Ухвала

від 03.05.2017 по справі 804/3402/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ            УХВАЛА 03 травня 2017 року                    м. Київ                                        К/800/14300/17 Суддя Вищого адміністративного суду України Нечитайло О.М., перевіривши касаційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня                    2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня                   2017 року у справі №804/3402/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСТ» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Ампір +», Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта Лайф», Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Метком Інвест», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвертум», Товариство з обмеженою відповідальністю «Крістал Форд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Монолитід» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року у справі №804/3402/16. Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного. Відповідно до частини 5 статті 213 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Як встановлено суддею-доповідачем, скаржником не додано до касаційної скарги копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Згідно положень частини 1 та 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі                      120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Однак, всупереч вимогам частини 5 статті 213 КАС України скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Разом з тим, скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване відсутністю належного фінансування.           За змістом частини 1 статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Разом з тим, пунктом 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року, Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. Розглянувши заявлене клопотання скаржника, суддя-доповідач дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки неналежне бюджетне фінансування не є підставою для звільнення від сплати судового збору. Відповідно до частини 2 статті 212 КАС України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі. Згідно частини 4 статті 214 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею                     212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження. Як вбачається з матеріалів поданої касаційної скарги, рішення суду апеляційної інстанції складено у повному обсязі 24 березня 2017 року, тоді як касаційну скаргу було надіслано засобами поштового зв'язку до суду касаційної інстанції 26 квітня 2017 року, тобто із пропуском строків, встановлених частиною 2 статті 212 КАС України. Разом з тим, із заявою про поновлення зазначеного процесуального строку скаржник до суду касаційної інстанції не звертався. Відтак, скаржнику слід надати суду касаційної інстанції належні докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішення суду. Згідно частини 3 статті 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу. Частиною 1 статті 108 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою. Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали. Відповідно до частини 2 статті 108 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду. Керуючись статтями 88, 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, - У Х В А Л И В : 1. Відмовити у задоволенні клопотання Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору. 2. Касаційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року у справі                             №804/3402/16 залишити без руху. 3. Встановити Криворізькій південній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області строк для усунення недоліків касаційної скарги, визначений частиною 4 статті 214 КАС України. 4. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                                                                                                            О.М. Нечитайло