Постанова

від 11.05.2017 по справі 816/278/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/278/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

представника позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд - 2015" до Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

21 лютого 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд - 2015" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 23 листопада 2016 року №0005271401, №0005291401, №0005281401.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на обставини викладенні в позовній заяві.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у наданих до суду письмових запереченнях просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд-2015" у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу, код ЄДРПОУ 39749568 /т. 1, а.с. 114 - 117/.

Позивач з 04.11.2016 перебуває на обліку платників податків в Гадяцькій ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області та з 01.07.2015 зареєстрований платником податку на додану вартість (надалі також ПДВ) /т. 1, а.с. 16/.

Співробітниками Головне управління ДФС у Полтавській області у період з 17.10.2016 по 04.11.2016 проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ "Нафтотрейд-2015" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.04.2015 по 30.06.2016, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 16.04.2015 по 30.06.2016.

За результатами перевірки складено акт від 11.11.2016 №510/16-31-14-01-09/39749568 (надалі - Акт перевірки), в якому вказано на порушення платником податків зокрема вимог:

- п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п. 134. ст. 134 Податкового кодексу України Наказу Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.2010 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 6112174,00 грн.;

- п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 3166341,00 грн.;

- п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення по податку на додану вартість всього на суму 6058420,00 грн.

На підставі зазначеного вище Акта перевірки ГУ ДФС у Полтавській області 23.11.2016 сформовано податкові повідомлення-рішення:

- №0005291401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" загалом в розмірі 3 957 926 грн 25 коп. (в т.ч., основний платіж - 3 166 341 грн 00 коп., штрафні (фінансові) санкції - 791585 грн 25 коп.) /т. 1, а.с.8/;

- №0005271401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "Податок на прибуток приватних підприємств, 11021000" загалом в розмірі 7 630 856 грн 00 коп. (в т.ч., основний платіж - 6 112 174 грн 00 коп., штрафні (фінансові) санкції - 1 518 682 грн 00 коп.) /т. 1, а.с. 10/;

- №0005281401, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100 в розмірі 6 058 420,00 грн. /т. 1 а.с. 12, 13/.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у Полтавській області, ТОВ "Нафтотрейд-2015" звернулось до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності таких рішень, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дані рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Відповідно до частини другої статті 3 цього Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з часинами третьою та шостою статті 9 вказаного Закону встановлено, що інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Частинами першою та другою вказаної статті встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 первинні документі (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємств, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 4 П(С)БО 9 "Запаси" запаси це активи, які: утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством/установою.

Відповідно до пункту 6 вказаного П(С)БО для цілей бухгалтерського обліку запаси включають: сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, розподілу, передачі, обслуговування виробництва й адміністративних потреб; готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, в установі, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.

Згідно з пунктом 10 П(С)БО 9 "Запаси" первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

Пунктом 11 П(С)БО 16 "Витрати" собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Відповідно до пунктів 12 та 14 П(С)БО 16 "Витрати" до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту). До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

Згідно з пунктом 16 П(С)БО 16 "Витрати" загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні. До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду. До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат установлюються підприємством.

Судом встановлено, що в період з 16 квітня 2015 року по 30 червня 2016 року ТОВ "Нафтотрейд-2015"здійснювало виробництво бензинів та палива моторного альтернативного за технологією розробленою ТОВ "БРСМ-Нафта" відповідно до технічних умов, зареєстрованих Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики ДП Всеукраїнським державним науково-виробничим центром стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів.

Пунктом 3 "Технічні вимоги" Технічних умов палива моторного альтернативного, ТУ.У 24.6-32054607-001:2010 паливо повинне відповідати вимогам цих технічних умов і виготовлятись за технологічною документацією за встановленим порядком. Паливо за фізико-хімічними показниками має відповідати вимогам цих технічних умов і виготовлятись відповідно до вимоги і норм наведених у вимогах, а саме: фізико-хімічні показники палива повинні відповідати нормам за густиною, детонаційною стійкістю за марками пального, фракційному складу, концентрації фактичних смол, стійкістю до окислення, кислотності, об'ємній частці бензолу та ін. При цьому норми втрат згідно з Технічними умовами повинні складати не більше 5 %.

Отже, в Технічних умовах визначено "залишок і втрати не більше 5%" при проведенні випробування вже виготовленого палива, яке проводиться з метою отримання паспорту якості та сертифікату відповідності для подальшої реалізації палива.

Для перевірки виготовленого палива на відповідність Технічним умовам, відповідно до яких його було виготовлено, відібрані зразки виготовленого палива передаються для проведення випробувань до спеціалізованих акредитованих лабораторій.

Зразки палива передані позивачем до Акредитованого випробувального центру ДП "Масма" для проведення випробувань, що підтверджується копіями протоколів випробування наявними в матеріалах справи. Згідно вказаних протоколів залишок та втрати пального не перевищують 5%, що в свою чергу відповідає нормам втрат встановленим ГОСТ 2177.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що інформація про витрати зазначена у звітах про переробку сировини та вихід нафтопродуктів, з яких перевіряючими було зроблено висновок про перевищення технологічних втрат, це інформація про втрати саме сировини при виробництві до яких не застосовуються норми втрат у розмірі 5 %, що зазначені в Технічних умовах на готову продукцію.

Представник позивача суду пояснив, що норми втрат сировини зазначаються в паспортах якості виробників цієї сировини та компонентів, які використовуються при виготовленні палива.

Технологічні витрати саме сировини виникають під час перегонки сировини при виробництві палива. Перегонка сировини полягає в її нагріві з подальшою конденсацією парів та поділом їх на фракції в залежності від заданих температурних режимів. У ході вказаного процесу, першим проміжним продуктом переробки є гази (переважно пропан та бутан), які не конденсуються, а у паровому стані подаються в напальник печі, яка обслуговує роботу ратифікаційних колон.

Вказана кількість газів і є технологічними втратами, зазначеними у звітах про переробку сировини і вихід нафтопродуктів, які залежать від декількох факторів та визначаються для кожної партії сировини шляхом визначення його фракційного складу в спеціалізованій лабораторії, про що оформлюється паспорт якості, в якому і зазначається, визначений під час випробування, фракційний склад та норми втрат.

Під час випробувань можуть бути визначені різні норми втрат, оскільки сировина надходить від постачальників вже з паспортними якостями, в яких і визначені норми втрат (7%, 8%).

Отже, технологічні втрати при переробці сировини в технологічній установці залежать від якості сировини (газового конденсату, нафти), від якості і технічних можливостей установки, на якій переробляється сировина, а також режимів переробки сировини. Таким чином, відсоток технологічних втрат на сировину не визначається позивачем, а залежить від вказаних умов.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача під час проведення перевірки та в ході розгляду справи на положення Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України затвердженої Наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 02 квітня 1998 року №81/38/101/235/122, оскільки вона втратила чинність на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Державного комітету статистики України від 17 липня 2008 року N 382/291/891/235/244.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач стверджуючи про віднесення позивачем до податкового кредиту за листопад, грудень 2015 року та лютий, березень 2016 року податкових накладних зареєстрованих постачальниками в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації не надав, суду доказів на підтвердження вказаних тверджень.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що спірні рішення є правовими актами індивідуальної дії, які відповідно до приписів статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі їх неправомірності визнаються судом протиправними і скасовуються, суд, керуючись положеннями частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 23 листопада 2016 року №0005271401, №0005291401, №0005281401.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області від 23 листопада 2016 року №0005271401, №0005291401, №0005281401.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 16 травня 2017 року.

Суддя С.С. Бойко