеріям доступності, а при розгляді справ про люстрацію мають бути дотримані всі стандарти справедливого судового розгляду та вимог, передбачених статтею 6 Конвенції щодо кримінальних проваджень. Зокрема, особі, яка піддається люстрації, мають бути забезпечені всілякі гарантії, притаманні кримінальному переслідуванню. ОСОБА_5 гарантією передусім має бути презумпція невинуватості (пункт 61).

В даному випадку суд приходить до висновку, що фіскальним органом перевірку відносно ОСОБА_3 проведено формально, без дотримання принципів презумпції невинуватості та індивідуальної вини, оскільки при проведенні перевірки, не враховано те, що позивач проходив службу в державній установі (державна служби охорони при Біловодському РВ УМВС в Луганській області) та отримував грошове забезпечення.

Проаналізувавши вищевикладені обставини, приймаючи до уваги те, що суб'єктом владних повноважень не доведений належними та допустимими доказами факт порушення позивачем вимог Закону № 1682, суд вважає висновок Головного управління ДФС у Луганській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» , від 17.02.2017 за № 28/1216/НОМЕР_1 незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо вимог про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Луганській області суд зазначає, що, по-перше, позивачем, а ні в позові, а ні під час надання пояснень у судовому засіданні не конкретизовано, які саме дії відповідача він вважає незаконними.

По друге, проводячи перевірки посадові особи податкового органу діяли в межах наданих їм повноважень та у спосіб, визначений Законом № 1682 та відповідними порядками, якими регламентовано процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки (Порядок № 563 від 16.10.2014 та № 1100 від 03.11.2014).

Самі по собі дії відповідача не породжують для позивача жодних негативних наслідків, негативні наслідки для позивача створено висновком від 17.02.2017.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що позовні вимоги щодо оскарження дій податкового органу є безпідставними та задоволенню не підлягають

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За викладених вище обставин суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується у зв'язку з їх відсутністю.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Скасувати висновок Головного управлінням ДФС України у Луганській області від 17.02.2017 № 28/1216/НОМЕР_1 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади» складений відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано судом 17 травня 2017 року.

Суддя ОСОБА_10