Рішення

від 12.05.2017 по справі 175/740/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/740/17

Провадження № 2/175/278/17

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

12 травня 2017 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Воздвиженського О.Л.,

при секретарі Рашед Ю.О.,

представника позивачів за довіреністю ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Реєстраційна служба Дніпропетровського районного управління юстиції, третя особа з самостійними вимогами: ОСОБА_6 до Фермерського господарства Западне про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

встановив:

Представник позивачів звернувся до суду з уточненою позовною заявою до Фермерського господарство Западне , третя особа: Реєстраційна служба Дніпропетровського районного управління юстиції про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та просив суд,

- визнати недійсним договір оренди землі (кадастровий номер 1221484000-02-005- 0020) №6 від 07.08.2015 року, укладений між ОСОБА_4 та Фермерським господарством Западне ;

- визнати недійсним договір оренди землі (кадастровий номер 1221484000-02-084- 0012) №15 від 07.08.2015 року, укладений між ОСОБА_2 та Фермерським господарством Западне ;

- визнати недійсним договір оренди землі (кадастровий номер 1221484000-02-084-0011) №16 від 07.08.2015 року, укладений між ОСОБА_2 та Фермерським господарством Западне ;

- визнати недійсним договір оренди землі (кадастровий номер 1221484000-02-005-0010) №1 від 07.08.2015 року, укладений між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Западне ;

- визнати недійсним договір оренди землі (кадастровий номер 1221484000-02-013-0024) №21 від 07.08.2015 року, укладений між ОСОБА_5 та Фермерським господарством Западне .

19 квітня 2017 року ухвалою суду провадження по цивільнім справам № №175/750/17, №175/747/17, №175/744/17, №175/746/17, присвоївши об'єднаним цивільним справам №175/740/17-ц.

Також була залучена до участі у справі ОСОБА_6, як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору та просила суд визнати недійсним договір оренди землі №18 від 07.08.2015 року, укладений між ОСОБА_6 та Фермерським господарством Западне , земельна ділянка загальною площею 5,570 га, кадастровий номер 1221484000:02:013:0029 та яка розташована на території Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області та скасувати рішення про державну реєстрацію договору оренди землі №18 від 07.08.2015 року.

В обґрунтування своїх вимог, позивачі та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору зазначили, що згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку серія №ЯБ №402778 від 22.12.2006 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010612003813, ОСОБА_4, є власником земельної ділянки загальною площею 5,320 га, кадастровий номером 1221484000-02-005-0020, яка розташована на території Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі - земельна ділянка). Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку серія №ЯЖ №835420 від 23.03.2009 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010912001540, ОСОБА_2, є власником земельної ділянки загальною площею 3,9170 га, кадастровий номером 1221484000-02-084-0012, яка розташована на території Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі - земельна ділянка). Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку серія №ЯЖ №835421 від 23.03.2009 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010912001539, ОСОБА_2, є власником земельної ділянки загальною площею 1,4030 га, кадастровий номером 1221484000-02-084-0011, яка розташована на території Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі - земельна ділянка). Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку серія №ЯБ №402775 від 22.12.2006 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010612003821, ОСОБА_3, є власником земельної ділянки загальною площею 3,880 га, кадастровий номером 1221484000-02-005-0010, яка розташована на території Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі - земельна ділянка). Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку серія №ЯГ №568452 від 22.12.2006 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010612003804, ОСОБА_5, є власником земельної ділянки загальною площею 3,880 га, кадастровий номером 1221484000-02-013-0024, яка розташована на території Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі - земельна ділянка). Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку серія №ЯГ №568448 від 22.12.2006 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010612003796, ОСОБА_6, є власником земельної ділянки загальною площею 5,570 га, кадастровий номером 1221484000-02-013-0029, яка розташована на території Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі - земельна ділянка). Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

30.06.2016 року позивачі здійснили перевірку, після якої стало відомо про укладення договорів оренди земельних ділянок (у середині 2015 року), між позивачами та Фермерським господарством Западне . Дані договори зареєстровано у Державній реєстраційній службі, терміном дії до 2025 року. Позивачі вищенаведені договори оренди земельної ділянки не отримували, не підписували і умови договору з ними ніхто не погоджував.

Тобто без відома позивачів та третої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - власників земельних паїв, відповідач в особі голови ФГ Западне ОСОБА_7, самостійно уклав договори оренди земельних ділянок строком до 2025 року та зареєстрував їх.

Наявність зареєстрованих договорів оренди землі між позивачами та відповідачем про укладення, яких позивачам не було відомо, що порушує зміст їхніх прав власності в частині використання зазначеної земельної ділянки на власний розсуд.

Оскільки договори оренди земельних ділянок 07.08.2015 р. позивачами не укладалися і державна реєстрація проведена без згоди і без відома позивачів, Фермерське господарство Западне є таким, що користується земельною ділянкою незаконно.

Вважає, що є підстави для визнання договорів оренди землі від 07.08.2015 року укладених між Фермерським господарством Западне в особі голови ОСОБА_7 та позивачами недійсним.

Представник позивачів в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити їх.

Представник ФГ Западне надав до суду письмові заперечення по справі №175/744/17 в яких вказав, що вважає позовні вимоги ОСОБА_2 незаконними, безпідставними та необґрунтованими, а також вказав, що позивачем не надано необхідних, належних та допустимих доказів в рахунок того, що договір оренди землі позивач не отримував, не підписував і умови договору з ним ніхто не погоджував. Вважає, що потрібно відмовити у задоволенні позову.

Представник Реєстраційна служба Дніпропетровського районного управління юстиції в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку серія №ЯБ №402778 від 22.12.2006 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010612003813, ОСОБА_4, є власником земельної ділянки загальною площею 5,320 га, кадастровий номером 1221484000-02-005-0020, яка розташована на території Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі - земельна ділянка). Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку серія №ЯЖ №835420 від 23.03.2009 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010912001540, ОСОБА_2, є власником земельної ділянки загальною площею 3,9170 га, кадастровий номером 1221484000-02-084-0012, яка розташована на території Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі - земельна ділянка). Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку серія №ЯЖ №835421 від 23.03.2009 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010912001539, ОСОБА_2, є власником земельної ділянки загальною площею 1,4030 га, кадастровий номером 1221484000-02-084-0011, яка розташована на території Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі - земельна ділянка). Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку серія №ЯБ №402775 від 22.12.2006 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010612003821, ОСОБА_3, є власником земельної ділянки загальною площею 3,880 га, кадастровий номером 1221484000-02-005-0010, яка розташована на території Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі - земельна ділянка). Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку серія №ЯГ №568452 від 22.12.2006 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010612003804, ОСОБА_5, є власником земельної ділянки загальною площею 3,880 га, кадастровий номером 1221484000-02-013-0024, яка розташована на території Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі - земельна ділянка). Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку серія №ЯГ №568448 від 22.12.2006 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010612003796, ОСОБА_6, є власником земельної ділянки загальною площею 5,570 га, кадастровий номером 1221484000-02-013-0029, яка розташована на території Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі - земельна ділянка). Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

30.06.2016 року позивачі та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору здійснили перевірку, після якої стало відомо про укладення договорів оренди земельних ділянок (у середині 2015 року), між позивачами та Фермерським господарством Западне . Дані договори зареєстровано у Державній реєстраційній службі, терміном дії до 2025 року. Позивачі вищенаведені договори оренди земельної ділянки не отримували, не підписували і умови договору з ними ніхто не погоджував.

Тобто без їх відома - власників земельних паїв, відповідач в особі голови ФГ Западне ОСОБА_7, самостійно уклав договори оренди земельних ділянок строком до 2025 року та зареєстрував їх.

Наявність зареєстрованих договорів оренди землі між позивачами та відповідачем про укладення, яких позивачам не було відомо, що порушує зміст їхніх прав власності в частині використання зазначеної земельної ділянки на власний розсуд.

Таким чином між сторонами виник земельний спір, що регулюється Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Наявність зареєстрованого договору оренди землі між позивачами та ФГ Западне про укладення, яких позивачам не було відомо, що порушує зміст їхніх прав власності в частині використання зазначеної земельної ділянки на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України , Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 16 Цивільного кодексу України надано право Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Укладання договору оренди землі є правочином на підставні ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України , яка передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ч. 3 цієї статті передбачає, що для чинності правочину волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Так ч.1 ст.626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст. 16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми, що в даному випадку не відбувалось, оскільки позивачу не було відомо взагалі про існування вищезазначеного договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ч.1 ст. 15 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) істотною умовою договору оренди землі є:

-об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

-строк дії договору оренди;

-орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Однак зазначений договір оренди земельної ділянки не містить інформації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка повинна була зазначатись у п. 1.4 цього договору. Разом з тим п. 3.1 договору не встановлено розмір орендної плати який не може бути меншим за 3 відсотки визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, що передбачено відповідно до Указу Президента України від 02.02.2002 № 92/2002 (Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента N 725/2008 ( 725/2008 ) від 19.08.2008), згідно якого розмір орендної плати передбачено не менш ніж 3% від вартості земельної ділянки.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно із частиною п'ятою статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Неукладений договір не породжує для його сторін прав та обов'язків. Таким чином, право на майно в орендаря не виникає і власник може витребувати його в порядку, установленому главою 83 ЦК України. На зазначене звернув увагу Пленум Верховного Суду України в п.8 постанови від 6 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

Згідно з ч.1 ст.1212, ч.1 ст.1213 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

При цьому набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Договори оренди земельних ділянок 07.08.2015 р. позивачами та третью особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору не укладалися і державна реєстрація проведена без згоди і без відома позивачів, Фермерське господарство Западне є таким, що користується земельною ділянкою незаконно.

За змістом ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього кодексу, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 11 травня 2016 року №6-824цс16, відсутність у договорі оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених ст. 15 ЗУ "Про оренду землі", а також порушення вимог ст. ст.4-6, 11, 17, 19цього закону є підставою для визнання недійсним такого договору.

З урахуванням викладеного є підстави для визнання договорів оренди землі від 07.08.2015 року укладених між Фермерським господарством Западне в особі голови ОСОБА_7 та позивачами недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи майна за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини майном в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права за укладеним договором.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (п. 36). На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі Салонтаджі-Дробняк проти Сербії (п. 132).

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права. Так до майна в контексті Європейської Конвенції належать визначені законом права відповідно до яких , заявник має право вимагати законного очікування фактичного користування права. Зазначене положення висвітлено в рішенні Рисовський проти України (ухвала щодо прийнятності від 20 жовтня 2011 року). Так в п. 70 зазначеного рішення визначено Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Суд бере до уваги письмові заперечення представника ФГ Западне , але вважає дані заперечення не обґрунтованими та такими, що не підкріплюються належними та допустимими доказами.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, оцінивши всі докази по справі в їх сукупності суд прийшов до висновку, що уточнена позовна заява представника ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та позовна заява представника ОСОБА_6, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спорупідлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст.79,88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 640,00 грн. на кожного позивача, який сплачений позивачами при подачі позовних заяв.

Керуючись ст. ст. 16, 202, 203, ч. ст. 215, ч. 1 ст. 216, 317, ч.1 ст. 319 ч.2 ст. 631, ч. 1 ст. 638, ч.1 ст. 640 ЦК України, ст. 15 Закону України Про оренди землі , ст.ст. 3, 114, 208, 218, 223 Цивільно процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Уточнену позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Реєстраційна служба Дніпропетровського районного управління юстиції, третя особа з самостійними вимогами: ОСОБА_6 до Фермерського господарства Западне про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі №1 від 07.08.2015 року, укладений між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Западне , земельна ділянка загальною площею 3,880 га, кадастровий номер 1221484000:02:005:0010, яка розташована на території Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області та скасувати рішення про державну реєстрацію договору оренди землі №1 від 07.08.2015 року.

Визнати недійсним договір оренди землі №18 від 07.08.2015 року, укладений між ОСОБА_6 та Фермерським господарством Западне , земельна ділянка загальною площею 5,570 га, кадастровий номер 1221484000:02:013:0029 та яка розташована на території Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області та скасувати рішення про державну реєстрацію договору оренди землі №18 від 07.08.2015 року.

Визнати недійсним договір оренди землі №6 від 07.08.2015 року, укладений між ОСОБА_4 та Фермерським господарством Западне , земельна ділянка загальною площею 5,320 га, кадастровий номер 1221484000:02:005:0020, яка розташована на території Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області та скасувати рішення про державну реєстрацію договору оренди землі №6 від 07.08.2015 року.

Визнати недійсним договір оренди землі №15 від 07.08.2015 року, укладений між ОСОБА_2 та Фермерським господарством Западне , земельна ділянка загальною площею 3,9170 га, кадастровий номер 1221484000:02:084:0012, яка розташована на території Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області та скасувати рішення про державну реєстрацію договору оренди землі №15 від 07.08.2015 року.

Визнати недійсним договір оренди землі №16 від 07.08.2015 року, укладений між ОСОБА_2 та Фермерським господарством Западне , земельна ділянка загальною площею 1,4030 га, кадастровий номер 1221484000:02:084:0011, яка розташована на території Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області та скасувати рішення про державну реєстрацію договору оренди землі №16 від 07.08.2015 року.

Визнати недійсним договір оренди землі №21 від 07.08.2015 року, укладений між ОСОБА_5 та Фермерським господарством Западне , земельна ділянка загальною площею 4,380 га, кадастровий номер 1221484000:02:013:0024, яка розташована на території Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області та скасувати рішення про державну реєстрацію договору оренди землі №21 від 07.08.2015 року.

Стягнути з Фермерського господарства Западне 1280 грн. 00 коп. судового збору на користь ОСОБА_2.

Стягнути з Фермерського господарства Западне 640 грн. 00 коп. судового збору на користь ОСОБА_3.

Стягнути з Фермерського господарства Западне 640 грн. 00 коп. судового збору на користь ОСОБА_4.

Стягнути з Фермерського господарства Западне 640 грн. 00 коп. судового збору на користь ОСОБА_5.

Стягнути з Фермерського господарства Западне 640 грн. 00 коп. судового збору на користь ОСОБА_6.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Л. Воздвиженський