Рішення

від 10.05.2017 по справі 910/4105/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2017Справа №910/4105/17

За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісне підприємство

"Вербена"

про виселення та повернення нежилого приміщення

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: Цимбаліст В.В. (дов.№062/15/1/03-17 від 04.01.2017)

від відповідача Сабов В.М.

В судовому засіданні 10.05.2017, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація"звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісне підприємство "Вербена" (надалі - відповідач) про виселення та повернення нежилого приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/4105/17, розгляд справи призначено на 05.04.2017.

В судових засіданнях 05.04.2017 та 19.04.2017 було оголошено перерви до 19.04.2017 та 10.05.2017 відповідно.

В судове засідання, призначене на 10.05.2017, з'явилися представники сторін.

Представник позивача надав пояснення по суті справи в яких підтримав поданий позов в повному обсязі.

Представник відповідача надав пояснення по суті справи, подав відзив на відповідь позивача на заперечення, проти задоволення позову заперечує.

У відзиві від 03.04.2017 відповідач заявив клопотання про припинення провадження у справі з підстав того що спір між сторонами про той же предмет і з тих же підстав вже розглядався Господарським судом, його Апеляційною та Касаційною інстанціями і є рішення, яке набрало законної сили у справі №910/16318/15.

Пунктом 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав .

Судом встановлено, що підстави з яких було подано позов у справі №910/16318/15 та підстави позову у справі №910/4105/17 не співпадають.

Враховуючи викладене вище суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.1997 між Державним комунальним підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду (далі - Підприємство) та Акціонерним товариством закритого типу Вербена (далі - відповідач, Орендар) було укладено договір №655 оренди нежилого приміщення (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в орендне користування нежиле приміщення(будинок) для виконання статутної діяльності за адресою вул. Стальського, буд 22/10 площею 367,9 кв.м (далі - Об'єкт оренди).

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 4.11 встановлено строк дії Договору з 28.03.1997 по 26.02.2007 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2015 у справі №910/16318/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 та постановою Вищого господарського суду міста Києва від 14.06.2016 Договір визнано поновленим на строк, який був раніше встановлений Договором.

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки. Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно вимог ч. 1 ст. 628 та ст. 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п.2.ст 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Строк дії Договору встановлений в пункті 4.1. з 28.03.1997 по 26.02.2007 складає 3622 днів. Оскільки сторони Договору в передбачений законом строк не зверталися про припинення або зміну умов Договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах. Тобто строк Договору продовжено з 26.02.2007 по 25.01.2017 (3622 дні).

Згідно вимог ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п.2 ст. 26 та п.1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Дотримуючись вимог ч.2 ст.17 Закону України Про оренду державного та комунального майна Позивач надіслав Відповідачу лист №062/15/1/05-649 від 13.02.2017 (отримано Відповідачем 15.02.2017), в якому повідомив, що Договір продовжено не буде та пред'явив вимогу про звільнення Об'єкту оренди з передачею його за актом приймання-передачі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,' а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт отримання листа з вимогою про виселення Відповідач не заперечує, втім у відзивах зазначає, що Позивач не є орендодавцем за Договором, а виконує функції балансоутримувача та згідно п.2.2.5 Статуту КП Київжитлоспецексплуатація здійснює ведення обліку нежитлового фонду, що знаходиться в його повному господарському віданні, передає його в користування на договірних засадах з дозволу власника або уповноваженого ним органу, здійснює контроль за виконанням договорів оренди нежитлових приміщень. Тому, на думку Відповідача, від Департаменту комунальної власності - уповноваженого органу Київської міської ради, що діє на території м. Києва як суб'єкт права власності, від імені та в інтересах територіальної громади здійснює правомочності щодо володіння, користування й розпорядження об'єктами права комунальної власності мала надійти ініціатива щодо внесення змін до Договору, його розірвання або припинення. Департамент комунальної власності міста Києва не виступав з ініціативою зміни або розірвання Договору, а отже звернення Позивача з вимогою про виселення, на думку Відповідача, є необґрунтованим та передчасним.

Статтею 136 Господарського кодексу України встановлено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами, щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право вимагати повернення(віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння.

На підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації виконавчого органу Київської міської ради від 10.12.2010 №1112 "Про питання організації управління районами в місті Києві" (зі змінами та доповненнями) нежилий будинок №22/10 на вул. Стальського загальною площею 367, 90 кв. м., що відноситься до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району у м. Києві та перебував на балансі Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, закріплений за КП "Київжитлоспецексплуатація" на праві повного господарського відання та переданий на баланс підприємства за актом приймання-передачі форми ОЗ-1 від 30.09.2011.

Рішенням Київської міської ради від 30.05.2014 №08/283-221 Відповідачу було надано дозвіл на орендне користування Об'єктом оренди.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, позицію Відповідача та дослідивши матеріали справи суд встановив, що Позивач має право звертатися з вимогою про виселення та повернення майна.

Згідно з чинним законодавством власник має право вимагати повернення майна з чужого незаконного володіння, а особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала ( ст.ст. 387, 1212 ЦК України).

Оскільки відповідно до статей 2 , 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди, а договірні відносини між сторонами закінчилися 25.01.2017 та продовжені не були, суд визнає вимоги Позивача про виселення Відповідача в примусовому порядку Об'єкту оренди обґрунтованими.

Відповідачем, не надано суду документів, що підтверджують його право на зайняття нерухомого майна відповідно до норм чинного законодавства, та, зокрема, ст.ст. 2 , 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" .

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Керуючись положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України , покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст 2, 3, 17, 26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 387, 526, 626-629, 759, 763, 785 ЦК України, ст.ст. 136, 173, 283 ГК України, ст.ст. 33, 34, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1 . Позовні вимоги задовольнити.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісне підприємство "Вербена" (02139, м.Київ, вулиця Стальського будинок 22/10; Код ЄДРПОУ 14305619) з нежилого приміщення(будинку) за адресою: 02139, м. Київ, вулиця Стальського, будинок 22/10, площею 367,9 кв.м.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісне підприємство "Вербена" (02139, м.Київ, вулиця Стальського будинок 22/10; Код ЄДРПОУ 14305619) передати Комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м.Київ, вулиця Володимирська 51-А; код ЄДРПОУ 03366500) нежиле приміщення(будинок) за адресою: 02139, м. Київ, вулиця Стальського, будинок 22/10, площею 367,9 кв.м.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісне підприємство "Вербена" (02139, м.Київ, вулиця Стальського будинок 22/10; Код ЄДРПОУ 14305619) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м.Київ, вулиця Володимирська 51-А; код ЄДРПОУ 03366500) судовий збір в сумі 3 200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання повного тексту рішення - 17.05.2017.

Суддя М.О. Лиськов