Постанова

від 02.02.2021 по справі 804/3402/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 804/3402/16

адміністративне провадження № К/9901/42215/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження справу №804/3402/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОСТ" до Криворізької південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ампір +", Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта Лайф", Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Метком Інвест", Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвертум", Товариство з обмеженою відповідальністю "Крістал Форд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Монолитід", про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Криворізької південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 (суддя Гончарова І.А.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 (головуючий суддя Олефіренко Н.А., судді: Шальєва В.А. , Білак С.В.),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОСТ" (далі також ТОВ "КРОСТ", позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Криворізької південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі також ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2016 №0000062203.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2016 залучено до участі у справі у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Монолитід", Товариство з обмеженою відповідальністю "Ампір +", Товариство з обмеженою відповідальністю "Крістал Форд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвертум", Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Метком Інвест", Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта Лайф".

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОДПІ звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. У касаційній скарзі податковий орган просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.07.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОДПІ у справі №804/3402/16.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №804/3402/16 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього кодексу.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права. Податковий орган посилається на те, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки господарським операціям, які відображені позивачем у документах.

Відповідач вказує, що контролюючи органом встановлювались взаємовідносини позивача з контрагентами, при цьому, з`ясовано відсутність трудових ресурсів, доказів залучення на договірній основі - не надано, неможливо виявити основні засоби, складські приміщення, наявність транспортних засобів, податкові зобов`язання по взаємовідносинах з позивачем не задекларовано, документів, що підтверджують початок робіт та перебування працівників на території замовника позивачем не пред`явлено, при цьому слід врахувати, що на території контрагентів ГЗК в`їзд/виїзд здійснюється лише через контрольно-пропускні пукти за наявності перепустки та дозволу, початок виконання робіт обумовлюється обов`язковим проходженням інструктажу з техніки безпеки праці/пожежної безпеки. Крім того, встановлено невідповідність придбаного товару та реалізованих послуг, зокрема, придбавався цукор, дріжджі, маргарин, у свою чергу, реалізовано будівельно-монтажні та ремонтні роботи, не виявлено придбання контрагентами товарів (послуг), по яких підприємством задекларовано реалізацію, що свідчить про обрив ланцюга постачання.

Позивач поданням відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.

Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "КРОСТ" зареєстровано виконавчим комітетом Криворізької міської ради 18.04.2003, станом на час проведення перевірки перебувало на податковому обліку в Криворізькій південній об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

У період з 25.11.2015 по 15.12.2015 ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "КРОСТ" з питань достовірності формування податкового кредиту по податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ „Монолитід"та ТОВ "Ампір+" за червень 2015 року, ТОВ "Крістал форт", ТОВ "Інвертум", ТОВ "БК "Метком Інвест" за липень 2015 року, ТОВ "Віта лайф" за серпень 2015 року, достовірності формування податкових зобов`язань з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ПАТ "Інгулецький ГЗК" за липень 2015 року, ПАТ "Південний ГЗК", ПАТ "Центральний ГЗК", ПАТ "Північний ГЗК" та ТОВ "КБК" за червень та липень 2015 року.

За результатами перевірки 21.12.2015 складено акт №270/22-04/32410394 у висновку якого зазначено про встановлення порушень:

пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3' 218' 420,65грн., у тому числі:

у червні 2015 року на 699304,64грн.: по взаємовідносинам з ТОВ „ Монолитід " на 672403,64грн., з ТОВ "Ампір+" - 26901,00грн.;

у липні 2015 року на 1' 807' 009,07грн.: по взаємовідносинам з ТОВ "БК "Метком Інвест" - 96468,70грн., ТОВ "Крістал форт" - 1' 597' 787,25грн., та з ТОВ "Інвертум" на суму 112753,09грн.;

у серпні 2015 року - 712106,94грн. по взаємовідносинам з ТОВ „ Віта лайф".

На підставі акту перевірки 11.01.2016 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000062203 про збільшення ТОВ "КРОСТ" суми грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" за основним платежем - 3' 218' 421,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1' 609' 210,50грн.

Вважаючи прийняте податковим органом рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про його скасування.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій посилались на те, що позивачем у даній справі було правомірно сформовано податкове зобов`язання з ПДВ за перевіряємий період із врахуванням господарських операцій з контрагентами. Як вказано судами, всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, які надані ним в підтвердження формування валових витрат відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , виписані підприємством, яке станом на момент спірних правовідносин є платником ПДВ, що не заперечується відповідачем, під час здійснення господарських операцій перебувало на обліку в органах ДПІ. Доказів зворотного судовим розглядом справи не встановлено і актом перевірки не заперечується та не спростовано.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як визначено пунктом 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Законодавчі положення свідчать на користь висновку про те, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що як встановлено судами попередніх інстанцій, що між ТОВ "Монолитід" (підрядник) та ТОВ "КРОСТ" укладено ряд договорів підряду:

на виконання робіт "Конвертерний цех. Реконструкція з заміною газовідвідних трактів, будівництво нових газоочисних установок за конвекторами №4-5. Конвертер №5. м.Кривий Ріг";

на виконання робіт "Капітальний ремонт будівлі корпусу 4 двоповерхового з підвалом на 4 місць (вентиляція, обробка, вентиляція)";

на виконання робіт "Благоустрій пр..Південний 4 етап. Капітальний ремонт будівлі літнього кінотеатру м.Кривий Ріг";

на виконання робіт Капітальний ремонт будівлі АБК РУ";

на виконання робіт Капітальний ремонт перевантажувального вузла 3р цеха №1 УДТК";

на виконання роботи: "Капітальний ремонт секцій №5-6 з заміною 18 сепараторів, 2 дешламаторів, 6 конвеєрів, 2 класифікатори, 10 насосів";

на виконання роботи: "Реконструкція кар`єру у зв`язку з його поглибленням з метою підтримання потужності комбінату 2а черга база ТО та ТР";

на виконання роботи: "Переробка демонтованих металоконструкцій в металобрухт ДЦ№13" м.Кривий Ріг;

на виконання роботи: "Переробка демонтованих металоконструкцій в металобрухт ДЦ№13" м.Кривий Ріг;

на виконання роботи: "Доменний цех №2. Нова будова комплексу з підготовки і вдуванню пиловугільного палива в ДП №9. Виробництво, монтаж, фарбування металоконструкцій бункерної естакади та бункерів ПВП ДП-9";

на виконання роботи: "Новий кисневий блок з регулюванням рівня виробництва. Технологічне переоснащення трубопроводів азоту та кисню.";

на виконання роботи: "Послуги з виготовлення та установки стендів, експонатів та поліграфічних ескізів в межах реалізації проекту "Будівля літнього кінотеатру одноповерхового 500 місць" м.Кривий Ріг.

Суди вказали, що виконання ТОВ "Монолитід" умов вказаних договорів підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за червень 2015 року (том 1 а.с.123, 125, 127, 129, 131, 133-134, 139-140, 145, 148, 153, 156, 161, 170, 180, 185, 193-194, 199-200, 205-209, 219-220, 229-231, 238-241, 249-250, том 2 а.с. 1-7, 19-20, 28-32, 41-53, 71-75, 83-86, 93-119, 148-151).

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ "Монолитід" на адресу позивача було виписано податкові накладні.

Як з`ясовано судами, між ТОВ "КРОСТ" (замовник) та ТОВ "Крістал Форд" (підрядник) укладено договір підряду, згідно умов якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати роботи: благоустрій пр.Південний 4 етап. Капітальний ремонт будівлі літнього кінотеатру м.Кривий Ріг.

Також, між ТОВ "КРОСТ" (замовник) та ТОВ "Крістал Форт" (підрядник) укладено договір підряду, згідно умов якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати роботи: Капітальний ремонт будівлі корпусу №4 двоповерхового з підвалом на 40 місць (вентиляція, обробка, вентиляція).

Між ТОВ "КРОСТ" (замовник) та ТОВ "Крістал Форт" (підрядник) укладено ряд договорів підряду:

на виконання роботи: "Конвертерний цех. Реконструкція з заміною газовивідних трактів, будова нових газовивідних установок за конвекторами №4-5. м.Кривий Ріг;

на виконання роботи: "Капітальний ремонт покрівлі будинку АБК УРТО";

на виконання роботи: "Капітальний ремонт перевантажувального вузла 3р цеха №1 УДТк";

на виконання роботи: "Капітальний ремонт приміщень УКК";

на виконання роботи: "Послуги з виготовлення та установки стендів, експонатів та поліграфічних ескізів в межах реалізації проекту "Будівля літнього кінотеатру одноповерхового 500 місць" м.Кривий Ріг;

на виконання роботи: "Переробка демонтованих металоконструкцій в металобрухт ДЦ№13" м.Кривий Ріг;

на виконання роботи: "Капітальний ремонт будівлі АБК РУ";

на виконання роботи: "Капітальний ремонт секцій №5-6 з заміною 18 сепараторів, 2 дешламатори, 6 конвейерів, 2 класифікатори, 10 насосів";

на виконання роботи: "Новий кисневий блок з регулюванням рівні виробництва";

на виконання роботи: "Домений цех №2. Нова будова комплексу з підготовки і вдуванню пиловугільного палива в ДП №9. Виробництво, монтаж, фарбування металоконструкцій бункерної естакади та бункерів ПВП ДП-9";

на виконання роботи: "Капітальний ремонт будинку культури ПАТ "ІнГЗК";

на виконання роботи: "Реконструкція кар`єру".

Суди констатували, що виконання ТОВ "Крістал Форт" умов вказаних договорів підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за липень 2015 року (том 3 а.с.171-174, 180-181, 194-201, 218-220, 228-229, 234-237, 246-248, том 4 а.с.1, 7-12, 25-28, 37-38, 45, 49-50, 55-56, 61, 65-72, 89-90), актами на передачі матеріалів за липень (том 4 а.с.43-44).

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ "Крістал Форт" на адресу позивача було виписано податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи (том 2 а.с.218-250, том 3 а.с. 1-15).

З матеріалів справи слідує, що 19.06.2015 між ТОВ "Крост" (покупець) та ТОВ "Будівельна компанія "Метком Інвест" (продавець) укладено договір №1906ТМЦ, за умовами якого продавець продає продукцію (товар) в асортименті, кількості та вартість якого визначенні у специфікаціях до договору.

До вказаного договору погоджено специфікацію №1 на товар (арматура, вугол, щебінь) на суму 154876,17грн.

Виконання умов договору підтверджено рахунком на оплату, видатковою накладною та податковою накладною.

Також судами встановлено, що між ТОВ "КРОСТ" (підрядник) та ТОВ "БК "Метком Івест" (субпідрядник) укладено договір №59/05-2015 від 19.06.2015 на виконання будівельних робіт на об`єкті: "Доменний цех №2. Нове будівництво комплексу з приготування та вдування пиловугільного палива в домену піч №9".

Виконання умов договору підтверджено рахунком на оплату, актом приймання виконаних будівельних робіт та податковою накладною.

01.07.2015 між ТОВ "ІНВЕРТУМ" (продавець) та ТОВ "КРОСТ" укладено договір №569 купівлі-продажу, за яким продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, кількість, найменування, ціна якого визначаються у специфікації.

До вказаного договору погоджено специфікацію №1 на товар (люстра в асортименті) на суму 676518,54грн.

Виконання умов договору підтверджено видатковою накладною та податковою накладною.

11.10.2012 між ТОВ "Ампир +" (постачальник) та ТОВ "КРОСТ" укладено договір поставки №45, за яким постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар - будівельні матеріали.

Виконання умов договору підтверджено видатковими накладними та податковими накладними.

Між ТОВ "Віта Лайф" (підрядник) та ТОВ "КРОСТ" укладено ряд договорів підряду:

на виконання роботи: "Доменний цех №2. Нове будівництво комплексу з підготовки та вдуванню пиловугільного палива в ДП №9. Виготовлення, монтаж, фарбування металоконструкцій бункерної естакади та бункерів ПВП ДП-9.";

на виконання роботи: "Поточний ремонт адміністративної будівлі контори ЦПП";

на виконання роботи: "Монтаж обладнання системи вентиляції в будівлі адміністративно-побутового корпусу";

на виконання роботи: "Капітальний ремонт секцій №5-6 з заміною 18 сепараторів, 2 дешламаторів, 6 конвеєрів, 2 класифікатори, 10 насосів";

на виконання роботи: "Реконструкція кар`єру у зв`язку з його поглибленням з метою підтримання потужності комбінату 2а черга база ТО та ТР";

на виконання роботи: "Реконструкція з заміною газовивідних трактов, будова нових газовивідних установок за конвекторами №4-5. Ковертер №5 м.Кривий Ріг";

на виконання роботи: "Капітальний ремонт будинку культури ПАТ "ІнГЗК";

на виконання роботи: "Капітальний ремонт будівлі АБК 3-поверхового";

на виконання роботи: "Капітальний ремонт перевантажувального вузла цеха №1 УДТК";

на виконання роботи: "Новий кисневий блок з регулюванням рівня виробництва.

Технологічне переоснащення трубопроводів азоту та кисню.";

на виконання роботи: "Переробка демонтованих металоконструкцій в металобрухт ДЦ№13" м.Кривий Ріг;

на виконання роботи: "благоустрій пр..Південний 4 етап. Капітальний ремонт будівлі літнього кінотеатру м.Кривий Ріг.";

на виконання роботи: "Капітальний ремонт будівлі АБК РУ".

Виконання ТОВ "Віта Лайф" умов вказаних договорів підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2015 року (том 4 а.с.189-194, 213-215, 224, 226, 228, 230, 232, 234-235, 240-241, 245-247, том 5 а.с.1-5, 11-28, 53-54, 59, 62-63, 67-68, 72-73, 78-79, 84-85, 90-92, 98-100, 105-108, 116-117, 122, 126, 129, 134-137, 145-146, 150-151, 156-157).

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ "Віта Лайф" на адресу позивача було виписано податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи (том 5 а.с.216-247).

З оскаржуваних судових рішень слідує, що в ході розгляду справи представником позивача зазначено, що отримані вище наведені послуги були виконані в рамках укладених в межах здійснення господарської діяльності з ПАТ "Інгулецький ГЗК", з ПАТ "Північний ГЗК", ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", ПАТ "Центральний ГЗК" договорів підряду.

Суди вказали, що встановленими під час розгляду справи обставинами підтверджено отримання позивачем від контрагентів ТОВ „Монолитід", ТОВ "Ампір+", ТОВ "Крістал форт", ТОВ "Інвертум", ТОВ "БК "Метком Інвест" та ТОВ "Віта лайф" товару та послуг на загальну суму 19' 310' 523,90грн., а також використання у власній господарській діяльності. Отже, позивачем було повністю дотримано всіх вимог закону з реалізації права на податковий кредит. Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів.

Суди вважали, що відповідач не довів належними засобами доказування, що господарські операції між позивачем та контрагентами здійснені без мети настання реальних наслідків. У матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним правочинів, укладених між позивачем та вказаними контрагентами. Оглянуті у судовому засіданні первинні документи позивача та контрагентів відповідають вимогам, містять необхідні реквізити, як наслідок - вони є такими, які підлягають обов`язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку. Як констатували суди, позивач виконав вимоги чинного законодавства України і правомірно на підставі даних бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів) відобразив у даних податкового обліку операції контрагентами.

Верховний Суд зауважує, що підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, а також документи, що підтверджують факт використання вказаних товарів у власній господарській діяльності. Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Разом з тим, податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ти чи інші господарські операцій.

Зважаючи на правове регулювання спірних правовідносин та встановлені судами обставини, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов передчасного висновку, що позивачем доведено наявність підстав, з якими норми податкового законодавства пов`язують можливість правомірного формування сум податкових вигод.

Касаційний суд звертає увагу, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Відтак, з урахуванням зазначеного правомірним є висновок, що докази, на які послалися суди в обґрунтування своїх рішень, є обов`язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції між позивачем та контрагентами.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з контрагентом підтверджені належним чином оформленими документами. Проте, ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не надано оцінки обставинам справи щодо реальності вчинення спірних господарських операцій, судами не з`ясовано умов відповідних договорів та специфіки кожної господарської операції позивача з контрагентами, не надано правової оцінки доводам податкового органу.

Таким чином, судами не досліджено комплекс доказів, необхідний для доведення реальності та правомірності укладення й виконання угод, з якими пов`язане нарахування податкового зобов`язання, обставини справи встановлено неповно, вимоги процесуального законодавства щодо безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів виконано не було.

Для правильного вирішення спору судам необхідно з`ясувати характер та зміст операцій, які стали підставою для виникнення у позивача права на формування даних податкового обліку; дослідити первинними документами, встановити відповідність критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт, що дозволить встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції; встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його контрагентами, перевірити наявність у товариства ділової мети під час здійснення відповідних господарських операцій та відповідно до встановлених обставин зробити мотивований висновок.

Верховний Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх помилковими, такими, що призвели до передчасного задоволення позовних вимог про скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для нового розгляду у цій справі.

Верховний Суд зауважує, що суд повинен надати належну правову оцінку доводам позивача та відповідача, якими вони мотивують свою правову позицію у справі, оцінити представлені учасниками провадження докази у сукупності та взаємозв`язку за правилами статті 90 КАС України та надати належне обґрунтування щодо причин відхилення певних доказів, надання переваги тим чи іншим доводам або доказам.

Вимоги частин четвертої та п`ятої статті 11 КАС України (у редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях), які кореспондують правилам частини четвертої статті 9 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017), зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

З урахуванням викладеного, керуючись нормами права, що підлягають застосуванню у даній справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки судами попередніх інстанцій під час розгляду справи порушено норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Суд наголошує, що виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Відомості про обставини справи, на підставі яких суд приймає відповідне рішення по суті, повинні бути достовірними, достатніми, належними та допустимими.

Правилами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України унормовано, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Криворізької південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 у справі №804/3402/16 скасувати.

Передати справу №804/3402/16 на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду